Національна Гідрометеослужба: нагальна необхідність послідовного реформування

У листопаді 2021 року Національна Гідрометеослужба України відсвяткує своє 100-річчя. А з початку проведення перших інструментальних метеорологічних спостережень  у нашій країні виповнюється 250 років. Уявляєте, який досвід роботи було набуто за ці роки?

Ще в 1948-му УРСР стала членом Всесвітньої метеорологічної організації, метою якої було сприяння співробітництву держав у галузі метрологічних спостережень та досліджень, а також використання метеорології в авіації, мореплавстві, сільському господарстві тощо.

З того моменту і до наших днів результатами прогнозування Гідрометеослужби користуються такі стратегічно важливі галузі економіки країни, як сільське господарство, авіація, оборона та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), штаб-квартира якої знаходиться в Женеві, — міжурядова міжнародна організація. Вона налічує 193 офіційних членів.

depositphotos/diegograndi

Точні результати прогнозування погоди

Вони вкрай необхідні для успішної діяльності кожної з вищезгаданих галузей та планування їхньої роботи. Наприклад, спеціалісти, зайняті у сільському господарстві, матимуть змогу коригувати свої посівні кампанії, а військова та громадянська авіація — управління польотами. Що ж до роботи ДСНС, то така інформація допоможе цій службі працювати в режимі попередження природних катастроф. Тим більше, що на фоні глобальних кліматичних змін, явно побільшало стихійних явищ, які негативно впливають на економіку та безпеку життя в Україні.

Наприклад, у квітні минулого року в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції та на території обов'язкового відселення спалахнула пожежа. До її гасіння було залучено 203 людей та 64 одиниці техніки, з них від Державної служби України з надзвичайних ситуацій —145 чоловік особового складу та 34 одиниці техніки.

А катастрофічна повінь на Прикарпатті, що трапилася у 2020 році внаслідок інтенсивних опадів, призвела до затоплення Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської та Закарпатської області. Згідно з даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, тільки в Івано-Франківській області було підтоплено понад 4,5 тисячі житлових будинків, зруйновано близько 110 км автодоріг та пошкоджено 130 мостів. За інформацією облдержадміністрацій, сума прямих матеріальних збитків від цієї повені сягнула понад 1,3 млрд гривень.

Що вже говорити про аномальні морози, які накрили Україну в січні минулого року, коли середньодобова температура місцями сягала  – 24°C.

Немає сенсу економити

Внаслідок таких стихійних явищ щороку українська економіка втрачає близько 130 млн доларів. І все це через неможливість використання точної метеорологічної інформації та належного передбачення надзвичайних природних явищ. Саме такі статистичні дані вказані у звіті про стан та функціонування Гідрометеорологічної служби України, який  було підготовано за наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Головна причина таких фінансових втрат — зношеність систем прогнозування природних явищ. Справа в тім, що технічне забезпечення Гідрометеослужби не оновлювалось з 80-х років минулого століття. За цей час більшість приладів вичерпали свій ресурс і, по факту, спостереження відбувається так би мовити «візуально».

В Україні розміщено всього чотири метеорологічних радари, в той час як, за словами спеціалістів, для повного покриття території країни необхідно не менше 13-ти.

pixabay/nico146

Подібне функціонування унеможливлює точне передбачення стихійних явищ, що, в свою чергу, зводить до нуля намагання мінімізувати економічні наслідки виникнення стихійних явищ.

Так, стихійні лиха трапляються по всьому світу, але та ж Національна метеорологічна служба США (NWS) робить все необхідне, щоб їх попередити. Наприклад, вона щодня надає інформацію, що стосується лісових пожеж. Ці прогнози містять точну інформацію про погоду, що стосується боротьби з пожежами і боротьби з задимленням на найближчі 12-48 годин. Вони включають напрямок і швидкість вітру та опади. А відповідні рятівні бригади використовують цю інформацію для планування.

Реформування життєво необхідне

Нажаль, за 30 років незалежності нашої країни не відбулося жодного оновлення технічного забезпечення Національної Гідрометеослужби України. Ситуація дійсно досягла рівня критичної — послідовне реформування життєво необхідне.

За оцінками міжнародних експертів, своєчасне використання точної гідрометеорологічної інформації, в тому числі тієї, що працює на випередження загроз виникнення небезпечних гідрометеорологічних явищ, дасть змогу зменшити економічні втрати орієнтовно на 30-40% в різних галузях національної економіки нашої країни. А згідно з розрахунками Світового банку та Всесвітньої метеорологічної організації, інвестиції в реалізацію проєкту модернізації та технічного переоснащення одного Укргідрометцентру можуть підвищити економічну ефективність України у 3-10 рази на весь період служби обладнання.

Більше статей Ольги Рогози читайте за посиланням.