SOS

Стаття "SOS, або Лісапетна моя Україна" в №24(121) від 5 липня 2013 р. не залишила байдужими багатьох читачів DT.UA. Сотні коментарів на сайті, дзвінків, е-мейлів у редакційній пошті показали, що сигнал небезпеки виправданим вважають читачі, які дотримуються іноді протилежних політичних поглядів. Неспроможності, дилетантизму та безперспективності не приймають усі, хто не розучився думати. Нехай і по-різному, але думати. Ми вдячні всім, хто відгукнувся і ще відгукнеться на наш заклик змінити дискусійний порядок денний. Але особливо ми вдячні тим небагатьом, хто намагається не тільки сформулювати проблеми, а й, що важливіше, запропонувати шляхи їх розв'язання. ЯК відновити ефективність і керованість держави? ЯК зупинити тотальне падіння професіоналізму? ЯК визначити й розвивати пріоритетні галузі? ЯК організувати систему нових економічних стимулів? ЯК перетворити жителя на громадянина? ЯК розірвати порочне коло крадіжок у держави і державою? ЯК перейти від популізму до чесної розмови? ЯК зробити суд незалежним? ЯК об'єднати країну?

Редакція ухвалила рішення: матеріали, які містять пропозиції щодо порушених питань, публікуватимуться на шпальті під рубрикою SOS. Насправді сигнал тих, хто терпить лихо, розшифровується по-різному - Save Our Ship (врятуйте наш корабель), Save Our Souls (врятуйте наші душі), Swim Or Sink (плисти чи тонути), Stop Other Signals (припинити інші сигнали). Будь-яке розшифрування в нашій ситуації є актуальним.

Редакція "Дзеркало тижня. Україна"