Мерська перемога

Усе змішалося на виборах мера в Харкові. Перемога провладного кандидата скидається на провал. А опозиція може сміливо говорити про виграш, хоча міськвиборчком 10 голосами проти
трьох оголосив перемогу Кернеса над Аваковим.

Опозиція переконана: все це лише для того, аби «підігнати» результати виборів під уже озвучені губернатором.

Кернеса перемога

«Наш кандидат на посаду харківського голови, за компетентними соціологічними дослідженнями — не кишеньковими, партійними, а реальними, — удвічі випереджає найближчого конкурента. Тому тут битися ні з ким. Немає гідних суперників... Пан Аваков уже перебуває в піку свого рейтингу, який не перевищуватиме 15%. І йому набирати ні з чого».

Михайло Добкін, голова Харківської облдержадміністрації, УНІАН, 20 жовтня

Другого листопада Михайло Добкін оголосив результати паралельного підрахунку голосів від Партії регіонів. Геннадій Кернес випередив Арсена Авакова, якого донедавна іменував не інакше як «політичним лузером», на 2726 голосів (приблизно на 0,6%). Добкін, не чекаючи офіційного оголошення результатів виборів, привітав Геннадія Кернеса з перемогою. Так само вчинив екс-бютівець нардеп Олександр Фельдман, а також представники інших політичних сил, зокрема й кандидати в мери, найбільш удачливий з яких, за попередніми даними, не набрав і 4% голосів.

Третього листопада регіонали провели «публічний підрахунок голосів у режимі он-лайн»: обласне телебачення транслювало, як дев’ять операторів «убивали» дані всіх протоколів дільничних виборчих комісій із «мокрими» печатками в єдину базу даних. Результат із точністю до голосу збігся з тим, який напередодні оголосив Добкін.

На офіційному сайті обладміністрації з’явилося повідомлення: «Вперше в Харкові відбувся публічний незалежний підрахунок голосів, який довів переконливу перемогу кандидата на посаду харківського міського голови від Партії регіонів Геннадія Кернеса».

«Ми захистили результати виборів. Якими б вони не були, але так вирішили наші жителі, і ми їхнє рішення приймаємо... Ми вкотре звертаємося до Арсена Борисовича Авакова із закликом визнати результати виборів і працювати далі на благо міста», — заявив Олександр Кривцов, перший заступник міського голови і перший заступник керівника міської організації ПР.

Але «Батьківщина» не здається. Її позиція незмінна.

Авакова перемога

«Підрахунок голосів перетворився на фарс… Навряд чи можливо тепер визначити справжню цифру, яка була. Ми всі сходимося на тому, що, найімовірніше, вона була в межах 4% переваги, а досвід цієї мажоритарної кампанії показав: щоб виграти опозиціонерові у влади, треба мати перевагу в межах 10%. Тоді важко фальсифікувати…»

Арсен Аваков,
кандидат на посаду міського голови Харкова, 4 листопада

«Батьківщина» оголосила результати свого паралельного підрахунку ще в понеділок увечері: Аваков випереджає Кернеса на 432 (!) голоси. Насправді, переконані в біло-сердечному штабі, розрив був на порядок більшим. Результати паралельного підрахунку — це те, що вдалося «захистити» після того, як виявили, що «голоси забирають тактикою дрібного фолу».

Опозиціонери стверджують, що влада використовувала різноманітні фальсифікації: бюлетені з голосами, відданими за Авакова, складали в стопки бюлетенів «проти всіх», у міськвиборчком здавали протоколи, відмінні від прийнятих колегіально, вже після здачі виборчої документації в одній із дільничних комісій було виявлено невраховані бюлетені тощо.

У четвер Арсен Аваков заявив, що подає позов в окружний адміністративний суд із вимогою провести перерахунок на 56 дільницях і призупинити підрахунок голосів у Харківському міськвиборчкомі доти, доки суд не винесе рішення.

«За реакцією адмінсуду на цей позов ми вибудовуватимемо дальший план дій», — додає нардеп Олена Шустик.

Сам Аваков не виключає масових акцій протесту, але підкреслює: будуть вони чи ні, залежить не тільки від нього. Люди втомилися від політики й розчарувалися в політиках. Про це свідчать і явка, що не дотягла 40%, і кількість тих, хто віддав свій голос «проти всіх» (приблизно 11%). У таких умовах акції протесту можуть дати результат, протилежний бажаному.

У можливість Авакова довести свою перемогу на виборах через суд не дуже віриться. Для регіоналів визнати перемогу кандидата від «Батьківщини» у традиційно біло-синьому Харкові — те ж саме що зробити політичне харакірі. Але найпарадоксальніше в тому, що в далекосяжній перспективі ця перемога для самого Авакова менш виграшна, ніж друге місце з незначним відривом від провладного кандидата. За попередніми даними, зі 100 мандатів у новій міськраді 69 отримають регіонали. Без підтримки депутатського корпусу мер ніщо. А щоб одержати підтримку, треба домовлятися. Якою ціною? Землею? Тендерами? Преференціями? Але в чому тоді альтернатива, обіцяна Аваковим?

Різниця між ним та Кернесом така мала, а сумніви в чистоті виборів такі великі, що прибічники Авакова і його симпатики ні на мить не засумніваються в тому, що перемога насправді була за ним. Розвинути це в подальший успіх на парламентських виборах — справа техніки і технологій.

Доведено Януковичем.

Добкіна біда

«Я неодноразово заявляв, що, розпочинаючи виборчу кампанію в такому форматі, який ми обрали, я беру відповідальність на себе і відповідатиму, зокрема, й за результати виборів».

Михайло Добкін, глава Харківської облдержадміністрації, програма «Час влади»,
4 листопада

Добкін переконав однопартійців зробити ставку на Кернеса, незважаючи на його високий антирейтинг. Доки «Регіони» були в опозиції (а сам Кернес перебував у тіні Добкіна) удари, спрямовані на Геннадія Адольфовича, не дуже зачіпали партію і Михайла Марковича.

Та цього разу ситуація змінилася. Вперше за останні п’ять років «Регіони» йшли на вибори, маючи всі можливі ресурси і контролюючи всі ключові посади в Харкові та області. Отримавши всю повноту влади, вони недооцінили відповідальність, яка лягає на них за результат її діяльності. За півроку, що минули після виборів Януковича, люди не відчули покращення життя. Навпаки, вони відчули серйозну загрозу своєму бізнесові і своєму добробуту. І загроза ця йшла не від попередньої влади (яку вважали чужою), а від нинішньою (яку вважали своєю). Підвищення ринкового збору, цін на газ і продукти, загроза скасування єдиного податку не сприяли зближенню влади і громадян. На цьому тлі нагадування про невиконані обіцянки Михайла Добкіна, записані у п’ятирічний план розвитку Харкова, сприймаються інакше. Нагадування про особливості біографії Геннадія Кернеса — теж.

Регіонали переконували всіх, але переконали насамперед себе, що результат виборів вирішено. Будь-який кандидат із партквитком ПР у кишені буцімто приречений на неминучу перемогу. Соцопитування, які констатували близькість рейтингів Кернеса й Авакова, у біло-голубому таборі сприймали виключно як політтехнологію конкурентів, що не має нічого спільного з реальністю. Регіонали недооцінили масштаби розчарування своїх учорашніх прихильників.

Надмірна впевненість у своїх силах зіграла з ПР лихий жарт: вони практично не приділили уваги явці. На відміну від того ж таки Авакова, який використав передвиборний скандал із бюлетенями для мобілізації своїх пасивно-лояльних прихильників.

Говорячи про бюлетені, надруковані, на думку опозиціонерів, незаконно, підприємствами, котрі не мали на це права, спікери від БЮТ регулярно підкреслювали: чим вища явка, тим менше шансів для фальсифікації на виборах міськради і міського голови. При цьому вони воліли не акцентувати на тому, що виявлені ними бюлетені призначалися для виборів в обласну раду.

Крім того, у біло-сердечному штабі частково врахували попередні помилки в роботі з комісіями і спостерігачами, постаравшись забезпечити присутність своїх людей на всіх дільницях.

За традицією, в Україні за результати виборів губернатор відповідає кріслом.

Не дивно, що останніми днями в Харкові говорили про заміну Добкіна — чи то на нардепа Дмитра Шенцева (який вважався головним претендентом на керівництво областю півроку тому), чи то на «варяга».

Правда, є й такі, хто вважає, що Добкін зуміє знайти потрібні й достатні аргументи, аби переконати Київ дати йому шанс «реабілітуватися» на парламентських виборах чи бодай відстрочити відставку. Адже відставити Кернеса, якщо він стане мером, практично неможливо. А конфлікт по лінії губернатор — мер (у разі призначення нового керівника області) під час парламентських виборів небезпечний наслідками.

Для «Регіонів» питання, хто буде губернатором під час парламентських виборів, більш ніж просто «висновки» за підсумками кампанії, обіцяні Олександром Єфремовим. У біло-синіх більше немає права на помилку. Вибрати неправильний варіант відповіді — означає витратити останній патрон вхолосту й остаточно втратити Харків.