Заборонений прийом академіка Шалімова

П’ять днів академік Шалімов не міг знайти собі місця, щоб здійснити повноцінний прийом хворих. Хірург зі світовим ім’ям приїхав у Харківську область зі своїми колегами — київськими лікарями вищої категорії, щоб безкоштовно обстежити хворих. Із собою вони привезли апаратуру для експрес-діагностики: новітній УЗІ-апарат, електрокардіограф, ендоскоп тощо. А помешкання для прийому хворих столичний медичний «десант» попрохав у п’яти райлікарень заздалегідь. По приїзді виявилося, що в жодній із цих ЦРЛ допомоги академіка Шалімова не потребують.

Неприйомні дні

Всеукраїнський благодійний медичний фонд Шалімова проводить безкоштовні консультації для жителів української «глибинки» вже третій місяць поспіль. Доброчинна акція, що має назву «Із серцем до серця», проходить за сприяння Української народної партії. УНП допомогла закупити новітню апаратуру, набагато досконалішу, ніж наявна у районних лікарнях, і забезпечила київських лікарів транспортом для поїздок по регіонах. До медичного «десанту», крім самого Шалімова, входять кардіолог, хірург-ендоскопіст, гастроентеролог, спеціаліст УЗІ.

Харківська область стала восьмою, куди приїхала бригада лікарів на чолі з легендарним хірургом, і першою, де райлікарні дружно відмовили їм у приміщенні для прийому хворих.

На поїздці до Харкова наполіг сам Шалімов. Він ігнорував поради лікарів, котрі наполегливо рекомендували йому поберегти здоров’я й утриматися від дальніх поїздок, і наполіг на своєму, «щоб врятувати хоч якусь кількість людей».

В інших регіонах, за словами Шалімова, у кожної двадцятої людини, котра прийшла на консультацію, він і його колеги діагностували рак на ранніх стадіях, коли хворому ще можна допомогти. Близько двохсот людей після обстеження групою Шалімова поклали на лікування до обласних лікарень. Більш як десять хворих, яким не могли допомогти місцеві лікарі, одержали направлення у провідні київські інститути та клініки. Видатки на операцію і лікування цих пацієнтів узяв на себе фонд Шалімова.

За кілька днів до приїзду в Харківську область Шалімов повідомив керівництву п’яти районних лікарень про свої плани. Реакції не було. Мовчання виявилося знаком відмови. Столичним лікарям на чолі з академіком Шалімовим заборонили безкоштовно обстежувати людей на території райлікарні спочатку в Чугуєві, потім у Дергачах, Ізюмі, Куп’янську та Балаклеї. Один із основоположників української хірургічної школи, котрий врятував десятки тисяч життів, автор більш як восьмисот наукових праць, володар безлічі нагород і звань, серед яких член АМН України та Нью-Йоркської академії наук, Людина планети за версією ЮНЕСКО 1998 року та почесний громадянин Харкова — міста, де він пропрацював багато років, змушений був приймати хворих у «альтернативних помешканнях» на кшталт готельного номера або приватної аптеки.

Закон є закон?

За п’ять днів офіційна причина відмови групі Шалімова кількаразово змінювалася. Головлікар Чугуївського району Юрій Бурцев посилався на елементарну накладку. Одночасно із Шалімовим до ЦРЛ приїхали спеціалісти з обласної лікарні, котрі «за заздалегідь затвердженим графіком» проводили обстеження за тими ж напрямками, що й їхні столичні колеги. Всім місця у Чугуївській ЦРЛ не вистачило. Але Бурцев від співробітництва з фондом Шалімова в принципі не відмовився. Сказав, що готовий прийняти його, але якось іншим разом: «Будь ласка, нехай цей фонд надасть нам план. Ми готові й навіть раді з ним співпрацювати. Це столична медицина. Але необхідна якась система і процедура має бути відпрацьована. Не одноразово, не раптово. Дайте план. Давайте обговоримо на листопад, на грудень, на 2005 рік».

Версія облздраву була більш категоричною: академік Шалімов не виконав юридичних формальностей, не узгодив свій приїзд ні з Мінздравом, ні з обласним управлінням охорони здоров’я. Буквально день по тому концепція облздраву змінилася ще радикальніше: Шалімову немає місця в райлікарнях, оскільки його фонд не має ліцензії на проведення медичних обстежень. Цю ж саму версію підтвердив і харківський губернатор Євген Кушнарьов: «При всій повазі до нашого видатного лікаря Шалімова його фонд створений для доброчинної діяльності, для підвищення культури ставлення людей до власного здоров’я. Але ліцензії на проведення медичних обстежень немає, а тим більше приймати рішення про якісь діагнози... — держава не може брати на себе відповідальність за діяльність благодійного громадського фонду. Оскільки немає ліцензії і ця акція не санкціонована Міністерством охорони здоров’я, державна медицина не може надавати власні приміщення... Якщо фонд хоче проводити акцію на власний розсуд і нести за це відповідальність, він має діяти як громадський фонд, використовуючи можливості, які є в його розпорядженні».

Політика vs медицина

У «шалімовців» — своя версія того, що сталося. Не юридична, а політична. Координатор акції Михайло Ратушний стверджує, що у всіх лікарів, котрі їздять із ним по регіонах, є ліцензія на медичну практику, а в самого фонду є документи, які дозволяють займатися виїзною діагностичною практикою.

Фонд Шалімова було створено 98-го року указом Президента, який, зокрема, закликав органи влади «сприяти у вирішенні питань матеріально-технічного й інших видів забезпечення діяльності фонду». Незважаючи на цей указ, академік Шалімов став небажаним гостем для місцевої влади, оскільки він — довірена особа Віктора Ющенка, переконаний Ратушний.

Сам же Олександр Олексійович свою політичну заангажованість категорично заперечує: «Я не хочу втручатися в політику. І я сказав Ющенкові: я в політику не втручаюся, мені потрібна охорона здоров’я... Ми у своїй групі заборонили будь-які розмови про політику або про вибори. Ми лише обстежуємо хворих і призначаємо лікування... Губернатор, якщо він сидить на своєму місці, повинен виконувати свої обов’язки й не робити того, що не потрібно. Якби він або хтось від нього поговорив зі мною, я б пояснив, що ми не займаємося політикою. Ми прагнемо поліпшити охорону здоров’я в Україні».

До харківських медиків у Шалімова лише одна претензія: якби попередили заздалегідь, що не дозволять працювати в райлікарнях, його група поїхала б до іншого району й не витрачала б тут час і гроші. В Харківській області київські лікарі обстежили небагатьох (близько двохсот людей — це учетверо-уп’ятеро менше, ніж в інших областях) і неповноцінно, оскільки приймали людей у не пристосованих для цього приміщеннях.

Загалом же за два місяці група Шалімова обстежила більш як десять тисяч осіб. І виявилося, що кожній десятій людині, яка звернулася за консультацією, свого часу було поставлено неправильний діагноз. Питання допомоги таким хворим, так само, як і питання поліпшення якості медичного обслуговування в українській глибинці, треба вирішувати на державному рівні, вважає академік Шалімов. Нині він продовжує поїздки країною (після Харківської області була Луганська, на черзі Донецька) і готує матеріали для Верховної Ради.