Понеділкове засідання так званого малого Кабміну (хоча для обмеження присутності ряду міністрів, народних депутатів і журналістів їх і перейменували в "наради в прем'єр-міністра", але суті це не змінює) пройшло за скороченою процедурою. Його довелося скоротити, тому що ключові учасники - прем'єр-міністр Микола Азаров, перший віце-прем'єр Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов відбули на спеціальну нараду в президента. Примітно, що відбулася вона практично відразу після повернення нинішнього глави української держави із Сочі.
За даними джерел DT.UA, під час цієї наради було прийнято низку принципових рішень, що раніше стримували прогрес у переговорах із Міжнародним валютним фондом, який вимагає в обмін на нові транші конкретних і дієвих заходів з обмеження дефіциту українських держфінансів і стабілізації платіжного балансу. По-перше, президент дав добро на підвищення тарифів на газ для населення (щоправда, вибірково). По-друге, на перегляд частини податкових і соціальних пільг, а заразом - багатомільярдне урізання витрат на утримання держапарату. І, нарешті, по-третє, на помірну лібералізацію (отже, й ослаблення) курсу гривні до долара.
Багато спостерігачів припускали, що в результаті несподіваної поїздки президента України Віктора Януковича в Сочі (відразу ж після повернення з Мінська та Вищої євразійської економічної наради, що відбулася там) і проведеної там тривалої "неформальної зустрічі" з російським колегою Володимиром Путіним сторони "знайдуть взаєморозуміння". І якщо Київ після цього відразу й не побіжить у Митний союз, то рух у напрямі підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом зупинить. Перелік пряників, які в обмін на це можуть бути отримані від Кремля, теж обговорювався активно: багатомільярдні кредити на підтримку українських бюджетних штанів перед президентськими виборами, зниження цін на газ, більш вигідні (у тому числі й для Януковича особисто) умови газового договору та, можливо, консорціуму по ГТС. Багато хто навіть дійшов висновку, що насправді всі останні місяці Янукович та його оточення торгувалися не з Євросоюзом із приводу умов підписання Угоди про асоціацію, а, розігруючи європейську карту, вели торг із Кремлем.
Однак досить знаковими стали заяви, що знову радікалізувалися, панів Медведєва, Міллера та Глазьєва, які практично миттєво полетіли слідом за Януковичем, котрий відбув із Сочі. Це може з високою ймовірністю означати, що на цьому етапі домовитися не вийшло. Чи то пакет російських пряників виявився недостатньо значним, чи то Путіна не влаштував набір запропонованих українським візаві зустрічних зобов'язань.
Річ у тім, що нинішні мешканці Кремля, як відомо, з тих чи інших причин погано сприймають нинішнього головного резидента Банкової, не довіряючи йому (у чому й полягає головна проблема для Януковича в переговорах). Тому всі свої пряники Путін міг вирішити приберегти для іншого кандидата в українські президенти. Адже, розраховуючи подальші варіанти розвитку подій, у Кремлі не сприймають можливого майбутнього підписання угоди у Вільнюсі як точку неповернення України. Адже навіть після цієї малоприємної для Москви події існує безліч варіантів подальшого розвитку ситуації.
Тим часом у пошуку відсутніх ресурсів на майбутній передвиборний рік Януковичу, судячи з усього, доводиться йти на непрості для нього умови МВФ, про необхідність виконання яких укотре нагадали його представники нинішнього тижня. І полягають вони, як і раніше, у підвищенні гнучкості обмінного курсу (для вирівнювання платіжного балансу) і тарифів на енергоресурси (для стабілізації ситуації в держфінансах).
За інформацією DT.UA, під час понеділкової наради глава української держави дав добро на реалізацію заходів, які ним раніше не приймалися, відразу за кількома принциповими пунктами. Перший та ключовий із них - нібито все ж таки почувши доводи здорової логіки, глава держави погодився на значне (до 60%) підвищення тарифів на газ для населення. Щоправда, не для всіх без розбору споживачів, а для тієї їхньої частини, яка споживає понад
3,5 тис. кубометрів газу на рік. Проект нової тарифної сітки вже підготовлено в Національній комісії, яка здійснює регулювання в сфері енергетики (НКРЕ). Внесення відповідних змін у стару постанову Кабінету міністрів планується затвердити в найближчу середу.
Та це - далеко не все. В уряді розроблено цілу програму зі стабілізації бюджету, у рамках якої передбачено відразу кілька складових. Перший пункт:
жорстка ревізія податкових пільг для бізнесу, а також закриття офшорних лазівок для бізнесу великого шляхом імплементації прийнятого минулого літа закону про трансфертне ціноутворення (докладніше - у статті В.Пасочника "Популізм-2014: у пошуках фіскальних компенсаторів").
Другий пункт: ревізія існуючих соціальних пільг, яка потенційно теж може дати десятки мільярдів гривень економії для держбюджету, але до останнього часу відкладалася через очевидну загрозу для електоральних рейтингів.
У цьому контексті досить симптоматично виглядає заява В.Януковича, датована середою, 30 жовтня, про те, що тільки чверть соціальної допомоги сьогодні спрямовується за належною адресою - малозабезпеченим або незахищеним категоріям громадян. І хоча більшість пунктів ще мають бути проаналізовані, а перед остаточними рішеннями ще повинен відбутися їхній нелегкий розгляд і прийняття, важливий уже сам факт початку руху в цьому напрямі. Із уже прийнятих рішень - зміни в чинне законодавство, що готуються, які скасовують тарифні пільги для членів численних українських садових товариств.
Однак ліквідація пільг для населення та бізнесу навряд чи може бути адекватно сприйнята в суспільстві без, як мінімум, адекватних заходів з урізання видатків на утримання державного апарату. Схоже, Янукович і Ко це усвідомлюють, тому що в переліку запланованих заходів стабілізації держфінансів - урізання витрат на утримання держапарату майже на 19 млрд грн, що означатиме дуже жорстку економію практично для всіх відомств і по всій вертикалі.
Що ж до вимоги МВФ про забезпечення більшої курсової гнучкості, то й тут раніше непорушна позиція перших осіб держави готова до коригування. За інформацією DT.UA, Янукович дав добро на теж давно очікуване "прогресивною економічною громадськістю" розширення коридору коливань курсу гривні до долара - при цьому верхню його межу визначено на рівні
8,5 грн за долар.
Факт розробки вищезгаданої програми підтвердив і МВФ, який випустив 31 жовтня за підсумками роботи своєї останньої місії в Києві спеціальний прес-реліз. У ньому серед іншого повідомляється, що уряд України розробляє "пакет пропозицій з економічної політики, спрямований на коригування зовнішньоекономічних дисбалансів та активізацію економічного зростання".
Відповідно до опублікованої заяви, "економіка України демонструє ознаки поліпшення, однак залишаються істотні виклики". У їхньому переліку: "обмежена гнучкість обмінного курсу, великий дефіцит бюджету та значні квазіфіскальні втрати в енергетичному секторі", що спричиняють "істотний дефіцит рахунку поточних операцій і постійну втрату валютних резервів". У фонді вважають, що "жорстка монетарна політика та адміністративні заходи на підтримку обмінного курсу, ймовірно, і надалі стримуватимуть інвестиції та гальмуватимуть економічне зростання". Окремо зазначається "потреба в значному зовнішньому фінансуванні", що є "однією із найбільш слабких ланок економіки України".
На думку місії МВФ, щоб ліквідувати слабкі ланки та відновити економічне зростання, необхідний комплекс всеосяжних реформ, що заслуговують на довіру. У цей комплекс "рекомендується" включити "заходи щодо забезпечення зростання гнучкості обмінного курсу, доповнені політикою зі зміцнення фінансового сектора, амбіційні зусилля з консолідації фіскальної ситуації, підвищення внутрішніх тарифів на енергоресурси, а також реалізацію комплексних структурних реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату та підтримку економічного зростання".
При цьому в документі окремо зазначається, що "місія підкреслює необхідність забезпечити істотний прогрес за всіма зазначеними напрямами економічної політики".
Чи вдасться офіційному Києву забезпечити необхідний "істотний прогрес за всіма напрямами" - звичайно, усе ще питання. Однак у разі реалізації перелічених вище намірів української влади справді створюється чудова база для знайдення компромісу в переговорах сторін про відновлення програми фінансування, які до непристойності затяглися. Тим паче, що в релізі МВФ заявлено й про намір "продовжити консультації, спрямовані на розробку досить амбіційного пакета заходів, покликаного впоратися з усіма викликами, які стоять перед Україною".
Крім того, як повідомило в четвер,
31 жовтня, інформаційне агентство Reuters з посиланням на високопоставлені європейські джерела, Євросоюз зі свого боку також веде "розгорнуті дискусії" з МВФ із метою "знайти можливість підписати нову угоду stand-by про надання Україні фінансування у недалекому майбутньому". Робиться це на випадок, якщо економічний тиск із боку Росії посилиться. Як зазначає агентство, протистояння, що виникло на ґрунті зближення між Україною і Євросоюзом, перетворюється на "один із найчутливіших геополітичних
моментів між Сходом і Заходом від часів холодної війни".
Названі аспекти трохи підвищують шанси на підписання угоди не лише з МВФ, а й у Вільнюсі. А заодно (напередодні самого непідходящого для цього року в Україні) і на реалізацію ряду непопулярних і складних, але необхідних для оздоровлення вітчизняних держфінансів і всієї економіки реформ. Усій країні доведеться заплатити в тому числі й для того, щоб Україна утрималася в статусі держави. От тільки, змушуючи громадян, бізнес і навіть головну власну опору - чиновницький апарат, затягувати паски, чи усвідомлюють перші особи, що всі ці заходи мають шанс виявитися успішними лише за умови одержання довіри в суспільстві? Але для цього доведеться, причому насправді, починати з себе. Адже якщо МВФ не бачить таких проблем, як конвертаційні майданчики, які пожирають не лише ПДВ, а й податок на прибуток, але приносять своєму централізованому босу до 2 млрд грн на місяць; податкові ями; контрабандно-паливні схеми ухиляння від сплати ПДВ та акцизів; олігархічні ігри з надуванням статутних фондів фальшивими акціями; системи вимивання грошей з державних фондів і т.ін., то ми ж усе це бачимо. А то з реформами може вийти так, що вагончик рушить, а "шлепер" у ньому залишиться...