ZN.ua
Дзеркало тижня не підводимо з 1994 року
Триває пошук

Море нехтування

Володимир Кравченко
Автор Володимир Кравченко Оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA

Чорноморський регіон нині обділений увагою.

Чорноморський регіон нині обділений увагою. Такі геополітичні гравці, як Європейський Союз і Сполучені Штати, заклопотані своїми проблемами, час від часу згадують про нього у зв’язку з проектами газо- і нафтопроводів, відкриттям нових поромних переправ або екологічних катастроф. Більше того, стратегічного інтересу не проявляють і багато причорноморських держав. Словом, «триває процес маргіналізації регіону», констатував директор Центру міжнародних і європейських досліджень турецького Університету Кадир Хас Дімітріос Тріантафіллоу на круглому столі «Чорноморський регіон: геополітична дилема або високопріоритетний простір», проведеному в Одесі фондом Open Ukraine.

Відсутність інтересу аж ніяк не сприяє підвищенню безпеки в цій частині світу. Нехай загрози в Чорноморському регіоні і не такі очевидні, як, наприклад, на Балканах або Близькому Сході, Північному Кавказі чи Центральній Азії, але, як показали події серпня 2008-го, жаринки тліють.

Директор румунського Центру запобігання конфліктам і завчасного попередження Юліан Кіфу перелічив три основні, на його погляд, загрози: заморожені конфлікти, тероризм і російський Чорноморський флот у Севастополі, який може спровокувати мілітаризацію в регіоні. У свою чергу Пал Дуноі з Женевського центру безпекової політики вважає: «Енергетична безпека є основним конфліктним джерелом у регіоні». Впливають на стабільність економічні і політичні проблеми ряду причорноморських держав, оргзлочинність (наркотрафік, торгівля людьми тощо), нелегальна міграція. Не кажучи вже про амбіції таких держав, як Росія, Румунія, Туреччина.

Як же підвищити безпеку в Чорноморському регіоні? Яким чином повернути до нього інтерес з боку провідних геополітичних гравців? На жаль, поки що ці питання цікавлять переважно незалежних експертів та аналітиків. Політики більше переймаються внутрішніми проблемами їхніх країн, контртерористичною операцією в Афганістані та «революціями» на Близькому Сході.

Безперечно, головну роль у зниженні рівня конфліктності мають відіграти самі причорноморські держави. «Наше завдання - привернути до себе увагу, зробити нас цікавими», - зауважив на круглому столі посол з особливих доручень МЗС України Андрій Веселовський. Пітер Гавлік з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень вважає: «Регіон не повинен розраховувати на зовнішню допомогу. Основні ініціативи мають іти від нього». Це нескладно, якщо країни економічно успішні і політично стабільні, а створені раніше регіональні організації - ОЧЕС, ГУАМ - працюватимуть відповідно до задекларованих цілей. Але також очевидно, що підвищити безпеку в регіоні неможливо без участі РФ, США, ЄС. Відновити ж згаслий інтерес Вашингтона і Брюсселя можна тільки багатосторонніми проектами. Насамперед у сфері економіки та енергетики. І тут свою роль може відіграти євросоюзівський проект газопроводу «Набукко». Адже, як показують події останніх років, інтерес Євросоюзу до регіону часто був викликаний саме цим проектом транспортування каспійського газу в європейські країни-споживачі.

А поки що експерти констатують: сьогодні держави регіону мають різні інтереси і більше переймаються з’ясовуванням спірних питань, ніж реалізацією спільних проектів. І, замість активно вирішувати заморожені конфлікти, продовжують спокійно жити поруч із цими осередками дестабілізації. Адже багато країн не просто звикли жити з ними, їх улаштовує існуючий статус-кво. Що стосується Сполучених Штатів, то нинішня адміністрація бореться з тероризмом і намагається стабілізувати ситуацію в Афганістані. Усередині ж Євросоюзу поки що немає країни, яка б чітко формулювала політику щодо регіону. Хоча такі члени ЄС, як Німеччина, Польща, Швеція, і могли б узяти на себе роль лідера. Адже в минулому саме завдяки зусиллям Берліна формалізувалась євросоюзівська ініціатива «Чорноморська синергія». Щоправда, вона нічим себе не виявила і тепер добряче підзабута...

А от для Росії, на думку Дімітріоса Тріантафіллоу, Чорноморський регіон є питанням особливої пріоритетності. Реалізуючи свої геополітичні амбіції, Москва активно проводить курс на зближення з Анкарою. Та тільки чи сприятиме цей російсько-турецький альянс безпеці в регіоні? Є побоювання, що Росія і Туреччина почнуть реалізовувати свої інтереси за рахунок інших причорноморських держав. А як це вміє робити Москва, світове співтовариство мало можливість спостерігати не тільки влітку 2008-го, а й під час багаторазових російсько-українських і російсько-білоруських газових та молочних протистоянь...

Пал Дуної вважає, що російсько-турецькі відносини переживають хисткий «медовий місяць». Можливо, це зближення справді тимчасове. Юліан Кіфу, наприклад, зазначає, що коли подивитися на досягнення нинішнього російсько-турецького зближення, то зроблено набагато менше, ніж заявлено. Але слід пам’ятати: в Анкарі, де давно вже розглядають свою країну як самостійного геополітичного гравця, вважають, що Чорноморський регіон - це задвірки Туреччини.

З таким розподілом ролей не згодні в Бухаресті: Румунія також претендує на регіональне лідерство. І значною мірою завдяки Бухаресту, його згоді на розміщення елементів американських ПРО на своїй території, у Вашингтона знову виник бодай якийсь інтерес до Чорноморського регіону. Очевидно, що він посилюватиметься зі зростанням транзиту енергоносіїв через Чорне море і територію прилеглих до нього держав.

У цій ситуації Київ не має бути мовчазним статистом. А це роль, яка його чекає в майбутньому, оскільки сьогодні українська влада не має ні стратегії національної безпеки, ні цілісної політики щодо Чорноморського регіону. Інтерес Києва до регіону виникає спорадично і переважно в контексті реалізації проекту газопроводу «Південний потік» чи розвитку двосторонніх відносин з причорноморськими державами. Але якщо Україна і далі претендує на роль регіонального лідера, а такі амбіції час від часу з’являються в керівництва країни, то Києву слід уже сьогодні зміцнювати свої позиції в регіоні. У тому числі і через енергетичну та транспортну складову ГУАМ, і через активізацію зусиль з урегулювання хоча б придністровського конфлікту. Це не просто дасть можливість Києву заявити про себе в регіоні, а й посилить його переговірні позиції з такими гравцями, як Анкара, Москва, Бухарест і Брюссель, у питаннях стабілізації Чорноморського регіону.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі
Вас зацікавить