Допомога, озираючись на Росію

Ще недавно сили АТО мали безсумнівну перевагу в авіації, важкій техніці й озброєнні над бойовиками з "ЛНР" та "ДНР". Але ця перевага падає в міру зростання поставок Росією танків, РСЗВ "Град", ЗРК "Бук", відправлення підкріплення з числа російських військовослужбовців.

Для української армії, яка і так відчуває нестачу в сучасному озброєнні, це ускладнює ведення бойових дій на Сході. Зменшувати "гуманітарну допомогу" бойовикам Москва найближчим часом не збирається. Тому військова допомога Україні від Заходу була б не зайвою. Як зазначив нещодавно в інтерв'ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk міністр закордонних справ Павло Клімкін, "якщо ми отримаємо таку допомогу, нашим військам на місці буде легше діяти".

Для ефективної боротьби за суверенітет і територіальну цілісність Україні дуже важливо, наприклад, щоб НАТО погодилося використовувати в нашій країні свій єдиний спільний ресурс - літаки, обладнані системою раннього попередження та спостереження АВАКС. Також було б непогано, щоб дія угоди між Україною та Альянсом про взаємний контроль повітряного простору поширювалася не тільки на південь нашої країни, а й на північ і схід.

Однак НАТО не збирається приймати рішення, які можуть вважатися допомогою Україні під час ведення бойових дій. І це при тому, що Андерс Фог Расмуссен, який перебуває останні дні на посаді генсека Північноатлантичного альянсу, постійно каже про загрозу військового вторгнення в Україну!

Прем'єр-міністр Фінляндії, переконаний євроатлантист Александр Стубб пояснив, що НАТО може надавати допомогу тільки своїм членам, а в ЄС немає ресурсів для надання такої допомоги. І хоча цю позицію висловив прем'єр країни, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, однак її поділяють багато представників країн-учасниць військово-політичної організації.

Загалом, поки НАТО, як і ЄС, готове допомогти Україні у реформуванні сектора безпеки. Альянс, наприклад, допомагає в проведенні огляду сектора безпеки та оборони. Без нього Київ не може розробити ключові документи - воєнну доктрину, стратегію національної безпеки, програму реформування збройних сил.

Євросоюз, своєю чергою, спрямував в Україну місію з реформування цивільного сектора безпеки - EUAM Ukraine. Йдеться про реформування МВС і СБУ. Як зазначила керівник європейської дипломатії Кетрін Ештон, "це забезпечить стратегічні рекомендації для розробки ефективних, надійних і підзвітних служб безпеки, що сприятиме посиленню верховенства права в Україні на благо всіх українських громадян на всій території країни".

Та якщо НАТО і ЄС як організації не готові надати масштабної допомоги, то це можуть зробити їхні члени. Вони й допомагають. Але - у дрібницях. І тільки засобами захисту та спорядженням.

То одна країна, то інша шле до України вантажі з засобами нелетальної дії. Сполучені Штати, Франція, Канада, Великобританія та інші країни відправляють невеликі партії спорядження - бронежилети, балістичні окуляри, каски, намети, спальні мішки, сухпайки, медичні комплекти. Чому не збільшити бодай ці поставки?

Наприклад, за словами поінформованих співрозмовників DT.UA, у ЄС медпрепарати викидаються за шість місяців до закінчення терміну дії. Однак їх можна надати й нам як гуманітарний вантаж. Переговори, звичайно, заберуть час, "але якщо маховик розкрутити, то будуть і результати". Поки ж члени Альянсу готуються до створення цільового трастового фонду для України, що допоможе створювати сучасні протези для наших солдатів, які втратили руку чи ногу під час бойових дій.

А ось щодо поставок військової техніки та озброєння, то тут приводів для оптимізму ще менше.

Сполучені Штати ще можуть прийняти сприятливе для України рішення, якщо адміністрація Барака Обами та конгрес погодяться з тим, щоб нашій країні був наданий спеціальний статус головного союзника США поза НАТО. Поки ж, як повідомив аташе з питань оборони при посольстві Сполучених Штатів в Україні полковник Джозеф Хікокс, Вашингтон розглядає питання про обсяги матеріально-технічної допомоги для авіації та особового складу авіаційних частин української армії.

Військову допомогу також може надати ще одна країна Нового світу - Канада. А от Старий світ (за винятком, може, країн Балтії та Польщі) не піде на надання військової допомоги.

У Європі часто кажуть, що політика Євросоюзу полягає в тому, щоб не поставляти зброю до регіонів, де тривають збройні конфлікти. Але ця позиція не завадила ЄС поставити зброю курдам, які воюють із екстремістами з "Ісламської держави" на півночі Іраку.

Як зазначає "Голос Америки", Франція вже озброює курдів. Міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хеммонд, своєю чергою, заявив, що Лондон, імовірно, візьме приклад з Парижа. Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер сказав, що його країна робитиме те, "що юридично та політично можливо".

Однак те, що Захід робить для іракських курдів, він не готовий зробити для українців: Україна - не Ірак. Причина очевидна - Європа боїться Росії.

Коментуючи позицію європейських країн, наші співрозмовники з різних відомств кажуть, що європейці згодні на допомогу рівно до того моменту, поки це не буде сприйнято росіянами не просто як подразник, а як провокація. Ця позиція Євросоюзу публічно виражається в численних закликах до обережності, оскільки йдеться "про розв'язання європейської кризи, масштаб якої перевершує все, що ми пережили після розвалу Радянського Союзу". Показова заява голови Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфганга Ішингера, який днями зауважив: якщо Німеччина стане поставляти зброю Україні, "то ми тим самим спровокуємо Москву, що не сприятиме розв'язанню кризи".

Такі настрої європейців впливають і на перспективи уельського саміту НАТО.

З огляду на загальні настрої європейських членів Альянсу, а також на те, що сьогодні йде великий торг щодо пакета врегулювання кризи на Сході та українсько-російських відносин, Києву не слід сподіватися на те, що в Ньюпорті буде ухвалено рішення про надання військової допомоги Україні. Максимум, чого нам удасться досягти, - це політичної та фінансової підтримки.

Очікується, що члени Альянсу оголосять про відкриття як мінімум ще трьох нових трастових фондів та, можливо, дійдуть якоїсь згоди щодо співробітництва з нашою країною у сфері кібербезпеки. (Два місяці тому за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО було оголошено про початок створення трьох цільових трастових фондів для підтримки обороноздатності нашої країни: для допомоги в логістичних операціях, реформі управління оборонним сектором, а також для боротьби з кіберзлочинністю). Нагадаємо, що однією з причин, що заважає ефективній взаємодії у сфері кібербезпеки, є відсутність довіри до Києва в наших партнерів із НАТО.

Відсутність довіри - одна з найсерйозніших проблем у наших відносинах із цією військово-політичною організацією, з огляду на те, що попередні роки Київ вдало симулював активність своїх відносин із Брюсселем. Будемо сподіватися, що війна на Сході змінить цю ситуацію: наші партнери по Альянсу відчують довіру до нашої країни, а українська влада перестане імітувати реформи.