Поліграф: боротьба за впливи у ДБР

Конкурсні комісії, що нині відбирають близько семисот співробітників для Державного бюро розслідувань, стартували з проведенням психофізіологічного дослідження. Цей процес іще називають звичним для пересічного українця словом "поліграф".

На перший погляд, що може бути цікавого в типовому проведенні перевірки на доброчесність намірів та окремі біографічні даних через специфічний апарат із прикріпленими до тіла давачами. Але не все так просто, якщо розуміти, яку саме інформацію можна отримати, вправно використовуючи цей механізм. Крім того, цікавий сценарій розгорнувся під час обрання експертів-поліграфологів, які мали би прозоро і професійно протестувати кандидатів на посади в ДБР.

Спершу відчайдушна боротьба за право перевіряти кандидатів на поліграфі зав'язалася між двома групами впливу. Лінія розмежування прослідковувалася між директором ДБР Романом Трубою і двома його заступниками, які водночас входять до конкурсної комісії №1, що відбирає персонал тільки для центрального апарату бюро. Як стало зрозуміло у процесі, очільник новоствореного органу правопорядку не зовсім поділяв думку, що поліграфологи повинні відповідати певним критеріям, що встановлені для всіх інших правоохоронців. Відтак оточення Романа Труби всіляко намагалося просунути свій сценарій перевірок, який, зрештою, дав би потрібні їм результати.

Один випадок наочно продемонстрував, як вищезгадану сюжетну лінію спробували реалізувати через "своїх" поліграфологів. У кулуарах неодноразово звучало ім'я Ігоря Усікова, який донедавна був ексклюзивним партнером російського виробника поліграфів "Епос". Саме його називали потенційним керівником групи професіоналів, що здійснять перевірку кандидатів по всіх трьох комісіях - зовнішній (обирає керівництво середньої ланки) і двох внутрішніх (обирають співробітників для центрального апарату і для територіальних управлінь).

До слова, на сайті Українського бюро психофізіологічних досліджень і безпеки й досі можна знайти свідчення однозначної пов'язаності Усікова з російськими партнерами. По-перше, він проходив спеціальне навчання у школі згаданої московської компанії "Епос". По-друге, перебував на короткострокових курсах підвищення кваліфікації Московського державного університету імені Шолохова. По-третє, як зазначили наші джерела, повноцінно не володіє українською мовою для відповідного тестування на державні посади. Заради лобіювання потенційного переможця навіть хотіли змінити ДСТУ, чого, зрештою, не вдалося.

Ба більше, всі експерти зазначають ключову річ - сферу психофізіологічних досліджень завжди контролюють профільні спецслужби країн, де виробляють відповідні апарати. А тепер уявімо, що людина не один рік імпортувала з Російської Федерації поліграфи "Епос". Хто саме в РФ "курував" цей напрямок? Відповідь очевидна - Федеральна служба безпеки. Ризики більш ніж очевидні. І тому конкурсна комісія, яка відбирає персонал для центрального апарату, надала перевагу очільниці Науково-навчального центру Всеукраїнської асоціації поліграфологів докторці наук Тетяні Морозовій. Запитань до діяльності її групи поліграфологів наразі немає. Дослідження проводяться вчасно і досить ґрунтовно, що значно спрощує роботу комісії. До речі, зовнішня комісія також задрафтувала Морозову. Проте тут існує один яскраво виражений ризик, що ніяк не пов'язаний з роботою згаданої експертки і набраних поліграфологів. Маємо розуміти, що важливим є не тільки незалежне психофізіологічне дослідження, а й реакція конкурсної комісії на висновки відповідних експертів.

Я випадково довідався про результати перевірки одного з кандидатів для зовнішньої комісії. Так, у нього було помічено явну реакцію на запитання щодо вживання наркотиків. Далеко не факт, що інші заплямовані кандидати - Олег Валендюк, Сергій Карпушин, Євгеній Аблов, Ростислав Крикливий, Юрій Коробко та інші - "чисто" пройшли перевірку на поліграфі. Тому важливо стежити за співбесідами цих осіб, особливо в контексті того, чи зважатимуть члени комісії на висновки експертів.

Проте апогеєм ситуації під час намагання взяти під контроль проведення поліграфу стали наступні події. Директор ДБР намагався внести зміни до Постанови Кабміну від 20.12.2017 року "Про затвердження Типового порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань", змінивши порядок етапів, де поліграф має бути проведено вже після співбесід. Така логіка надавала Роману Трубі безпосередньо впливати на обрання лояльних кандидатів, адже після співбесід конкурсна комісія вже фактично не мала б впливу на подальший хід конкурсу. І це таки вдалося реалізувати 26 червня, проте конкурсна комісія №1 на своєму засіданні за день до відповідного рішення протокольно ухвалила рішення про початок проведення перевірки на поліграфі. Відповідного протоколу не публікували впродовж цілого дня. Понад те, Роман Труба через своїх представників намагався вмовити членів комісії переголосувати за рішення, яке було ухвалено 25 червня. Цікаво, що на офіційному порталі Кабміну розміщено протокол, датований 26 червня, хоча засідання відбувалося днем раніше.

У кінцевому рахунку, лише особисті смс-повідомлення Романові Трубі під ніч 27 червня зрушили ситуацію з мертвої точки, і протокол з'явився на сторінці ДБР порталу Кабміну. Як наслідок, для конкурсної комісії №1 рішення Кабміну не стало обов'язковим, і перевірка на поліграфі стартувала відразу після проведення тестувань на знання законодавства і практичних завдань.

Як проводиться перевірка на поліграфі?

Перед проведенням психофізіологічного дослідження кожен кандидат підписує добровільну згоду на це. Відмова від цієї процедури не може трактуватись як приховування інформації чи призвести до обмеження прав, свобод і законних інтересів. Кандидат перед проведенням перевірки попередньо ознайомлюється з темами, за якими його тестуватимуть. Він має право відмовитися від проведення дослідження на будь-якому етапі. За результатами дослідження складають відповідну довідку і передають її конкурсній комісії.

Однак інформація, отримана під час перевірки за допомогою поліграфа, не може бути використана як доказ, не спричиняє правових наслідків, не може бути підставою для ухвалення будь-яких кадрових рішень стосовно кандидата, а потребує додаткової перевірки і пошуку доказів в установленому чинним законодавством порядку.

При цьому кандидат зобов'язується не перебувати перед перевіркою в гострому періоді соматичних захворювань, не мати гострого больового синдрому, не мати інтоксикації організму, не мати захворювань з явно вираженою серцево-судинною чи дихальною недостатністю тощо. Само собою, кандидат дає згоду на опрацювання персональних даних, а також своє рішення ухвалює добровільно, без примусу, тиску чи інших незаконних засобів впливу з боку сторонніх осіб.

Як уже згадувалося, за результатами дослідження складається відповідна довідка, де поліграфолог фіксує результати тестування відразу за кількома напрямами. Як-от: вчинення кандидатом протиправних дій та відкриття щодо нього кримінального провадження, перебування в агентурному зв'язку зі спецслужбами інших держав, участь у діяльності заборонених законом або судом громадських об'єднань, членство в політичних партіях, участь у створенні або діяльності таких партій, наявність громадянства іншої країни, розголошення конфіденційної, таємної інформації або даних з обмеженим доступом, приховані мотиви роботи в Державному бюро розслідувань, а також зловживання алкоголем або наркотиками.

Своєю чергою, спеціаліст-поліграфолог у висновку деталізує всі реакції організму кандидата на запитання, що ставляться у процесі дослідження. Згідно з результатами, з якими вже ознайомилися члени конкурсної комісії, деякі кандидати вживали наркотичні речовини (зазвичай марихуану і не багаторазово), більшість керувала транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, в окремих випадках зафіксовано стійкі реакції на зловживання службовим становищем або отриманням "лівих" заробітків. Усе це додатково перевірятимуть під час співбесід.

Тепер стає зрозуміло, чому в певних осіб було наполегливе бажання реалізувати зрежисований сценарій заведення "своїх" поліграфологів. Це вже не кажучи про стійкий проросійський "дух", яким тхне від тих експертів. Але в разі проведення дослідження незалежними експертами конкурсна комісія в результаті отримає повноцінну картину про кандидатів. Адже особливо воно допомагає з тими кандидатами на посади в ДБР, які цілеспрямовано намагаються приховати інформацію, що точно вплине на рішення комісії щодо їх обрання.

Перевірку на поліграфі проведено. Що далі?

Паралельно з перевіркою на поліграфі відбуваються співбесіди. Зовнішня комісія вже провела свою частину перевірки на поліграфі, оскільки вона відбирає керівництво середньої ланки (це 27 посад).

Конкурсна комісія для центрального апарату сконструювала своєрідну драбинку: перший день - поліграф, другий - співбесіди задля пришвидшення процесу відбору слідчих та адміністративного персоналу. Критерії, за якими оцінюються кандидати на співбесіді: професійні якості, стресостійкість, доброчесність (включаючи дані з е-декларації та про відповідність стилю життя), відсутність порушень прав людини (для слідчих), політична неупередженість.

Станом на сьогодні комісія для центрального апарату провела співбесіди з кандидатами до Управління планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, а також Управління кадрової роботи та державної служби. Найголовніше завдання комісії - зосередитися на незалежному і прозорому процесі відбору персоналу. При цьому громадськість повинна повноцінно контролювати цей процес за всіма трьома напрямами (керівництво, центральний апарат і територіальні управління), бо ніхто не застрахований від помилок. Ба більше: від зловживань з боку членів різних конкурсних комісій убезпечити себе можна також лише через тотальний контроль. А з огляду на те, що ДБР і далі намагаються взяти під контроль окремі політичні кола (БПП чи Народний фронт), такий моніторинг процесів має зрости багатократно.