Наріжні камені ізраїльського успіху як предмет вивчення для України

Саме цього дня було оголошено, що ізраїльські вчені з Тель-Авівського університету зуміли надрукувати на 3D-принтері… живе серце.

Клітини надрукованого серця відповідають клітинам немовляти, тобто вони молоді, а м'язи здатні скорочуватися.

І, на думку фахівців, уже протягом найближчого десятиліття нова технологія дозволить відмовитися від донорських органів і зніме всі ризики їх відторгнення, оскільки нові "запчастини" створюватимуться зі зразків тканин самого пацієнта. Поки що надруковано кілька десятків сердець розміром із кроляче серце. Однак після випробувань на лабораторних тваринах перешкод для запуску проекту в людську серію виникнути не повинно…

14 березня Тель-Авів зазнав ракетного обстрілу із сектора Газа (71 кілометр по прямій)… А 12 квітня на кордоні з сектором Газа було вбито одного і поранено ще трьох палестинців, які під час заворушень щотижневих "Маршів гніву" намагалися прорватися на територію Ізраїлю, закидаючи ізраїльських військових гранатами і димовими шашками…

Ці дві ніяк не пов'язані між собою події чудово ілюструють те, як держава Ізраїль живе і розвивається в умовах безперервної війни, яка триває вже 71-й рік.

Україні, яка перебуває в стані війни з Росією вже більш як п'ять років, варто не просто звернути увагу на досвід держави, яка проіснувала в умовах миру менше ніж добу. А спробувати використати цей досвід на практиці.

Тому що наступного дня після проголошення незалежності на молоду державу напали відразу п'ять арабських держав. Після чого Ізраїль пережив більш як десять воєн. Не програвши жодної. І зумів не тільки створити одну з найбоєздатніших армій світу, а й стати одним зі світових лідерів у цілій низці напрямів: дванадцять Нобелівських премій, з яких дев'ять присуджено за досягнення в хімії та економіці. Зі зростанням ВВП від 2,8 млрд дол. 1960-го до 365,6 млрд дол. 2018-го. При населенні менш як дев'ять мільйонів людей і за відсутності будь-яких знакових запасів природних копалин.

Зрозуміло, що факторів, які сприяли такому зростанню, безліч. Деякі, з різних причин, Україні не підходять. Але дещо, щоб не винаходити велосипеда, можна й треба імплантувати.

Фактор номер один - діаспора

Страшилки про світову сіоністсько-масонську змову існують не одне десятиліття. Хоча в сучасному контексті точніше все ж таки було б говорити про роботу єврейських лобі. Які, зважаючи на успішність їхньої роботи, багато хто іменує "світовою закулісою".

Значною мірою міфи будуються на історичних передумовах. Коли після зруйнування римлянами Другого храму, вигнання з Ізраїлю й розсіювання євреї осіли в багатьох країнах світу. Де згодом дуже і дуже успішно розвивалися. Насамперед це стосується США, де діє найпотужніше єврейське або, якщо хочете, проізраїльське лобі. Воно охоплює понад 30 політичних організацій, включаючи такі потужні структури, як, скажімо, Антидифамаційна ліга, American Jewish Committee, Hadassah, або Американо-ізраїльський комітет з питань громадських зв'язків.

Саме завдяки впливу й активній позиції єврейського лобі США, Ізраїль багато в чому зміг і відбутися як держава, і вистояти на світанку незалежності. Отримавши гроші і зброю. І лобіювання інтересів Ізраїлю не припиняється донині. Що наочно видно і з позиції США в тій-таки ООН, і кроків нинішньої адміністрації Білого дому.

Зрозуміло, що ні за потужністю, ні за потенціалом порівнювати українську діаспору з ізраїльською не можна. Однак це зовсім не означає, що Україна має скласти руки. Швидше навпаки. Приклад Ізраїлю має стимулювати керівництво України в роботі з діаспорою. Тим більше що потік емігрантів з України зростає. Так, це сумно, але це факт, на який маємо зважати. А якщо так, то українська влада повинна зміцнювати відносини з діаспорою в усьому світі. Давши зрозуміти, що для України важливий кожен громадянин. Причому не тільки як джерело додаткової валюти, яку заробітчани мільярдами пересилають в Україну. А й як потенційний лобіст українських інтересів. Бо близько 10 мільйонів українців, які проживають за межами країни, - це більш ніж потужний лобістський потенціал.

Щоправда, для того щоб проукраїнське лобі запрацювало на повну силу, потрібно не тільки влаштовувати протокольні заходи у вигляді етноконцертів і розвивати чиновницький туризм. А ще й переконати діаспору, що в Україні грають за чесними правилами. Що влада перестала брехати і красти.

До речі, дуже важливим фактором є й ухвалення закону, аналогічного ізраїльському "Закону про повернення". Який би автоматично надавав представникам старої діаспори та їхнім нащадкам повноцінне українське громадянство. З повним пакетом. Від соцзахисту до права голосу. Що значною мірою, до речі, допомогло би прискорити процес легалізації в Україні подвійного громадянства.

Оскільки в Ізраїлі будь-який громадянин може мати хоч десять інших громадянств. Інша річ, що на території Ізраїлю ці громадянства до розрахунку не беруться. Тобто за фактом діє принцип не подвійного громадянства, а двох+ паспортів.

Фактор номер два - армія

Те, що "ізраїльська вояччина" відома усьому світу, - давно незаперечний факт. І ЦАХАЛ - Армія оборони Ізраїлю, яка щоразу перемагала в багато разів потужніших за військовою силою і технікою противників, цілком заслужено набула образу військового монстра, з яким краще не зв'язуватися. Армія, яка була створена через два тижні після проголошення незалежності і з коліс вступила у війну; армія, яка починала воювати, будучи практично беззбройною, зуміла зрештою стати тим, чим є на сьогодні. Вигравши, як ішлося вище, усі війни.

Зрозуміло, що без зовнішньої допомоги створити і спорядити ЦАХАЛ було б украй проблематично. Тривалий час головним донором ізраїльської армії є США. Достатньо сказати, що військову допомогу Ізраїлю від США на десять років - з 2019-го по 2028-й - Конгрес затвердив у розмірі 38 млрд дол.

Не кажучи вже про те, що Ізраїль може отримувати від США практично всі новітні види озброєнь. Як це було, скажімо, з тим же винищувачем-бомбардувальником п'ятого покоління F-35. Причому ізраїльтяни отримали ще й право встановлювати на літаку свою електроніку. Щоправда, такий широкий доступ в американський військовий супермаркет зовсім не означає, що ізраїльтяни бігають між рядами, набиваючи візки всім, що трапиться під руку.

Зовсім ні.

Ізраїльський ВПК користується не менш заслуженою повагою у світі, ніж ізраїльська армія. Такий бренд як автомат "Узі" знаменитий не менше, ніж автомат Калашникова. Але успіху ВПК, у тому числі й комерційного, досягнуто у значно серйозніших галузях, ніж стрілецька зброя. Починаючи з ракет, радарів, кіберзброї та БПЛА і закінчуючи системами ПРО. Тому що ізраїльські системи "Залізний купол" (нижній рівень системи ПРО), "Чарівна паличка" або "Праща Давида" (середній рівень системи ПРО) і "Хец" (найвищий рівень системи ПРО) справді накрили країну надійним куполом.

Це надто важливо зважаючи на те, що терористичні організації "Хезболла" і ХАМАС постійно вдосконалюють свій ракетний потенціал за допомогою Ірану. А Тегеран не полишає спроб закріпитися на території Сирії, впритул наблизившись до ізраїльських кордонів.

2017 року ізраїльський ВПК заробив на продажах зброї 9,2 млрд дол. Майже 30% від суми всіх угод припало на продаж ракет. На радари й системи електронної війни - близько 17%, "кіберзброя" і безпілотники приносять Ізраїлю 5 і 2% надходжень відповідно. При цьому левову частку поставок забезпечують три компанії - Rafael, Israeli Aerospace Industries і Israeli Military Industries. Дивні ізраїльтяни: їхня влада не сприяє банкрутству провідних підприємств ВПК з метою забудувати території багатоквартирними висотками…

Потугу ізраїльської армії забезпечує ще один фактор, який в Ізраїлі особливо не афішується.

Йдеться про ядерну зброю, наявності якої Ізраїль не заперечує, але й не підтверджує.

Однак за оцінками західних експертів, на сьогодні Ізраїль де-факто є однією з небагатьох країн у світі, яка має ядерну тріаду. Тобто засоби доставки ядерної зброї у всіх трьох природних середовищах (наземне, повітряне й морське). Що є додатковим чинником стримування для найбільш агресивних сусідів.

Ще один досить важливий момент, на який не можна не звернути уваги, - це зміна ізраїльської воєнної доктрини.

2013 року тодішній міністр оборони Ізраїлю Моше Яалон заявив, що у зв'язку зі зміною ситуації на Близькому Сході виникла потреба в армійських реформах:

"Маємо враховувати той факт, - сказав Яалон, - що нинішній театр воєнних дій зовсім не схожий на все, що ми знали досі. На даний момент значно менший наголос робиться на використанні важких озброєнь, основну увагу звернено на технології, на безпілотні літальні апарати, які дають нам значну перевагу перед нашими противниками".

Далі було озвучено, на перший погляд, досить незвичайний для постійно воюючої країни план.

За словами Яалона, основні напрямки, в яких будуть зроблені найважливіші зміни, - це розвідка, прослуховування, активні дії в кіберпросторі й оснащення сучасним озброєнням. Але при цьому буде серйозно скорочений військовий бюджет. Планується звільнити 5 тисяч військовослужбовців, розпустити кілька ескадрилей і танкових частин. Також планується скоротити кількість військових кораблів, списати застарілі зенітні комплекси і закрити в Генеральному штабі відділ логістики. При цьому буде різко скорочено кількість і тривалість польових навчань на тлі посилення технологічного оснащення бойових частин. І в підсумку програма скорочень зробить армію кількісно меншою, але якісно кращою.

Чи може отримати з цього користь воююча Україна?

Поза всякими сумнівами. Тим більше що при тепличних умовах роботи - потужне фінансування, кадрова політика й нульова корупція - український ВПК має більш ніж перспективний потенціал. Як для переоснащення армії, так і для виходу на вищі позиції на міжнародному ринку озброєнь. Те саме стосується і самої української армії. Тож тут справа за "малим".

Зрозуміло, що питання про відновлення Україною свого ядерного потенціалу на сьогодні ніби не зовсім на порядку денному, але…

Фактор номер три - наріжні камені буття

У тому, що Ізраїль називають найдемократичнішою країною на Близькому Сході, чимала заслуга ізраїльської судової системи. Яка на сьогодні може стати для України досить серйозним об'єктом для прикладного вивчення.

Зрозуміло, що в існуючих українських реаліях, де найбільш негативну роль відіграє злоякісний людський фактор, будь-які новації судовим організмом автоматично відторгатимуться. Однак у разі жорсткої санації оздоровлення може настати досить швидко.

Ми не будемо говорити про те, що в Ізраїлі, де релігію не відділено від держави, працюють раввінатський, шаріатський, друзький і християнський суди.

Достатньо перелічити суди світські.

Верховний суд, Вищий суд справедливості - БАГАЦ, Апеляційний суд, Окружний суд (особливо тяжкі злочини проти особи і злочини проти держбезпеки), Суд з адміністративних питань, Мировий суд (кримінальні справи, покаранням за які є штраф або позбавлення волі на строк до семи років, і цивільні позови на суми, що не перевищують 2,5 млн шекелів - близько
18 млн грн), Суд у сімейних справах, Суд у дрібних позовах (до 250 тис. грн в еквіваленті), Суд у місцевих справах, Суд у шляхово-транспортних справах, Суд у справах неповнолітніх, Суд у справах оренди, Суд у трудових конфліктах, Суд спеціальної юрисдикції, Військовий трибунал і Адміністративний трибунал.

На перший погляд здається трохи заплутано й громіздко. Але насправді система більш ніж полегшує життя ізраїльтянам, які, до слова, дуже люблять судитися.

І така диференціація створює умови для якіснішого судочинства. Тому що громадянин не піде з позовом на роботодавця до суду у справах оренди. А питання, хто правий/неправий у ДТП, не розглядатиметься в суді у справах неповнолітніх.

Як при цьому не згадати змилених слуг української Феміди. "Універсальних солдатів", які одночасно "вникають" у багатотомні справи корупціонерів класу VIP або серійних убивць, а в проміжках виносять вироки щодо насильства в сім'ї або крадіжки сусідської курки…

Ще одним наріжним каменем нормального буття будь-якого суспільства є боротьба з корупцією.

В Україні, на відміну від Ізраїлю, камінь цей поки що більш ніж віртуальний.

І хоча на тлі України Ізраїль сприймається країною, де корупцію переможено, це зовсім не означає, що її на берегах річки Йордан вивели під корінь.

Інша річ, що в Ізраїлі з корупцією реально борються, а не обмежуються бравурними рапортами про успіхи на цьому фронті.

По-перше, в Ізраїлі немає "священних корів". Хоч би які високі посади така "священна корова" обіймала.

Ось, наприклад, нещодавно в ізраїльських в'язницях одночасно відбували покарання екс-прем'єр-міністр і екс-президент.

Щоправда колишній президент Кацав сидів за сексуальні домагання. А колишній очільник уряду Ехуд Ольмерт відсидів свої 19 місяців саме за корупційні діяння. І став таким чином першим прем'єром, якого відправили за ґрати, хоча корупційні кримінальні справи проти прем'єр-міністрів порушувалися й до того.

Окрім Ольмерта за корупційні злочини в Ізраїлі було засуджено сімох міністрів, 12 депутатів Кнесету і 24 мерів міст.

Багато це чи мало? Сказати складно.

Важливо інше - те, що боротьба з корупцією не припиняється.

Свідченням чого є кримінальні справи проти нинішнього прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та його дружини. Що, правда, не завадило Нетаньягу брати участь у недавніх дострокових виборах. І, швидше за все, саме він знову очолить ізраїльський уряд. При цьому єдиним суперечливим моментом у цих кримінальних справах були дії, пов'язані з передачею справ проти Нетаньягу до суду. Оскільки юридичний радник уряду планував зробити це до виборів. А сам Нетаньягу наполягав на тому, що це порушить його права як кандидата. У підсумку було вирішено всім надати рівні можливості, і суд розпочне розгляд кримінальних справ пізніше.

Ще один знаковий персонаж ізраїльських корупційних справ - це лідер релігійної ультраортодоксальної партії ШАС - Ар'є Дері. Який наразі очолює міністерство внутрішніх справ. І з урахуванням успіху на виборах претендує на це крісло й у наступному уряді.

Тут треба зауважити, що МВС в Ізраїлі - це не МВС в Україні. Оскільки займається виключно питаннями управління місцевими органами влади, громадянства та проживання, а також посвідченнями особи і в'їзними візами.

Звичні нам силові функції (у чиєму віданні перебувають поліція Ізраїлю, тюремне управління Ізраїлю, прикордонні війська, департамент пожежної охорони і служба порятунку, національне управління боротьби з наркотиками й алкоголем, а також управління захисту свідків) виконує міністерство внутрішньої безпеки. Так оцього Ар'є Дері 1999 року за корупційні дії засудили до чотирьох років ув'язнення і 250 тис. шекелів штрафу. Пізніше строк ув'язнення скоротили на рік. Але вже 2003 року мировий суд Єрусалима визнав Ар'є Дері винним у порушенні суспільної довіри і засудив його до трьох місяців умовно й штрафу в 10 тис. шекелів. На виборах 2015-го Дері проходить до Кнесету і 2016-го стає міністром внутрішніх справ. Невдовзі проти нього знову порушують кримінальну справу. Міністра підозрюють, зокрема, й в ухиленні від сплати податків на суму близько
2 млн шекелів (майже 14 млн грн). У поліції також стверджують, що Дері можуть звинуватити у відмиванні капіталів, шахрайстві, зловживанні посадовими повноваженнями, а також в отриманні хабара. Справа проти Дері, як і проти Нетаньяху, теж мала піти до суду до виборів. Але розгляд почнеться найближчим часом. Мало того, Біньяміну Нетаньягу не рекомендовано призначати Дері на міністерську посаду, оскільки його справа має "дуже хорошу судову перспективу". І є дуже великий відсоток імовірності, що очільник МВС може знову опинитися за ґратами.

І ще про ізраїльських "священних корів"… Нещодавно управління Земельних ресурсів Ізраїлю виписало штраф на сотні тисяч шекелів міністрові будівництва Йоаву Галанту за незаконне використання земельних ділянок селища Амікам при будівництві вілли. Що в перекладі на зрозумілу нам мову означає "віджим". Цей штраф став продовженням історії 8-річної давності, коли в ЗМІ з'явилися знімки вілли, яку побудував тодішній генерал Галант. Ізраїльтян обурила недозволенна розкіш об'єкта, і в підсумку головний претендент на посаду начальника Генерального штабу армії був змушений подати у відставку…

Фактор номер чотири - економіка

Що собою являє ізраїльська економіка, яка уможливила перетворення Ізраїлю з відсталої колоніальної аграрної діри під Британським мандатом наприкінці 40-х минулого століття на нинішній форпост передових технологій, можна говорити дуже довго. Однак серед безлічі проривів і досягнень на одному з найпочесніших місць - ізраїльський хай-тек. І за прибутковістю ця галузь випереджає і ВПК, і багато інших успішних сфер економіки. Ізраїльські стартапи з кожним роком залучають дедалі більше інвестицій, обчислюваних у мільярдах доларів. Тільки за перший квартал 2019 року було залучено понад 1,5 млрд дол. А середні зарплати в галузі хай-тек більш ніж удвічі перевищують середні зарплати по країні. Досягнувши торік рівня в еквіваленті - майже 175 тис. грн на місяць.

Україна, яка, попри весь державний опір, теж демонструє всьому світу рівень вітчизняного хай-теку, залучаючи мільйони доларів, має якнайшвидше змінити своє ставлення до цієї золотоносної курки. Перестати кошмарити офіси. Припинити силовий рекет. І почати, як і в усьому світі, ні, навіть не здмухувати порох, а просто припинити заважати працювати. Усе інше українські стартапери зроблять самі. А інакше відплив мізків доведе до того, що про успіхи колишніх українських програмістів ми будемо читати в новинах з-за кордону. Тим більше що полювання за мізками йде більш ніж серйозне… Навіть у такій просунутій країні як Ізраїль на сьогодні відчувається нестача тисяч фахівців хай-тек. І Ізраїль готовий їх завозити, створюючи найкомфортніші умови.

Ну й, нарешті, говорячи про фактори процвітання Ізраїлю, не можна не згадати ще одного наріжного каменя - ЗМІ. Тому що свобода слова в Ізраїлі - це не порожній звук. І саме завдяки ЗМІ потрапляють за ґрати корупціонери. А політики й чиновники почуваються більш ніж незатишно. Тут, щоправда, нинішній Україні особливо вчитися ніби нема чого. Оскільки багато українських журналістів теж докладають усіх зусиль для того, щоб корупціонери рушали за ґрати, а політики й чиновники не вірили у свою богообраність і безкарність. Той-таки "Свинарчукгейт" - досить показова ілюстрація. Інша річ, що, на відміну від Ізраїлю, в Україні поки ще надто велике поголів'я "священних корів". Але методи боротьби з ними добре відомі.

І справа, як завжди, "за малим"…