Смерть народного депутата Олега Олексенка для мелітопольців, котрі делегували його до парламенту на минулих виборах, продовжує залишатися однією з найпомітніших і, на жаль, найсумніших подій у житті міста. І не лише через політичні причини. Олег Іванович був у Мелітополі особистістю відомою й авторитетною. Прибувши до міста 1985 року як молодий фахівець, він сповна проявив свої ділові якості. Очоливши через дев’ять років місцевий маслоекстракційний завод, став депутатом міськради. Активно зарекомендував себе молодий керівник і як громадський діяч. Завдяки його зусиллям і допомозі стали можливі вражаючі успіхи місцевих футбольної й гандбольної команд, баггістів, боксерів, творчих колективів. Тому, поза сумнівом, виявлена Олексенку довіра на виборах була не випадковою, особливо якщо врахувати високий рівень загострення політичних пристрастей, які щораз стають характерними для Мелітополя в період виборів. Не стали винятком і нинішні.
Як і 1998 року, із кандидатурою міського голови мелітопольцям вдалося визначитися лише другого разу. Та й для Олега Олексенка прихід у велику політику був поєднаний із значними труднощами. Тільки одному йому серед дев’яти регіональних нардепів-мажоритарників довелося утверджуватися в статусі парламентарія після відповідних рішень апеляційного суду й Центрвиборчкому, які забрали чимало нервів і сил. Уже бодай тому раптова смерть депутата дала підставу для припущень про її невипадковість. Тим більше що медики в своїх коментарях поки що не схильні до однозначного висновку.
— Хворий Олексенко поступив до нас у дуже важкому стані 17 липня о 8.30 із діагнозом «гострий панкреатит», — говорить головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні Віктор Якименко. — Початкове захворювання трансформувалося в гострий панкреонекроз і печінково-ниркову недостатність. Протягом двох днів професор Володимир Клименко за участі консультанта столичного Інституту хірургії та трансплантології Івана Тадурова провів три операції, які, на жаль, не допомогли. До того ж у хворого зупинилося серце, і всі зусилля з поновлення його діяльності не дали позитивного результату. О 7.05 19 липня хворий помер. Олег Іванович страждав на захворювання підшлункової залози близько п’яти років, чотири рази проходив курс лікування в нашій клініці, йому робили операцію. Чергове загострення хвороби, що спричинило смерть, могло бути спровоковане погрішністю в дієті й, можливо, нервовим стресом. Але це попередній висновок, точніші дані матимемо лише наступного тижня за підсумками патологоанатомічного дослідження.
Проте, за заявою помічника-консультанта народного депутата, лідера мелітопольської організації партії «Реформи і порядок» В’ячеслава Зубова, є підстави вважати, що причиною смерті Олега Олексенка була не лише хвороба. Утім, В’ячеслав Федорович не став вдаватися в деталі, пославшись на те, що про неї йтиметься на запланованій на наступний четвер прес-конференції. Як єдиний аргумент було названо лише «блискавичну форму хвороби», яку, можливо, штучно спровокували.
— Останній раз я бачився з Олегом Івановичем у ніч із 14 на 15 липня, — розповідає В’ячеслав Зубов. — Це було на невеликому торжестві в зв’язку з перемогою нашого кандидата на перевиборах міського голови. Олег Іванович пішов близько другої години ночі, буквально після третього чи четвертого тосту. Спиртне він якщо і вживав, то лише суто символічно.
Колишній заступник начальника виборчого штабу Олексенка, екс-прокурор Мелітополя Володимир Діденко, зустрічався з народним депутатом у понеділок, 15 липня, близько 16.00. Разом із головним тренером вони обговорювали перспективи розвитку футбольної команди.
— Олег Іванович був сповнений енергії, — згадує В.Діденко, — і я не помітив нічого такого, що б свідчило про його погане самопочуття. Правда, у розмові він зазначив, що сильно втомився й хоче швидше вирватися на відпочинок до Криму, звідки він родом. Як і інші його близькі товариші, я знав, що в Олега Івановича є проблема з підшлунковою залозою. Але якщо й був певний чинник, що спровокував загострення хвороби, то це, я переконаний, відбулося ненавмисне. Він був відомою людиною в Мелітополі, його любили. Не думаю, щоб хтось спеціально спробував вкоротити йому віку.
На цей рахунок у вдови народного депутата, Світлани Володимирівни, конкретніша та прямо протилежна думка.
— Я вважаю, що Олега Івановича отруїли, — заявила вона в бесіді телефоном. — У нього справді були проблеми з підшлунковою, доводилося навіть мати під рукою крапельницю. Але цього разу розвиток кризи був надто навальним. У понеділок уночі, 15 липня, стався напад, і вже через півгодини він не міг ані говорити, ані рухатися. У зв’язку з цим ми звернулися до обласної прокуратури з заявою про з’ясування істинної причини смерті.
За наявними на сьогодні офіційними даними, остаточну причину смерті народного депутата Олега Олексенка поки що не встановлено. Точніші дані стануть відомі лише після висновків патологоанатомів, котрі, скоріш за все, і визначать необхідність або відсутність підстав для порушення кримінальної справи.
А тим часом Мелітополь готується до дострокових виборів народного депутата. Як заявив на прес-конференції, що відбулася цього тижня, недавно обраний міський голова Василь Єфименко, до нього вже надходять пропозиції від потенційних кандидатів «із відомими в Україні прізвищами». Але позиція місцевої влади, за його словами, така: місто в парламенті має представляти лише мелітополець.