СБУ-2020

Серед реформ, які чекають на нас 2020-го, однією з найскладніших стане трансформація Служби безпеки України.

Прийнятий у 2018 році Закон про національну безпеку передбачав, серед іншого, обмеження повноважень СБУ. Для повної реалізації цих змін потрібен новий закон про Службу. Над різними версіями цього документа працюють і в СБУ та Офісі президента, і в профільному комітеті Верховної Ради, однак поки що спільного бачення, як розвиватиметься Служба, в команді Зеленського немає.

У недавньому інтерв'ю віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба порівняв реформу СБУ зі знешкодженням ядерної бомби. Справді, вплив цієї спецслужби на архітектуру сектора безпеки в Україні великою мірою визначальний, і будь-яка непродумана "реформаторська" ініціатива здатна підірвати відносну стабільність країни в умовах гібридного конфлікту. Багато хто використовує цей аргумент для збереження статус-кво. Проте заморожування реформи нічого доброго країні не обіцяє.

Що не так з СБУ?

Питання реформування СБУ регулярно порушують європейські й НАТОвські представники. Чим же українська Служба безпеки не відповідає євроатлантичним підходам?

По-перше, суміщення правоохоронних функцій і контррозвідувальної діяльності формує, практично, необмежені можливості для Служби. Як стверджують міжнародні радники, жодна схожа структура на євроатлантичному просторі не має такої широкої комбінації повноважень.

По-друге, СБУ залучена в питання економічної безпеки та антикорупційні розслідування, а працівники сумнозвісного Управління "К" вирізняються завидними матеріальними статками сумнівного походження. Дії СБУ в боротьбі з контрабандою, азартними іграми або "екоцидом" на підприємствах не відповідають євроатлантичним практикам.

По-третє, це де-факто монополія СБУ в системі охорони державної таємної інформації, де також спостерігаються зловживання.

Неприпустима, на думку НАТОвських радників, і політизованість Служби. Для влади велика спокуса використовувати СБУ як інструмент політичного тиску на опонентів. Цій спокусі не завжди можуть протистояти й політики "нової формації". Чого варта, приміром, "алегорія" про течки голови Служби І.Баканова під час зустрічі новообраних народних депутатів фракції "Слуга народу" з президентом. (Нагадаємо, на першому рандеву новообраних депутатів "Слуги народу" з В.Зеленським Баканов продемонстрував два види течок - порожні та з "розробками" - і закликав нардепів зберігати їхні течки порожніми. Сам Баканов згодом назвав демонстрацію течок "гарною алегорією", але деякі народні обранці розцінили це як спробу залякування.)

Викликає питання також мілітаризація СБУ й величезний (за європейськими мірками) штат - близько 30 тисяч людей. І, нарешті, відсутність будь-якого парламентського і суспільного контролю діяльності Служби.

Загалом, вважають європейські експерти, нинішній Службі безпеки вдалося сконцентрувати значно більше повноважень і ресурсів, ніж її радянському попередникові - КДБ. У численних рекомендаціях партнерів українському уряду підкреслюється необхідність звуження повноважень СБУ до кількох профільних сфер - контррозвідувального захисту держави, боротьби з тероризмом та охорони державної таємниці. Усі правоохоронні функції у сфері економіки й антикорупційні повноваження мають бути поступово передані відповідним правоохоронним органам.

Зе!розбіжності

Президент Зеленський під час першого візиту до штаб-квартири НАТО назвав серед пріоритетів реформу СБУ. Але питання розробки політичного бачення реформи в новій команді скидалося на гру "гаряча картопля". Співзвучні з європейськими підходи артикулював попередній секретар РНБО Олександр Данилюк, однак його наступник Олексій Данилов якогось інтересу до цього питання, на жаль, не демонструє. Певний час координував реформи СБУ заступник голови ОПУ Руслан Рябошапка, проте після його призначення генеральним прокурором проблема СБУ перекочувала до портфоліо Ганни Коваленко, чия політична вага близька до нуля.

У результаті, в жовтні Іван Баканов подав президентові й надіслав на розгляд ключовим міжнародним партнерам драфт законопроєкту про СБУ, над створенням якого трудилися юристи Служби. Зокрема, доктор юридичних наук Дарія Прокоф'єва-Янчиленко, що обстоює ефективність антикорупційної діяльності СБУ.

Законопроєкт отримав невтішну оцінку НАТО і ЄС. У листі, адресованому В.Зеленському, голови делегації ЄС, консультативної місії ЄС, представництва НАТО й посольства США відзначають, що законопроєкт не звужує, а консервує повноваження служби, а також не сприяє створенню ефективної системи демократичного цивільного контролю.

Законопроєкт Баканова, за наявною інформацією, не задовольнив і голову Офісу президента Андрія Богдана, який не побачив у проєкті достатньої "радикальності", що відповідає "сподіванням електорату".

І, доки СБУ не припиняє спроб обстояти свою "помірковану" версію реформ, у надрах "Слуги народу" зародилися радикальніші законодавчі ініціативи. Драйвером "агресивного" підходу стала амбіційна заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла. Не обізнана зі специфікою діяльності спецслужб, Безугла залучила консультантом до роботи над законопроєктом експерта "Українського інституту майбутнього" Івана Ступака.

В одній із перших версій альтернативного законопроєкту пропонувалося провести ребрендинг Служби, перетворивши її на Агентство національної безпеки. Але в оновленій версії законопроєкту, переданого на розгляд міжнародним експертам у грудні, від цієї ідеї відмовилися.

Парламентський законопроєкт справді обмежує повноваження СБУ (зокрема ті, що включають контррозвідувальну діяльність та протидію тероризму) і передбачає посилення демократичної підзвітності Служби. Однак у ньому є серйозні суперечності й неточності, що ставлять під сумнів його спроможність. Зокрема, немає ясності в питаннях координації повноважень СБУ та інших служб, досить розмите визначення "контррозвідувальної діяльності", а пропозиція призначати співробітників через конкурси потребує уточнень. Парламентський комітет отримує право ініціювати відставку голови СБУ, призначеного Радою за поданням президента. А заплановане на 1 січня 2022 року скорочення штату СБУ до 11 тисяч осіб має бути обґрунтоване політичним баченням майбутньої моделі Служби. Проте, за словами Безуглої, альтернативний законопроєкт має підтримку в Офісі президента, де над ним працює заступник голови ОПУ Андрій Смирнов. І якщо раніше в самій Службі цю ініціативу не сприймали всерйоз, тепер вона викликає занепокоєння спецслужби.

Не виключено, що саме парламентську версію міжнародні експерти оцінять більш схвально. У грудні невелика парламентська делегація (до складу якої увійшли голова комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич і його "права рука" Мар'яна Безугла) відвідала штаб-квартиру відомого Женевського центру з питань управління в секторі безпеки (DCAF), де реформі СБУ приділяють особливу увагу.

Чи зможе команда президента зібрати складний пазл і знайти компроміс між адептами помірної еволюції СБУ та реформаторами? Кого підтримає президент - друга дитинства Івана Баканова чи друга сім'ї Олександра Завітневича? Як сумістити дотримання рекомендацій ЄС і НАТО про обмеження повноважень СБУ з бажанням Зеленського продемонструвати швидкий результат у боротьбі з контрабандистами й корупціонерами? Як провести модернізацію Служби й не спровокувати конфлікт із її співробітниками, що й так нарікають на недостатній рівень фінансування? І, найголовніше, чи зможе реформа СБУ забезпечити ефективність спеціальної служби в захисті державної безпеки?

Це ті питання, на які треба відповісти Зе!команді у 2020 році. І від цього значною мірою залежатиме, чи зможе Україна надалі ефективно протистояти гібридним загрозам і викликам.