Із протоколу засідання Кабміну від 30.04.2014 р.:
"О.Семерак - Постанова пропонує ліквідувати Державну службу з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Пропонується підтримати з доопрацюванням, можлива зміна назви.
А.Яценюк - Незграбно працюєте.
О.Семерак - Зате просто і зрозуміло.
(Далі йде обговорення цього питання, під час якого Олександра Кужель протестує проти ухвалення постанови про ліквідацію.)
О.Семерак - Для Олександри Володимирівни я хотів би повторити: ми ліквідуємо орган, де ми не можемо замінити керівника, і створюємо інший орган, який виконуватиме ті ж функції. Ми про це з Вами говорили два місяці.
О.Кужель - Це не шлях - ліквідувати орган і витрачати з бюджету гроші на заміну всіх..."
Результат: 15 липня, тобто тільки через два з половиною місяці, на сайті уряду було опубліковано текст постанови КМУ №252 від 30.04.2014 р. Акт Кабміну фактично передбачає перейменування (з'являється Державна регуляторна служба) одного й того ж органу виконавчої влади і перерозподіл окремих функцій і повноважень між двома органами виконавчої влади. Повноваження і функції з реалізації регуляторної політики та політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності покладаються на Державну регуляторну службу. Повноваження і функції, пов'язані з питаннями розвитку малого та середнього підприємництва, дісталися Мінекономрозвитку.
Але що залишалося суддям Окружного адміністративного суду м.Києва після вивчення цієї стенограми засідання уряду? Об'єктивно констатувати той факт, що "головною метою (цитата з постанови суду від 18.09.2014 р. - Ред.) ухвалення оскаржуваної постанови Кабінету міністрів "Про державну регуляторну службу України" є бажання змінити керівника діючого органу - Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва".
Окрім того, судді не могли не врахувати таких моментів. Проект постанови КМУ вносився на розгляд засідання уряду без попереднього розгляду на урядовому комітеті, не був належно завізований, не супроводжувався експертними висновками секретаріату Кабінету міністрів, не узгоджувався із зацікавленими органами, не надсилався фахівцям і об'єднанням громадян. На дату прийняття документа (30 квітня 2014) були відсутні передбачені регламентом уряду доповнення: пояснювальна записка, довідка узгодження проекту, висновок правової експертизи. Були відсутні фінансово-економічні розрахунки бюджетних витрат на реалізацію акта... Не будемо втомлювати читача подальшим переліком допущених гріхів через незграбну роботу.
Загалом, результат тяжби керівника Держпідприємництва Михайла Бродського до Кабміну закономірний. Позовні вимоги суд задовольнив у повній мірі. Постанову КМУ №252 "Про Державну регуляторної службу" визнано незаконною і скасовано.
От що проце сказав DT.UA сам Михайло Бродський: "Держоргани завжди намагалися вийти з-під регуляторного нагляду. Скільки ми "вбили" папірців довідок і схем. З великих: техогляди, ЄДАПС із голограмами, довіреності, ліцензії, дозволи... Це щоденна копітка робота, адже чиновники постійно намагаються щось нове внести, аби створити бар'єр, який допомагає "обілечувати" громадян. А моя функція цей бар'єр ліквідувати. Така структура існує в усьому світі. Я розумію, якби бізнес сказав, що я не правий, що я погано працюю. Але цього нема. Зате держоргани завжди намагалися мене ліквідувати. За часів Януковича один раз мене навіть ліквідували. Потім, коли побачили, як почала зростати кількість регуляторних актів, зрозуміли, що це була помилка і створили знову... Я готовий звільнити це місце. Але нехай залишать структуру і знайдуть людину, яка не здасть позицій. От у чому проблема".
Однак на цьому історія не закінчується. Більше того, як вважає М.Бродський, вона є лише наслідком інших, не менш інтригуючих подій, які він виклав у своїй заяві до Генпрокуратури. І тут виходять на сцену перипетії навколо Держпідприємництва та державної компанії "Укрекокомресурси", яка підпорядкована безпосередньо Кабінету міністрів.
"Штучна ліквідація Держпідприємництва з порушенням усіх нормативно встановлених регламентних вимог мала єдину мету - "прибрати" мене як керівника зазначеного органу зі шляху "успішного процвітання" корупційної діяльності компанії та осіб, які за нею стоять", - значиться в заяві до ГПУ.
Нагадаємо, що згідно з Постановою КМУ №508 та спільним наказом Мінекономіки, Мінприроди та Держмитслужби №789/414/709, датованим 2009 р., виробники й імпортери упакованих товарів зобов'язані укладати договори з організації збирання та утилізації тари і пакувальних матеріалів виключно з ДК "Укрекокомресурси". При цьому не секрет, що на практиці фіксуються випадки, коли оплачені бізнесом послуги виконуються лише віртуально. Ціна питання - 500 млн гривень на рік. За курсом 1: 8.
Природно, монополія на послуги не могла пройти повз орган, що захищає законні права та інтереси бізнесу. А далі - суди і навіть зупинення діяльності компанії "Укрекокомресурси". Потім звернення М.Бродського в Кабмін безпосередньо до міністра Кабінету міністрів О.Семерака з проханням вжити заходів із недопущення відновлення дії Спільного наказу №789/414/709 і сприяти ліквідації корупційних схем під час оформлення товарів у тарі та упаковці.
Як закономірний результат боротьби Держпідприємництва з корупцією - пропозиція керівникові структури добровільно піти у відставку. Не вийшло. Далі, читачу, ви вже знаєте - у відставку відправили всю службу Держпідприємництва.
У змальованій картині бракує лише одного штриха. Його жирним маркером навів Павло Шеремета, сказавши на вересневому саміті YES в Києві: "Є компанія "Укрекоресурси". Вона офіційно утилізує упаковку. Я чотири рази намагався знищити цю компанію. Один раз мені сказали, щоб не чіпав її, тому що ця компанія потрібна для потоку грошей для виборчої кампанії однієї з партій. Іншим разом мені сказали, щоб не чіпав її, бо вже дві партії отримували фінансування через неї". Дуже не хочеться думати, що йдеться про "Свободу", чий ставленик очолює Мінекології, без екоінспекції якого схема "Укрекоресурсів" неможлива; а також про прем'єрську партію. Хоча і праведний гнів Павла Шеремети почасти екс-міністр повинен переадресувати собі: представник його міністерства на останнє засідання суду (наприкінці квітня) між Держкомпідприємництвом та "Укрекоресурсами" боягузливо не з'явився.
Але одне ясно точно: у нашій країні перманентних виборів маємо справу з непотоплюваною компанією, що спеціалізується на відходах. Стійкий вийшов тандем: "відходи" захищають відходи.