Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки

Держбюджет періоду повномасштабного вторгнення є хронічно дефіцитним і складним. Ми маємо критичну залежність від траншів міжнародних донорів, абсолютну більшість власних податків і зборів (більш як 2 трлн грн щорічно) витрачаємо на сектор оборони та безпеки. За таких умов логіка дій Кабміну мала би бути чіткою: максимальна економія кожної гривні, жорстка адресність соціальних видатків і підтримка бізнесу, що генерує податки. Проте реальність останніх років демонструє дивовижний парадокс: з одного боку, Міністерство фінансів і Верховна Рада посилюють тиск на легальний сектор економіки — підвищують військовий збір до 5% і продовжують його на три роки після скасування воєнного стану, повертають перевірки тощо. З іншого боку, уряд ухвалює рішення про виділення десятків мільярдів гривень на неадресні соціальні програми, де гроші роздаються «всім підряд».

«Гелікоптерні роздачі» мільярдів

У Меморандумі з МВФ зазначено: фіскальний підхід має бути збалансованим. Якщо держава збільшує податковий тиск на бізнес, вона одночасно зобов'язана раціонально використовувати кошти й забезпечувати жорстку адресність соціальної підтримки, тобто допомагати лише тим, хто без цієї допомоги просто не виживе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тимчасовий назавжди. Що не так із продовженням дії військового збору

Натомість Кабінет міністрів, окрім важливих і корисних програм на кшталт єВідновлення, єРобота, «Кредити 5–7–9», єОселя, страхування воєнних ризиків, запускає й роздачі коштів на близько 45 млрд грн на рік.

1. Програма «Зимова тисяча». Програма «Зимова тисяча» передбачає разову виплату широкому колу одержувачів без верифікації рівня їхніх доходів або майнового стану. Такий підхід не розв’язує структурних проблем соціального захисту: кошти розпорошуються між тими, хто не потребує підтримки, тоді як найбільш уразливі категорії — внутрішньо переміщені особи (ВПО), малозабезпечені домогосподарства, родини загиблих і поранених захисників — отримують ту саму суму, що й забезпечені верстви. Хоча на ці 17 млрд грн річних видатків можна було б забезпечити адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш вразливих домогосподарств протягом року — з реальним вимірюваним соціальним ефектом.
2. Одноразова виплата 1500 грн для 13 млн громадян. Одноразова виплата пенсіонерам охопила близько 13 мільйонів осіб — майже половину фактичного населення країни. За наявними даними, серед отримувачів — понад 1,5 мільйона осіб із пенсією вище 10 тис. грн на місяць. Запровадження навіть мінімальної верифікації, наприклад, перевірки наявності нерухомості понад встановлену норму або транспортних засобів через доступні реєстри, дало б можливість скоротити видатки на програму, зберігши підтримку для справді вразливих.
3. Програма «Національний кешбек» (єКешбек). Програма «Національний кешбек» (єКешбек) передбачає виплати до 3 тис. грн на місяць за придбання товарів українських виробників, однак її ефективність залишається сумнівною. За неповний 2024 рік Мінекономіки оцінило ефект програми кешбек у 0,001% ВВП, що в межах статистичної похибки, у наступні роки розрахунків не робили. Крім того, програму розроблено у такий спосіб, що вона поширюється на великий і середній бізнес і не поширюється на малий (виключені з програми підприємці на спрощеній системі), що, по суті, дискримінує малий бізнес. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 5,6 млрд грн на рік.

Альтернативна математика

Коли бізнес бачить такий розподіл ресурсів, у нього виникає логічне запитання: навіщо ми платимо підвищені податки й у повному обсязі?. Особливо цинічно це виглядає на тлі хронічного недофінансування програм, які справді мають економічний мультиплікатор і здатні рятувати українську економіку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Новий прогноз МВФ щодо України: інфляція, падіння ВВП та скорочення підтримки від донорів 

Провідні економічні аналітичні центри країни запропонували, як можна було б розпорядитися цими 45 млрд грн із реальною користю для держави)

Адресна допомога замість роздачі всім. Замість того, щоб роздавати «Зимову тисячу» всім, ці 17 млрд грн варто спрямувати на найменш захищені домогосподарства (ВПО, багатодітні родини, сім’ї загиблих героїв).

Порятунок інвестицій і бізнесу. За оцінками Мінекономіки, для запуску повноцінного механізму страхування воєнних ризиків, який дасть можливість залучити приватних іноземних інвесторів і відновити зруйновані малі та середні підприємства, потрібно щонайменше 5 млрд євро на рік. Перерозподіл коштів із роздач населенню чи кешбеку на воєнне страхування або компенсації малому бізнесу, що зупинився через бойові дії, міг би згенерувати тисячі робочих місць і мільярдні податкові надходження у майбутньому.

Рекомендації експертної спільноти

Видатки на соціальні потреби і так зросли на 47,6 млрд грн порівняно з минулим роком і становлять 468,5 млрд грн. На сьогодні в Україні вже функціонують цільові програми з доведеною економічною ефективністю, які демонструють високий мультиплікатор і стимулюють внутрішній попит, про які йшлося вище.

Водночас фінансування різних програм без урахування реального майнового стану отримувачів формує викривлені економічні стимули та нівелює мотивацію легального бізнесу до детінізації. Тож провідні економічні аналітичні центри пропонують Кабінету міністрів і парламенту спробувати реалізувати перелічені нижче заходи.

Запровадити обов'язкову верифікацію доходів і майнового стану для учасників усіх програм масової соціальної підтримки. Процедуру доцільно реалізувати на базі наявної цифрової інфраструктури (сервісу «Дія» та відповідних державних реєстрів), забезпечивши спрямування коштів виключно найвразливішим верствам населення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Стратегія «Економіка майбутнього». Що насправді передбачає нове дітище Свириденко

Спрямувати зекономлені кошти від зазначених вище програм на капіталізацію програм страхування воєнних ризиків для суб'єктів малого, середнього та великого підприємництва, які безпосередньо забезпечують збереження та створення робочих місць.

Запровадити щоквартальну публічну звітність Міністерства економіки та Міністерства соціальної політики щодо результативності державних програм підтримки із застосуванням чітких, вимірюваних KPI та незалежної верифікації даних.

***

У період тривалої війни на виснаження макроекономічна стабільність держави безпосередньо залежить від жорсткої фінансової дисципліни. Подальше поєднання посиленого фіскального навантаження на реальний сектор економіки з неефективним розподілом бюджетних коштів створює значні ризики для фінансової системи та стабільності взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.