Тримайте глісаду!

У середу голова Конститу­цій­ного суду України А.Стрижак провів прес-конференцію, де нагадав посадовим особам про те, що вони мають виконувати, а не коментувати рішення Конституційного суду. Судячи з наданої аргументації, голова КСУ не є економістом та, на жаль, є недолугим юристом.

Рішення КСУ справді не може коментуватися. Але тільки судовою гілкою влади. Однак в Україні не існує інституту прецедентного права, а всі права та обов’язки людей та компаній визначаються законами, схваленими парламентом та підписаними президентом.

До вашого відома, прецедент­ною вважається норма, встановлена судом щодо окремої суперечки між сторонами. Уявіть собі ситуацію, коли, припустимо, окремим рішенням суду встановлюється обов’язок передання дитини під опіку батька або, навпаки, за специфічним випадком, і таке правило фактично стає законом. Уявили? Отож. Саме тому рішення КСУ щодо законів України технологічно набирає чинності тільки після відповідної зміни їх норм парламентом, а урядовці не тільки можуть, а й повинні коментувати рішення КСУ, що є економічно абсурдними та корупційними.

Парадокс полягає в тому, що будь-який суд загальної юрисдикції може фактично оскаржити рішення Конституційного суду за окремим позовом (скаргою).

Узагалі, риторика пана Стрижа­ка свідчить про необхідність приборкання його манії величі, оскільки, за його теорією, конституційний розподіл гілок влади повинен бути замінений усевладністю Конституційного суду. Себто КС замінить собою інститут президента України, уряду України та Верховної Ради України.

Рішення Конституційного суду України, що обговорюється, грубо порушило низку норм Консти­туції України, зокрема:

частину 2 статті 24, за якою «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками... соціального походження, майнового стану... або іншими ознаками». При цьому є попросту аморальним збереження пільг суддям Верховного суду, так само, як і суддям Конституційного суду (між іншим), коли їхнє довічне утримання сягає 40 тис. гривень на місяць. З іншого боку, уряд установив обмеження пенсій колишнім народним депутатам України у 10 тис. гривень на місяць. На жаль, за поданням з одного з підписантів подання, голови парламентського комітету з питань депутатської етики, таке обмеження зняте сумнозвісним рішенням Конституційного суду. Тепер депутат і надалі отримуватиме до 36 тис. гривень пенсії на місяць.

Нагадую, що середня пенсія по віку цього року не перевищить 800 гривень на місяць. Те саме стосується прокурорів, генералів та осіб, нагороджених орденами від імені президента України, та інших «проханих» владою осіб;

пункт 1 частини другої статті 92, автором якої мені довелося стати у 1996 році, за яким виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори;

норми частини третьої статті 95, автором якої мені довелося стати у 1996 році, яка говорить про те, що держава прагне до збалансованості бюджету. Збалансованість бюджету передбачає відсутність його дефіциту — себто відсутність перевищення суми витрат над сумою доходів. За експертними оцінками, рішення КСУ вартує від 75 до 105 млрд. грн. до кінця 2008 року.

Чесно кажучи, я не хочу продовжувати дискусію з людьми, які не тільки не розуміються на економіці, а й не грають в шахи чи пінг-понг. Зате в них є мантії, оплачені платниками податків. Щось треба змінювати, чи не так?

Резюме.

Мій батько понад 40 років пропрацював конструктором у фірмі Антонова. Колись він розповів мені про ефект кавітації. «Сину, — сказав мій батько, — якщо твій літак перевищує граничну швидкість або допускає граничні кути повороту, то літак розвалиться або впаде на землю». «Тримай глісаду», — порадив мені батько. Та ж порада для наших політиків — тримайте виголошений курс і плавність приземлення (себто глісаду).