ЗАСЕЛЕНИЙ ОСТРІВ

Наш імідж найчесніших правил...

Минулого тижня Президент Леонід Кучма продовжив свою нелегку боротьбу за формування позитивного іміджу України на Заході. Цього разу Захід виявився недалеко — у сусідній дружній Словаччині. (За Словаччиною Захід стає до нас менш дружнім, тому й іменується диким.)

Саме в Братиславі Леонід Данилович розвіяв один із стійких міфів, образливих для нашої національної гідності. Президент категорично заявив, що «жодного разу за всі роки існування Україна не порушила обсяги поставок газу», а потім додав: «І ніякої крадіжки газу не було, я можу навести приклади зворотного». Слід гадати, гостинні словаки радісно кивнули, не вдаючись у подробиці. Кивнули радше із ввічливості, а радісно, — бо обхідний газопровід все одно вже будується, причому саме через територію Словаччини.

Нас же, як співвітчизників Леоніда Даниловича, більше за все цікавлять саме подробиці. Які саме «приклади зворотного» мав на увазі Президент України? Можливі найнесподіваніші й найекзотичніші варіанти цього самого «зворотного». Наприклад, такий: Україна не крала російський газ, а навпаки, добавляла свій власний у трубопроводи, що йдуть на Захід. Другий варіант — не Україна, а Росія крала газ, причому саме український, — той, мабуть, що постачається до Туркменії. Ну і, нарешті, третій приклад «зворотного» якраз рік тому (у червні 2000 р.) навів сам Леонід Кучма, визнавши в інтерв’ю журналу «Шпігель» факт розкрадання російського газу. Загалом, як гласить народна мудрість: «Вночі Вкраїна тиха-тиха, а сало краще заховать»...

Будні прифронтового міста

Поки наш Президент на дальніх західних рубежах демонстрував зразки дипломатичного мистецтва, гідні Талейрана і Меттерніха, мер Києва Олександр Омельченко про всяк випадок готує столицю до оборони. По всьому місту ведуться широкомасштабні фортифікаційні роботи: навкруги копаються котловани під доти і дзоти (найбільший котлован на Майдані Незалежності призначений, мабуть, під бункер для керівників оборони), на місці трамвайних колій виникають протитанкові рови, а розібрані рейки, вочевидь, мають незабаром стати навколо міста непрохідною стіною протитанкових «їжаків».

Попри глухе ремствування автолюбителів, приречених на поразку, кияни і гості столиці в цілому з розумінням ставляться до незручностей облогового становища. Вони впевнені — «Ворог не пройде!» А загарбники, які вторглися десятками мільйонів доларів, знайдуть свій безславний кінець у братській могилі нового київського укріпрайону.

Залізний нарком

Героїчна боротьба Президента і київського мера за європейський фасад столиці нашої Батьківщини відвернули увагу громадськості від азіатських інтриг навколо формування уряду. Новий віраж у своїй кар’єрі зробив екс-прем’єр Валерій Пустовойтенко, котрий обійняв посаду міністра транспорту. Як тут не згадати одного із найзнаменитіших попередників Валерія Павловича на цьому непростому поприщі — Фелікса Дзержинського. Залізний Фелікс, як відомо, займався і контрреволюціонерами, і безпритульними, і радянським транспортом — причому однаково успішно. Кількість контрреволюціонерів, безпритульних і простоїв на транспорті стрімко скорочувалася. Запорукою успіху, вочевидь, була незмінність методів...

У Валерія Пустовойтенка, як і у Фелікса Едмундовича, теж є свій фірмовий стиль керівництва. Найближчим часом очікується проведення виїзних навчань кондукторів і контролерів по цивільній обороні на предмет підвищення наповнюваності бюджету галузі. А які перспективи розкриються, якщо провести реконструкцію Палацу культури транспортників! Там можна буде тисячами замикати бригадирів, провідників і офіціантів вагонів-ресторанів, поки вони не підпишуть зобов’язання підвищити культуру обслуговування і сплатити податки з «лівих» доходів.