Хто замінить Джарти

П’янке повітря свободи зло пожартувало над кримськими політиками: нетерплячість керівництва ВР автономії у питанні взяття під контроль осиротілого після смерті Василя Джарти уряду і всього, що до нього додається, схоже, таки примусила президента прискорити призначення нового прем’єра, але результат може не потішити ні «кримських», ні «макіївських».

Передбачалося, що призначення нового глави Радміну автономії відбудеться після сороковин із дня смерті Василя Джарти, тобто в другій половині вересня. Це було б правильно і з суто людської точки зору, і з шанованої В.Януковичем християнської, і просто тому, що лава запасних на цей архіскладний і водночас цікавий регіон у президента порожня. Призначити керувати Кримом він може тільки постать, як мінімум, порівнянну з Джарти за вагою і/або близькістю. Володимир Яцуба, засланий у Крим як можливий дублер тяжко хворого прем’єра Криму, лише кілька місяців тому замінив посаду постпреда президента в АРК на посаду глави адміністрації Севастополя і щойно ввійшов у курс справ не менш, а можливо - і більш складного регіону. Але метушня в таборі кримських регіоналів, здатна повернути до часів партійних міжусобиць, публічні заяви депутатів про «ревізії» команди Джарти спричинили терміновий виклик цього вівторка на Банкову спікера Володимира Константинова і в.о. глави уряду Павла Бурлакова.

Офіційні повідомлення, вивішені на сайтах ВР і Радміну автономії за результатами зустрічі керівників автономії з президентом, яка відбулася в середу, можуть ввести в оману. Обидва тексти написані так, ніби В.Янукович зустрічався тільки з одним із лідерів Криму, а другого або взагалі того дня не було в Києві, або його приймали окремо. Це зайвий раз демонструє глибину почуттів і висоту відносин між керівництвом парламенту, представленого «кримськими», та «командою Джарти», яка майже монопольно зайшла у виконавчу владу. У повідомленні главку інформполітики Радміну також окремим абзацом уточнюється, що «питання про призначення голови Ради міністрів Криму на зустрічі не обговорювалося». Тим часом «качка» про те, що президент погодив на цю посаду кандидатуру Константинова, вміло запущена в інтернет-ЗМІ напередодні зустрічі, посилила роздратування Банкової від активності спікера і його наближених.

Наївно було б вважати, що після смерті Василя Джарти ніхто в кримському політикумі не спробує взяти реванш і якщо не з’їсти, то надкусити солодкий ресурсно-кадровий пиріг уряду. Раніше така фронда була паралізована двома взаємозалежними чинниками: страхом перед Януковичем і страхом перед Джарти, якого Янукович наділив особливими повноваженнями і який мав свій коридор у його кабінет. Для особливо нездогадливих був наочний приклад - арешт екс-спікера Анатолія Гриценка.

Загалом, депутати-регіонали на чолі зі спікером згадали про Конституцію Криму, про необхідність ефективнішого контролю над діяльністю уряду, про що змістовно поговорили на засіданні фракції. Але ще до цього у ЗМІ почала просочуватися інформація про підготовку відставок двох віце-прем’єрів - Георгія Псарьова і Катерини Юрченко, а також підконтрольних їм міністра, їхніх заступників і голови рескомітету та відомчих їх заступників. У принципі, за наявності підстав на те у депутатів є всі повноваження. Зрештою, Крим - республіка парламентська, і тільки при сильному Джарти й слабкому Константи­нові центр прийняття рішень перейшов у будинок Радміну. Скажемо більше: за Конститу­цією, кандидатуру прем’єра автономії пропонує голова ВР Криму, затверджує парламент, а з президентом її треба тільки погодити, причому процедура цього погодження (усно, письмово, терміни, форма) ніде не виписана. І тільки при президентові Януковичу ці повноваження автономії уже двічі були проігноровані - при призначеннях Василя Джарти.

Константинов (звісно ж, не сам!) зробив слабку спробу взяти участь у процесі нового призначення, про що офіційно після засідання фракції повідомлялося: голова фракції і голова парламенту В. Константинов підкреслив, що «головним орієнтиром» для депутатів фракції була й залишається позиція президента України Віктора Федоровича Януковича. За словами спікера парламенту автономії, зараз відбувається активний процес політичних консультацій стосовно кандидатури голови Ради міністрів АРК. «Переконаний, що кандидатура, яку я подам за узгодженням із главою держави, буде підтримана депутатською фракцією «Регіони Криму» у Верховній Раді АРК», - зазначив він. При цьому В. Константинов вважає, що будь-які спекуляції на цю тему недоречні і безперспективні.

Уже наступного дня після засідання Радміну перший віце-прем’єр П.Бурлаков парирував: «Основа основ і початкова ланка - це партія. КРО Партії регіонів обирала депутатський корпус, і фракція Партії регіонів у ВР Криму сьогодні підзвітна партії. Партія жодних рішень не ухвалювала. Ні кадрових, ні про якісь перестановки, ні про Верховну Раду, ні ще про щось там - жодних рішень не було».

Того ж дня (але різними рейсами) Бурлаков і Константинов вилетіли до Києва. За результатами зустрічі кримських лідерів з президентом у середу високопоставлене джерело в АП повідомило «Інтерфаксу», що консультації стосовно кандидатури нового кримського прем’єра триватимуть тиждень. Тобто цілком імовірно, що вже наступного тижня Крим отримає нового главу уряду.

Хто ним стане - вгадувати не будемо, як і два тижні тому, ризикнемо припустити, що зі 100-відсотковою впевненістю одного прізвища сьогодні не назве навіть президент. Головна причина вже звучала: постаті, яка не поступатиметься Василеві Джарти за вагою і довірою, на лаві запасних президента немає. Люди з близького оточення Джарти переказують нібито сказані В.Яну­ковичем слова: Крим - такий регіон, що його керівник має бути рівня віце-прем’єра України. Виходячи з цього, не такими вже й фантастичними видаються розмови кримських політиків про те, що на Банковій всерйоз обговорюються кандидатури не тільки Анатолія Могильова, а й Андрія Клюєва, і Бориса Колеснікова. Такий рівень призначення на Крим (або їх представництво у вигляді цілком адекватної кандидатури) не видається нереальним також і з причини того, яким залишив Крим Джарти. По-перше, це повна керованість процесів усередині автономії (включно з найбільш болючою - міжнаціональною сферою) і небачена доти керованість автономії з центру, зберегти яку може тільки жорсткий керівник і людина з першого президентського кола. По-друге, команда Джарти зробила величезне напрацювання для наповнення економічних повноважень автономії реальним змістом і важелями їх реалізації. Результатом має стати законодавчо оформлений особливий інвестиційний режим для всієї території автономії. Поки що в заліку - значно посилені повноваження самого Радміну, особливо у сфері розпорядження особливо цінними землями, закон про Раду міністрів Криму та поданий у ВР головний законопроект про розвиток АРК, що дає податкові пільги суб’єктам Кримського проекту, а тому вимагає змін і до Податкового кодексу.

Звісно, без особистої участі президента Януковича Джарти ніколи б не «провів» ці закони й проекти не те що в парламенті, а навіть за межі шухляд столів помічників радників та їхніх заступників у Кабміні. Під Джарти у Крим потекли сотні мільйонів субвенції, і наступного року суми бюджетних інвестицій можуть значно зрости, особливо якщо почнуть реалізовуватися вже заявлені держпрограми - щодо води, розвитку Західного Криму, альтернативних джерел енергії. Свого інтересу до Криму й проекту Джарти Янукович не втратив, про що чітко дав зрозуміти під час зустрічі з керівниками автономії. Отже, розпочате з участю президента має бути завершене і дати результат. Хто здатний його забезпечити?

Ім’я очільника МВС називалося відразу ж після смерті Джарти, і такий варіант видавався логічним через входження до тієї ж самої «макіївської сім’ї». Однак навряд чи сам Могильов дуже хоче замінити найбільшу армію країни на господарські турботи Криму, а головне - президентові такий міністр внутрішніх справ, так би мовити, самому потрібен (майже цитата, як стверджують кримські джерела). Є ще одне «але»: Анатолій Могильов залишив на кримській землі кривавий слід. На посаді начальника главку МВС у Криму він підняв на плато Ай-Петрі тисячу спецназівців і бронетехніку, офіційно - щоб виконати рішення суду про знесення самовільної будови на клаптику землі площею одна сотка. За версією неофіційною, проводилася зачистка плато від чужих для своїх. Результат застосування спецзасобів - із десяток постраждалих торговців-репатріантів, один - із вогнепальним пораненням. Таке не забувається й не прощається, тому призначення Могильова стане землетрусом, який зруйнує одне з головних досягнень Джарти: припинення спекуляцій на міжнаціональному ґрунті, переведення у правове поле розв’язання земельних та інших проблем репатріантів, добровільне, а не силове, як було за Могильова, звільнення самозахоплень. Та що казати: меджліс виступає за присвоєння одній з вулиць імені Джарти!

Однак, повертаючись до особливого інвестрежиму, що його може отримати Крим, кандидатура наступника Джарти має відповідати величезним можливостям, які відкриються для бізнесу. Зазначимо, сьогодні все ще рано говорити, чим стане Крим у результаті: Меккою для інвесторів і, як казав Джарти, «локомотивом усіх територій України», - чи офшоркою «для своїх». Але, сподіваючись на краще, думатимемо, що із грамотним і не рвацьким підходом Крим може стати найцікавішим проектом в Україні. Обидва названі як потенційні кандидати віце-прем’єри, до речі, в ньому вже беруть участь. Фірми, афілійовані з Андрієм Клюєвим, реалізують у степовому Криму найбільший проект із сонячної енергетики. Борис Колесніков зголосився реалізувати в Західному Криму ще масштабніший проект, під який уже вишукуються землі вздовж між Євпаторією і Чорноморським, а уповноважений представник віце-прем’єра нардеп О.Зац готує разом із кримським урядом законопроект під цю програму. До роботи над концепцією також залучені фахівці «Маккензі». Саме цим багатомільярдним проектом Борис Колесніков і має намір займатися після Євро-2012. Але хто знає, може, доведеться й раніше?