Президент Віктор Ющенко, вручаючи 12 листопада орден «За заслуги» 3-го ступеня голові правління «Укртатнафти» Павлові Овчаренку, назвав управління компанією ефективним. Справді, нинішнім менеджерам та приватним акціонерам вдалося привести на Кременчуцький НПЗ каспійську нафту. Не за маршрутом «Одеса — Броди», як обіцяв 2004 року Віктор Ющенко, а Придніпровськими магістральними трубопроводами. Але монополію росіян на постачання сировини українським НПЗ в жовтні було нарешті зруйновано. Пересічним громадянам довелося обмежитися моральним задоволенням. Реальний зиск із цього може отримати той, хто контролює підприємство.
Держава володіє в «Укртатнафті» пакетом у 43% акцій. Але не має жодного впливу на її діяльність. Дивідендів не отримує також. Їх і не може бути — відтоді, як компанію у 2007 році очолив П.Овчаренко, вона стабільно погіршує фінансові результати. За 2007 рік «Укртатнафта» отримала 470 тис. гривень прибутку, проти 20,4 млн. гривень у попередньому році. За 2008 збитки найбільшого українського переробника сягнули 934,1 млн. гривень, а переробка сировини зменшилася більш ніж удвічі. Отже, бачимо парадоксальну картину: підконтрольний фінансово-промисловій групі «Приват» завод працює збитково, водночас приватівські юристи борються в судах за повернення акцій татарстанських співвласників, а керівник держави заявляє про ефективність менеджменту й нагороджує голову правління.
Можливо, у зміні ситуації зацікавлена Ю.Тимошенко, яка опікується дефіцитним бюджетом? Ще 13 липня 2009 року, відповідаючи на депутатський запит, прем’єр пообіцяла змінити порядок проведення аукціонів із продажу української нафти. Справді, проект таких змін з’явився на сайті Мінекономіки на початку серпня. На цьому справа зупинилася. Та й «клієнт» поводиться добре, тримає ціни на АЗС на 30—40 коп. нижчі, ніж інші. Ось тільки водночас за рахунок акцизів та невиправдано дешевої нафти забирає у держави гривню на тому ж таки «дешевому» літрі пального. Тут би опозиції заволати, викриваючи можновладців. Але мовчить тіньовий міністр палива та енергетики Ю.Бойко, екс-віце-прем’єр А.Клюєв — теж ні пари з вуст. А в разі приходу до влади саме цим політикам доведеться розбиратися з дедалі потужнішим нафтовим монстром. Чи, може, і з ними вже домовилися?