Куди Олімпіада-2022 заведе Путіна?

Сьогодні в Пекіні розпочалися зимові Олімпійські ігри.

«Китай зробить усе можливе, аби дати світу впорядковані, безпечні й чудові Ігри», — у своєму відеозверненні на церемонії відкриття 139-ї сесії Міжнародного олімпійського комітету (МОК) наголосив очільник КНР Сі Цзіньпін. Правда, зимові олімпійські змагання, які відбуваються під промовистим гаслом «Разом за спільне майбутнє», затьмарені вимушеними обмеженнями через пандемію коронавірусу й історією навколо китайської тенісистки Пен Шуай, яка звинуватила в сексуальному насильстві колишнього високопосадовця. А також дипломатичним бойкотом і помітною напругою у світі.

У грудні минулого року президент США Джо Байден оголосив про дипломатичний бойкот Олімпіади-2022 на знак протесту проти утисків мусульманських меншин у Сіньцзян-Уйгурському регіоні. До Сполучених Штатів відкрито долучилися кілька союзників — Австралія, Канада, Велика Британія й Литва, а Нова Зеландія, Нідерланди та ще кілька країн зробили це з огляду на пандемію. І хоча за масштабами та серйозністю така демонстрація незгоди непорівнянна з періодом американо-радянського протистояння й не впливає на можливість спортсменів брати участь у Іграх, проте це наклало неприємний відбиток на прагнення китайської влади проілюструвати велич країни через проведення грандіозного спортивного дійства.

Літні Олімпійські ігри 2008 року стали своєрідною церемонією виходу Китаю на міжнародну арену як великої економічної потуги, а також важливим приводом до пробудження національної гордості. Символічно, що обидві Олімпіади — тодішня і нинішня — супроводжувалися обвинуваченнями у порушенні прав людини. Минулого разу це стосувалося придушення масових протестів тибетців. Однак феєричне проведення спортивного дійства, а потім і успішне подолання глобальної фінансової кризи, яка вибухнула через місяць, допомогли знівелювати негатив навколо Китаю та зміцнити його позиції на міжнародному рівні. Крім того, в зовнішній політиці США домінувала стратегія «залучення» Китаю, а його «мирний підйом», у перспективі, мав вивести на шлях лібералізації.

Цього разу Китай приймає олімпійські змагання у статусі вже визнаної глобальної потуги, здатної гучніше та впевненіше реагувати на критику на свою адресу, але й наділеної новим тягарем зовнішніх і внутрішніх проблем. Сповільнення економіки країни, старіння населення, а також зростання міжнародної критики через порушення прав людини в Гонконзі й Сіньцзяні та агресивну зовнішню політику китайської дипломатії на тлі посилення американо-китайського протистояння вимагають сильних іміджевих дій від китайського лідера, який планує бути переобраним нинішнього року на третій термін.

REUTERS/Ringo Chiu

У цій ситуації зимові Олімпійські ігри покликані не тільки поліпшити міжнародну репутацію КНР, а й вразити внутрішню аудиторію, що має отримати ще один привід для гордості від досягнень країни на шляху до «китайської мрії про велике омолодження китайської нації». Але якщо всередині країни китайська пропаганда здатна створити сприятливий інформаційний профіль для своїх громадян, то на міжнародному рівні позбутися негативного контуру сприйняття нелегко.

Китайська влада неодноразово закликала Сполучені Штати і їхніх союзників не політизувати Олімпіаду, а самих іноземних спортсменів попередила, що не терпітиме протестів під час Ігор. Член олімпійського оргкомітету КНР Ян Шу підкреслив: олімпійці не повинні говорити нічого, що «суперечить олімпійському духу, особливо проти китайських законів та правил». Своєю чергою, міжнародні правозахисні групи порадили учасникам Ігор утримуватися від критики Пекіна, бо невідомо, чи зможе Міжнародний олімпійський комітет їх захистити на випадок виникнення проблем із китайською владою.

unsplash/norbuw

А проте міжнародний дипломатичний бойкот, до якого закликали США, не здобув широкої підтримки і проілюстрував сучасний стан міжнародних відносин, коли багато країн намагаються хеджувати в умовах американо-китайського протистояння. Так, наприклад, Південна Корея не відгукнулася на цей заклик, однак послала нижчого рівнем високопосадовця — спікера парламенту, а не президента чи прем′єр-міністра. Як і Таїланд — його представляє молодша сестра короля принцеса Сириндхорн.

Тимчасом президент близького союзника США Польщі Анджей Дуда вирішив особисто підтримати своїх спортсменів. До речі, держави Європейського Союзу так і не змогли подолати суперечності всередині організації та виробити спільне бачення відвідин Ігор у Китаї. Відтак позиція ЄС виявилася розмитою, а деякі країни не наважились озвучити своє ставлення, хоча їхні офіційні представники не помічені у списках високопоставлених гостей, оприлюднених МЗС КНР.

Натомість у Китаї зібралися всі п’ять президентів Центральної Азії та більшість лідерів Близького Сходу — країн, у яких дуже мало або практично не розвинені зимові види спорту. До прикладу, Туркменістан, як і Катар та ОАЕ, не беруть безпосередньої участі в зимових Олімпійських іграх, а Саудівська Аравія дебютує, пославши одного лижника. Тож присутність високопосадовців цих держав розцінюється більше як політичний жест, спрямований на зміцнення відносин із КНР, та можливість особисто продемонструвати підтримку Сі Цзіньпіню.

The President of the Republic of Uzbekistan Shavkat Mirziyoyev arrived in Beijing. The officials of the People's Republic of China met the distinguished guest at the Beijing Shoudu International Airport.

#Mirziyoyev #visit #China #Olympic #Games #Beijing2022 pic.twitter.com/DAQI6KVgOP

— Shavkat Mirziyoyev's Press-service (@president_uz) February 4, 2022

Хедлайнером події, як і очікувалося, став російський президент Владімір Путін, що приїхав до Китаю як особистий гість Сі Ціньпіня. Відповідно до рішення спортивного арбітражного суду, російські спортсмени не можуть брати участі в міжнародних змаганнях під національним прапором до 16 грудня 2022 року. Зокрема в Олімпійських і Паралімпійських іграх та будь-яких чемпіонатах. Росіяни тим часом можуть виступати під нейтральним прапором до отримання негативних допінг-проб після завершення терміну заборони. Обмеження також поширюються на президента Росії, всіх членів уряду країни, включно з заступниками міністрів, депутатами Держдуми та Ради Федерації.

Офіційний сайт Кремля

Візит Путіна до Пекіна відбувається на тлі загрози вторгнення Росії в Україну. Зимові ігри-2022 породили невимушену паралель: услід за Олімпіадою-2008 в КНР та зимовими Іграми-2014 в РФ відбулося російське вторгнення в Грузію й Україну, відповідно. Відтак у світі заговорили про ймовірність широкомасштабної військової операції Росії після проведення олімпійських змагань. Деякі ЗМІ навіть оприлюднили інформацію з неназваного джерела, що нібито Сі Цзіньпін попросив Владіміра Путіна не розпочинати ескалацію конфлікту під час зимових Олімпійських ігор у Пекіні. МЗС Китаю назвало це спробою «очорнення і провокації російсько-китайських відносин» та намаганням убити клин між сусідами.

КНР наголошує на незмінності та послідовності своєї позиції щодо України. Однак останнім часом у його риториці дедалі більше простежуються впізнавані російські наративи. Зокрема про те, «що розширення НАТО є уособленням блокової політики, а безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок безпеки інших». Крім того, Китай був єдиною країною з-поміж членів РБ ООН, котра підтримала позицію РФ щодо недоцільності винесення питань про ситуацію навколо України на відкрите обговорення. Як наголосив його представник, «те, що зараз украй необхідне, — це тиха, а не мегафонна дипломатія».

Що ж, у китайського керівництва є нагода реалізувати «тиху дипломатію» та використати «олімпійський дух» під час нинішнього візиту Путіна. Тим паче що у своїй недавній телефонній розмові з міністром закордонних справ КНР Ван Ї держсекретар Ентоні Блінкен просив владу країни скористатися своїм впливом на Москву для досягнення дипломатичного вирішення проблеми. Безперечно, на додачу до оприлюдненого списку протокольних завдань, лідери двох країн обговорюватимуть і глобальніші питання, зокрема й проблеми нинішніх російсько-українських відносин.

Сподівання, що позиції цих двох вийдуть за межі протистояння зі США навіть у питаннях, які стосуються військового конфлікту та претензій Росії до вибору суверенної й незалежної держави, дуже невисокі. Проте подальші дії Росії стосовно України, незалежно від поведінки Китаю, накладуть на нього велику російську тінь. Адже великі події мають великі асоціації. Хочеться сподіватися, що Олімпіада-2022 не буде пов’язана з черговим російським військовим вторгненням.

Більше статей Наталії Бутирської читайте за посиланням.