Фінансова стабільність та осінні рецидиви

Нині на вітчизняному валютному ринку тиша та спокій, однак восени він, швидше за все, пожвавиться, як це буває щороку. Традиційно не менш напружено - і для цього не треба чекати осені - виконується і державний бюджет. Резерви додаткових надходжень за нульових інфляції та економічного зростання майже вичерпано, а традиційний спосіб - подальше вичавлювання соків із легального бізнесу може спричинити летальні наслідки для всієї і так дихаючої на ладан економіки.

Через популістське небажання приймати складні та непопулярні рішення, зокрема в питанні газових тарифів для населення, досі відсутні й домовленості про відновлення фінансування з Міжнародним валютним фондом. Тож ризики для курсу, як і для бюджету, є. Як існують і можливості втримати ситуацію. Та чи не головне - ціна питання. Щоб, наприклад, восени 2014-го вона не виявилася надмірною.

Мало хто помітив, але гривня уже відносно давно девальвує. Проте йдеться не про номінальний курс, який усі звикли "моніторити" та який із початку року здвинувся хіба що на 5–10 коп., а про реальний ефективний обмінний курс (РЕОК), що враховує в тому числі цінову динаміку в співвідношенні із ситуацією в країнах - основних торговельних партнерах. Саме цей індикатор беруть до уваги в своїх розрахунках економісти, адже він більш комплексно відображає зміни в ціновій конкурентоспроможності вітчизняної продукції на міжнародних ринках.

Як звертає увагу заступник директора генерального економічного департаменту НБУ Сергій Ніколайчук, за підсумками травня, реальний обмінний курс гривні знизився у річному вимірі на 5%. Відбулося це через "близьконульову" інфляцію в Україні. В Росії, для порівняння, вона з початку року збільшилася на 7,4%.

З огляду на це актуальність "класичного" ослаблення гривні як "допінгу" для експорту й економіки принаймні частково знижується. Хоча тут не можна не враховувати чинника так званих глобальних валютних війн (у тій же Росії з початку року рубль ослаб на 7% щодо євро і долара), через які цінно-курсові переваги гривні поступово знижуються (за підсумками 2012-го девальвація РЕОК - 7,5%).

Боргова відлига

Чи може "звичайний" курс піти вниз? Оптимістичними прогнозами заспокоюють у Національному банку, де очікують, що за підсумками року платіжний баланс буде зведено з профіцитом, на відміну від 2011–2012 рр. "Частково це вже зумовлено гарною ситуацією в першому півріччі (додатне сальдо становило 3,26 млрд дол., що у вісім разів більше, ніж за той же період 2012 р. - В.П.). І в другому півріччі ми не очікуємо суттєвого погіршення ситуації з фінансовим рахунком і вважаємо, що він цілком перекриє дефіцит поточного рахунку", - зазначає С.Ніколайчук.

Якщо навіть погодитися з такими прогнозами, не варто все ж таки виключати різноманітні ситуативні і системні виклики, які багато карт можуть сплутати. У цьому контексті директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць звертає увагу, зокрема, на такий індикатор, як відношення короткострокового зовнішнього боргу (за залишковим терміном погашення) до міжнародних резервів. За прийнятого в світі граничного рівня 100% в Україні він дорівнює 248%. Якщо навіть з цього показника прибрати близько третини, яку становить відносно "безпечне" торгове фінансування, все одно залишається багато.

Щоправда, із залишку слід вирахувати ще й оформлені у вигляді кредитів обсяги фінансування українських підприємств їх "материнськими" офшорами та іншими спорідненими структурами.

Найбільше побоювань традиційно довкола саме суверенного боргу - маяка для всіх і вся. Платежі лише МВФ у другій половині року становитимуть близько 3 млрд дол. Водночас на руку Мінфіну та НБУ грає фактична відмова Федеральної резервної системи США від нещодавно анонсованого згортання програм кількісного пом'якшення, що має полегшити (здешевити) рефінансування поточних зобов'язань. Кредитно-дефолтні свопи (вартість "страховки") на єврооблігації України хоча й не особливо стабільно, але вже продемонстрували потенціал для зниження.

"Ринки не закриті, питання в тому, скільки ми готові заплатити за наші зовнішні запозичення. Ми готові завжди вийти, коли виникне відповідне вікно ліквідності. Наразі ціна на зовнішніх ринках у 10% не є тою, на яку Україна готова погодитися. Графік боргових навантажень є більш-менш комфортним у найближчі два-три місяці, тому ми можемо маневрувати, де здійснювати запозичення - на зовнішніх ринках чи на внутрішніх", - коментує директор департаменту боргової і міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів Галина Пахачук.

Поточного тижня Мінфін продемонстрував, що може залучати валюту на внутрішньому ринку, розмістивши валютні ОВДП на сотні мільйонів доларів. Заплатити за це довелося більше, ніж ще на початку червня, але менше, ніж було б через євробонди (максимальна дохідність паперів сягала 8,75%). "Я бачу, що якщо у Міністерства фінансів можливість несприятлива (залучати позики на міжнародних ринках. - В.П.), то він використовує внутрішній ресурс", - констатує директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку НБУ Сергій Кораблін.

Контрастний душ торгівлі

Поширене в Україні уявлення про те, що завжди слід готуватися до найгіршого, можуть певним чином деактуалізувати зрушення в торговельному балансі. Так, у травні Держстат зафіксував навіть
профіцит у торгівлі товарами в 179,8 млн дол. (за попередніми ж даними НБУ, щоправда, був дефіцит у 405 млн дол.). Загалом же за п'ять місяців (статистики за все перше півріччя ще немає) від'ємне сальдо становило 2,43 млрд дол. (за той же період 2012-го - 5,73 млрд дол.).

Така динаміка не в останню чергу зумовлена скороченням імпорту мінеральних продуктів на 30% і передусім російського газу. Хоча в другій половині року очікується збільшення закупок блакитного палива, вони, нагадує Сергій Ніколайчук, у цілому за підсумками року, згідно з оцінками балансу "Нафтогазу", мають бути меншими (27 млрд кубометрів), ніж торік (33 млрд).

"Ми очікуємо, що тенденція скорочення дефіциту поточного рахунку нинішнього року продовжиться, і в цілому ми матимемо результат кращий, ніж торік, на 1,5–2% від ВВП. Та й загалом очікуємо на продовження цієї тенденції в середньостроковій перспективі до рівня 3–4% від ВВП", - прогнозує представник НБУ.

Проте Валерій Геєць закликає не розслаблятися, оскільки ризиків для торговельного балансу вистачає в середньостроковій перспективі. Експерт вказує на необхідність уряду реагувати на потенційні наслідки підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Причому тут ідеться не лише про перспективи нарощування імпорту з Європи, а й про зменшення експорту до країн Митного союзу, які можуть запровадити низку обмежень. "Вони (члени Митного союзу) будуть переходити на умови торгівлі з нами, як із Євросоюзом", - наголошує науковець.

Крім того, директор Інституту економіки та прогнозування НАН нагадує, що частина зобов'язань, які офіційний Київ взяв на себе при вступі до СОТ, зараз працюють проти України. Вони створюють можливості для швидкого зростання імпорту в разі, наприклад, стимулювання економіки за рахунок пожвавлення кредитування (у т.ч. під держгарантії). "Ми сьогодні на порозі запуску інвестиційних програм, які ініціює уряд. І з урахуванням цього попит на продукцію машинобудування, особливо європейського, дуже різко зростатиме", - прогнозує експерт.

При аналізі перспектив платіжного балансу не можна скидати з рахунків і форс-мажорів у вигляді ажіотажного зростання попиту на валюту з боку населення. Як уже неодноразово писало DT.UA, значно знизити ризики та збалансувати потоки валюти могло б відновлення співпраці з МВФ. Проте проблема, як теж добре усім відомо, що для цього слід підвищити газові тарифи для населення. Чого влада, як видається, боїться чи не більше, ніж громадяни (чи не тому, що не хочеться відмовлятися від заробітків на різницях у вартості газу для промислових споживачів і населення?). Не менш відома і плата за популізм - подальше погіршення фінансової ситуації в "Нафтогазу", збитки якого покриваються з державного бюджету, а значить, бідні таки платять за багатих через непідвищення держбюджетних пенсій і соціальних видатків. А про такі "дрібниці", як відсутність реальних стимулів для заходів з енергозбереження та інших реформ в енергосекторі, критичних для національної безпеки, годі й згадувати.

У пошуках
антирецесійних ліків

Заспокоїти населення та вирішити боргові питання (як наслідок - підтримати гривню) могло б, звичайно, відновлення економічного зростання в Україні. Ефективність обраного урядом рецепту - залучення кредитів під держгарантії - можна буде оцінити в не такій уже відділеній перспективі. Принаймні перші проекти (будівництво Дністровської ГЕС і розвиток транспортної інфраструктури у Вінниці) Фінансово-кредитна рада вже рекомендувала Кабміну затвердити.

У цьому контексті В.Геєць закликає уряд украй прискіпливо опрацьовувати "гарантійні" проекти, щоб не створити додаткового навантаження на державні фінанси в наступні роки. "Позичальники, отримуючи гарантію уряду, насамперед реалізовують свої інтереси. І Міністерство фінансів, і Національний банк разом із банківською системою дуже ризикують", - зауважує експерт.

Бути особливо виваженою влада мусить з огляду на бюджетну ситуацію. Як розповідає директор департаменту фінансової політики Мінфіну Тетяна Сисоєва, за підсумками першої половини року дефіцит держбюджету становить 22,5 млрд грн (на весь рік заплановано
50,58 млрд грн). При цьому колишній в.о. міністра фінансів Ігор Уманський звертає увагу на можливу значну підтримку Пенсійному фонду від Держказначейства, що й могло створити передумови для затримки платежів місцевих органів влади за незахищеними статтями. А от Галина Пахачук не виключає, що за підсумками дев'яти місяців принаймні макропрогнози можуть бути переглянуті, що дає підстави очікувати й на більше наближення дохідної та видаткової частин держкошторису до економічних реалій.

"Усі ми розуміємо, що є непроста ситуація стосовно забезпечення виконання державного бюджету. Тому відповідні урядові рішення будуть прийняті і подані до парламенту на перегляд саме за результатами дев'яти місяців. Класично і правильно, якщо виходити з Бюджетного кодексу, - це орієнтуватися саме на те, що немає відповідних надходжень, тому має бути проведене коригування. Хоч і страшне слово - секвестр бюджету, але воно правильне. І ми маємо до цього правильно ставитися і відкрито сказати суспільству, що мають бути скорочені саме такі видатки, тому що ми приводимо виконання бюджету, він має дефіцит і можливість чи спроможність саме до показників, які дає реальна економіка", - зауважує представник Мінфіну.

Альтернативою безпосередньо механізму надання держгарантій під кредитні проекти могло би бути, звичайно, пожвавлення традиційного кредитування банківською системою. Проте для цього спочатку необхідно вилікувати старі болячки. Так, Тетяна Сисоєва наголошує, що банки стримано фінансують економіку в тому числі і через неможливість адекватно відстояти свої інтереси в судових спорах із позичальниками. "У нас сьогодні склався явний перекіс у прийнятті рішень у судових спорах не на користь банківської системи", - зауважила Т.Сисоєва.

Про "позабанківські" чинники гальмування кредитування говорить і директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку НБУ Сергій Кораблін. Водночас він наголошує, що банківський сектор має достатньо ресурсів для кредитування. Так, якщо в середньоденному вимірі за шість місяців 2012 р. обсяг вільних ресурсів банків на коррахунках в НБУ становив 20 млрд грн, то за аналогічний період 2013 р. - 25 млрд грн.

"Минулого тижня центробанк провів позачерговий тендер рефінансування на рік, оголошений обсяг - 1 млрд 600 млн грн. Відвантажили 1 млрд 470 млн… Щотижня по середах НБУ за заздалегідь оголошеним планом проводить тендери з рефінансування банків. Три тижні - коротке рефінансування, четвертий - середньостроковий тендер до
90 днів. З початку року банкам було запропоновано взяти рефінансування за цим інструментом на 4 млрд. Вибрано - 3 млрд. Були тендери, на яких не було жодної заявки", - констатує представник НБУ.

…На думку старшого наукового співробітника лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Тетяни Бєлавіної, щоб запобігти ймовірному ажіотажному попиту населення на валюту, владі варто "переключити" увагу суспільства на інші питання. Тут можна додати, що й самій владі не завадить нарешті перефокусуватися (причому абсолютно не штучно, а цілком природно) зі споглядання за соціологічними рейтингами та погіршенням настроїв населення на першопричини такого погіршення. Цих причин не усунути, відкладаючи непопулярні або незручні реформи, перелік яких можна легко знайти не лише в програмі співпраці з МВФ, а й у президентському плані реформ.