ГАРАНТОВАНИЙ ДУБЛЬ

Найяскравішою подією минулого Міжнародного дня театру для Запоріжжя, безумовно, став короткочасний робочий візит Президента. Його метою було представлення нового (вже сьомого за неповні вісім із половиною років) глави області. Утім, новим чергового голову облдержадміністрації можна назвати лише умовно. Оскільки Євген Карташов уже обіймав цю посаду з січня до листопада 1999 року. Ні в кого не було сумнівів у тому, що неофіційною причиною відставки Карташова стали результати президентських виборів, коли запоріжці віддали перевагу лідеру комуністів Петру Симоненку. Після двомісячної паузи новим місцем опального голови стала посада Надзвичайного й Повноважного Посла України в Республіці Казахстан, яку він обіймав до повернення в Запоріжжя.

59-річний кандидат філософських наук Є.Карташов свого часу навчався в запорізьких гідроенергетичному технікумі й машинобудівному інституті, Вищій партійній школі при ЦК КПУ й Академії суспільних наук при ЦК КПРС, його кар’єра включає 21 рік роботи в комсомольських і партійних органах, зокрема в Запорізькому обкомі КПУ. З 1990 до 1992 року він був заступником голови Запорізького облвиконкому, згодом — Запорізької облдержадміністрації. А з вересня 1992 року й до першого призначення головою облдержадміністрації Карташов працював заступником голови правління ВАТ «Комбінат «Запоріжсталь», директором зовнішньоторговельної фірми комбінату.

Президент висловив задоволення тим, що зал «зустрів оплесками прийняття мною правильного рішення», і надію на те, що казахський досвід керівника буде корисний і для Запорізької області. Своє попереднє рішення про звільнення Є.Карташова з посади голови Запорізької обладміністрації 1999 року він назвав помилкою, яку тепер усвідомив і виправив. Про те, чи були прорахунками дворазові призначення та звільнення з посади голови обладміністрації Володимира Куратченка, Л. Кучма говорити не став, спробувавши тільки пояснити, що стало причиною усунення з цієї посади Олексія Кучеренка.

З неабияким подивом зал зустрів повідомлення Президента про те, що справи в області останнім часом ідуть геть погано. Правда, коли справа дійшла до конкретних цифр, навіть серед чиновників прокотився шелест невдоволення. І небезпідставно. Усе-таки важко погодитися, що як визначальний зразок негативних тенденцій економічного розвитку регіону пропонується, приміром, 98-відсотковий спад промислового виробництва в Бердянському районі. Показник цей, ніхто не заперечує, відповідає дійсності, але ж не можна не враховувати, що з «велетнів індустрії» у районі, крім місцевого лісгоспзагу, що спеціалізується на виготовленні віників, практично нічого немає. З віниками останнім часом справді проблеми, але досі економіка області їх не відчувала.

Утім, цю тему благополучно зам’яли, Президент висловив бажання організувати комусь із підлеглих відомий національний обряд іншого народу за надання некоректних даних і готовність вибачитися. Правда, до радикальних заходів справа не дійшла — чи зал був переповнений дружелюбною привітністю, чи присутнім і без підказок була відома справжня причина чергової зміни керівництва області. Принаймні обговорюючи кадрову перестановку в області, всі схиляються до думки, що вирішальною стала ініціатива групи директорів великих промислових підприємств, інтереси яких збігаються лише в одному — в бажанні зберегти статус удільних князівств, застрахованих від будь-якого зазіхання ззовні. Тож активність Кучеренка в консолідації регіональних інтересів зустріли не те що насторожено, а як спробу обмежити права і привілеї, пам’ятні ще з радянських часів. І в цьому плані кандидатура Карташова — не схильного до конфліктів і не налаштованого в принципі йти проти волі промисловців — цілком підходить і не викликає ніяких сумнівів у тому, що виказану довіру він виправдає. Залишається відкритим лише питання — протягом якого терміну?

Можливо, цього разу запевнення Президента про те, що до 2004 року зміни голови обладміністрації в Запоріжжі не передбачається, виявляться справді непомильними. Утім, хтозна...