Створення Бюро економічної безпеки України — позитив чи чергове ускладнення?

Через відсутність єдиного органу постійно виникають проблеми, пов’язані з розмежуванням компетенцій, дублюванням повноважень, із координацією дій органів фінансового контролю. Тож минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №3087-д «Про Бюро економічної безпеки». Навіщо потрібне ще й Бюро економічної безпеки (БЕБ)?

Вплив на бізнес

Представники провідних бізнес-асоціацій багато років наголошують, що в Україні набула поширення практика штучної криміналізації господарських відносин, чиняться заходи кримінально-процесуального впливу на суб’єкти господарювання без належних підстав. За досить тривалий час незаконне втручання силових структур в економічну діяльність набуло характеру стійкої тенденції й несе загрозу продуктивній діловій активності та економіці загалом.

Систематично з’являється інформація, що правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань. Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації — слідчих дій, до яких бізнес найбільше чутливий. До прикладу, у 2019 році в Україні щодня накладався арешт на 183 майнових об’єкти (приблизно 67 тис. на рік), що у п’ять разів більше, ніж у 2013 році (12,5 тис.), проводилося близько 200 обшуків на день (загалом ~70 тис. на рік, порівняно з 53 тис. у 2013 році).

У 2013 році залишок кримінальних справ, які перебували у провадженні слідчих усіх відомств України, становив приблизно 360 тисяч. Надалі цей показник зростав і сьогодні становить понад 1,2 млн кримінальних проваджень, що аж ніяк не узгоджується з динамікою злочинності в країні. При цьому неухильно погіршується показник розкриття кримінальних правопорушень (2013 р. — 12%, 2014 — 10,8%, 2016 — 3,6%, 2017 — 2,7%, 2018 — 1,9%, 2019 р. — 1,6%).

Розслідування чималої частини так званих «господарських» справ після проведення обшуків, арештів майна та інших дій, пов’язаних із обмеженням прав, узагалі не ведеться. Представники провідних бізнес-асоціацій зазначають, що існування таких справ, навіть без оголошення підозр, не лише руйнує репутацію підприємців, а й призводить до цілком конкретних збитків: відмовляються від співпраці партнери, зникають інвестори, виникають складнощі з отриманням кредитів. Накладення арештів на майно та банківські рахунки найчастіше загрожує блокуванням діяльності, а згодом — і знищенням підприємств.

Тож створення єдиного аналітичного органу, на заміну всім, що існують на цей час, із чітко обмеженою кількістю співробітників, яких буде обрано на прозорих конкурсах і забезпечено гідними ринковими зарплатами, — вирішує багато описаних проблем і відповідає кращим світовим практикам.

Проєктом №3087-д передбачається

• Державні органи зобов’язані передавати БЕБ одержані під час здійснення контрольних функцій відомості, матеріали перевірок, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності БЕБ. Бюро матиме право прямого доступу до відомостей державних електронних інформаційних ресурсів, держателем (адміністратором) яких є державні органи.
• Директор БЕБ призначається на посаду та звільняється з посади президентом України за поданням комісії з проведення конкурсу на зайняття посади. До складу конкурсної комісії входять: три особи, визначені президентом; три особи, визначені ВРУ; три особи, визначені КМУ.
• Директор БЕБ звільняється з посади президентом України в разі визнання ВРУ роботи БЕБ незадовільною за результатами звіту директора БЕБ із зазначенням чітких причин та підстав такого рішення.
• Директор БЕБ призначає на посади керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату і територіальних управлінь БЕБ за поданням Конкурсної комісії. Інші працівники також призначаються директором БЕБ на конкурсній основі. Гранична чисельність працівників БЕБ становить 4 тис. осіб.
• Конкурсанти і працівники БЕБ за наказом директора БЕБ проходять психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа (за згодою).
• Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може бути меншим, ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 40 тис. гривень на місяць).
• У БЕБ утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб. Громадська рада дає оцінку річному звіту БЕБ перед поданням його КМУ, ВРУ, президенту.
• Нагляд за додержанням БЕБ законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності й досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.

Позитиви для суспільства

Після прийняття проєкту 3087-д буде нарешті усунуто дублювання функцій Нацполіції, СБУ та податкової міліції під час розслідування економічних злочинів. Кількість фахівців, які займаються економічними злочинами, зменшиться з нинішніх понад 10 тисяч до 4 тисяч, що істотно послабить тиск на бізнес і буде передумовою здійснення аналітичного дослідження фінансових операцій.

Для всіх працівників БЕБ передбачені прозорі конкурси і подальші гідні зарплати, що сприятиме якісній та ефективній роботі Бюро. Проєктом також визначається обмежена кількість прокурорів, які здійснюватимуть нагляд за діяльністю БЕБ.

Тож загалом створення нового органу на заміну низці теперішніх приведе до поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, послаблення тиску на нього, переходу від каральних до аналітичних підходів у роботі з економічними злочинами.

Ризики законопроєкту

Документ передбачає підпорядкованість (призначення і звільнення) директора БЕБ президентові України, що суперечить п. 31 ч. 1 ст. 106 Конституції України.

Проте вже є рішення профільного комітету ВРУ про зміну підпорядкованості, і на друге читання проєкт передбачатиме призначення та звільнення директора Кабінетом міністрів. Така підпорядкованість відповідає світовій практиці і є оптимальною, на думку профільних фахівців.

Однією з найважливіших функцій нового органу, на думку експертів, має бути інформаційно-аналітична, а в його роботі має превалювати інтелектуальна складова. В основі такої аналітичної діяльності має лежати моніторинг усіх наявних баз даних. Діяльність Бюро має базуватися на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів інформації. Тож проєктом закону необхідно передбачити об’єднання інформаційно-аналітичних систем і баз, які діють у складі окремих правоохоронних органів, у єдиний аналітичний центр нового відомства, що дасть змогу підвищити ефективність такої аналітичної діяльності.

Проєкт не містить обмежень (антиквот) для прийому колишніх працівників правоохоронних органів (податкових міліціонерів, поліцейських, прокурорів, тощо). Доцільно передбачити відповідні обмеження, щоби більшість співробітників нового органу були фахівцями не з державної правоохоронної системи.

Крім того, проєктом на цей час не передбачені наслідки незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ та його основні положення (ким проводиться, повноваження цих осіб).

Крім того, слід зазначити, що в конкурсній комісії, яка відбирає директора БЕБ, — тільки представники влади. Запропонована проєктом модель «3+3+3» (від ВРУ, президента і КМУ) розцінюється як недостатня для отримання довіри суспільства. Тож доцільно буде додати ще три представники від експертного/наукового середовища.

Після певних доопрацювань країна може отримати справді професійний орган, на який експертне середовище та бізнес чекають уже багато років. Він нарешті усуне різні силові підрозділи від будь-якого невластивого контролю над бізнесом та тиску на економічну активність.