ХАРКІВ’ЯНИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ: ПЛАКАТИ ЧИ СМІЯТИСЯ?

Результати виборчої кампанії на Харківщині підбивалися довго. Міста-мільйонники бадьоро рапортували про своїх обранців, а харків’яни все ще намагалися зрозуміти, «що вони наголосували»? Начебто 30,6 відсотка голосів, відданих за комуністів за партійними списками, засвідчують: місто «червоне». Блок «За єдУ» зазнав фіаско, отримавши 15,6 відсотка. Це майже вдвічі менше від бажаного результату, задекларованого в регіоні самими партійними функціонерами на початку виборчої кампанії. Але з іншого боку, 14 депутатів, обраних у мажоритарні округи, заявили про своє бажання ввійти в новообраній Верховній Раді до блоку «За єдину Україну!», підтвердивши, що Харків не випадково деякі величають столицею «єдунів». Так хто кого випередив? Хто сьогодні правитиме Харківщиною?

Ситуацію прояснюють результати виборів до місцевих рад. Нинішній депутатський корпус області ніяк не можна назвати оплотом робітників і селян, бо диктатуру пролетаріату він навряд чи встановлюватиме. На прес-конференції результати виборів до облради викликали сміх навіть у досить звиклих до всього журналістів, вельми незвичною виявилася цього разу отримана «суміш». У однакових пропорціях — представники правоохоронних органів, газовиків і аграріїв. Ну, з депутатами «від села» все зрозуміло, вони були завжди, решта... Ще напередодні виборів промайнула інформація — у райони області спрямовано вказівку, кого підтримувати й обирати, кому віддає перевагу губернатор. «Бездротова пошта» повідомляла — у цьому списку багато «земских ярыжек». Не беруся стверджувати, що такий документ був, харків’яни люблять вигадки, але прогноз «невідомих доброзичливців» виявився точним. Зважте самі: сьогодні в складі обласної ради начальник УМВС України в Харківській області, його перший заступник і два рядові заступники, начальник Первомайського райвідділу, начальник Управління ДАІ УМВС Харківської області, начальник відділу громадянства паспортної й еміграційної служби УМВС.

У Харківській області знаходиться основа власного газового комплексу України. Зазвичай в регіоні це була ніби держава в державі. Нині межу затоптали — в депутатському корпусі представлені керівники «Харківгазу», «Укргазвидобутку» й «Харківгазвидобутку», «Укртрансгазу» та «Харківтрансгазу».

Засідання сесії облради показало: ілюзії геть, влада в регіоні, як і раніше, в руках «блоку влади». З 68 депутатів Харківської обласної ради 62 увійшли до фракції «За єдину Україну!». Така одностайність багатьом нагадала недавні часи, коли всі разом, дружними рядами — до перемоги комунізму. Хоча сьогодні це, схоже, буде рух у інший бік. На рівні глав міських, сільських і селищних рад представництво комуністів після виборів скоротилося вдвічі. Жодного з представників лівих сил не обрано на посаду голови міст області. Представники блоку «За єдУ» на Харківщині взяли 75 відсотків посад голів населених пунктів області й така сама кількість депутатів у складі рад усіх рівнів.

Якщо після реєстрації кандидатів у депутати до Харківської міської ради виникла ймовірність, що нинішній склад депутатів може стати молодим і безробітним, то після голосування він виявився ближче до середнього віку й досить забезпеченим. На відміну від області основний кістяк тут різноманітніший за галузевим складом, проте одностайність в іншому — в посадових якостях: в основному голови правління чи президенти АТ, директори чи президенти різноманітних компаній або асоціацій. Характерно, що ані студентів, ані безробітних у міськраді не виявилося — не потрапили.

Останніми роками депутати Харкова й області були ніби в противазі. Обласний корпус був більш поступливим, поведінка й реакція депутатів легко прогнозувалися. У місті сесії рідко проходили гладко, рішення, запропоновані виконавчою владою, часом різко заперечувалися, управляти такою радою було вельми нелегко — депутати самі «кого хочеш управлять». Можливо, такий характер поведінки і був виправданий — місто завжди першим намагалося запровадити на своїй території «новинки», чи це стосувалося місцевого самоврядування, чи приватизації або проведення муніципальних позик, запровадження місцевих податків. Перша сесія нової міськради показала — нині прийшов якісно новий склад.

Після зняття з реєстрації Сергія Потімкова, одного з основних суперників на посаду міського голови, котрого харків’яни назвали комендантом міста, перемога Володимира Шумілкіна, заступника харківського губернатора, була невідворотною. І Харків, у чиїх кулуарах говорили про те, що саме в Дзержинському райвиконкомі, де Володимир Андрійович свого часу був головою, реєструвалися трастові компанії «Швидкі гроші», «Український дім Селенга», котрі досить серйозно «кинули» вкладників, — проголосував «за».

Перша сесія міськради показала: нинішній мер уміє домовлятися з депутатами. Приклад того — результат голосування за кандидатури на посаду секретаря ради. Твердження, що Геннадій Кернес у харківському бомонді — особистість, сумніву начебто не викликає, але ось яка?.. Про це в місті є різні думки й часом різко протилежні: одні називають бандитом, інші — процвітаючим бізнесменом. Рішенням Харківського обласного суду від 14 серпня 1992 року Кернеса визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України (шахрайство), засуджено до трьох років позбавлення волі. Серед нерухомості до нього мають стосунок готель «Національ», універсальний магазин у центрі міста на вул.Сумській,13, хімчистка на пл. Рози Люксембург, гастроном № 27 на вул. Пушкінській, нині на цьому місці дитячий супермаркет «Антошка», він співвласник «7 телеканалу» — провідної телекомпанії в регіоні. Основним місцем роботи Геннадія Кернеса свого часу була харківська філія держпідприємства «Торговий дім «Газ України», сьогодні він — президент АТ відкритого типу з іноземними інвестиціями «НПК-Холдинг». У оцінці його особистісних якостей у харків’ян суцільні крайнощі: метушливий, наполегливий, відверто грубий, але при цьому розумний, якщо потрібно — спокійний і розважливий. Навколо прізвища Кернеса постійно якісь чутки, скандали, викриття й судові процеси. Цей «джентльменський» набір, правду кажучи, не вельми вписується в рамки традиційного образу харківського секретаря. Але Володимир Шумілкін сказав: «Кернес», а за законом кандидатуру вносить голова. У результаті — з третього чи четвертого голосування, після численних «реєструємося», у міської ради з’явився новий секретар — Геннадій Кернес, котрий має й інше, у вузьких колах, ім’я — Гена, зять прокурора Києва Юрія Гайсинського. Як це на справі позначиться та чи позначиться справою? Покаже час.

Говорячи про вибори на Харківщині в цілому, можна сказати: на сьогодні тут створено базу для того, аби царювати й панувати. Усі нитки в руках губернатора Євгена Кушнарьова, котрий зробив усе для перемоги представників блоку «За єдУ», залишається лише насолоджуватися «медом» перемоги та сидіти на лаврах. Правда, останнім часом дедалі частіше лунають у місті голоси про те, що цей «мед» дістанеться іншому, а Євгена Петровича заохотять іншою посадою. Що це буде — Фонд держмайна України, крісло міністра чи ще щось? Харків’янам у цій ситуації зрозуміло одне — сьогодні Євген Кушнарьов із більшою радістю залишився губернатором Харківської області.

Вибори: нерозуміння, заборони, погрози, «чорний піар», хамство, побиття й... перемоги. Чим вони обернуться для виборців? Що сьогодні, дізнавшись про результати виборів, робити харків’янам — плакати чи сміятися? Зважаючи на все, Харків вибере одне — просто жити... якщо вдасться.