«...Хочу вам сказати, шановний генеральний прокуроре, що через усю цю ситуацію: вибух моєї машини, підпали, нальоти, обстріли з гранатометів і автоматів я розлучився зі своєю дружиною. У неї залишився мій чотирирічний син, який уже два роки не виходить на вулицю. Оскільки боїмося, що його викрадуть або вб’ють. Тим часом на мої скарги немає належного реагування, хоча я наводив у них конкретні факти... Ці обставини дають мені право сказати, що наші правоохоронні органи не діють і цим заохочують дії злочинців. Якщо й ця скарга залишиться без належного реагування, я буду змушений звернутись у пресу...»
(З листа одеського підприємця Ю.Князєва
Президентові України, генпрокурору, міністру внутрішніх справ, голові СБУ, голові ДПАУ)
Майже доконаний факт: на межу краху штовхнув процвітаючу одеську виробничо-торговельну фірму «Єврогель» конфлікт між підприємцями Юрієм Князєвим і Сергієм Левинчуком. Успішний спільний бізнес відразу змінився жорсткими взаємними претензіями, після чого співзасновник «Єврогеля» Князєв став відверто ухилятися від зустрічей із могутнім фундатором Іллічівського газового термінала Левинчуком (фірми «ХімОйлТранзит» і «АйГазУкраїна»). Чималий досвід колишнього директора Одеського агарового заводу підказував Князєву: краще «незалежне бізнес-плавання», ніж перманентне подолання розбіжностей. Адже напередодні одного зі спільних ділових партнерів знайшли з простреленою скронею перед входом в офіс його фірми. Не додавало оптимізму й те, що деякі бізнес-зустрічі почали проходити в оточенні півдюжини озброєних охоронців. А деякі ділові пропозиції більше були схожі на категоричні вимоги...
Тож і відхилив Князєв чергову пропозицію зустрітися. Але Левинчук ніби й не помітив. І рано вранці прибув до офісу ТОВ «Єврогель» без будь-якого запрошення. Цього разу його «мерседес» супроводжувала не лише озброєна карабінами охорона, а й найняті тимчасові помічники. Трохи згодом з’явився також вантажний «МАЗ». Було легко здогадатися: візит не мав на меті обмін думками. Власне, і закінчився тим, чого, певне, найбільше боялися співробітники «Єврогеля», що прийшли на роботу, — погромом фірми. Мовчазні молодики в чорних спецівках продемонстрували неабияку вправність, звільняючи за наказом Левинчука робочі приміщення фірми від офісних меблів, дорогої оргтехніки, системи зв’язку й іншої атрибутики, властивої підприємству, яке оперує мільйонними коштами (річний оборот ТОВ ВТФ «Єврогель», що спеціалізувалося на постачанні сільгоспвиробників Одещини нафтопродуктами, становив у 1998—99 роках близько 20 млн. грн.). Але головне, з приводу чого невдовзі дуже пошкодує хазяїн офісу, — бухгалтерська документація фірми. Грубо вивалена з шаф і без зайвого опису й занудного актування закинута в кузов вантажівки, а потім вивезена в невідомому напрямі. І ще страшенно здивувала співробітників бухгалтерії «Єврогеля» присутність при цьому трьох співробітників податкової міліції на чолі з А.Сапьолкіним, котрі надійшли на момент завантаження.
На жаль, повне усвідомлення того, що сталося, — не втрата меблів і техніки загальною вартістю близько 100 000 гривень, а саме «паперові» втрати, — прийде до керівництва «Єврогеля» через два місяці. А саме 16 травня, коли Одеська облпрокуратура порушить кримінальну справу «за фактом підробки бухгалтерських документів ТОВ «Єврогель» за статтею 172 ч.1 КК України». І почнуться, як згодом буде сказано в скаргах генеральному та облпрокурорам, керівництву МВС, СБУ, ДПАУ, нескінченні перевірки бухгалтерської документації при її повній відсутності в офісі фірми, а також буде низка скороспішних висновків про діяльність фірми з боку податківців та інших перевіряючих. Трохи пізніше пред’являть до оплати керівництву «Єврогеля» і солідні (майже на півмільйона гривень!) рахунки та заодно обвинуватять у скоєнні купи фінансово-економічних злочинів! А чим, власне, парирувати, як обгрунтувати незаконність претензій — жодного папірця в офісі після нальоту не залишилося! Опинившись у паралічі, фірма була змушена припинити контакти з десятками ділових партнерів, не змогла виконати багатомільйонних взаєморозрахунків. Зазначимо в дужках: одне з підприємств, а саме Одеське відділення ДАК «Хліб України», через півроку після погрому «Єврогеля» було визнане банкрутом. Тоді як розслідування обставин нальоту, а також крадіжки майна й документації співробітники Одеського міськУМВС продовжують вести абияк. Слід гадати: як того начальство вимагає.
Інакшу установку, схоже, дали тим, кому запропонували провести комплексну перевірку фінансово-економічної діяльності ТОВ «Єврогель». Це засвідчили вже перші результати зразково-злагодженої роботи податківців Іллічівського району Одеси й Жовтневої райпрокуратури міста — на базі бухгалтерської документації фірми (не забудемо: невідомо куди вивезеної під час нальоту!). Можна навіть стверджувати: хто ознайомиться з хронікою цієї взаємодії, більше ніколи не повірить балачкам злостивців, нібито наші правоохоронці втратили здатність працювати блискавично швидко й чітко. Ось як готувалася, приміром, постанова райпрокурора Григорія Пімонова від 30 червня 2000 року про порушення кримінальної справи проти посадових осіб ТОВ ВТФ «Єврогель». 29 червня старший слідчий Жовтневої райпрокуратури Ю.Коробко виносить постанову про проведення перевірки в «Єврогелі». Того ж дня капітан податкової міліції сусіднього, Іллічівського району М.Турбовець і ревізор С.Ставничук починають виконувати доручення, встигають провести величезну й відповідальну перевірку, підготувати акт про це і 30 червня навіть передати його в Жовтневу райпрокуратуру. Старший слідчий Коробко, у свою чергу, не зволікаючи, вивчає матеріали перевірки, схвалює документ, негайно готує проект постанови про порушення кримінальної справи проти посадових осіб ТОВ ВТФ «Єврогель» і передає на підпис райпрокуророві Г.Пімонову. Той теж не підводить: негайно погоджується з висновками документа й ухвалює порушити кримінальну справу за фактом ухиляння керівництвом фірми від сплати податків. Якщо когось здивує, а чому не згадано про ознайомлення з актом перевірки чи про присутність-відсутність посадових осіб «Єврогеля» під час перевірки, як того вимагає закон, таким роз’яснимо: цей процедурний аспект нікого з перевіряючих і наглядаючих за законністю просто не цікавив. Більше того, перевірку вели так, що керівництво «Єврогеля» навіть і гадки про неї не мало. Директора й засновника фірми елементарно позбавили можливості поділитися своїми міркуваннями чи висловити заперечення з приводу висновків перевіряючих. Утім, є тому навіть документальне підтвердження. Старший слідчий райпрокуратури Ю.Коробко лише 3 липня, тобто через три дні після порушення кримінальної справи, на підставі акту перевірки від 30 червня 2000 р., підписує на ім’я директора ТОВ «Єврогель» Г.Поліщука лист такого змісту: «Надсилаю на Вашу адресу акт перевірки №26-Д/6 від 30.06.2000 р. для ознайомлення й підписання в термін до 10.07.2000 р. із подальшим поданням його на адресу прокуратури Жовтневого району м.Одеси».
Про наступний, невідомо де проведений акт перевірки (від 7 липня 2000-го) керівництво «Єврогеля» також дізналося тільки з листа. Це була відповідь заступника начальника слідчого управління податкової міліції ДПА України Є.Борсука (№5950/6/09-0016 від 26 жовтня), у якій вказувалося, що перевірку ТОВ «Єврогель» проведено відповідно до постанови Ю.Коробка від 29 червня, про що й складено акт від 7 липня. А через тиждень на світ з’являється третій акт перевірки того ж таки «Єврогеля» — від 13 липня. На підставі тієї самої постанови Коробка (від 29 червня). Цікава також правова оцінка виконаної роботи з боку начальника податкової міліції Іллічівського району Одеси: «За матеріалами перевірки з урахуванням Вашого листа №4309/26 від 12.07.2000 р. зроблено зміни й доповнення і складено акт перевірки №26-Д/59 від 13.07.2000 р., який надсилаємо на Вашу адресу для прийняття рішення». Як тут не вигукнути: але ж кримінальну справу за актом перевірки порушено ще 30 червня?! Цікаво хіба що: кому й навіщо було потрібно випереджати час «прийняття рішення»? Та й те бентежить адвокатів: як же здійснювати правовий захист керівництва підприємства, якщо райпрокуратура продовжує відмовляти їм у праві ознайомитися з бухгалтерською документацією?
Утім, багатьох юристів це вже не дивує: сприймають такі колізії як етапні негаразди переходу України до правової держави. І правда: якщо навіть законники облпрокуратури могли винести в травні 2000-го постанову про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 172 КК України за фактом підробки документів посадовими особами ТОВ ВТФ «Єврогель», геть відкинувши беззастережну нормативну вимогу вказати при цьому та притягнути до відповідальності як обвинувачуваного конкретну особу або ряд осіб, то чого, власне, чекати від охоронців законності нижчого рангу — прокурора Жовтневого району Пімонова чи старшого слідчого Коробка? Знадобилося швидко-швидко й без будь-яких пояснень-ознайомлень? Так і зроблено, що ще? Чи насправді — все набагато складніше? Поки не було в «Єврогелі» підробки документів, не могло бути й законного приводу для прокурорських працівників їхати на підприємство або вникати в його господарські справи! А з’явилася причина — негайно дають прокурорські працівники окремі доручення про проведення перевірок. Причому, схоже, кому зручніше, а зовсім не співробітникам тих структур, на території яких містяться чи зареєстровані ревізовані фірми. Перевірки «Єврогеля» тільки ще раз це підтвердили: для ревізії документів офісу фірми, що міститься в Ленінському районі Одеси, негайно вирушають податківці Іллічівського району міста М.Турбовець і С.Ставничук. Тим часом, саме одного з них, а саме капітана податкової міліції Турбовця керівництво «Єврогеля» ще в березні звинувачує в співучасті у грубому шантажі. Ось що, зокрема, пише, просячи захисту в прокурора Одеської області М.Косюти, директор ТОВ «Єврогель» Г.Поліщук: «28 березня 2000 р. я вже подавав заяву в чергову частину облУБОЗу, що гр. В.Шкрябай і С.Левинчук, залякавши мене й моїх родичів фізичною розправою, а також використовуючи старшого оперуповноваженого М.Турбовця для залякування мене та цькування, змусили переписати фірму «Єврогель», що належить мені, на їхню людину Г.Головахіна. Через кілька днів, знов-таки під погрозами, мене змушували переписати другу фірму «Арсенал». Щоб досягти своєї мети, раніше, 16 березня, В.Шкрябай і С.Левинчук організували наліт на офіс… Хочу також повідомити, що на дії М.Турбовця й І.Кореня (товариша по службі в податковій міліції. — М.А.) було написано скаргу у відділ по боротьбі з корупцією в податкових органах, результатом якої стало пониження Турбовця в посаді й переведення з апарату обласної податкової міліції в Іллічівську районну. І тепер Турбовець діє з особливою ревністю й цинізмом... Той самий Турбовець у своєму кабінеті вмовляв мене не робити дурниць і все віддати В.Шкрябаю. Таким чином, дуже Вас прошу: дати мені відповідь, де й на якому світі перебувають мої заяви, подані раніше за фактами крадіжки в офісі «Арсенал» і вимагання в мене фірм «Єврогель» і «Арсенал». Про те саме листи облпрокурору й міліційному керівництву співзасновника ТОВ «Єврогель» Ю.Князєва. Наводить він і документальні свідчення, які ще раз підтверджують висловлені в скаргах побоювання, а також наслідки надзвичайної глухоти до них із боку охоронців законності. Зокрема завірені нотаріусом В.Задорожнюк документи про факт передачі Г.Поліщуком своїх прав власності й печатки підприємства, у тому числі «право першого підпису на бухгалтерських та інших документах» згадуваному в скаргах Г.Головахіну — особі непричетній до фірми. Зазначимо: працівник одеського банку «Порто-франко» нотаріус В.Задорожнюк оформить 21 березня 2000 р. документи, навіть не глянувши на Установчий договір і Статут ТОВ ВТФ «Єврогель» і не зажадавши документів, які уповноважують Г.Поліщука на такі дії. Втім, через тиждень буде змушена таки скасувати завірений документ... Важко не звернути уваги й на той сумний факт, що членів злочинної групи не треба було шукати — оперативники облУБОЗу всіх їх відразу ж затримали, слідче управління УМВС в області порушило кримінальну справу за фактом злісного хуліганства. Але на цьому все, схоже, і застопорилося...
Пригадав Князєв у розмові з автором цих рядків і те, що напередодні посилених перевірок ТОВ «Єврогель» капітан Турбовець також переслідувався за кримінальною справою, порушеною старшим прокурором відділу облпрокуратури Д.Байрактарем, відповідно до ст. 165 ч.2 КК України, за фактом зловживання службовим становищем. «Як ви гадаєте, чому саме цьому оперуповноваженому з податкової міліції сусіднього району доручають перевірку «Єврогеля»? — запитує Князєв. — І чи випадково завдання блискавично виконується?» Що тут відповіси? Цілком можливо, не випадково. А з другого боку, хто поручиться, що, приміром, тих-таки Поліщука чи Задорожнюк знову не зуміють так «залякати фізичною розправою», що вони не лише від якихось свідчень, а й від власних підписів, поставлених на документах, відмовляться? Надійшов же в «ДТ» напередодні публікації цих рядків «превентивний лист» від Г.Поліщука: зважте, мовляв, не так усе просто було з підготовкою матеріалу з Одеси — зустрічався кореспондент не тільки з підприємцем Ю.Князєвим, а й зі мною хотів поговорити, проте я відмовився... Інша річ: звідки дізнався Г.Поліщук про таке, слід розуміти, дивне й негоже бажання журналіста, можна лише здогадуватися: адже не телефонував, листів не адресував. Утім, який журналіст відмовиться від зустрічі, якщо вважає її цікавою?
Відверто кажучи, коли знайомишся зі спробами тиску чи безкарного пограбування підприємства, важко відмести від себе довгу низку таких наївних запитань. Іноді навіть починаєш вірити в те, що стверджує Князєв: «Один знайомий мені прямо передав — від тебе відчепляться, якщо здогадаєшся розлучитися з сумою, що дорівнює вартості твого «Лексуса». До речі, півроку тому його машину таки підірвали. А перед цим уночі два гранатомети торохнули по будинку, де живе дружина підприємця. Поруч із місцем стрілянини опергрупа, прибувши, виявила також невикористану гранату й автомат Калашникова. Ще один стресовий епізод стався 28 березня — відразу після нальоту групи Левинчука на офіс «Єврогеля»: буквально серед білого дня близько десятка очолюваних ним людей пробралися на подвір’я будинку у провулку Гаршина, 16, вибили шибки, зламали ролети, побили й замкнули в підвалі кількох будівельників, погрожуючи в разі опору застосуванням пістолета і двох пляшок кислоти. А коли нарешті посиленому наряду «Сокола» вдалося вибити з будинку зловмисників і відвезти їх в УБОЗ, з’ясувалося, що співробітник слідчого відділу Чернявський не вбачає в діях групи правопорушників особливого криміналу. Результат розслідування більш ніж дивний: нікого з нападників, крім двох осіб, котрі побили будівельників і «переночували» в УБОЗі, не було покарано. Всупереч скаргам потерпілих, кримінальну справу також спускають на гальмах...
Важко не погодитися з підприємцем Юрієм Князєвим, який змушений констатувати в останніх листах-скаргах, що волею обставин ТОВ «Єврогель» опинилося між молотом злочинних угруповань і ковадлом правового свавілля, що панує в багатьох правоохоронних і наглядових структурах. «Прошу Генеральну прокуратуру, — чи то благає, чи наполягає одеський підприємець, — призначити своє розслідування, бо відповіді на мої скарги керівництву Генпрокуратури давав досі заступник начальника відділу облпрокуратури А.Тараненко, на якого саме я і скаржився. Уже тільки це багато про що свідчить… Як і той факт, що заступник міністра, який приїжджав із інспекцією фірми «Нафта-К» (підприємство-партнер ТОВ «Єврогель». — М.А.), нині працює в службі безпеки тієї самої «Нафта-К»…
P... S. Під час другої зустрічі автора цих рядків із першим заступником прокурора Одеської області Віктором Загородним ситуацію навколо ТОВ «Єврогель» він прокоментував так: «Прокурор області Михайло Косюта провів 14 лютого жорстку оперативну нараду, на якій розкрито ряд недоліків у роботі Жовтневої райпрокуратури Одеси. Прийнято рішення: санкції прокурора району на арешт підприємців Ю.Князєва і Г.Поліщука скасувати, постанови, на підставі яких пред’явлено обвинувачення, скасувати — у зв’язку з неповнотою доказової бази. Кримінальну справу передати на розслідування в прокуратуру Ленінського району Одеси, де міститься офіс фірми «Єврогель». Старшого слідчого Жовтневої райпрокуратури Ю.Коробка притягнуто до відповідальності, прокурора Жовтневого району Одеси Г.Пімонова попереджено».
20 лютого, коли всі матеріали в справі «Єврогеля», за словами заступника прокурора, вже перебували в Ленінській райпрокуратурі, автор цих рядків звернувся до генпрокурора М.Потебенька, який прибув в Одесу: чи задоволений він ходом розслідування справи одеської фірми «Єврогель», поставленої на контроль у Генпрокуратурі? Подробиць усіх не пам’ятаю, відповів той, але впевнений: Михайло Косюта доведе справу до законного завершення, до кінця тижня зможете уточнити перші результати. Після вжитих облпрокурором важливих заходів дуже розраховує на це й підприємець Ю.Князєв, на якого припинилися нарешті «наїзди» співробітників Жовтневої райпрокуратури.