ВИБОРИ В ЗАПОРІЖЖІ: ПРОЗА, ВІРШІ ТА ЕЛЕМЕНТИ КЛОУНАДИ

Це раніше провінційна напівдрімота порушувалася вступом гусарів чи, на крайній випадок, відпусткою молодого моряка. А нині груди в медалях та стрічки в якорях, не кажучи про доломан і чикчирі, вже не вражають. Мода змінилася. І дедалі популярніший суворий «прикид» в ледь помітну смужку, що не виключає, втім, немислимої строкатості краватки. А інакше як привернути увагу до основних дійових осіб нового виду суспільної потіхи з буркітливою назвою «вибори».

У Запоріжжі ще не встигли вивітритися з пам’яті торішні, як сталися чергові — вибори міського голови замість вибулого. Хоч що кажіть, а подія це далеко не другорядна і не йде в жодне порівняння з гусарською навалою, що переважно хвилює уяву недовірливих панянок та знуджених вдів. Тут усе по-дорослому. Політика, одне слово. Тому й специфіка процесу своєрідна.

Першою «ластівкою», яка провіщає скандальний характер майбутніх виборів, став матеріал «Олександр Поляк — рок, що приносить страждання», надісланий на окремі адреси електронної пошти. Незабаром, після розміщення на одному з запорізьких сайтів, із ним могли ознайомитися всі охочі. Зміст розлогої публікації різко відрізнявся від офіційно-канонічної оцінки особистості покійного міського голови й містив безліч фактів фінансових шахрайств, які нібито відбувалися у міськвиконкомі. Наскільки правдиві ці факти, відомо лише анонімним авторам та названим у матеріалі чиновникам міського і обласного рівня, які не вважали за потрібне ні ув’язатися в дискусію, ні заявити офіційні спростування. Реакція обмежилася лише розлогими розумуваннями про спроби «певних сил» викликати в місті нестабільність, підірвати довіру до влади й спантеличити виборців поширенням компромату. Що ж до останнього, то до нього запоріжцям, загалом, не звикати, тому набагато більше уваги приділяли городяни іншій проблемі, що вважалася головною інтригою прийдешніх виборів.

Визначальними стали спроби відповісти на запитання: чи балотуватиметься нинішній голова ОДА Євген Карташов на посаду міського голови? Ясність настала 9 квітня, після того, як у колективах 25 запорізьких підприємств відбулися збори з висування його кандидатури. Потенційний кандидат, як і передбачалося, відмовлятися не став, заявивши, що брати участь у виборах «вимагає моя громадянська совість». Правда, на думку багатьох спостерігачів, ця обставина — далеко не єдиний і, можливо, не головний мотив. Не виключено, що, крім емоційного, зіграли роль і чинники тверезого розрахунку.

Коли комбат виявляє бажання командувати ротою, то навіть прапорщику зрозуміло, що робить він це не від хорошого життя. І якщо ставлення нинішнього керівництва адміністрації Президента й Кабміну до запорізького голови обладміністрації вочевидь не найкраще, то прагнення до нижчої посади, на яку обирають, замість вищої, на яку призначають, очевидне, коли хочеш залишитися в номенклатурній обоймі. До того ж слід врахувати небайдуже ставлення Є.Карташова до фінансово-промислового угруповання «Індустріалбанк»-«Запоріжсталь», що має серйозні бізнес-інтереси в Запоріжжі. Саме на це й звертають увагу ті, хто зовсім не в захопленні від намірів голови ОДА.

Зокрема, на думку нардепа-нашоукраїнця Петра Сабашука: «Карташов за час свого двічі губернаторства так і не зміг створити запорізьку команду, спроможну захистити інтереси міста від апетитів дніпропетровського, донецького та інших кланів. Нинішній губернатор представляє інтереси «Індустріалбанку» та «Запоріжсталі».

Дуже невтішна оцінка прозвучала й у відкритому листі першого секретаря обкому Соцпартії Сергія Кузьменка, який стверджує, що внаслідок керівництва областю Карташовим та його попередниками в регіоні сформувалася вкрай складна соціально-економічна ситуація. Замість реальної роботи, вирішення проблем, вважає лідер запорізьких соціалістів, лунають самі декларації.

Цікаво, що комуністи, які традиційно не симпатизують владі, поки що утримуються від будь-яких коментарів щодо майбутніх виборів. Чи не є це непрямим підтвердженням активно мусованої чутки, що цього разу непримиренні опозиціонери-ленінці схильні якщо не прямо підтримати кандидатуру Є.Карташова, то принаймні не протидіяти активно? Хоча, поруч з іншими 24 запорізькими організаціями та громадськими об’єднаннями, комуністи офіційно зареєструвалися в міськвиборчкомі як учасники виборчого процесу.

Як заявила голова міської виборчої комісії Катерина Наливайко, з проханням надати пакети документів, потрібних для реєстрації кандидатом, до комісії звернулося майже 20 претендентів. Однак поки що про наміри балотуватися на посаду міського голови Запоріжжя свідчать заяви або дії лише п’ятьох. Серед них — нардеп Петро Сабашук, керівник компанії «Олександр» Володимир Кальцев, який був основним суперником О. Поляка на попередніх виборах, перший заступник голови Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики Дмитро Швець та лідер обласної організації «Єдина родина» Олена Солод. Безперечно, незабаром цей список поповниться новими іменами, проте вже нині є всі підстави стверджувати, що результат передвиборної боротьби значною мірою визначиться позиціями «груп підтримки». А їх у Запоріжжі, за великим рахунком, усього дві: крім згадуваної «Запоріжсталі», АТ «Мотор-Січ», керівництва якого має власний погляд на те, що коїться. І суть цієї думки недвозначно висловив на прес-конференції ще в середині березня голова правління АТ «Мотор-Січ» В’ячеслав Богуслаєв:

«При «поганому» Головку (я підкреслюю, «поганому» у лапках — саме наш колектив висував його на посаду мера) серед банків проводився конкурс на обслуговування бюджетних ліній. І щоб отримати бюджетну лінію, банк щось давав у позабюджетний фонд міста зі своїх грошей. Це природно: якщо ти «крутиш» ці гроші, то частину свого прибутку віддай на розвиток рідного міста. А сьогодні всі лінії міської ради та облдержадміністрації обслуговує «Індустріалбанк»! Я нічого не маю проти цього банку, але в місті є ще три десятки банків, які нічим не гірші. Де конкурс? І скільки, цікаво знати, «Індустріалбанк» віддає в позабюджетний фонд міста? Бюджет Запорізької міської ради — близько 570 млн. грн. Мої знайомі банкіри кажуть, що від обслуговування такої суми грошей банк протягом року має від 40 до 60 мільйонів! Куди йдуть ці гроші і де прозорість міських фінансів?»

Проте, крім окресленого глобального протистояння інтересів, у Запоріжжі наявні й менш масштабні протиріччя, так би мовити, на сімейному рівні. Приміром, один молодик, що, як свідчить різке зростання його публічної активності, явно претендує на посаду міського голови. І водночас його батько (теж держчиновник) як лідер обласної організації однієї з партій заявляє про підтримку кандидатури Є.Карташова — одного зі своїх вищих начальників. Якщо комусь ця проблема здасться надуманою і такою, що не виходить за рамки абсолютно рядового вияву плюралізму, раджу провести нескладний експеримент. Спробуйте на шкільних змаганнях уболівати не за команду, в якій виступає ваша дитина, а за колектив із паралельного класу. Тоді, напевно, розмова про палітру думок буде предметнішою. І може, не видасться ординарною ситуація, коли, скажімо, у керівників «Мотор-Січі» та КБ «Прогрес» — підприємств, пов’язаних пуповиною технологічного процесу, понад те — розміщених у межах одного паркану — уявлення про кандидатуру міського голови зовсім різні. На думку одного, він «має бути досить молодою людиною», а другий не бачить альтернативи чинному голові ОДА, якому нещодавно виповнився 61 рік.

Як і варто було очікувати, виборні баталії розгорнулися в Запоріжжі задовго до офіційно призначеної дати. Подобається це комусь чи ні, але поки що свою очевидну перевагу демонструє глава області, передвиборна кампанія якого цілком відповідає духові часів «розвиненого соціалізму». Приміром, студенти і викладачі вважають його «єдиною гідною кандидатурою», «стратегом, ученим», деякі промисловці зараховують до його заслуг залучення в регіон інвестицій, здатність представити потенціал і можливості підприємств в Україні, а окремі нардепи — «спроможність з’єднувати непоєднуване». Та якщо вплив таких заяв на виборців досить сумнівний, то інші заходи, розпочаті командою Карташова, мають набагато більшу вагу, оскільки конкретніші. Серед них, приміром, заплановане до виборів завершення реконструкції аркового моста через Дніпро, відмова від демонтажу трамвайних колій на проспекті Леніна, який хоч і затверджений рішенням сесії міськради, але не підтримується запоріжцями. Втім, спроби облаштування міста властиві й іншим потенційним кандидатам, щоправда, видаються вони, м’яко кажучи, дивними.

На початку квітня запоріжцям презентували черговий номер газети «Приднепровский телеграф». Тираж видання — 305 тис. примірників, отже, вистачило всім охочим. Однак головна особливість полягала в іншому. Перша шпальта була прикрашена портретом молодого чоловіка й дуже цікавим римованим слоганом: «Дмитро Швець — бездоріжжю кінець!» А смисл його зводився до того, що перший заступник голови Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики «зажадав від міської влади терміново відремонтувати дороги». Проблема ця справді актуальна для міста. Проте дуже сумнівно, що її експлуатація може принести авторам ідеологічні дивіденди. Швидше, навіть навпаки — так чи інакше влада займатиметься ремонтом, послідовно й наполегливо інформуючи громадськість про свою роботу, акцентуючи увагу зовсім не на заслугах «прохача».

Втім, форми та методи передвиборної агітації — це окрема тема, і, безперечно, з офіційним її початком приводів для обговорення цієї теми ще буде досить. Поки що, за оцінками соціологів, виборче середовище характеризує неабияка невпевненість, яка ще більше виявиться у ході «війни компроматів». Очевидячки, потенційні претенденти на посаду міського голови дуже її побоюються. Лише через тиждень після початку реєстрації міськвиборчком оголосив імена двох офіційних кандидатів. Та вони, за оцінками спостерігачів, мають дуже ілюзорні шанси на успіх. А основні суперники зайняли вичікувальну позицію. Тим самим вони дали додаткову перевагу своєму головному конкурентові — Є.Карташову, якому, безперечно, немає жодного резону поспішати з відпусткою на період передвиборної кампанії, коли є можливість поєднувати її зі своєю роботою. Хоча сам голова ОДА посилається на нестачу часу, що стримує його від подачі заяви. Щоправда, це зовсім не означає, що йому ніколи відвідати міськвиконком, де міститься виборча комісія. Принаймні час на участь у робочих нарадах органу місцевого самоврядування голова ОДА знаходить.

Втім, усіма цими нюансами навряд чи переймаються запоріжці, для яких актуальніші городньо-дачні проблеми й надія на те, що хоча б до 8 червня в місті не відключать гарячу воду. А то, дивися, ще якийсь час вона буде й після виборчої неділі. Бодай для того, щоб добре помитися...