Фінальні акорди конкурсу в ДБР: що далі?

Правоохоронний болід, яким вправно мав би керувати пілот рівня Айртона Сенни, пробуксовує вже на першому піт-стопі. І якщо в "Формулі-1" зупинка гонщика в боксі своєї команди означає дозаправку, зміну гуми і налаштувань боліда, а також швидкий ремонт машини, то в нашому випадку це означає дещо інше - "вливання" неякісного пального, тобто протягування через конкурсну комісію №2 (територіальні управління) "потрібних" кандидатів, а замість "сліків" [гума для болідів] - поставити покришки від радянського ЗІЛа (йдеться про оточення директора ДБР сумнівними персонами на кшталт екс-митника Моргуна або екс-генпрокурора Махніцького). Відтак швидкий ремонт "правоохоронного" боліда через законодавчі зміни обертається тотальним саботажем не тільки в сесійній залі Верховної Ради, а й проблемами навіть у профільному комітеті.

І саме в таких умовах директор ДБР Роман Труба, який претендує на "поул-позицію", хоче запустити бюро у вересні. Ні приміщення, ні персоналу, ні нормальної комунікації зі своїми заступниками в нього наразі немає. Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань - це квазі-колегіальний орган, де низка важливих рішень ухвалюються за попереднім погодженням із двома заступниками. Але, вочевидь, політичний складник переважує бажання швидко запустити орган досудового розслідування, який найближчим часом перебере на себе функцію слідства від Генеральної прокуратури.

Ба більше, всю абсурдність гальмування "правоохоронного" боліда увиразнює ще й той факт, що навіть очільник ГПУ Юрій Луценко рухається в бік запуску ДБР. Генпрокурор спромігся швидко створити Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних ДБР. Для цього Юрій Луценко ліквідував у структурі ГПУ Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату та Управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління. На початку липня було видано указ, яким закріплено не тільки структуру вищезгаданого департаменту, а й визначено кількісний склад новоутвореного підрозділу. Тепер ДБР у розслідуваннях спрямовуватимуть 188 співробітників ГПУ. Шкода тільки, що набір кадрів до новоутвореного департаменту відбувся не за конкурсом. Вочевидь, там мають бути тільки "перевірені кадри".

Організація StateWatch неабияк зацікавилася списком осіб, які були призначені до вищезгаданого департаменту.

Серед цього переліку знаходимо цілу плеяду відомих прокурорів, які засвітились у публічних скандалах. Наведемо кілька промовистих прикладів.

Андрій Байрачний фігурував у потенційному санкційному списку після втечі Януковича як представник групи прокурорів, що переслідували Юлію Тимошенко за "газові угоди". Євген Скуба засвітився під час розгляду в судовому порядку справи Геннадія Корбана. Ільяса Рамазанова відстороняли від виконання службових повноважень через численні порушення у сфері нагляду за органами поліції стосовно прав громадян, представництва прав громадян та інтересів держави в суді. Екс-прокурора Червонограда Віктора Мисяка, який наразі призначений до вищезгаданого департаменту, жителі Львівщини пропонували "сміттєво люструвати" через відсутність контролю за незаконним функціонуванням ігрових автоматів.

У більшості випадків про підлеглих Юрія Луценка у відповідному департаменті, що здійснюватиме процесуальне керівництво розслідуваннями ДБР, немає негативних згадок в ЗМІ. Хоча стосовно декого з них варто проаналізувати електронні декларації у перспективі трьох років - швейцарські годинники й коштовні автомобілі не стають менш популярними серед прокурорської раті.

У попередній своїй статті вже аналізував список із 27 кандидатів на керівні посади середньої ланки, серед яких були ідентифіковані люди з надто негативною репутацією та непоясненим майном у деклараціях. Проте цього разу "алаверди" відбулося з боку конкурсної комісії №2 (територіальні управління). Без зайвих сумнівів її члени проголосували за список з 14 осіб, які кандидують на посади заступників територіальних управлінь.

Цього ж тижня фактично завершила свою роботу конкурсна комісія №1 (центральний апарат). З 219 вакантних посад 152 мали зайняти слідчі за трьома квотами ("А" - прокурорські, "Б" - слідчі Нацполіції/ДФС/СБУ, "В" - юристи без слідчого досвіду). Проте за квотою "А" комісія не змогла сформувати повноцінного штату слідчих, бо голосувати за будь-кого, аби закрити вакансію, комісія навідріз відмовилася. Разом із квотою "Б" мають іще дообрати 22 слідчих. Що ж до тих правників, які не мали слідчого досвіду (квота "В"), то потрібно додатково "закрити" через конкурс іще чотири посади. Взагалі-то це єдина комісія, яка жодного разу не проголосувала всупереч фундаментальним правилам відбору кадрів через конкурс.

По-перше, жодного кандидата не обрали за допомогою голосу члена комісії, якщо такий член комісії був відсутній на співбесіді (голосування проводилося після заслуховування всіх кандидатів за відповідною квотою). По-друге, всі кандидати, які отримали за результатами аналізу організацій "Автомайдан" і StateWatch "червоний" репутаційний колір, були змушені пояснювати джерела походження коштів на незрозуміле майно, розповідати про окремі випадки з професійної кар'єри або деталізувати ситуації, які висвітлювались у ЗМІ. В абсолютній більшості випадків такі кандидати не змогли досягти заповітної мети - долучитися до команди ДБР. По-третє, на відміну від зовнішньої та внутрішньої комісії №2 (територіальні управління), члени комісії №1 (центральний апарат) десятки разів оголошували про реальний або потенційний конфлікт інтересів і не брали участі ні в обговоренні, ні в голосуванні за відповідного кандидата.

Як наслідок - відповідальне ставлення членів комісії, спротив прямому політичного тиску, участь реальних представників громадськості в її складі, трансляція в онлайн-режимі та спостереження за процесом з боку Консультаційної місії Європейського Союзу дали змогу обрати близько 80% співробітників, які взагалі не мають репутаційних плям. Ще приблизно 10% просто не знали про обов'язок декларувати нерухомість, якою володіють на праві користування.

Також було ідентифіковано цікавий збіг, який потребує подальшого аналізу. Низка осіб, не з'явившись на проведення психофізичного дослідження (на поліграфі), відразу рушила на співбесіду до комісії №2 (територіальні управління). Ми вже деталізували, "як отримують права на керування ДБР", в одному з попередніх матеріалів. До речі, саме для комісії №2 за наполяганням Романа Труби було змінено порядок проведення етапів конкурсу, де перевірка на поліграфі проводиться вже після співбесід. Однак як показав досвід комісії №1, ця перевірка до персонального спілкування з кандидатом дає можливість з'ясувати такі моменти, як вербування іноземними спецслужбами (зокрема ФСБ Російської Федерації, службами так званих ЛНР/ДНР), алко- та наркозалежність, зловживання службовим становищем, отримання неправомірної вигоди (кандидати під час дослідження неодноразово самі це визнавали). І якщо відкинути питання про вартість дослідження (це було безоплатно), то можна говорити про успішність тестування на "детекторі брехні". Але комісія, яку очолює давній товариш Романа Труби Олег Шрам, вирішила піти своїм шляхом - за давньою українською традицією бігти по граблях наввипередки із зовнішньою комісією.

Не можна не згадати й про ще один досить цікавий момент - звернення директора ДБР до керівництва Національного антикорупційного бюро України з проханням "перевірити" обраних 27 кандидатів на керівні посади середньої ланки. Насамперед цікаво, на яких правових підставах НАБУ може здійснити перевірку співробітників ДБР. Якщо Роман Труба вважає, що передати всі персональні дані до рук іншого органу досудового розслідування - це правильний крок, то я стосовно цього маю сумніви. Чи, може, "правовою підставою" став підписаний з НАБУ меморандум, про який у публічній площині чомусь ніхто не знає? Звісно, для Артема Ситника це стане чудовою можливістю консолідувати в своїх руках досьє слідчих, які згодом (що чітко встановлюється статтею 216 Кримінального процесуального кодексу) розслідуватимуть злочини керівництва НАБУ і САП.

Другий аспект, який варто враховувати: Роман Труба може вибірково використати результати перевірки. Чи, можливо, НАБУ публічно вийде з результатами перевірки по кожному з вищезгаданих 27 кандидатів? Просто уточню, що я у відкритих джерелах ініціював перевірку кандидатів іще півтора місяця тому. Була усна згода обох сторін, але до фактичної перевірки аналітиками НАБУ не дійшло. Помічник Романа Труби екс-заступник прокурора АР Крим Олександр Удовиченко лише на третій тиждень спромігся зустрітися, щоб обговорити деталі.

Як наслідок - Роман Труба мусить якомога швидше запускати спецперевірку кандидатів на посади, які перемогли на конкурсі. Наразі цього не зроблено, тому логічно стверджувати, що бюро повноцінно не запрацює ні у вересні, ні, можливо, навіть у жовтні.

У результаті директор ДБР муситиме пожинати плоди "порад" своїх медіаконсультантів, які не мають жодного офіційного статусу в бюро, а також радників з питання добору кадрів на кшталт екс-митника Моргуна, що нібито не за "спасибі" вирішують питання працевлаштування окремих правоохоронців.

Втім, восени точно відбудеться донабір слідчих для центрального апарату, а також, за умови ухвалення законодавчих змін, - оперативників. Сподіваємося, що до того часу бюро не тільки отримає відремонтовану будівлю, а й матиме доступ до ЄРДР. Усі ці непрості питання вчергове постануть перед керівництвом ДБР як квазіколегіальним органом. Тому надзвичайно важливо розуміти вагу політичних впливів, аби їм протистояти. Адже надпотужний орган досудового розслідування має бути незалежним.