Валютна матриця другого півріччя

За підсумками січня-травня профіцит платіжного балансу України становив 3,26 млрд дол., що у 8 і 1,5 разу більше, ніж за такий само період 2012-го і 2011 р. відповідно. Цей результат став можливим завдяки насамперед скороченню імпорту російського газу, залученню зовнішніх позик як державним, так і приватним сектором, а також зменшенню попиту населення на валюту. Наскільки критичними для платіжного балансу в другій половині року можуть стати можливі відплив або недоодержання валюти за цими статтями?

Проблема з імпортом блакитного палива для України полягає в тому, що він належить до розряду критичного. Хочеш не хочеш, а купувати його доведеться. Можливо, щоправда, у трохи менших обсягах, ніж торік, у тому числі через зниження попиту на міжнародних ринках на вітчизняну продукцію, у виробництві якої активно використовується газ (насамперед хімії та металургії). Ще певний плюс - це хоч і досить символічне, але здешевлення російського газу до 400 дол. за тисячу кубометрів, зокрема, у третьому кварталі (у червні було 426 дол.).

"Нафтогазу" доведеться наростити обсяги імпорту, щоб підготуватися до опалювального сезону і виконати свої транзитні зобов'язання в повному обсязі. Так, за перші п'ять місяців цього року сумарний імпорт газу знизився на 27% у річному вираженні, а внутрішнє споживання впало всього на 7,6%, тобто рано чи пізно обсяги імпорту мають збільшитися", - коментує начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.

З погляду торговельного балансу, бодай частковим компенсатором "газового" чинника може виступити зростання урожаю зернових, за різними оцінками, на 10–17%, що збільшить експортний потенціал України принаймні на 2–4 млн тонн. "Але цей позитивний вплив можливий лише за умови, що уряд не обмежуватиме експорту зернових, як він це робив у недалекому минулому", - наголошує провідний економіст "Креді Агріколь Банку" Олександр Печерицин. А голова аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін звертає увагу, що з погляду валютної виручки додаткові обсяги експорту можуть нівелюватися зниженням цін - ціна тонни пшениці на умовах FOB Black Sea за останній місяць впала на 13,8%, до 263 дол.

На експортні потоки України, звичайно ж, впливатиме і ефективність процесу розігрівання економік Росії та Китаю, які почали охолоджуватися. І тут ризик полягає не лише в скороченні ринку збуту для вітчизняної продукції на зазначених ринках (наприклад, машинобудування - у РФ). "Зниження темпів економічного зростання в тому ж Китаї призводить до посилення конкуренції на ринках чорних металів в Азії і на Близькому Сході, що негативно позначається на експорті вітчизняних металургів", - констатує Д.Чурін.

Разом з тим фахівці одностайні, що в другому півріччі міжнародні фінансові ринки не будуть такими ж гостинними до України, як на початку нинішнього року. Однак ринки, як уже писало DT.UA, повинні трохи заспокоїтися (а дохідність, відповідно, знизитися порівняно з поточними значеннями), особливо якщо ФРС почекає зі згортанням програми кількісного пом'якшення. З огляду на зазначені чинники О.Печерицин прогнозує, що українські емітенти "ловитимуть момент", як робили це в першому півріччі, тобто чекатимуть сприятливої кон'юнктури. Аналітик ІК "Альтана Капітал" Яна Лаврик вважає, що, зокрема, Мінфін проведе одне розміщення єврооблігацій, щоб здійснити планові виплати перед МВФ у жовтні-листопаді. На думку Д.Сологуба, випуск 5–6-річних паперів обійдеться Україні не менш як у 9%, а обсяг розміщення до кінця року за оптимістичного сценарію навряд чи перевищить 3 млрд дол.

Як заявив у коментарі агентству Bloomberg перший віце-прем'єр України Сергій Арбузов, зазначаючи можливість здійснення чергового випуску облігацій до кінця літа - початку осені, така необхідність оцінюватиметься залежно від кон'юнктури ринку. А вона, на його думку, на той час має стабілізуватися.

Чи не найважливіший чинник, який визначатиме стан платіжного балансу України в другому півріччі, - це, звичайно ж, поведінка населення на готівковому валютному ринку. Що могло б стати запобіжником проти традиційного осіннього ажіотажного попиту, виникнення якого не виключається і цього року?

"Уряд має виписати програму співробітництва з МВФ і почати її виконувати. Це стане головним фактором, що стримує зростання очікувань щодо можливої девальвації", - вважає керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександр Вальчишен. Хоча тут не можна не згадати, що сам фонд указував Києву на доцільність певного ослаблення курсу гривні...

У будь-якому разі, на противагу виникненню тимчасової напруги на ринку в арсеналі влади залишаються адміністративні важелі контролю над валютними потоками. Однак тут ключове слово "тимчасовий" - не можна забувати, що такі важелі можуть бути ефективними лише в короткостроковому періоді.

Керівник аналітичного департаменту "Арт-Капітал" Ігор Путилін прогнозує, що за підсумками року дефіцит поточного рахунку зменшиться до 12 млрд дол., а резерви НБУ - до 21 млрд дол. (на 1 червня - 24,54 млрд дол.). Такої ж думки дотримується і Д.Сологуб, хоча він не виключає, що золотовалютні резерви можуть становити і 22 млрд дол. А от Д.Чурін вважає, що може бути трохи кращим і показник дефіциту поточного рахунку, становлячи 11 млрд дол., що відповідатиме 5,9% ВВП, порівняно з 8,3% - 2012-го і 5,6% - 2011-го.

При цьому, як сподівається Я.Лаврик, за підсумками року, можливо, навіть удасться зафіксувати невеликий профіцит платіжного балансу (0,5–1 млрд дол.). "Відповідно до наших оцінок, від'ємне сальдо платіжного балансу України в другому півріччі становитиме близько 2–2,5 млрд дол., тоді як у першому півріччі ми очікуємо профіцит на рівні 3 млрд дол.", - уточнює експерт.

О.Вальчишен наголошує на необхідності створення урядом реальних імпульсів для формування в економіці позитивних очікувань за рахунок, наприклад, заохочень для збільшення інвестицій для модернізації виробництв, підвищення їхньої ефективності, започаткування нових бізнес-проектів тощо. "Мають з'явитися очікування, що в Україні є база та умови для зростання. Для окремого бізнесу це означає банальне підвищення ймовірності, що його рішення піти на ризик реалізації свого проекту виправданий", - зазначає фахівець.

Справедливості заради слід зауважити, що в контексті платіжного балансу є чимало факторів, на які Україна через давню експорто- та імпортозалежність справляє лише непрямий вплив.

Достатньо згадати хоча б про можливості застосування "Газпромом" штрафів за недобір газу. Цей момент стане особливо актуальним, якщо офіційному Києву вдасться домогтися угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС. Хто в такому разі зможе гарантувати, що Кремль не витягне з рукава цього "джокера"? З іншого боку, висунути несправедливу (як з моральної, так і з юридичної точки зору) платіжну вимогу - ще не означає одержати гроші.

У будь-якому разі, можливість торгуватися з Москвою, принаймні до кінця 2013 р., ще залишається. А свідченням того, що домовлятися можна, є в тому числі обіцяний "Газпромом" мільярдний аванс за транзит газу в Європу.