Вирішальний момент

Поділитися
Осінь Віктор Ющенко зустрів із шестивідсотковим відривом від Віктора Януковича в рейтингу другого туру...

Осінь Віктор Ющенко зустрів із шестивідсотковим відривом від Віктора Януковича в рейтингу другого туру. Хоча це, як і раніше, перевага, для виграшу виборів кампанії Ющенка потрібен новий імпульс.

Шість відсотків — це усереднений показник трьох авторитетних соціологічних фірм, які провели опитування у перших числах вересня. У дослідженні Центру «Соціс» 40% виборців при виборі між колишнім і теперішнім прем’єр-міністром надавали перевагу першому, 33% — другому. Результат Київського міжнародного інституту соціології, за попередніми даними, становить 37% у Ющенка проти 31% у Януковича. Центр «Соціальний моніторинг» дав співвідношення 38% до 33% відповідно.

Ці дані означають, що за літо Янукович додав більше, ніж Ющенко. На початок червня їхні рейтинги в другому турі розділяло приблизно 10% голосів: 40% проти 30%. У команди Ющенка є серйозні підстави для тривоги.

По-перше, зближення рейтингів робить його вразливішим перед загрозою фальсифікації. За оцінками більшості експертів, брудні технології і перевага прибічників Януковича в виборчих комісіях можуть у день голосування зжерти до 3—5% голосів. У зв’язку з цим іще до початку кампанії у штабі Ющенка безпечну дистанцію оцінювали в 10%. Нині вона дещо менша. Це підвищує ризик того, що результат виборів може бути зумовлений нечесним підрахунком голосів.

По-друге, у 50 днів, що залишилися до виборів, на Ющенка чекає тяжка боротьба. В цей період, за задумом команди Януковича, має зіграти головний адміністративний козир: підвищення зарплат і пенсій.

На початок серпня на рахунках уряду в Національному банку була накопичена рекордна сума — 15 млрд. гривень. Витративши перед виборами п’яту частину річного бюджету країни, глава уряду дійсно може на кілька відсотків підвищити свою популярність.

Є третя обставина, яка має особливо турбувати командирів кампанії Ющенка. Зближення рейтингів відбулося у період, коли Ющенко розпочав інтенсивний виборчий тур. З початку серпня він об’їхав 14 регіонів, збираючи в кожному багатотисячні мітинги. Центральний штаб оцінює загальне число людей, які з’явилися на них, у 330 тис. І все-таки рейтинг Ющенка «зависає». Може, це розплата за практично нульову ефективність роботи в липні?

Пояснення «Нашої України» — люди стали боятися говорити правду. Політтехнолог кампанії Ігор Гринів ставить під сумнів адекватність даних останніх опитувань, що зафіксували ривок Януковича. Зокрема Гринів указує на збільшення кількості відмов відповідати на запитання, які фіксують інтерв’юери соціологічних служб. «Це вплив атмосфери страху. Ми побачили це під час збору підписів, коли люди говорили: ми за вас проголосуємо, але нічого не підписуватимемо», — вважає представник Ющенка.

Керівники трьох із чотирьох опитаних соціологічних компаній підтвердили, що одержувати відповіді стало складніше. Генеральний директор «Соціса» Микола Чурилов повідомив, що частка респондентів, чиє анкетування вдалося здійснити, знизилась у серпні до 50% від звичайних 70%. Те ж саме відзначив глава Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. За словами керівника соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка, збільшилася кількість відмов, які респонденти мотивують не відсутністю часу, а побоюваннями, що це їм зашкодить. Єдиною компанією, яка не відзначила істотних змін, став «Соціальний моніторинг». Його керівник Ольга Балакірєва заявила, що всі труднощі були пов’язані лише з великою кількістю людей, котрі перебувають у відпустках.

Але думати, що адміністративний ресурс Януковича позбавив сенсу соціологічні рейтинги, — ризиковано. Під час виборів кількість опитувань різко зросла. За увагу виборців із соціологами конкурують агітатори кандидатів. Тому більше небажання говорити про свої уподобання може бути зумовлене і втомою людей. Крім того, неможливо зрозуміти, скільки виборців, котрі приховують свої симпатії, мають намір голосувати за Ющенка.

«Соціальний моніторинг» та КМІС, які усвідомлюють ризик помилок, вдалися до нової технології. Під час опитувань вони пропонують респондентам не відповідати на запитання, за кого вони голосуватимуть, а написати це й запечатати в непідписаний конверт. Порівняння з традиційними інтерв’ю дало різницю у 2%. Це стосується обох кандидатів. «Такий результат обумовлений впливом навколишнього середовища. Наприклад, на сході людям не хочеться говорити, що вони хочуть голосувати за Ющенка, а на заході — за Януковича», — вважає Паніотто.

Причини зближення рейтингів команді Ющенка слід шукати в ефективності своєї кампанії. До її початку перед ними стояли два завдання: сформулювати правильні ідеї і донести їх до виборців. Гасла Ющенка важко оспорити. Президент Центру Разумкова Анатолій Гриценко, котрий написав його передвиборну програму, втілив у ній основні сподівання населення, які воно пов’язує з новим президентом. Програма акцентується на створенні нових робочих місць, подоланні бідності та боротьбі з корупцією.

Відповідь на запитання, як пропагувати ідеї Ющенка при протидії центральних телеканалів, його команда дала виходом на прямі контакти з виборцями. З цим також важко не погодитися. Ударною силою мав стати сам Ющенко, чий виборчий тур передбачалося сфокусувати на областях, де вирішуватиметься доля виборів. Харизматичність кандидата має доповнюватися регіональними штабами з арміями агітаторів, які б реалізували технологію «від дверей до дверей». Компенсувати негативний вплив телебачення штаб Ющенка розраховував шляхом розміщення рекламних статей у порівняно вільній місцевій пресі.

Чому ці ідеї приносять менший, ніж очікувалося, результат? Чому Ющенко виснажує себе в роз’їздах, штаби витратили половину бюджету, у місцевій пресі таки проскакують доброзичливі статті про нього, а рейтинги зближуються? Мабуть, проблеми в якості проведеної кампанії.

Ідеї Ющенка не стали її основою. Телевізійні ролики говорять переважно про велике бажання виграти вибори, але не про план дій Ющенка. Зустрічі з виборцями ефективні, але значна частина часу витрачається на компенсацію негативу та бруду, що їх влада щедро виливає на голову Ющенка.

Це дає обмежений результат. Ющенко забуває, що головна боротьба на цих виборах ведеться за голоси тих, хто сумнівається. Їх важко привернути пристрасними викриттями та добрим гумором, яким іскряться його передвиборні мітинги. Аналіз фонду «Демократичні ініціативи» засвідчив, що виборці, які не визначилися, не вірять Ющенку приблизно так само, як і Януковичу. Єдиний спосіб одержати їхні голоси — переконати в тому, що Ющенко краще знає, як вирішити їхні головні проблеми і сильніше налаштований на реалізацію цього знання. Він має популярно розповідати про те, як судова реформа зупинить корупцію і чому чесна влада швидше забезпечить зростання зарплат. Запевняння типу «я двічі не судимий» зустрічаються оплесками, але не відповідають на ключові питання, що хвилюють громадян.

У нинішньому вигляді тур Ющенка орієнтований значною мірою на його симпатиків. Як сказав учасник кампанії: «Ми нерідко агітуємо тих, хто вже загітований». Зазвичай ці люди схвально реагують на емоційні виступи свого кандидата. Але важливо переконати інших. Я запитав у одного з учасників останнього мітингу в Чернігові, чи переконали його слова Ющенка. Він відповів: «Я йому вірю. Коли він був прем’єром, він показав, що може зробити». Іншою була реакція на таке ж саме запитання пари молодих людей, котрі йшли під руку: «Усі політики так кажуть. Чим він відрізняється?».

Робота регіональних штабів — не менш серйозна проблема. Призначені Романом Безсмертним керівники обласних організацій нині знаходяться під вогнем критики за провальну підготовку до кампанії. Лише в деяких областях вони змогли залучити авторитетних людей, знайти гроші, набрати потрібне число активістів і розгорнути агітацію «від дверей до дверей». Підключення до кампанії Олександра Зінченка й Анатолія Гриценка не змінило стану справ кардинально. Зінченко поліпшив стан справ на російському фронті, Гриценко підвищив якість аналітики, але влада в регіонах залишилася в руках Безсмертного. Підпорядковані Роману Петровичу штаби конфліктують із призначеними після початку кампанії кураторами регіонів. Зокрема із Юлією Тимошенко, яка взяла на себе проблемні області. Безсмертний звинувачує її у роботі на свій, а не Ющенка імідж. У свою чергу, Тимошенко обурюється через саботаж її ідей створеними главою штабу структурами. Координаційна рада коаліції не збиралася вже місяць, а Ющенко воліє не приймати хворобливих рішень. Усе гостріше відчувається нестача грошей.

Члени команди Ющенка кажуть, що активна фаза кампанії іще не розпочалася. Вони згадують 2002 рік, коли за два місяці до виборів усе також було не готово, але за останні 60 днів був зроблений ривок. Деякі зміни вже ініційовано. Після того, як через організаційну плутанину Ющенко самостійно вибирався після однієї з поїздок, керівником туру призначили Рибачука. Він розраховує привнести у виступи Ющенка переконливість, зв’язок із місцевими проблемами й аналіз помилок. Від того, наскільки йому це вдасться, і чи зможе кампанія Ющенка подолати інші проблеми, критичною мірою залежить його майбутнє. Тільки на порядок сильніша, ніж у Януковича, кампанія може принести Ющенкові успіх. В умовах тотально нечесного висвітлення виборів у ЗМІ й нерівності фінансових можливостей інших аргументів у Ющенка немає.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі