Оборонне замовлення в "замовленні"…

13 грудня, 2019, 20:34 Роздрукувати Bипуск № 48, 14 грудня-20 грудня 2019р.
Відправити
Відправити

Кожен новий міністр оборони України виходив у першу чергу з двома ініціативами, які прагнули проштовхнути якомога швидше.

Оборонне замовлення в "замовленні"…
© Укроборонпром

За останнє десятиліття не пригадаю в Україні жодного міністра оборони, який не починав би свою діяльність на чолі відомства з декларації про необхідність скорочення апарату і врегулювання сфери закупівель та оборонного замовлення, називаючи цей процес реформою.

Не став винятком і новоспечений міністр А.Загороднюк. Разом із народними депутатами від "Слуги народу" з проєктом нового закону "Про оборонні закупівлі" він у поспіху обскакав навіть офіс власного патрона, який готував нову редакцію закону "Про оборонне замовлення". Свій законопроєкт Загороднюк запропонував Банковій як першочерговий законопроєкт президента.

Автори так поспішали проштовхнути свої новації, що навіть не звернули уваги на численні правові колізії в законопроєкті, внаслідок чого депутати його відхилили в першому читанні й повернули на доопрацювання суб'єктові права законодавчої ініціативи.

22 і 27 листопада цього року на сайті Верховної Ради з'являються ще два депутатських законопроєкти щодо оборонних закупівель під однаковою назвою - один як альтернативний, а другий - доопрацьований. Офіс же президента поки що зберігає з цього приводу гробову мовчанку.

Законодавче поле і нормативно-правове регулювання у сфері оборонного замовлення функціонує вже добрих два десятки років. Певна річ, не без вад і корупційних ризиків, особливо зважаючи на відсутність конкуренції серед виробників озброєнь та військової техніки, які діють за принципом "купуйте те, що є, а не те, що вам потрібно". Все це супроводжується ще й істотними вадами оборонного планування, що призводить до хронічного неосвоєння бюджетних коштів, виділених на ці потреби.

DT.UA регулярно інформувало читачів про тіньові схеми розкрадання матеріальних і фінансових державних ресурсів під час виконання оборонного замовлення та проведення закупівель матеріально-технічних ресурсів для Збройних сил. Тепер же спробуємо розкрити окремі нюанси: кому й навіщо знадобилося наприкінці поточного року алярмом зробити крутий заміс чинного законодавства у сфері оборонного замовлення та державних закупівель, камуфлюючи цей процес боротьбою з корупцією.

Диявол ховається в деталях…

Основний мотив внесення законопроєкту "Про оборонні закупівлі", зареєстрованого у Верховній Раді під № 2398-д, приховується в першій же його статті, де визначено такі собі міжнародні спеціалізовані організації, їхні представництва й афілійованих із ними осіб як учасників процесу оборонних закупівель. Чому і в чиїх інтересах у тексті проєкту закону згадано лише Агентство НАТО з підтримки та поставок і вказується програма уряду США "Міжнародні військові продажі"? Якщо принципово підходити до цього питання, то в законопроєкті треба було б прописати й інші міжнародні організації, котрі спеціалізуються на оборонних закупівлях та продажах. Чи не маємо ми справу з формуванням закритого клубу іноземних постачальників з-за кордону якогось військового мотлоху, котрий відслужив усі терміни й при нормальному розвитку подій мав бути утилізований у країні місцезнаходження? Може, нагадати міністрові А.Загороднюку досить скандальну історію з купівлею британських уживаних бронеавтомобілів SAXON для ЗСУ? Хай прочитає статтю "Оборонне замовлення чи оборона в "замовленні" (DT.UA, березень 2015 року). Наступаємо на одні й ті самі граблі? Хтось ще вірить у казку, що нам продадуть сучасні зразки озброєнь і військової техніки, особливо зі США?

Ще цікавішою стане ця історія після ознайомлення з проєктом постанови уряду "Про внесення змін до постанови КМУ від 23 квітня 2014 року №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", завізованим міністром оборони А.Загороднюком і спрямованим на погодження в центральні органи виконавчої влади (текст на сайті). Саме в цьому проєкті згадано ті самі міжнародні спеціалізовані організації, які фігурують у тексті законопроєкту "Про оборонні закупівлі". Найголовніше, що саме для цих контрагентів передбачається 100-відсоткова передоплата поставок. При цьому передоплата в рамках співробітництва з цими організаціями переводиться проєктом постанови на постійну і безстрокову основу! На жаль для міністра оборони та його колег, уряд на одному з останніх засідань взагалі скасував постанову 117, істотно обмеживши процедуру проведення передоплати для закупівель на кошти державного бюджету, зачинивши відтак ще одне "вікно можливостей" для розкрадання бюджетних коштів.

Ініціатори й автори законопроєкту, обґрунтовуючи необхідність законодавчого врегулювання, крім посилення прозорості оборонних закупівель, закидали громадськість мішурою словоблуддя про розвиток науково-технічного й технологічного потенціалу вітчизняного оборонно-промислового комплексу, ефективне використання бюджетних коштів, встановлення громадського і демократичного цивільного контролю над цією сферою. Однак немає жодних гарантій, що військові чиновники не спробують ще раз "пропихнути" постанову уряду, яка передбачає 100-відсоткову передоплату для зазначених у проєкті закону іноземних торгових майданчиків, виштовхнувши туди кошти держбюджету на оборонні закупівлі й позбавивши тим самим українські підприємства можливості брати в них участь.

Серед авторів зазначених законопроєктів не згадуються штатні й позаштатні працівники Міноборони та консультанти, які проштовхують ідею законодавчого закріплення за органом військового управління абсолютно невластивої унікальної функції формування державної політики в одній зі сфер державних закупівель - оборонних. Не секрет, що досі політику в цій сфері формувало Мінекономіки, яке реалізувало проєкт зі створення системи електронних закупівель і, під егідою ЄС, - проєкт створення централізованої закупівельної організації. Жодних унікальних процедур цей законопроект не впроваджує. Як і не встановлює специфічних особливостей оборонних закупівель. Невже тільки я бачу, що метою цього акта має бути створення системи ефективного забезпечення всіх сил сектора безпеки і оборони, включно з НАБУ та ДБР, про яких ініціатори законопроєкту якось забули?

А як Міноборони формуватиме політику оборонних закупівель для СБУ, СЗРУ, ДКАУ або МВС? Особливо в тому, що стосується розробки методології формування потреб у товарах, роботах і послугах оборонного призначення, надання консультативної допомоги замовникам у плануванні оборонних закупівель і здійсненні процедур закупівель? Згоден, що досвід у Міноборони в цій сфері, судячи з кількості кримінальних проваджень проти чиновників оборонного відомства, набагато більший, ніж у правоохоронних органів, які на сьогодні є оборонними замовниками і забезпечують свої підрозділи різноманітними матеріально-технічними ресурсами, озброєнням, військовою та спеціальною технікою, програмним забезпеченням, спецзасобами.

Поряд із формуванням політики у сфері оборонних закупівель, Міноборони - - єдине з відомств у секторі оборони і безпеки, яке отримує в цих законопроєктах ще й право створення централізованої закупівельної організації у сфері оборонних закупівель. Ось так невигадливо розкрилася основна ідея військових чиновників - об'єднати всі фінансові потоки силовиків "в одних руках". Єдине, про що забули панове, - це запитати, наприклад, міністра внутрішніх справ, чи згоден він поділитися своїм фінансовим "пирогом" із Міноборони?

Задля справедливості зазначу, що положення законопроєкту про обов'язкові критерії оцінки пропозицій учасників торгів стосовно ціни, вартості життєвого циклу виробів, локалізації виробництва на території України, для закупівель в оборонній сфері є справді новаціями, котрі можуть серйозно вплинути на пріоритетність вибору виконавця з-поміж саме вітчизняних підприємств.

Нова обгортка старих схем…

Чи вирішить пропоноване депутатами у проєкті закону "Про оборонні закупівлі" тотальне розсекречення інформації про військову та спеціальну техніку, яку закуповують Збройні сили та інші військові формування, проблему розкрадання коштів державного бюджету? Можу відповісти однозначно - не вирішить!

Найяскравіший корупційний приклад такого плану стосується каденції колишнього президента П.Порошенка й афілійованого з ним та його найближчим оточенням підприємства "Кузня на Рибальському", яке через електронні закупівлі на майданчиках системи просто купалося в замовленнях на ремонт суден і двигунів українських Військово-морських сил, навіть не маючи для цього відповідних виробничих потужностей і кваліфікованого персоналу. Навряд чи хтось помітив флагман ВМС "Гетьман Сагайдачний", що йде поблизу Києва по Дніпру.

В електронній системі ProZorro є сотні прикладів нетаємної інформації про проведення торгів із ремонту й модернізації озброєнь та військової техніки. Але оприлюднення цих відомостей жодним чином не рятує від корупційних проявів. Я недавно писав про організацію одним із підприємств ДК "Укроборонпром" - ДП "Укроборонсервіс" - ремонту зенітно-ракетних комплексів С-300 на території орендованих сільських майстерень у Житомирській області, які належать особам, афілійованим із одним із керівників "Укроборонсервісу". Цю інформацію почерпнуто із ProZorro. Там-таки є чимало даних про проведення закупівель згаданим підприємством продуктів, готельних послуг та послуг із харчування співробітників. Хіба не на таких самих угодах журналісти "впіймали" заступника директора "Укрспецекспорту", який щедро платив "своєму"ресторану буцім за харчування іноземних делегацій?

Спішу розчарувати групу народних депутатів зі "Слуги народу": заміна формулювання "основні показники оборонного замовлення" на формулювання "централізований план закупівель за закритими процедурами" жодним чином не вплине на боротьбу з корупцією. Ця корупція народжується не після затвердження Кабміном постанови плану закупівель, а переважно ще задовго до її винесення на розгляд уряду. Для тих, хто не в курсі, пояснюю. У жодній постанові уряду з питань оборонного замовлення навіть мимохідь не згадуються підприємства, які це замовлення виконуватимуть. Але вони там уже є! Армія чиновників, потираючи руки, вже провела переговори й домовилася з майбутніми виконавцями про ціни, передоплати, відсотки й відкоти. А якщо про умови угоди не домовилися, то поява такої позиції в урядовому документі малоймовірна. Таким чином, коли міністри голосують за плани закупівель, вони голосують і за тіньові схеми, вже ретельно обговорені всіма учасниками процесу.

До речі, міністр оборони може поцікавитися у свого профільного заступника, як проводився недавній перерозподіл неосвоєних бюджетних мільярдів гривень між підприємствами "Укроборонпрому". Хто і з ким проводив переговори? Що купували й за якими цінами? Чого дотягнули до кінця року? Як планували закупівлі в рамках оборонного замовлення?

У принципі, більшість цих запитань рано чи пізно поставлять міністрові та його заступникові слідчі. Саме за таким сценарієм розгортаються сьогодні події із розслідування кримінального провадження про закупівлю Нацгвардією "іракських БТР", які повернулися в Україну морем. Відкрию деякі сумнівні деталі цієї закупівлі бронетехніки, в якій винним роблять стрілочника - тодішнього керівника військової частини Нацгвардії. Командирові в/ч інкримінують службову недбалість, оскільки під час закупівлі БТР у їхню вартість було включено кошти на розмитнення повернутої з-за кордону техніки, а також витрати на відновлення БТР після їх транспортування в Ірак. Гроші для контракту Нацгвардії і ДП ХКБМ було виділено, за рішенням уряду А.Яценюка, у квітні 2014 р. з резервного фонду бюджету. Саме під час прийняття КМУ цього рішення один із присутніх на засіданні представників Нацгвардії запитав прем'єр-міністра А.Яценюка про включені в ціну виробів митні платежі та кошти на відновлення бронетехніки після транспортування морем. Можна підняти стенограму того засідання, якщо її не знищили, і з'ясувати, хто сказав "Поїхали!" і махнув рукою. У травні 2017 р. у статті "Золота броня" я писав про необхідність дослідження питання про те, чому у вартість БТР було включено витрати на митні платежі. На сьогодні слідчі військової прокуратури вважають, що тільки за одним із епізодів згаданого кримінального провадження держбюджетові завдано збитків на суму 25,6 млн гривень.

Від моменту купівлі військової техніки Нацгвардією вже змінилося два уряди. Тепер уже уряд О.Гончарука намагається наступити на граблі, залишені Арсенієм Петровичем на ниві оборонного замовлення. Чому ніхто з членів Кабінету міністрів під час останнього внесення в держоборонзамовлення змін не замислився над питанням: "А з якої причини майже 3 млрд гривень коштів із убогого державного бюджету залишилися невитраченими, і в пожежному порядку, говорячи словами високого міноборонівського чиновника, закуповується "те, що є на підприємствах "Укроборонпрому"? Ще незрозуміло, як народжується корупція?

Ще дещо про корупцію...

Після недавнього візиту В.Зеленського до Харкова історія, що тягнеться з травня 2015 р. й пов'язана з невиконанням ХКБМ оборонного замовлення в інтересах Міноборони, набула певної публічності.

Не буду випереджати події та слідчих Нацполіції, які в рамках кримінального провадження з березня 2018 р. розслідують дії посадових осіб, причетних до зриву надзвичайно важливого оборонного замовлення. Самих тільки відсотків за кредитами для цього підприємства з державного бюджету компенсовано на 300 млн гривень. Уже сьогодні слідчими встановлено, що підприємство постачало, а військові чиновники приймали вироби із серйозними конструкційними вадами. Термін реалізації контракту сплив. Підприємство перебуває майже у стані банкрутства. Обороноздатності держави і бюджету завдано збитків. Хто винен?

Не сумніваюся, що аналогічні запитання в слідчих НАБУ виникли стосовно поставки корпорацією "Богдан" у Міноборони непридатних для перевезення поранених санітарних автомобілів на сотні мільйонів бюджетних коштів. Як подейкують у НАБУ, кримінальне провадження за цими фактами наступного тижня має потрапити до залу суду.

Ще гірша ситуація у фігурантів кримінального провадження за фактом закупівлі Міноборони 120 мм мінометів "Молот", розриви яких спричинили поранення і загибель військовослужбовців.

У першому ряду на лаві підсудних, звісно, мають сидіти конкретні виконавці та супровідні особи зазначених контрактів із боку військового відомства. Далі за ранжиром ідуть постачальники дефектних бронекорпусів і військової техніки, а також чиновники Міноборони, на яких покладено функціональні обов'язки контролювати виконання держоборонзамовлення. За ними ― міністри, колишні або чинні, а також профільні їх заступники, тобто ті, хто вносив до Кабінету міністрів пропозицію про завідомо нереальний контракт і підписував платіжки за невиконані пункти оборонного замовлення. А поруч, можливо поки що як свідки, мають сидіти керівники урядів, попередніх і нинішнього.

Тільки після такого розвороту подій бодай в одному кримінальному провадженні можна говорити про прозорість оборонних закупівель і системну боротьбу з корупцією на всіх рівнях ієрархії військового керівництва країни, включно з президентом. Чи можемо ми сподіватися, що глава держави активно включиться в боротьбу з корупційними проявами в Міноборони, коли він, можливо, взагалі не довіряє цьому відомству. А як тоді пояснити, що під час передсвяткового візиту президента до Міноборони (за повідомленням нашого джерела в цьому відомстві) співробітники Держохорони президента роззброїли службовців Збройних сил (які зазвичай охороняють МО) і на час перебування Верховного Головнокомандувача в Міністерстві оборони замінили їх охоронцями президента . Не пригадаю такої історії за весь час існування незалежної України.

Поки що все йде торованою доріжкою...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК