ТПУ: Копилова — прибрати, платежі залишити

Останній круглий стіл «ДТ» щодо проблем держзакупівель, схоже, влучив у точку: вищі органи влади знову спробували наблизитися до розв’язання завдання, а учасники передвиборних перегонів почали активно озвучувати свої позиції.

На засіданні РНБОУ 4 вересня Віктор Ющенко запропонував ухвалити Порядок проведення державних закупівель, який Верховна Рада нового скликання могла б затвердити як закон у перші дні своєї роботи, як повідомили інформаційні агентства. Проте перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що не можна змінювати чинний закон рішенням РНБОУ або указом президента: «Хіба можна перетворювати нашу країну на країну безправ’я і беззаконня?» У результаті поданий Порядок було доправлено на доопрацювання.

На форумі «Від первинної ланки до здорової нації», який відбувався в Київській області, Віктор Ющенко знову повернувся до цієї теми і заявив про свій намір звернутися до Конституційного суду з проханням розглянути питання щодо конституційності чинного закону. Як передало УНІАН, на думку президента країни, «цього подання вистачить, щоб заблокувати даний закон, а щоб розробити новий - потрібна добра воля уряду». Президент також повідомив учасників форуму, що нібито кілька тижнів тому була досягнута домовленість із прем’єр-міністром про введення в дію нового порядку держзакупівель рішенням РНБОУ. Слова президента про необхідність якнайшвидшого скасування чинного закону викликали оплески присутніх.

Верховна Рада не залишила без уваги спроби президента домогтися рішення РНБОУ. Скасувавши депутатську недоторканність, 257 народних депутатів ухвалили спеціальну постанову, якою закликали президента «діяти виключно конституційним способом, що унеможливлює видання ним указів нормативного характеру з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти». Олександр Мороз не забув дорікнути президентові в тому, що він не підписав законопроект, схвалений Радою 19 червня. У котре він звинуватив президентський секретаріат у прагненні використати проблему держзакупівель у політичній боротьбі, «кінцевою метою якої є одноосібна узурпація державної влади, впровадження безмежної указотворчості».

Тим часом проблема держзакупівель, схоже, міцно увійшла до порядку денного передвиборної боротьби. Щоправда, з колоди причетних до її формування учасники передвиборних перегонів вибирають карти за власним розсудом. Переваги «НУ-НС» визначив В.Ющенко, вимагаючи притягти до відповідальності соціаліста В.Цушка, автора чинного закону, комуніста О.Ткаченка, котрий його підтримав, і Раїсу Богатирьову, яка була почесним президентом Тендерної палати. Перша десятка блоку почала поширювати це послання в регіонах. Так, Ю.Луценко заявив у Василькові, що «півтора року Янукович, Мороз і Симоненко мали більшість у парламенті, і 1,5 року тривав грабіж українських коштів». Ні слова про роль списочників БЮТ, а також про перебування Ксенії Ляпіної у складі правління ТПУ.

Про БЮТ виборцям нагадали Інна Богословська, четвертий номер списку Партії регіонів, і Сергій Одарич, мер Черкас і лідер Партії вільних демократів. Атака розпочалася 31 серпня, на «Свободі Савіка Шустера». Інна Богословська продемонструвала «схему засновницьких зв’язків» 119 організацій на ринку держзакупівель (уже візуально знайому читачам «ДТ») і обвинуватила Антона Яценка, 79-й номер у списку БЮТ, у створенні корупційної мережі на ринку держзакупівель. Незабаром вона підтвердила ці обвинувачення, особисто прийшовши на прес-конференцію пана Яценка, котрий заявив про подання ним позову про захист честі і гідності. Сергій Одарич пішов ще далі і натякнув на джерело коштів для бютівської агітації: «Тепер зрозуміло, звідки у БЮТ кошти на проведення такої потужної виборчої агітації і чому він горою стоїть за Тендерну палату України...». Втім, він також згадав про причетність до діяльності палати представників «НУ-НС», КПУ, СПУ, Партії регіонів. Щоправда, чомусь не зазначив, що деякі нинішні члени списку його партії (Дмитро Видрін, Сергій Потімков, Любов Стасів...) підтримали чинну редакцію закону під час свого перебування членами списку БЮТ...

Блок Юлії Тимошенко лише спростовував обвинувачення у своїй причетності до організованої корупції у сфері держзакупівель, акцентуючи увагу громадськості на головуванні Р.Богатирьової в Тендерній палаті. О.Турчинов знову охарактеризував А.Яценка як «молодого талановитого вченого», а останній подав довідки Держкомстату про те, що на даний момент ні він, ні його дружина не є засновниками або керівниками приватних компаній на ринку держзакупівель. Юлія Тимошенко зберігала мовчання, опікуючись презентацією «проривів»...

Наприкінці тижня на обвинувачення «НУ-НС» відгукнувся Василь Цушко, котрий заявив, що це є «черговим брудом», він жодного стосунку до ТПУ не має, «жодної копійки від операцій із держзакупівлями не мав», а президенту «підсовують брехню».

Як і треба було очікувати, Тендерна палата заявила про чергову порцію позовів проти найактивніших критиків її діяльності (включно з «ДТ»). У деяких із них вона оперативно виявила чергові зловживання. У Міністерстві оборони, глава якого першим відкрито виступив з критикою чинної системи держзакупівель, порушень накопичилося вже на суму майже 300 мільйонів гривень (до цього палата повідомляла про 90 млн.). На той факт, що перевірка Рахункової палати це не підтвердила, - зрозуміло, не зважають. А в мерії Черкас - на 13 млн...

На тлі цих заяв і обвинувачень у Міжвідомчій комісії з питань держзакупівель розгорілося протистояння між представниками уряду і ТПУ. Глава комісії Вадим Копилов одержав офіційний лист за підписом глави правління палати В.Лаби про те, що палата відкликає його з комісії як свого представника. Причини нелюбові палати до першого заступника міністра фінансів, схоже, криються в його останніх ініціативах. Він запропонував запровадити фіксований термін (наприклад, 10 днів), протягом котрого «Європейське консалтингове агентство» і ТПУ мають ухвалити рішення щодо розміщення публікації про торги на веб-порталі і в інформаційному бюлетені, відповідно. Порушення цього терміну дало б змогу Держказначейству самостійно давати «зелене світло» проведенню закупівель.

Окрім того, В.Копилов запропонував запровадити фіксований розмір плати, стягуваної з учасників тендерів за послуги, пов’язані з каталогом учасників торгів, який веде ТПУ. Відповідно до пропозиції Вадима Копилова, платіж не може перевищувати 300 грн. і вноситися має один раз. Ці ідеї зустріли в штики.

Тим часом, за інформацією департаменту держзакупівель Міноборони України, нещодавно палата фактично заблокувала початок будівництва житлового будинку для військовослужбовців у Вінниці. Як йдеться в пояснювальному документі, надісланому на адресу А.Гриценку, «ТПУ вимагає від переможця торгів (ДП МОУ «Вінницьке інженерно-будівельне управління) сплатити 110 тисяч гривень за надання послуг з укладання договору організації, яка цих послуг по суті не надавала. Без здійснення цієї оплати палата відмовляється публікувати оголошення про завершення процедури закупівлі... Аналогічні вимоги висунуто і до переможця торгів з будівництва житлового будинку у Львові»...