КСУ може вдатися до чергового підриву антикорупційної реформи: пояснюємо, чому спецконфіскація конституційна

У березні цього року Конституційний суд знов нагадав про себе, перейшовши до розгляду ініційованого переважно проросійськими нардепами з ОПЗЖ чергового конституційного подання, яке має на меті підірвати антикорупційні реформи. Це прямий наслідок майже піврічної бездіяльності Верховної Ради із розв’язання кризи навколо КСУ, спровокованої рішенням щодо електронного декларування. Ніщо не заважає КСУ ухвалити ще одне сумнівне рішення, тепер щодо інституту спеціальної конфіскації.

Що таке спеціальна конфіскація?

Спеціальна конфіскація з’явилася в українському законодавстві 2013 року, а на справді дієвий інструмент перетворилася лише 2016-го. Тоді Україні потрібно було виконати умови для отримання безвізу, серед яких також було і приведення у відповідність із європейськими стандартами регулювання цього інструменту. Подібний інститут є обов’язковим для запровадження серед країн — членів ЄС.

Звичайна конфіскація у кримінальному процесі застосовується лише на підставі обвинувального вироку суду як покарання для правопорушників і тільки до їхнього майна. Спеціальна конфіскація може в окремих випадках застосовуватись і за відсутності обвинувального вироку суду щодо особи, а також до активів не лише винуватого, але й третіх осіб, якщо буде доведено злочинне походження такого майна.

Спеціальній конфіскації можуть підлягати: гроші, майно, інші активи, якщо вони були отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, були предметом такого правопорушення, використовувались як знаряддя чи засіб вчинення злочину або ж мали схилити іншу особу до його вчинення, активи, які були змінені, конвертовані, перетворені на інше майно, активи, грошові кошти.

Чому нардепи вважають її неконституційною: розвінчання фантазій

Наведені у поданні аргументи є неправдивими та маніпулятивними. Поясню, чому.

1. Нардепи стверджують, що спеціальна конфіскація нібито «за своєю правовою природою повністю дублює конфіскацію і є ще одним видом покарання, поряд з конфіскацією». На думку авторів подання, це суперечить принципам пропорційності та співмірності покарання вчиненому діянню.

Це не так. Конфіскація має на меті саме покарання. Завдання спеціальної конфіскації — забезпечити, щоб усе майно та активи, отримані в результаті вчинення злочину або використані для його вчинення, були вилучені з обігу та розпорядження. Спецконфіскація має на меті відновити той стан, який існував до вчинення злочину. Україна є не єдиною європейською державою, де досі «співіснують» конфіскація як покарання за вчинення злочинів і спеціальна конфіскація, — така сама ситуація, наприклад, у Латвії.

2. Через те, що спеціальна конфіскація може застосовуватися до активів третіх осіб, щодо яких немає обвинувального вироку суду, нардепи стверджують про порушення принципу презумпції невинуватості та індивідуального характеру юридичної відповідальності.

Для того щоб застосувати спецконфіскацію до активів третіх осіб, сторона обвинувачення має за стандартами кримінального процесу довести суду, що активи чи майно, які належать третій особі, було отримано від вчинення злочину, або ж вони були використані для вчинення злочину, і така третя особа знала чи могла і мала знати про такі обставини. При цьому спецконфіскація не може застосовуватися до майна у власності осіб, які є добросовісними набувачами, тобто не знали і не могли знати, що воно набуте незаконним шляхом.

3. У поданні також ідеться про те, що нібито із запровадженням спеціальної конфіскації звужено обсяг конституційних прав і свобод осіб, що недопустимо.

Не сталося і звуження конституційних прав громадян, оскільки конфіскація на основі рішення суду як підстава для примусового вилучення майна передбачена Конституцією з 1996 року, а підстави, обсяг і порядок її застосування мають визначатися на рівні закону. Усі ці питання щодо спецконфіскації було врегульовано на рівні закону.

4. Ще одним аргументом депутатів є те, що Конституція визначає лише два випадки, коли особу може бути позбавлено права власності проти її волі, — примусове відчуження майна з мотивів суспільної необхідності та з відшкодуванням його вартості, а також конфіскація майна за рішенням суду.

Неважливо, як цю процедуру названо в законі. Спецконфіскація — це теж дозволена Конституцією конфіскація, «визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави» — це теж дозволена Конституцією цивільна конфіскація. Підстави, обсяг, порядок здійснення конфіскації за рішенням суду Конституція дозволяє визначати законом, — власне, це і зроблено у випадку спецконфіскації.

5. Спеціальна конфіскація нібито суперечить забороні зворотної дії закону в часі і через це також є неконституційною.

У самому законі такого не передбачено. Навіть якщо на практиці і виникають виняткові порушення цієї заборони, це не означає, що весь інститут має визнаватися неконституційним. Навпаки, КСУ міг би у своєму рішенні наголосити на тому, як спецконфіскація має застосовуватися на практиці, аби не порушувати заборони зворотної дії закону.

Якими можуть бути наслідки від рішення КСУ про неконституційність спецконфіскації?

У разі визнання спецконфіскації неконституційною зникне можливість для її застосування до багатьох активів, майна і грошових коштів, які було отримано від вчинення злочинів або використано для цього. Приміром, спеціальній конфіскації могли би підлягати ті гроші та активи, що були виведені з Приватбанку, у справі якого нарешті з’явилися перші повідомлення про підозру.

Інший приклад — можливість застосувати спецконфіскацію до грошей, які торік передавалися НАБУ і САП як найбільший в історії хабар у 5 млн дол. Дорогу нерухомість у центрі Києва було арештовано у газовій справі екснардепа Онищенка саме з огляду на те, що стосовно неї може бути застосована спеціальна конфіскація.

Можливість застосувати спецконфіскацію є окремою підставою для накладення арешту на активи у кримінальному провадженні. Внаслідок рішення КСУ буде скасовано тисячі арештів майна та коштів, якими наразі фігуранти не можуть розпоряджатися в очікуванні вироків. Наприклад, саме на підставі можливої подальшої спецконфіскації було накладено арешт на майже 111 млн грн у справі так званого короля контрабанди Вадима Альперіна.

Також унаслідок неконституційності можуть бути переглянуті ті рішення суду, які передбачали застосування спецконфіскації. 2020 року спецконфіскацію застосували до 565 осіб. Уже є і кілька рішень Вищого антикорупційного суду, якими було передбачено застосування спецконфіскації.

У разі визнання спецконфіскації неконституційною знову може постати питання про підстави для призупинення безвізового режиму з ЄС, як це вже було після рішення КСУ щодо декларування. Інтеграції України в ЄС і НАТО, а також нашій співпраці із західними партнерами вкотре буде завдано істотної шкоди.

Ризики необґрунтованих та очевидно маніпулятивних рішень Конституційного суду зберігатимуться доти, доки не буде здійснено реформу цього суду, ключовим елементом якої має стати оновлена процедура відбору суддів. Нову процедуру відбору вже вдруге наполегливо рекомендує Україні Венеціанська комісія. Допоки цього не буде, можливості безпідставно визнавати неконституційними цілі антикорупційні інститути, як-от спецконфіскація, не буде усунуто. На жаль, поки що Верховна Рада та її спікер Дмитро Разумков роблять усе навпаки, нещодавно призначивши суддю КСУ без дотримання справжніх конкурсних засад за старою процедурою та не зробивши нічого для прийняття необхідних законодавчих змін.

Більше статей Антона Марчука читайте за посиланням.