Мер Одеси Геннадій Труханов: "Я вже зустрічався з депутатами і сказав, що не збираюся красти і з вами домовлятися"

Поряд із президентом країни 25 травня Одеса обрала нового мера міста. Ним став Геннадій Труханов, народний депутат України, президент Української національної федерації тайського боксу. Попри те що новий міський голова вже став до виконання своїх обов'язків, відчуття того, що все закінчилося, немає. І не тому, що ударівець Едуард Гурвіц, котрий програв вибори, має намір опротестувати результати голосування. А тому, що це була найбрудніша кампанія, яку переживала Одеса за останні роки. Ще ніколи передвиборна агітація не була так грубо й цинічно замішана на крові. Кандидати в мери занурили притихлу після кривавої трагедії Одесу в безодню чорного піару. Поширення агіток зі згорілими тілами в будинку профспілок, що їх одесити знаходили у своїх поштових скриньках, мабуть, найогидніше, що можна було вигадати в скорботні для Одеси дні. Ярлики вбивць і бандитів вішали одне на одного не тільки кандидати в мери. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у розпал передвиборних перегонів не просто озвучив деякі прізвища учасників подій кривавої бойні, а й, підкресливши їхню належність до передвиборного штабу одного з кандидатів, тим самим дошкулив одному й підіграв іншому. Правда, потім МВС, у відповідь на обурення УДАРу, виправдовувалося за огульні звинувачення свого шефа на адресу Едуарда Гурвіца. Але хто це вже помітив?

Чому ж Майдан, який дав можливість владі формально оновитися й забезпечив старт новим чесним виборам, нічому не навчив політиків? Це DT.UA і намагалося зрозуміти, ставлячи запитання переможцеві мерських перегонів Геннадію Труханову, який обійшов свого головного суперника на 11% голосів.

Народний депутат, який пройшов до парламенту у Суворовському районі Одеси, після Революції гідності покинув лави Партії регіонів і, щойно було оголошено вибори, залишив без жалю стіни Верховної Ради. Труханов - особистість неоднозначна. За ним - як календар Робінзона - стіна старих зарубок і гірлянда нових ярликів. Проте він зумів обійти досвідченого конкурента-градоначальника. І тепер у нього в розпорядженні півтора року (до наступних виборів), щоб довести: Одеса не помилилася у своєму виборі. Труханов набрав 43,4% голосів при явці виборців 46,7%. Чесну перемогу дають чесні вибори, а чесні вибори - високий рівень довіри, який повинен завоювати новий мер. Чи вийде?

- Геннадію Леонідовичу, ви, можна сказати, спішно склали присягу міського голови. Вранці 27 травня, тобто на другий день після виборів, виборча комісія оголосила результати голосування. Три години по тому відбулася сесія міськради, де ви склали присягу. На той час уже надрукували випуск "Одеського вісника" з офіційним повідомленням про результати волевиявлення. Тоді ж представник Е.Гурвіца намагався подати до суду позов з проханням призупинити проведення позачергової сесії до закінчення терміну оскарження результатів голосування, але в нього нічого не вийшло. Тоді ж надійшло повідомлення про замінування Приморського суду, і всіх співробітників евакуювали. Із чим пов'язаний такий поспіх? Ви боїтеся, що у вас відберуть перемогу?

- За мене проголосувала більшість одеситів - на 38 тис. людей більше, ніж за Едуарда Йосиповича. Тому я не сумніваюся у своїй перемозі. Це перше. Друге. Відібрати перемогу в одеситів неможливо, якщо ми говоримо про демократичне суспільство й правову державу. Як і вся країна, Одеса потребує легітимної влади. І не варто ввергати місто в хаос через результати виборів, з якими не згоден один з кандидатів, що програли. А їх було 20. Що стосується термінів, то ні я, ні міськрада, ні територіальна виборча комісія нічого не порушили.

- Штаб Гурвіца зібрав доказову базу для звернення до суду. На додачу до цього організовано збір підписів під петицією на адресу новообраного глави держави. До того ж знайдено мішки з 13,5 тис. бюлетенів з галочкою напроти вашого прізвища. Порушення зафіксувала й обласна організація Комітету виборців України. Здебільшого це стосується неякісних списків виборців. Причому по виборах мера їх було більше, ніж по виборах президента. Здавалося, що пішли в минуле роздача пайків та адмінресурс. Але ж ні. Що цікаво, на президентських виборах таких порушень в Одесі зафіксовано не було. Чим ви це поясните?

- Із самого початку виборчої кампанії мої опоненти робили все, щоб дискредитувати мене як політика. Звідси й порушення. Приклад - моє зображення на маршрутних таксі, до якого мій штаб жодного стосунку не мав. Мене звинувачували в багатьох гріхах. Я дуже зацікавлений, щоб історію з фальшивими бюлетенями розслідували. І це буде неважко. На місці їх виявлення були камери спостереження, все зафіксовано. Хочу підкреслити, що вибори в Одесі пройшли прозоро й спокійно.

- Відомо, що Ігор Палиця підтримував вашу кандидатуру на пост мера. Ви зустрічалися неодноразово. Розповідали, що в продуктових наборах від губернатора для ветеранів виявилися агітаційні листки за кандидата Труханова. Відповідаючи на запитання журналістів, Палиця запевнив, що розбиратиметься, як вони там опинилися. Губернатор лукавить?

- Мені з цього приводу взагалі нічого невідомо.

- Кажуть, у вас була домовленість із Юлією Тимошенко про взаємну підтримку на виборах.

- Ви знаєте, я провів понад сто зустрічей зі своїми виборцями. Я не відсиджувався у своєму офісі, як дехто, а йшов у двори, стояв по дві-три години біля мікрофона, відповідаючи на запитання людей. Мені не потрібна була підтримка агітаторів-віпів. І жодних домовленостей у мене ні з ким щодо цього не було.

- Ви визнали, що виборча кампанія з виборів мера була брудною. Однак ви теж були її частиною. Криваві події 2 травня стали для вас потужним інструментом у боротьбі проти Гурвіца. І, безперечно, вплинули на результат голосування. Ви особисто заявили, що маєте у своєму розпорядженні докази причетності штабістів вашого головного суперника до організації кривавої бійні в Одесі. Хоча офіційних результатів причин трагедії немає досі. Є тільки версії і припущення. Їх чимало. Один з одеських сайтів проросійського спрямування, який пов'язують з вашим ім'ям, нещодавно поповнив цю "скарбничку", передрукувавши один цікавий матеріал. Це сповідь одного з учасників подій чорної п'ятниці. Невідомий називає київську владу організатором одеської операції. Серед них - Арсена Авакова, який, власне, й озвучив причетність представників штабу Гурвіца до того, що сталося
2 травня. Названо й ім'я Ігоря Коломойського, котрий надіслав в Одесу батальйон "Дніпро". Що ви скажете на це?

- У мене є факти, що загинуло 48 осіб. Це мої земляки. І численні відеоматеріали, з яких видно, хто направляв колону на Куликове поле, хто стріляв, хто стояв із кийками, не даючи людям урятуватися з палаючого будинку. Про ці факти заявляло міністерство. Я нікого не звинувачую. Але хочу, щоб у цьому розібралися.

- Як відомо, трагічні події стали причиною відставки губернатора Немировського й призначення на цей пост Ігоря Палиці, представляти якого до Одеси приїжджав Ігор Коломойський. Зустріч пройшла у вузькому колі, тривала кілька годин. Ви теж брали в ній участь? Які питання, проблеми обговорювалися?

- Ні, не брав участі. І вперше чую про те, що одеського губернатора представляв губернатор Дніпропетровської області.

- Одеса пам'ятає брудні вибори, замішані на крові між Гурвіцом і Боделаном наприкінці 1990-х. Свій слід у тій історії боротьби за пост одеського градоначальника залишив такий собі Олександр Ангерт, бізнесмен із кримінальним минулим на прізвисько Ангел. Вас досі називають його "смотрящим". Які у вас стосунки? Чи є у вас спільний бізнес?

- Бізнесу в мене немає. І "смотрящим" я ніколи й нічиїм не був. З Олександром Ангертом ми познайомилися ще в 1990-х. Тоді я з групою своїх товаришів організував охоронну фірму. Ми надавали свої послуги серйозним підприємствам. На одному з них віце-президентом працював пан Ангерт. Я не вивчав його біографії, його минулого, не брав довідки з райвідділу про його судимості. Мені було абсолютно однаково, яке минуле в людини. Він працював відкрито, не переслідувався владою, словом, порядна, нормальна людина. Відтоді ми й підтримуємо стосунки. Він вільна людина, а розмовам про його злочинне минуле я не надаю значення.

Едуард Йосипович, приміром, почепив у місті плакати "Не віддамо Одесу бандитам". Але ж він сам зробив це в 1994-му, коли привів в Одесу чужоземців і став розпродавати наше місто. Це він тоді спілкувався з кримінальними авторитетами й давав вказівки палити кіоски міськпреси й розправлятися з незалежними журналістами. Є відеозаписи. Я не хотів використовувати ці факти. І проводив свою кампанію чисто й відкрито, не вдаючись до брудних методів, на основі яких мої опоненти побудували свою агітацію.

- Вас називають лобістом інтересів фірми "Рост", яка ремонтує за бюджетні гроші шляхи. До неї має стосунок бізнесмен Олександр Жуков. Він був компаньйоном пана Ангерта. Свого часу в цієї лондонської групи бізнесменів був свій бізнес в Одеському порту. Тепер, наскільки відомо, побудований сухий порт, де відбувається розмитнення вантажу, належить саме людям із цієї групи. Ваша частка теж є в цьому підприємстві?

- Я не маю стосунку до цієї компанії, хоча знаю її добре. Її розквіт припав саме на час правління Гурвіца. Знаю її директора Шумахера й засновника Олександра Жукова, бізнесмена Росії, а потім Великобританії. Але до мене особисто ця компанія жодного стосунку не має.

- Ваші противники звинувачують вас у сепаратизмі, у подвійному й навіть потрійному громадянстві. Оголосили про наявність у вас російського й грецького паспортів. Навіть назвали агентом Кремля. Нещодавно в Донецьку було створено громадсько-політичний рух "Народний фронт" для захисту населення від неонацистів. За словами Ігоря Маркова (його цитували кілька сайтів), одесити підтримують цей рух. Ви теж так вважаєте?

- Марков ухвалив таке рішення. Це його вибір, його шлях. Хоча він не додає спокою Одесі. І це сумно. Я як міський голова несу тепер відповідальність за мир у місті. І моє першорядне завдання - його забезпечити. Що стосується одеситів, то під час зустрічей з ними, я не чув, щоб хтось сказав, що Одеса - російське місто, і вони хочуть у Росію.

Щодо себе можу ще раз повторити: я - громадянин України, патріот свого міста й своєї країни. І Одеса - це українське місто. На з'їзді партії "Батьківщина", яка підтримала мою кандидатуру на виборах мера, я сказав: "Якщо у вас своє бачення ситуації в країні, обстоюйте свою позицію під прапорами України. Патріотизм починається з любові до свого села, селища, міста, країни". Я не загравав з ними, говорячи ці слова.

Що стосується обвинувачень на мою адресу, то причин дві. Перша. Я офіцер, служив у Радянській армії. Нині молодь не розрізняє радянського й російського, і в цьому почасти - проблема таких заяв. Друга - це робота моїх опонентів із дискредитації мене як політика.

Усе почалося з 21 квітня, коли одесити вийшли на Думську площу, щоб підтримати моє висування на пост міського голови. Прийшли відомі виконавці одеських пісень. У цей час під'їхала група провокаторів, очолювана одним з керівників штабу Гурвіца паном Юсовим. Вони вийняли певного спрямування плакати, російські прапори. І все це сфотографували. А потім виставили мене в потрібному їм світлі. Якби правоохоронці тоді належно відреагували на цю провокацію, гадаю, заворушень і жертв 2 травня було б менше. Уседозволеність і безкарність породжують злочин.

- Ви вже сказали, що сьогодні ваше головне завдання на посту мера - це мир і спокій в Одесі. Ваш суперник Е.Гурвіц якраз і обвинувачував вас у тому, що через бездіяльність міськради протистояння в місті вилилися в трагедію. Міськрада жодного разу не зібралася за три останні місяці, попри складну ситуацію в Одесі. А тим часом відомо, що після відходу Костусєва міська рада перебувала під вашим впливом і навіть управлялася вами через в.о. міського голови Олега Бриндака, якого ви посадили в це крісло. Чи відчуваєте ви за собою провину в тому, що Одеса перетворилася на бойовище?

- Олег Бриндак - кандидат історичних наук, порядна людина, не інтриган. Він робив усе, що в його силах. Але в момент безвладдя Одесою правили "смотрящі", а не Труханов.

Що стосується особисто мене, то я двічі побував на Куликовому полі і хочу сказати таке. Вперше я прийшов на площу після того, як люди почали запитувати: а де ж народні депутати від Одеси, чому вони нас не чують? І де Труханов? Я не став ховатися, вийшов і висловив свою позицію: "Україна - цілісна й неподільна. І крапка. А питання й розбіжності треба обговорювати за круглим столом". Це викликало невдоволення і свист.

Вдруге я відвідав Куликове поле напередодні трагедії. Тоді напередодні курортного сезону я закликав людей очистити площу від наметів. І збиратися на площі так, як це роблять активісти Євромайдану біля Дюка, без прапорів інших держав. Із 14 наметів з'їхали сім. Інші сказали, що виїдуть 2 травня об 11 годині вечора після футбольного матчу. Ну, а що було далі, вже відомо.

- Якими будуть ваші перші кроки на посту мера? Чи буде переглянуто старі, невигідні для міста, рішення? Зокрема кабальний договір щодо аеропорту, який було передано Сім'ї?

- Роботи в місті - непочатий край. В Одесі, що найсумніше, досі дитячі садочки й школи з вигрібними ямами й туалетами на вулиці, з опаленням грубками. У Суворовському районі, де 44 тисячі дітей, немає дитячої поліклініки. І ніхто її не збирався будувати під час правління мерів-господарників. Тоне у воді селище Більшовик, немає зливової каналізації на Пересипу.

Що ж до аеропорту, то цим питанням я вже займаюся. Всі рішення буде проаналізовано. І якщо є в цьому потреба - переглянуто, аж до розриву договору з інвестором.

Щоб усе вийшло, слід повернути довіру до влади. Мер - це не людина з короною, а людина, яка повинна "перти плуга". Разом зі своєю командою. А для цього треба навчитися чути людей. Коли я вперше починав ходити по дворах у 2004-му й зустрічатися з людьми, на ці зустрічі приходило чоловік 20. Потім 50. А невдовзі почали працювати жеки. Я брав начальників за руки й показував біди людей, а потім перевіряв, що зроблено. Механізм дуже простий.

Проблема в тому, що в місті немає ефективної системи управління. Це ненормально, коли одні й ті самі люди сидять у виконавчій владі й міськраді. Самі ставлять собі завдання й самі ж себе контролюють. Цю систему слід поламати.

Сьогодні й я цьому радий, у міськраді збереглося здорове депутатське ядро, на яке я можу зіпертися.Я не хочу, щоб переді мною депутати ходили навшпиньках. Навпаки, я б хотів, щоб вони займали принципову позицію, представляли інтереси громади, були виразниками їхньої думки й жорстко ставили питання перед владою. Але з іншого боку, я вже провів попередні зустрічі з депутатами. І сказав: шановні добродії, мені одесити довірили управління містом. Мої принципи вам відомі - я не збираюся красти і з вами домовлятися. Не збираюся призначати за вашою квотою собі заступників.

- Хто ваша команда?

- Зараз я не хотів би озвучувати прізвища. Я це зроблю максимум у найближчі два тижні. На жаль, поки країна не відмовиться від квотного принципу при призначеннях, проблеми залишатимуться невирішеними.

- А ви готові?

- Так. Але це складно зробити, повірте. Чи зрозуміють впливові групи, впливові люди такий підхід?

- На вас тиснуть?

- Ні. Але рекомендації певні будуть.