Пам'ятаєте відомий вислів Леніна "будь-яка куховарка може керувати державою"? Це він заочно дискутував із Наполеоном, який стверджував протилежне.
"Слуги народу" пішли шляхом Леніна. У моєму розумінні, типовою "куховаркою" нинішньої влади є половина уряду… Або, наприклад, депутат Юзік. На сцені "Кварталу 95" він грав жлоба й, потрапивши до парламенту, здається, так і не вийшов із образу. Які реформи для підприємців можемо очікувати від "юзіків"? У парламенті він відмовчується, а от на скандальних криворізьких записах дає команду начальникові поліції збирати по 600 тис. дол. щомісяця з підприємців. Ці "юзіки" активно ходять коридорами влади, прилаштовуючи своїх родичів до годівниці.
Для реальних змін потрібно реалізувати чотири простих кроки.
Крок перший: чесна держава
Ми часто чуємо про дерегуляцію, про якісь спецумови, діджиталізацію, занурення у смартфон. Це реформи, на яких наголошує український уряд. А насправді все це бутафорія, відволікання уваги.
Скажімо правду про те, чим займається держава, знущаючись над бізнесом: вона порушує Конституцію. Доки умовний голова ОП Богдан може телефонувати генпрокуророві, суддям і силовикам; радник президента Єрмак - призначати своїх друзів курирувати Київ; доки заступник голови Офісу президента Трофімов взаємовигідно призначатиме на губернаторські посади й втручатиметься в комерцію (чим дуже нагадуватиме "любих друзів" усіх часів і президентів), ані країна, ані бізнес-середовище не зміняться. Тіньова активність президентського офісу свідчить лише про одне: в Україні немає чотирьох галузей влади, а є лише одна - президентська вертикаль. Раніше Кучма та Янукович визначали, хто винний, а хто багатий, нині це роблять помічники глави держави й очільники його офісу.
Чи можуть у таких умовах підприємці почуватися вільними, захищеними, мати нормальний горизонт планування?
Панове "слуги"! Ви гадаєте, що бізнес не знає, які завдання Банкова ставить силовикам? Що прокурори телефонують суддям і погрожують? Що губернатори роздають вказівки правоохоронцям рвати чи, навпаки, кришувати? Оці хлопці, які вчора були адвокатами, тепер стали представниками влади й від імені українського народу керують процесами, до яких не мають права навіть наближатися…
В усьому світі це називається корупцією, і такі дії підпадають під кримінальну відповідальність, в Україні теж. Але жодного прецеденту так і не було, крім скандалу "Кононенко–Абромавичус", який закінчився нічим.
Ви переживаєте, що не впливаєте на Антикорупційний суд, і розмірковуєте над тим, як його розігнати?
Світові лідери попросили вас не чіпати Верховний суд, а ви взяли й своєю монобільшістю почали тикати в профільний закон. Хотіли зменшити склад ВР? Ні, ви схотіли ним керувати. Таких прикладів більше, ніж жартів у "Кварталі 95".
Ви обіцяли закон про імпічмент, але ухвалений документ не дасть змоги розпочати процедуру відставки президента, навіть якщо здасте всю Україну в управління Путіну. Ще одна бутафорія. Те ж саме зі скасуванням депутатської недоторканності.
Та, пане президент, ви обіцяли інше. Я досі сподіваюся, що ви знайдете в собі мужність прибрати всіх юзіків, мілованових, гетьманцевих і радуцьких, яких привели до влади. Готовий розповісти всю правду про кожного з них, якщо треба. І не питайте, чию трубу прорвало, все це ваші труби, і своїм багатозначним мовчанням ви покриваєте всю цю липку неспроможність. Ви відмовчуєтеся на критику медіа й говорите, що вам не подобаються фейки.
Не реагуйте на фейки, але ви зобов'язані реагувати на правду. Інакше ви є "подільником".
Крок другий: кредитування бізнесу
У найжорстокішу кризу 1933 р. американський уряд ухвалив законопроєкт про регулювання банківських ставок: максимальну ставку за кредитами було встановлено на рівні 6%, 3% - за депозитами. Цей закон відкрив національному бізнесу США доступ до дешевих ресурсів і запустив економіку. До речі, його скасували лише 1989 р.
Та якщо прийти із цією ідеєю до Зеленського, то все його оточення запевнятиме, що знизити ставки не можна, це зруйнує економіку. На жаль, у нового глави держави немає достатньої особистої підприємницької експертизи, щоби скласти власну думку. Звісно ж, покупці українських ОВДП, той-таки інсайдер Айварас Абромавичус почне відмовляти від зниження банківських ставок.
Поки якийсь державний Абромавичус та інші можновладці одержують дивіденди, бізнесмен бере кредит під 22%. А отже, нині найвигідніше заробляти на державі (народі), а запускати стартап під більш як 20% можуть лише відчайдушні люди. Це ненормально.
Дайте бізнесу дешеві кредити й не лізьте туди. Просто візьміть із нього податки, заплативши людям гідні зарплати та пенсії.
І кредитора захистіть, щоби позичальники не могли в судах за 10% від суми кредиту кидати банки через стегно.
Крок третій: наведення ладу на ринках
"Ми всі є лібералами, конкуренція переможе", - кажуть наші економічні стратеги. А чи відомо вам, що ця конкуренція вбиває: поки дехто з вас купує ОВДП, люди беруть кредити, а потім змушені накладати на себе руки, бо чиновникові не спало на думку забезпечити розумний захист інвестицій бізнесмена.
Людина побудувала заправку, а за сто метрів постали ще дві.
Інший підприємець створив легальний бізнес, а пірати, котрі працюють по-чорному, витискають його з конкурентного поля.
Третій залучив інвестиції під довгостроковий бізнес-план, а держава змінила правила гри й на 40% підвищила ціну електроенергії.
Мудрі керівники країни мають генерувати макрополітику, що забезпечує заступництво людям, які вкладають в Україну й чесно тут працюють.
Саме це я й називаю захистом ринків. Притому не забудьте захистити громадянина, щоб наші діти не горіли заживо в громадських місцях, а ми не труїлися зіпсованими продуктами й фальшивою горілкою.
У нас частина бізнесу живе у світлій зоні економіки, частина - у сірій і навіть чорній. Функція держави саме й полягає в тому, щоб вивести все в білу! Насправді ж відбувається протилежне: влада, по суті, відмовилася від збирання податків. Анархічні настрої у суспільстві, Майдани, зброя на руках, перекриття доріг, злодійство самої влади...
Брати запозичення набагато простіше, ніж побудувати нормальну європейську державу з європейськими правилами й законами, змусивши всіх виконувати їх. Тим більше що ці запозичення віддаватимуть уже наші діти, а "слуги" виїдуть…
Крок четвертий: держава має створити покупця
Держава - це право та справедливість.
Право - це чесні судова та правоохоронна системи.
Справедливість - це гідні зарплати та пенсії.
Славетний Генрі Форд уважав: що більше одержує працівник, то більше він витратить на купівлю потрібних йому речей. Це забезпечує заробіток працівникам інших компаній, які згодом куплять знаменитий "Форд". Автомагнат щедро підвищував заробітки своїм співробітникам і просив підрядників робити те ж саме, цілком доцільно очікуючи, що ці гроші в майбутньому повернуться у вигляді прибутку на підприємство.
Бізнесу потрібен попит.
Поки середній український пенсіонер не стане повноцінним покупцем, поки бюджетники, ті ж лікарі, вчителі не зможуть раз на п'ять–сім років вільно купувати автомобілі, не відмовляться від купівлі одягу в секонд-хенді, а частка комуналки не становитиме менш як 10% у їхньому сімейному бюджеті, ми не зможемо одержати якісно інший рівень життя в країні, а також рівень розвитку бізнесу.
Доки влада не виконуватиме своїх функцій на бодай мінімально достатньому рівні, доти її роботу слід вважати незадовільною. Дивіться, що відбувається нині. Міністри кричать: "Дайте нам більшу зарплату!" Я підтримую. Але чому їм потрібно підвищувати оклад раніше, ніж медсестрі чи хірургові? Чому медсестра одержує 4,7 тис. грн, а ти, міністре, 300 тис. грн? Звісно, топ-менеджер державного рівня має одержувати більше, але не в сотню разів, як це можна спостерігати в деяких держкомпаніях.
Годі віднімати й ділити, гайда множити й додавати!
У народі кажуть: простота гірша за злодійство. Нині немає підстав стверджувати, що глава держави бере участь у якихось схемах, але спроби монополізувати всі галузі влади, підтягнути фінансові потоки йдуть від вищого керівництва "Слуги народу". Закони продовжують ухвалювати кулуарно, без обговорення. Президент тим часом відмовчується і їздить на "Теслі". І це гірше за злодійство. У нас із вами, Володимире Олександровичу, один шанс на двох: у вас - на відмінне політичне майбутнє, у людей, у бізнесу - на ліпшу країну.
Якщо ж так триватиме, за роки правління Зеленського країну залишать іще три мільйони людей, і це традиційно будуть найкращі.