Красти у фронту — красти в перемоги

Принцип каналу Discovery про тварин - упіймати-показати-відпустити - чудово прижився й при розслідуванні правоохоронними органами резонансних злочинів у сфері оборони та оборонно-промислового комплексу нашої країни.

Навіть президент П.Порошенко не встигає за проворними оперпрацівниками, слідчими й суддями, які за кілька днів примудряються продемонструвати телешоу з арештом, врученням повідомлення про підозру, взяттям під варту й урочистим виходом фігуранта з місць тимчасового тримання. Як це було з директором одного з бронетанкових заводів.

Не встигає гарант повідомити, що когось відсторонили від посади, когось посадили, когось притягли до відповідальності, як цей хтось знову при посаді й продовжує невтомно гарувати на ниві "освоєння" державних коштів і майна.

Ніяк до верховного головнокомандувача не доходить, що більшість зловживань і злочинів у цій сфері давно вже набули системного характеру, і закликами покарати винних цих явищ не здолати.

Ще більше запитань виникло б у Петра Олексійовича, якби він знав реальну картину того, що відбувається під час виконання оборонного замовлення і взагалі в оборонній промисловості країни. З огляду на те, що президент не завжди отримує таку інформацію, тижневик йому й громадськості без задоволення її надає.

У тексті статті я посилаюся на листи генерального прокурора і керівника "3", які не вважали за необхідне їх загрифувати, а тому редакція, керуючись власною точкою зору, вилучила деякі відомості, які становлять потенційну загрозу безпеці країни.

Відкриття 1: усе сходиться, крім балансу...

Генеральна прокуратура раптом виявила колосальну діру в оборонному бюджеті країни. Виявляється, що на кінець минулого року дебіторська заборгованість підприємств-постачальників перед Міноборони збільшилася втричі - на 2,4 млрд грн і відтак сягнула рекордної суми - понад 6,1 млрд грн. Що становить 11% річного фінансування. При цьому прострочена заборгованість досягла 755 млн грн бюджетних коштів. У підприємств концерну "Укроборонпром" така заборгованість перед Міноборони становила 1,6 млрд грн, а прострочена заборгованість - 335 млн грн. Саме такі цифри фігурували в листі генпрокурора Ю.Луценка прем'єр-міністру В.Гройсману, спрямованому ним у середині липня ц.р. до Кабінету Міністрів за №10/2/1-20618-17.

Не можу з упевненістю стверджувати, що керівникові уряду вдалося із цим посланням ознайомитися, бо інакше й він зробив би для себе багато відкриттів: як бездарно витрачаються державні кошти, як проводиться стовідсоткове авансування контрактів і як Міноборони безпідставно продовжує терміни виконання договорів, що дозволяє підприємствам-боржникам, які користуються у своїх інтересах бюджетними коштами, уникати штрафних санкцій.

Яскравий приклад - закупівля наприкінці 2014 р. підприємством "Укрінмаш" при стовідсотковому авансуванні Міноборони безпілотних авіаційних комплексів SpyArrow на суму 24,9 млн грн. Уявіть собі, що поставка цих виробів відбулася лише через півтора року! При цьому характеристики поставлених виробів іще й не повністю відповідають вимогам військового відомства. Чи були складнощі з купівлею за кордоном безпілотників? Імовірно, були. Навіщо ж тоді брати аванс на їх купівлю, розуміючи, що не вдасться закупити відразу? До речі, прокурори могли розібратися, де "крутилися" ці кошти, хто і скільки заробив на цьому?

Це саме підприємство 2015 року майже вісім місяців не перераховувало іноземному постачальникові коштів, отриманих як аванс на купівлю станцій перешкод TRC-274, що внаслідок зростання курсу іноземної валюти призвело до надмірних витрат бюджету на 100 млн грн.

За інформацією Генпрокуратури, на титул чемпіона з безпідставної пролонгації договорів у рамках оборонного замовлення може претендувати Служба безпеки України. За деякими державними контрактами виявилося до дев'яти додаткових угод на пролонгацію. При цьому жодної претензійної роботи з даних питань самою Службою не ведеться.

Природно, що така "легка поведінка" оборонних замовників при використанні бюджетних коштів створює сприятливе середовище для зловживань посадових осіб суб'єктів господарювання, які виконують оборонне замовлення. Масштаби цих зловживань вимірюються не тільки втратою коштів платників податків, а й потенційними втратами життів військовослужбовців.

Військові прокурори, інкримінуючи зловживання службовим становищем посадовим особам ДП "Київський бронетанковий завод", вважають, що внаслідок їхніх дій створено реальну загрозу життю та здоров'ю військовослужбовців. Ці "кулібіни" використали для виготовлення корпусів бронетранспортерів сталь із низькою кулестійкістю всупереч конструкторській документації.

А що сталося з закупленими за бюджетні кошти бронемашинами "Тритон" виробництва "Кузні на Рибальському"? Невже зламалися? І чому так відрізняються (до 30%) ціни на ці вироби для Міноборони і прикордонників? Ні, це запитання Ю.Луценко не адресував очільникові уряду. Це заділ для вивчення проблеми в майбутньому.

Ідемо далі?

ДП ХКБМ ім. Морозова виготовило на замовлення Міноборони бронетранспортери на суму 219 млн грн, у ході експлуатації яких у серпні 2016 р. виникли технічні дефекти такого роду, що довелося відмовитися від їх використання в зоні проведення АТО.

А інакше й не могло бути! Адже в концерні "Укроборонпром" створено механізм відбору т.зв. кваліфікованих постачальників продукції оборонного призначення, у тому числі й запчастин для бронетехніки. Цю схему я докладно описав у статті "Укроборонпром. All inclusive". До речі, одного з учасників цього механізму - директора ТОВ "ВП Патріот" суд уже визнав винним за ст. 205 КК (фіктивне підприємництво). Це "патріотичне" ТОВ у 2015-2016 рр. здійснило віртуальних поставок запчастин для ремонту бронетехніки на 27 млн грн, які згодом були конвертовані в готівку. Просто комусь був дуже потрібен мільйон доларів...

З листа Луценка Гройсману випливає, що тільки ц.р. у зв'язку з порушеннями у використанні бюджетних коштів в оборонній сфері відкрито 139 кримінальних проваджень, а сума вже встановленого збитку - 242,4 млн грн. Однак запитання: скільки із цих справ стануть заявками слідчих ГПУ на "відкат", а скільки все-таки дійдуть до суду? Відповідь навряд чи відома самому генпрокурору. У попередніх моїх статтях згадувалися епізоди з розкраданнями й виведенням у тінь сотень мільйонів гривень. Та ось про посадки злочинців якось і не чути...

Відкриття 2: "Укроборонпром" vs Міноборони...

Кардинально протилежної думки щодо ефективності використання бюджетних коштів дотримується "Укроборонпром", а його керівник Р.Романов в усіх бідах звинувачує Міноборони, заявляючи, що ніяк не може налагодити ефективну взаємодію із цим оборонним замовником. З усіма замовниками точки дотику знайдено, а от дії деяких посадових осіб Міноборони, цитую: "не сприяють забезпеченню виконання ухвалених керівництвом країни рішень, нарощуванню науково-технічного та технологічного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу". Ці слова Р.Романова процитовано з його листа на ім'я президента від 27.06.2017 р. (текст у редакції).

"Укроборонпром" вважає, що Міноборони непрозоро формує державне оборонне замовлення, державні програми розвитку озброєнь і реформування ОПК фактично не фінансуються, "жодної гривні" з запланованих у бюджеті 785 млн грн на підготовку виробництва підприємства концерну не отримали.

Мало того, "Укроборонпром" "образився" на те, що він уже два роки не отримує інформації за основними показниками оборонного замовлення країни, попри численні рішення з цього приводу РНБО, а також на те, що Міноборони не ставить П.Порошенка до відома, коли вносить зміни до оборонного замовлення.

А ще Міноборони винне в скороченні замовлення для підприємств концерну, що загрожує функціонуванню вітчизняного ОПК і негативно позначається на реальному секторі економіки країни.

У доволі значному переліку бід "Укроборонпрому" є одна цікава деталь, на яку необхідно звернути увагу.

На думку Р.Романова, Міноборони під різними приводами ухиляється від закупівлі озброєнь і військової техніки, висуваючи додаткові вимоги щодо проведення випробувань. Виявляється, функціонери концерну вимагають, щоб Міністерство оборони під час випробування бронестійкості БТР-3 не використовувало боєприпасів із посиленими енергетичними характеристиками. А хто в такому разі проситиме потенційного супротивника не застосовувати проти нашої бронетехніки подібних боєприпасів? Не дуже турбується Р.Романов про безпеку життя наших військових. Найімовірніше, він не знає, що за цим епізодом уже ведеться розслідування щодо керівників ДП "Київський бронетанковий завод", які всупереч технологічній документації використали сталь з нижчими характеристиками.

Вивершує цей доволі "яскравий" перелік претензій "Укроборонпрому" заява Р.Романова про те, що реалізувати намічені президентом і РНБО проекти щодо забезпечення військ сучасним озброєнням цього року в повному обсязі буде неможливо. Ну а оце відкриття тільки для самого Р.Романова...

Відкриття 3: не треба плутати власну вовну з державною...

Хоч як дивно, але в Міноборони й "Укроборонпрому", попри позиційну боротьбу у сфері оборонного замовлення, знайшлася точка дотику - наплювацьке ставлення до питань інтелектуальної власності.

Ще раз акцентую увагу на тому, що ця інтелектуальна власність створювалася коштом державного бюджету. На це було витрачено людські, матеріальні та інтелектуальні ресурси.

Досі ні Міноборони, ні підприємства оборонки не займаються питаннями правового врегулювання прав на інтелектуальну власність, створену за кошти, виділені з бюджету на реалізацію оборонного замовлення.

Посадові особи Міноборони вважають, що законодавство в цій сфері не дозволяє зареєструвати такі права на орган виконавчої влади. А Генеральна прокуратура пішла ще далі, зазначивши, що Кабінет Міністрів сприяє втраті цих активів, не користуючись своїм правом законодавчої ініціативи.

За фактами незаконного використання інтелектуальної власності, отриманої під час виконання науково-дослідних робіт у рамках оборонного замовлення, прокуратура вже розпочала кримінальні провадження. Сподіваюся, незабаром слідчі зможуть встановити збитки, завдані державі посадовими особами ДП "Науково-дослідний інститут "Шторм", які привласнили документацію на промисловий зразок виробу для комплексу протиповітряної оборони С-300. Цікаво також буде дізнатися, чим завершиться розслідування щодо неправомірного використання ДП "Фотоприлад" без дозволу Міноборони конструкторської документації на комплектуючі вироби для танків "Оплот", які поставляються армії Таїланду.

Міноборони впродовж майже п'яти років не може оформити права неінтелектуальної власності на виріб "Квітник" - 152-мм снаряд з лазерною головкою самонаведення. Ця обставина не заважає ДК "Укрспецекспорт" заробляти на експортних поставках цих снарядів і технічної документації до Польщі.

Неможливо навіть уявити, яких втрат зазнала держава в цій сфері, якщо ще 2008 року, за оцінками експертів, вартість незареєстрованих нематеріальних активів на оборонних підприємствах країни становила 15-18 млрд грн, а в космічному комплексі - 20-25 млрд грн.

За такого недбалого ставлення до державної власності немає нічого дивного в тому, що права на технології для станції "Кольчуга" належать конкретним фізичним особам. Як і на технічну й технологічну документацію для авіаційних двигунів, броньову сталь, гранатомети та бронетранспортери деяких типів.

Відкриття 4: а держгарантії не гарантують...

Кредитування підприємств для виробництва й ремонту озброєнь та військової техніки було оголошено можновладцями мало не як величезна перемога в цій сфері.

2016 року уряд передбачив за цією програмою держгарантій на суму 4,15 млрд грн. 2017-го таких держгарантій передбачається видати на суму 7 млрд грн.

Однак працівники Генеральної прокуратури вважають ці операції ризикованими, бо не тільки можуть збільшитися витрати бюджетних коштів на суму 2,3 млрд грн, а й значно зрости дебіторська заборгованість Міноборони, якому підприємства оборонки, що працюють під держгарантії, і так заборгували вже понад 500 млн грн.

Багатомільярдний пиріг держгарантій ніяк не може вкусити "Укроборонпром", який поскаржився наприкінці червня ц.р. в особистому зверненні до президента, що Міноборони ніяк не хоче фінансувати під держгарантії підписаний 2016 року контракт на виготовлення БТР-4Е.

Р.Романов вважає, що через дії Міноборони, яке з року в рік скорочує консолідоване замовлення для підприємств "Укроборонпрому", з оборонного замовлення взагалі можуть бути вилучені закупівлі деяких зразків озброєнь, у тому числі і БТР-4, БТР-3, машин "Дозор-Б", безпілотників "Спектатор", станцій "Сектор", мінометів "Молот". На сьогодні підписано лише незначну частину договорів на постачання цієї продукції.

Відкриття останнє - резюмуюче...

Скільки ще потрібно розкрити фактів безконтрольного й неефективного використання бюджетних коштів, незаконного використання державної власності, схем розкрадання й виведення в тінь фінансових ресурсів, щоб зрозуміти, що основна причина цих явищ - відсутність ефективної системи управління в цій сфері й препоганий, хоч як прикро, менеджмент.

Зрозуміло, що вертикаль безвідповідальності починається аж ніяк не на рівні керівників підприємств та оборонних замовників. Чому б панам з президентської адміністрації не провести невеликий аналіз і не з'ясувати: а що з указів і доручень президента з питань оборонно-промислового комплексу виконано? Тобто не закрито відписками, а справді реалізовано у вигляді конкретних управлінських рішень, у вигляді ухвалених Верховною Радою законів і нормативно-правових актів уряду, поставлених у війська новітніх зразків озброєнь і бойової техніки? Реальна картина дуже відрізнятиметься від інформаційного шуму різного роду прес-служб...