«Відмити» нерядового Сухачова: як Банкова рятує своїх через ОАСК

16 листопада, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

«Відмити» нерядового Сухачова: як Банкова рятує своїх через ОАСК
© ДБР/Facebook

Нещодавно ZN.UA розповідало про старт відбору нового директора Державного бюро розслідувань (ДБР) і про його потенційного «богообраного» переможця.

Майже два роки Бюро керують люди зі статусом «виконувач обов’язків». Не так давно цим органом правопорядку управляла нинішня генпрокурорка Ірина Венедіктова. Згодом її заступники — Олександр Бабіков та Олександр Соколов. Проте зараз організацією, так само у статусі в.о., керує Олексій Сухачов. І саме його називають фаворитом конкурсу з обрання директора ДБР.

З огляду на це слід розповісти історію його звільнення з прокурорських лав у 2019 році. Це настільки неординарний кейс, що варто в деталях розібрати всі нюанси, які стосуються намагання заангажованих суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) «відмити» від статусу двієчника прокурора, котрий нині обіймає таку високу державну посаду. Однак про все по черзі.

Нагадаю, після зміни влади 2019 року команда Володимира Зеленського започаткувала кілька серйозних реформ. Серед них — зміни в органах прокуратури. На той час генпрокурором був Руслан Рябошапка, який розробив законопроєкт і розпочав імплементацію реформи, що дала можливість очистити прокурорські ряди від непрофесійних і недоброчесних «офіцерів правосуддя». Як наслідок, після проведення першого етапу реформи звільнили близько 55% прокурорів Генпрокуратури. Вони не змогли пройти тест на знання законодавства; продемонструвати свої інтелектуальні здібності (general skills test); пояснити стиль життя; обґрунтувати задеклароване майно тощо. Якщо говорити в цифрах, на початок реформування Офісу генпрокурора на Різницькій працювали 1139 прокурорів, 1083 з них подали заяви на проходження атестації. 795 прокурорів її пройшли, 193 — не пройшли, 95 — не з’явилися на перше тестування.

 

Серед звільнених знаходимо нинішнього керівника ДБР Олексія Сухачова. Він у складі зазначених 193 прокурорів не склав першого іспиту — на знання законодавства — та, як наслідок, був звільнений. Згодом він подав позов до ОАСК щодо скасування рішення кадрової комісії про непроходження атестації та наказу генпрокурора про його звільнення. Уже 10 липня 2020 року суддя Віктор Шулежко ухвалив рішення, задовольнивши позовні вимоги Сухачова. От саме це рішення служителя Феміди ми й спробуємо проаналізувати.

Згідно з матеріалами справи, 23 жовтня 2019 року в Генпрокуратурі було проведено іспит із метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, в якому брав участь Олексій Сухачов. Він набрав лише 61 бал. При цьому попередньо було встановлено мінімальну межу для проходження атестації — 70 балів. Сухачов її не подолав, продемонструвавши низькі знання профільного законодавства. Тож був звільнений із органів прокуратури.

Однак, як згадувалося вище, Сухачов подав позов до скандального ОАСК і згодом отримав «потрібне» рішення. Проаналізувавши позицію служителів Феміди, можна дійти висновку, що вони не тільки придумують на ходу речі, про які не згадував Олексій Сухачов, а й безпосередньо викривлюють практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Абсурдність обґрунтування рішення зашкалює, адже суддя зазначив, що чимала кількість сформованих питань на іспиті у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (а саме — 70% для кожного учасника, тобто згадані 70 балів) стосувалася кримінального права та кримінального процесу. Такий підхід, на думку судді, взагалі нівелює рівень професійності та компетентності тих прокурорів, які працюють на інших напрямах прокурорської діяльності. Іншими словами, під кожний підрозділ, а краще, під кожного з прокурорів мали розробляти окремі тестові завдання.

На думку служителів Феміди, така атестація прокурорів не мала на меті встановити відповідність (невідповідність) працівників займаним посадам, а фактично покликана знівелювати професійний рівень предметної компетентності, досвіду і кваліфікації працівників на конкретних напрямах прокурорської діяльності, якими окреслювались їхні посадові обов`язки, а також створити такі умови атестації, які будуть сприятливими для реалізації неправомірних механізмів для безпідставного звільнення прокурорів без належних на те підстав.

Стоп, хоч і складно написано, але давайте прочитаємо ще раз. Існували сотні запитань на знання кримінального права і процесу, практики ЄСПЛ, базових підходів проведення негласних слідчих розшукових дій тощо. Але, на думку суддів ОАСК, то було зайвим. Треба було не під кожний підрозділ органу прокуратури, а під кожного прокурора сформувати перелік тестових завдань. Нічого страшного, що мали проходити тоді атестацію 1139 прокурорів. Просто треба було підготувати під 100 тисяч запитань, різних за специфікою, але з юридичної площини. Яскрава ідея!

Назвати цей сюжет «натягуванням сови на глобус» доволі важко. Тут значно гірший діагноз для позиції служителя Феміди зі столичної вулиці Болбочана (адреса ОАСК. — О.Л.). При цьому існують протилежні рішення з даного питання, ухвалені Верховним судом. Вони підтверджують, що такий розподіл таки відповідає конституційним функціям прокуратури.

Ще одна цікава новела — позивач вважає, а суддя підтримує, що в Порядку проходження атестації мали бути передбачені «умови та вимоги до програмного забезпечення, які унеможливлювали б втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту». Також, на їхню думку, відсутня інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявити рівень знань та умінь у застосуванні закону, а також про те, чи проходили вони апробацію та рецензування. А це, як вважає суддя, вкрай важливо.

При цьому служитель Феміди зазначає, що відповідач (Офіс генпрокурора. — О.Л.) не надав доказів, у тому числі виданих Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України документів, які засвідчують спроможність використаного в рамках процедури атестації прокурорів програмного забезпечення, забезпечення анонімності, конфіденційності та захисту від втручання третіх осіб. Іншими словами, тести тестами, але «прокурорів не було застраховано від втручання».

Як наслідок, у контексті викладених моментів суд зазначає, що навіть за умови добровільної подачі заяви на переатестацію і непроходження першого іспиту було встановлено значні процедурні порушення щодо призначення та проведення атестації позивача. Іншими словами, Олексій Сухачов сприйняв ситуацію, подав заяву про переатестацію, пройшов перший етап, отримав негативний результат. Проте згодом зрозумів, що там є купа порушень. І суддя Шулежко підтримує цю позицію. Нагадаю прокурору і судді ОАСК, що наразі існує позиція Верховного суду, яка перекриває цей аргумент. Якби прокурору щось не подобалося по ходу тестування, то він міг припинити тест і написати заяву про процесуальні порушення. Однак Сухачов дійшов до кінця тесту, отримав негативний результат і вже після цього намагається виправдати цей факт.

Також, виходячи з положень пункту 12 Порядку №233, суд акцентував увагу на тому, що рішення про неуспішне проходження атестації має бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. Іншими словами, написання заяви про проходження атестації та неуспішне проходження першого етапу — тесту на знання законодавства — не мали стати вмотивованою причиною, що вплинула на подальше звільнення прокурора-двієчника з посади. Однак існує абсолютно протилежна позиція Верховного суду, де чітко вказано: набрання прокурором меншої кількості балів, ніж мінімально встановлена, є достатньою причиною для звільнення. Жодних додаткових підстав не потрібно.

Підсумовуючи, Сухачова не тільки поновили на посаді, вказуючи навіть на ті моменти, про які він не згадував у позовній заяві. Йому також мали сплатити 1 млн 151 тис. грн компенсації за вимушений прогул. Нічого страшного, що двієчник. Просто система спрацювала неналежно, і конституційні права прокурора буквально скрізь порушено. Тому з кишень платників податків треба вийняти більш як мільйон гривень на утримання прокурора-двієчника.

Стосовно судді Шулежка, що ухвалив скандальне рішення, згадаємо кілька цікавих моментів. По-перше, саме він у колегії з іншими суддями ухвалив рішення на користь підприємств проросійського олігарха Дмитра Фірташа, який перебуває у процесі екстрадиції до США за вимогою американської Феміди. І саме Шулежко є близьким соратником одіозного голови ОАСК Павла Вовка, адже перебував із ним в одному зі столичних ресторанів на святкуванні, про що опублікувала розслідування «Українська правда». Окрім цього, саме Шулежко скасував статус зеленої зони Протасового Яру на вимогу скандального забудовника.

Згодом Офісом генпрокурора було подано апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва. 14 липня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів — Олени Кузьмишиної, Михайла Кобаля та Любові Костюк — повторив доволі дивні аргументи про можливість втручання в систему проходження тестування і потребу у «спеціалізації тестів» для кожної групи прокурорів. По факту рішення першої інстанції залишили в силі.

Ситуація зрозуміла. Дві судові інстанції ухвалили неоднозначні рішення. Проте дивуватися не варто, зважаючи на те, що Сухачов залишається фаворитом на зайняття посади директора ДБР.

Будь-які вимоги щодо ліквідації ОАСК і реформування судової гілки влади зіштовхуватимуться з політичними договорняками, де служителі Феміди намагатимуться «обміняти» певні рішення на відтермінування свого фактичного звільнення. Декого з них очікує не тільки звільнення з посади, а й реальне позбавлення волі. «Насудили» ці персонажі за останні роки достатньо, відпрацьовуючи замовлення всіх політичних еліт, періодично переходячи на «госпрозрахунок». За роки незалежності важко згадати суд, що спроможний конкурувати з ОАСК за критерієм одіозності. Але це відповідальність не лише «Вовчої компанії», політичним елітам було зручно мати під боком інстанцію, що задовольнить усі їхні забаганки.

Тому не дивно, що суддя ОАСК у потрібний момент може почути «прохання» з Банкової про поновлення одного з прокурорів. У своєму рішенні служитель Феміди бере 2–3 аргументи позивача, додає кілька відсилань на практику ЄСПЛ, навіть якщо вона не має нічого спільного з кейсом, апелює виключно до тих рішень Верховного суду, що є «зручними». І, вуаля, резолютивна частина готова. Тим більше, якщо про «правильну» конструкцію рішення, можливо, попросив профільний заступник голови офісу президента Олег Татаров. Одіозний, але ефективний для Зеленського колишній управлінець МВС, якому в свою чергу, за нашою інформацією, підказувати завдання може «славнозвісний» Андрій Портнов. Безумовно і те, що завдання вочевидь ставляться безпосередньо керівником офісу президента Андрієм Єрмаком. До речі, детективи НАБУ намагалися вручити Татарову підозру за корупційний злочин, але не вийшло. Креативність команди президента вражає — рішення Печерського районного суду Києва і зобов’язання для генпрокурора передати справу від НАБУ до ДБР.

Намагання зберегти Олега Татарова цілком зрозуміле, адже в офісі президента саме він відповідає за координацію органів кримінальної юстиції. Важлива людина, що має прямий доступ до гаранта Конституції. Показовим у впливі на перебіг розслідувань є те, що дружина Сухачова (як і чоловік, не пройшла атестацію на етапі співбесіди) згодом опинилася на посаді в «Енергоатомі». Тож нічого дивного в тому, що всі розслідування по цій держкомпанії швидко зупинилися. Так би мовити, це табу. І вишенька на цьому окремому торті — в Генпрокуратурі Ірина Сухачова обіймала посаду заступника начальника управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів ДБР.

Проте, якщо хтось з їхньої команди не спроможний бути звичайним лікарем у поліклініці (не пройшов переатестації), то як його можна робити головним лікарем (керівником ДБР)? Якщо ця персона не знає базових принципів функціонування людського організму і готова на будь-які союзницькі домовленості з «вірусами та бактеріями» (суддями ОАСК), як можна сподіватися на ефективне керівництво всією лікарнею? І наостанок. Двієчник наразі не вирішив до кінця жодного із поставлених завдань Банкової, хоча, може, й старається. Можливо, треба зосереджуватися не тільки на лояльності, а й приділяти увагу професійності цього «правоохоронного» лікаря, якого хочуть зробити постійним керівником?

Більше статей Олександра Лєменова читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК