"Вільна каса"

Якщо хочете якісних змін життя, то мусите вірити людям, які беруться щось змінювати, та й самому варто щось зробити. Я щиро сподіваюся, що після всіх випробувань, які довелося і досі доводиться зазнавати нашому народу, ми нарешті почнемо жити по-новому. Більше того, хотів би зробити свій скромний внесок у становлення сучасної європейської держави Україна - вільної від хабарників, корупціонерів і казнокрадів.

Нижче наведено десять найпоширеніших схем "видачі квитків" бізнесу з сумарними "касовими" зборами до 4-5 млрд дол. Ці схеми акуратно передаються від одних чиновників до інших, міняються тільки прапори й офшорні юрисдикції, які сумлінно зберігають гроші, забрані в українського бізнесу. Я сподівався, що новій владі, уряду все ж таки вистачить честі не садити своїх "касирів" на старі потоки, а також стане рішучості зруйнувати адміністративний рекет.

Та поки що, на жаль, усе повторюється.

Каса №1. Держспоживінспекція

Якась громадська організація пише скаргу на велику торговельну мережу, розповідаючи про продаж контрафактної або несертифікованої продукції. Наприклад, Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району Києва накатала "ябеду" на ТОВ "ДІЄССА" (мережа "Ельдорадо"), не вказавши при цьому конкретних фактів. Держспоживінспекція доручила своїм територіальним підрозділам провести позапланові перевірки. При цьому інспектори не тільки шукають відповіді на запитання, які містяться в скарзі, а й "сканують" увесь спектр можливих порушень. Це, по-перше. По-друге, перевіряють усю мережу, хоча для загальної картини достатньо провести вибіркову перевірку, оскільки магазини пропонують єдиний асортимент продукції.

У таких мережах бухгалтерія традиційно ведеться централізовано, але інспектори в кожному з магазинів вимагають надання оригіналів документів. Центральний офіс згоден їх передати, але ж іноді неможливо зробити це одночасно в кілька магазинів (адже оригінал один) і в нереально короткі терміни, сформульовані перевіряльником. Скажу більше, часто контролери запитують документи, яких немає у природі взагалі, наприклад "накладні бухгалтерського аналітичного й синтетичного обліку", адже законодавством не визначено виключного переліку документів, необхідних для перевірки. Деякі підприємці скаржилися, що інспектори хотіли отримати інформацію, яка є комерційною таємницею, наприклад конструкторську документацію.

Можна назвати чимало інших "ноу-хау" цього відомства, що тягнуть на тяжкі статті Кримінального кодексу. Наприклад, інспекція може запросто заборонити до реалізації в Україні продукцію відомого світового бренда, яка продається в багатьох країнах. Причому інспекторові для винесення такого рішення не потрібно навіть проводити жодних випробувань і тестів.

Це "професіоналізм", я вважаю…

Окрема історія - штрафи. Оскільки чітко виписаного поняття "створення перешкод у доступі представників контролюючого органу до об'єкта перевірки" немає, інспектор може по-своєму трактувати цей фактор, як і "своєчасність надання інформації". Тільки "за створення перешкод" підприємство може отримати штраф, еквівалентний від 1 до 10% вартості реалізованої продукції за попередній місяць.

Ви уявляєте, які це суми? Є конкретні приклади, коли на незгідливі торгові мережі "за результатами перевірки" накладали багатомільйонні і навіть мільярдні штрафи!

І все, "вільна каса".

На жаль, замість захисника прав споживачів Держспоживінспекція перетворилася на інструмент тиску на легальний бізнес.

Що треба зробити:

- передбачити проведення вибіркових перевірок окремих магазинів, які продають єдиний асортимент продукції;

- визначити виключний перелік документів, які підтверджують виконання суб'єктами господарювання вимог законодавства;

- внести зміни до ст. 23 Закону "Про захист прав споживачів" у частині чіткої регламентації понять і визначень постійного розміру штрафу або затвердження методичних вимог застосування відсоткової ставки розміру штрафу залежно від тяжкості допущеного правопорушення;

- удосконалити ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів" у частині недопущення різного трактування поняття "необхідна, доступна, достовірна й своєчасна інформація про продукцію". До речі, поправки до цього закону я подавав тричі. На жаль!..

Каса №2. Держсільгоспінспекція

На цій "касі" продають "квитки" одразу для кількох видів бізнесу.

Перший зветься "затвердження територіальним органом Держсільгоспінспекції актів зачистки". Під виглядом затвердження так званих актів зачистки зерносховищ проводиться насправді позапланова перевірка, що не узгоджується із законодавством. Підмінюючи поняття "право" і "обов'язок" на позаплановий контроль, територіальні органи Держсільгоспінспекції по суті втручаються у внутрішньогосподарську діяльність підприємств. Адже йдеться про господарські відносини зберігача зерна і його власника. Такі права інспекція отримала згідно з наказом Мінагрополітики, тоді як у спеціальних законах, постановах уряду відсутні прямі норми про участь посадових осіб Держсільгоспінспекції у затвердженні актів зачистки.

Таким чином, без затвердження інспекцією згаданих актів повноцінне функціонування зернового складу неможливе. У підсумку в ціну договору між зерновим складом і зернотрейдером закладаються інтереси контролера. І йдеться про чималі суми.

Другий тип "квитків" - підміна понять "моніторинг" і "державний нагляд (контроль)" ринку зерна і продуктів його переробки. Як розповідають підприємці, довільне використання поняття "моніторинг" дозволяє посадовій особі контролюючого органу:

- постійно перебувати на зерновому складі - "моніторити";

- не обмежуватися у своїх діях - "перевіряти наявність пломб на вагах і т.д.".

Аналіз п. 2.9 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства" дає змогу зробити висновок, що "моніторинг аграрного ринку" не дозволяє співробітникам Держсільгоспінспекції постійно перебувати на підприємствах, бо ці дії підпадають під функції держконтролю.

Що отримуємо в підсумку? Ризики так званого моніторингу закладаються в ціну договору зернового складу, тобто зернотрейдер уже вдруге оплачує інтереси контролерів.

Третій тип "квитків" - перевірки магазинів, які реалізують сільськогосподарську (виноробну) продукцію.

Почну з того, що Держсільгоспінспекція не має законодавчо визначених повноважень перевіряти сільськогосподарську (виноробну) продукцію в магазинах. Відсутні будь-які нормативні акти, накази чи навіть критерії з відповідного здійснення держнагляду (контролю). Іноді інспектори, щоправда, посилаються на вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", але цей документ має до них такий самий стосунок, як і законодавство про культуру. Фактично йдеться про відкритий рекет, тільки у "бригадирів" є відповідні посвідчення і впливове прикриття.

Чесно кажучи, багато схем вдалося скасувати, але базові так і працюють, хоч як намагалося Держпідриємництва з ними воювати.

Що треба зробити:

- внести зміни до наказу Мінагрополітики №661, а саме: залишити ведення кількісно-якісного обліку зерна і продуктів його переробки на зернових і зернопереробних підприємствах і вилучити положення про участь посадової особи Держсільгоспінспекції у затвердженні актів зачистки;

- заборонити вихід на перевірку посадових осіб Держсільгоспінспекції під виглядом моніторингу;

- заборонити посадовим особам Держсільгоспінспекції здійснювати виїзні перевірки магазинів сільськогосподарської (виноробної) продукції.

Каса №3. Держекоінспекція

Щодо екологів наведу поки що тільки одну з великих схем, оскільки газетної площі на все не вистачить. Йдеться про підприємства, які здійснюють водозабір. Суть схеми така: підприємець подає пакет документів на отримання відповідних дозволів на водозабір, та папери повертають з посиланням на некомплектність чи неправильне їх оформлення (за формальними ознаками, без законодавчо обґрунтованих вимог) або ж починається нескінченний коловорот щодо запиту того чи іншого підтверджувального документа. Через якийсь час на підприємство починають масово надходити листи від фірм-сателітів (комунальних або державних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю) з пропозиціями про допомогу в розробці екологічної документації та отриманні дозволів.Послуга, звісно, небезкоштовна. Бізнесмен погоджується, фірма-сателіт подає той самий пакет документів від першоджерела, який (о, диво!) цього разу вже достатній для видачі дозволу.

Якщо клієнт виявляється незговірливим і намагається самостійно отримати дозвіл, то він неминуче матиме чималий штраф за несвоєчасне оформлення (переоформлення, продовження дії) дозволу. Контролери в цьому випадку діють негайно й рішуче.

Що треба зробити:

- необхідно скасувати дозвільну документацію на забір води тим підприємствам, які не користуються пільгами й преференціями, чого мені не давали зробити ні попередні керівники профільного міністерства, ні нинішні.

Каса №4. Держенергонагляд

На законодавчому рівні скасовано держнагляд у сфері енергоефективності та енергозбереження. Це прогресивний крок, що відповідає умовам сучасної ринкової економіки, оскільки насамперед сам суб'єкт господарювання має бути зацікавлений в економії коштів підприємства. Але на практиці діє безліч підзаконних нормативно-правових актів, згідно з якими компанія повинна розробити відповідні внутрішні документи (наприклад розрахунки загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії), які самостійно розробити неможливо навіть компанії з десятирічним стажем роботи на ринку.

Як наслідок, підприємство змушене звертатися до "придворних" структур, які мають дозвіл на виконання цих робіт. Такі фірми розробляють технічну документацію, розрахунки сумнівної якості, але їхній рівень задовольняє апетити Держенергонагляду. Ті, хто відмовився скористатися послугами "придворних" структур, змушені сплачувати штрафи.

Що треба зробити:

- заборонити діяльність фірм-сателітів, удосконалити відповідну нормативну (методологічну) базу, скасувавши всі зайві підзаконні акти.

Каса №5. Державна служба інтелектуальної власності

Навколо служби створюються організації-посередники, які нав'язують свої послуги авторам творчих продуктів навіть за наявності в них укладених прямих договорів із власниками медіаресурсів. У підсумку автори не отримують винагороди, а держбюджет - величезних коштів у вигляді податків.

Через існуючу модель регулювання ринку послуг у сфері інтелектуальної власності, запроваджену Держслужбою інтелектуальної власності за підтримки МОН та Мінекономрозвитку, ринок поділено між кількома певними суб'єктами господарювання, що акумулюють значну частину його доходів.

Що треба зробити:

- взяти за основу європейське законодавство, необхідний пакет є в Держпідприємництва.

Каса №6. ДАІ

ДАІ перевіряє підприємців, які здійснюють обов'язковий технічний контроль автотранспорту. При цьому відсутні критерії, згідно з якими оцінюється ступінь ризику від господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Відсутність зазначеного нормативно-правового забезпечення відкриває можливості для суб'єктивних оцінок і є передумовою для можливих зловживань з боку посадових осіб ДАІ МВС при здійсненні планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Що треба зробити:

- реформувати ДАІ, скасувати МРЕВ.

Каса №7. Держгеонадра

У цьому випадку йдеться про компанії-надрокористувачі (наприклад, про підприємства, які здійснюють видобування мінеральних лікувально-столових вод). Державна структура зобов'язує такі підприємства укладати договори на здійснення моніторингу та наукового супроводу надрокористування і, відповідно, оплачувати їх. Наприклад, згідно з листом Держгеонадр України, річна вартість проведення робіт з моніторингу та наукового супроводу надрокористування на одній ділянці Валякузьмінського родовища підземних мінеральних вод орієнтовно становитиме 65-
80 тис. грн, що є непосильним тягарем для малого колективного підприємства, особливо коли врахувати, що загальні витрати на проведення геологічних експертиз, отримання спеціальних дозволів тощо тільки для одного підприємства за рік становили понад 300 тис. грн.

Що треба зробити:

- скасувати Положення про проведення моніторингу і наукового супроводу надрокористування (наказ Держгеонадр України від 16 листопада 2011 р. №155 і наказ Мінприроди України від 11 березня 2013 р. №96) у частині покладання на надрокористувачів обов'язку замовляти й оплачувати відповідні роботи як такі, що не відповідають нормам законодавства в цій сфері (Кодексу України про надра, Закону України "Про державну геологічну службу", Порядку надання спеціальних дозволів).

Каса №8. Держслужба з контролю за наркотиками

Йдеться про такий специфічний бізнес, як культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, розробки, виробництва, зберігання, перевезення, придбання, реалізації, експорту й імпорту. У ДСКН відсутній вичерпний перелік питань, з яких здійснюється державний нагляд (контроль), хоча його наявність передбачено ст. 5 Закону України "Про основні принципи державного нагляду (контролю)
у сфері господарської діяльності". Таким чином, посадові
особи органу держнагляду (контролю) під час планової перевірки можуть на свій розсуд перевіряти всі напрями, які вважатимуть за потрібне, з подальшою можливістю проведення позапланової перевірки виконання приписів і розпоряджень про усунення порушень законодавства, виданих ДСКН України.

Що треба зробити:

- країні необхідні нові правила регулювання цієї галузі, нинішні морально застаріли.

Каса №9. Міністерство охорони здоров'я

У МОЗ багато схем, але найголовніша з них - закупівля ліків за бюджетні гроші. Через корумпованість тендерних закупівель імпортні ліки в Україні часто на 60-80% дорожчі за такі ж, але що продаються в Європі. Інсулін - на 80%, удвічі дорожчі протитуберкульозні й протиракові препарати. Якщо прибрати особисті інтереси керівників відомства, то на виділені бюджетом гроші можна закуповувати вдвічі більше ліків. Це одна складова проблеми. Друга полягає в тому, що протоколи виписують таким чином, що МОЗ "змушений" купувати конкретний дорогий препарат замість кількох препаратів однієї групи.

Причина зрозуміла: імпорт лікарських препаратів - бізнес монополізований, там крутяться великі гроші, і саме ці монополії формують поведінку чиновників, які займаються закупівлею ліків. До речі кажучи, останнім часом ситуація тільки погіршилася, і при рості курсу на 50% ціни в аптеках зросли ледь не на 150%. Тому прем'єр і весь уряд повинні концентруватися не тільки на отриманні позик, а й на не менш нагальних проблемах.

Що треба зробити:

- запровадити референтні ціни на ліки;

- змінити протоколи МОЗ, лікар повинен рекомендувати хворому активну діючу (лікуючу) речовину, а людина вже сама визначиться, вітчизняний чи імпортний препарат їй купувати;

- замість закупівлі ліків міністерство має запровадити реімбурсацію: хворий отримує рецепт від лікаря, в аптеці - безплатні ліки, а держава компенсує аптеці їхню вартість. Ніяких тендерів, ніяких логістичних витрат і ризиків зберігання.

Каса №10. Укрдержреєстр

У країні створили мережу адмінцентрів, "єдині вікна", спростили чимало реєстраційних алгоритмів, зокрема введення в експлуатацію об'єктів будівництва. Але… Чиновники все одно примудряються "видавати квитки" простим громадянам і підприємцям. На додачу люди ще мусять вистоювати у виснажливих чергах.

Що треба зробити:

- запровадити електронну реєстрацію за аналогією з естонською або грузинською моделлю.

Я можу довго розповідати про різні способи обдирання українців.

Якщо хтось думає, що податкова почала працювати по-іншому, то він помиляється. Діють ті самі схеми з ПДВ, зникли майданчики, але з'явилися пірати (ями-одноденки).

Багато держорганів, користуючись звільненням від судового збору, вчиняють великі й необґрунтовані судові позови до бізнесу, розуміючи, що не понесуть за це жодної відповідальності.

Однак десяти базових схем для однієї статті й так досить. Додам, що на своїй посаді голови Держпідприємництва я всі чотири роки активно боровся з багатьма "касирами", чимало вдалося зробити. Деякі законопроекти роками лежали в парламенті, і частина з них пішла в роботу лише в новому політичному сезоні. Але найсумніше полягає в тому, що деякі члени уряду заходилися поновлювати схеми, які вдалося скасувати навіть при Януковичі: проявляють активність керівники МОЗ, Мінекології, МінАПК. Як мовиться, король утік, хай живуть князі…