Фейк-парад

14 листопада завершилася подача документів на реєстрацію кандидатів по п'ятьох округах, де плануються довибори у Верховну Раду. Влада й опозиція зробили свої ставки, визначили свою стратегію та шанси на перемогу.

Стратегія влади

Довибори і все, що з ними пов'язане, повністю в руках начальника виборчого штабу Партії регіонів - секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. Ця кампанія - екзамен для штабу перед кампанією президентською. Наказ - "Патронів не шкодувати!". Як стверджують експерти, бюджети на довиборах на порядок перевищують витрати на округ під час виборів 2012-го.

За словами наших джерел, першим рішенням президента у питанні кандидатів від влади передбачалося висування на проблемних округах губернаторів цих територій. Однак заслання в парламент тепер вважається в Партії регіонів ще більш невдячною справою, ніж заслання в РНБО. Ніхто не хоче стати 235-ю рукою Чечетова. А виконавча влада залишається живим ресурсом. Тому всі представники виконавчої влади успішно "відкосили" від довиборів під приводом своєї особистої незамінності напередодні кампанії 2015-го.

Всі, крім миколаївського губернатора Миколи Круглова, на якому вже й так висить велетенська незмивна пляма врадіївської ганьби. Для нього можливий перехід у Раду - почесна форма відставки. Репутацію Круглова ще одна бійня у 132-му окрузі вже не зіпсує, та й пожертвувати ним при нагоді не жаль.

Виборчі технології, які застосовує влада, націлені на доведення до абсурду самої концепції виборів до парламенту. Центрвиборчком покірно реєструє безліч двійників - повних тезок опозиційних кандидатів - і заповнює виборчий бюлетень десятками прізвищ фейкових кандидатів. Випадкові люди, далекі від політики, які змінюють в останній момент імена та прізвища, місця прописки, без жодної політичної репутації, - всіх їх теж ЦВК безтрепетно заносить у виборчий бюлетень, який у низці округів доведеться випускати у формі рулону.

Проведено масову мобілізацію політиків-клонів, покликаних імітувати опозиційні рухи і змагатися один з одним у "радикалізмі". При цьому ключові фейкові кандидати спираються на солідні бюджети для повномасштабної імітації виборчої діяльності. Вся агітаційна продукція клонів імітує опозиційну символіку, тексти - опозиційну риторику, а банерів, агітаторів, наметів із листівками вони ставлять на порядок більше, ніж реальні єдині кандидати від опозиції. Мета - відщипнути хоч трохи в єдиних кандидатів від опозиції. Ставка робиться на масовість. Розмиваючи інформаційний сигнал не тільки у ЗМІ, а й в оф-лайні, та копіюючи стратегію дій опозиції, реальних претендентів планують утопити в інформаційному шумі. А самим налагодити механізм мобілізації електорального ядра кандидатів влади.

У 2012-му кандидати-двійники побили рекорди крадіжки голосів. Двійники фаворитів набирали до 5% голосів і в середньому забирали в реальних кандидатів близько 10% від кількості поданих за них бюлетенів. Цілком імовірно, що за наявності відразу кількох двійників кількість украдених голосів може значно зрости.

Влада розглядає виборчу кампанію як бліцкриг. Змагання на довгій дистанції визнано неефективним витрачанням коштів. Для "розкручування авторитету" потрібні час і кошти - на шляхи, ремонти, "соціалку", одне слово - на нецільові витрати. На те, що освоює місцева влада. А не політтехнологи.

Тому, щоб оптимізувати бюджет, примітивізували завдання. Навіщо працювати над репутацією, навіщо піднімати рейтинг, якщо завдання - не підвищувати авторитет влади, а просто отримати цифру в протоколі окружної комісії?

Стратегія опозиції

Говорити про наявність в опозиції стратегії на довиборах не доводиться. Бо в опозиції, на відміну від влади, не склався єдиний центр прийняття політичних рішень і відповідальності за це.

Найголовнішою претензією до опозиції залишається згода з рішенням влади відібрати законну перемогу в опозиціонерів, котрі перемогли на всіх п'ятьох округах. Важко зрозуміти, як можна без особливої боротьби змиритися зі сваволею влади, якщо первинні протоколи дільничних комісій однозначно демонструють перемогу тих самих єдиних кандидатів від опозиції, хто повторно висувається на вибори й тепер. Це викликає побоювання за долю виборів - чи не здадуть без бою результати й цієї кампанії?

Мені, зізнатися, дуже дивно чути оптимістичні заяви деяких лідерів опозиції. Жодних підстав для ейфорії влада не дала. Перемогу доведеться вигризати. Виборча кампанія взимку обмежить застосування головної зброї опозиції - особистих зустрічей із виборцями, грудень сам по собі знизить явку. А довибори ж у місцеві органи влади, які відбулися в теплу пору року 2013-го, свідчать, що явка виборців катастрофічно низька.

Так і не було створено єдиного штабу, який би міг ще у вересні, відразу після ухвалення рішення про проведення виборів, організувати масоване інформаційне бомбування п'яти округів і закинути туди десанти депутатів-опозиціонерів. Або хоча б почати цілеспрямовано й масово поширювати партійні газети та листівки на підтримку своїх. Опозиція обмежилася делегуванням усієї відповідальності за результат кампанії на самих кандидатів. Активні виїзди в округи почалися тільки тепер, говорити про якусь масовану й концентровану роботу всієї опозиції поки що не доводиться.

Причина очевидна - керівництво опозиції стільки разів програвало владі останніми роками, що боїться програти знову. Так, можна програти цифри в протоколах, але можна не програти війну. Будь-яка перемога будь-якого провладного кандидата на проблемних округах може стати пірровою, як перемога Нусера в Мукачевому 2004-го. Але для цього за кожен округ треба воювати так, аби ніхто не міг сказати - це теж фейк. За перемогу треба битися, якщо доведеться - до крові, не боячись забруднити депутатські костюми. Тільки тоді цифри у протоколі стануть простою формалізацією статус-кво.

А тепер розглянемо ситуацію на кожному конкретному окрузі.

94-й округ, Обухів.

Єдиним кандидатом залишається Віктор Романюк. Фігурант кримінальних справ, колишній топ-менеджер заводу "Індар", який мусить тепер переховуватися в Італії. Опозиціонер мимоволі. Збереження кандидатом Романюка - приклад дуже спірного і досить неефективного компромісного рішення. Чи зможе ефективно вести кампанію "від дверей до дверей" кандидат, здатний спілкуватися з виборцями провінційного округу тільки по Skype? Запитання риторичне. Чи буде Романюк стійким солдатом опозиції в парламенті? Це теж питання, важелі впливу занадто очевидні. Так, Романюк особисто просив керівництво "Батьківщини" зберегти йому округ як останню соломинку для безпечного повернення на батьківщину. Але в умовах фактичної відсутності кандидата "злив" цілком імовірний.

У цих умовах логічнішим було б висування кандидатом від опозиції Остапа Семерака або Сергія Власенка. Такий крок керівництво опозиції неодноразово обговорювало, зокрема на рівні Тимошенко, Турчинова, Яценюка. Але Романюку дали шанс. Зазначимо - досить непевний: у нього в окрузі зареєстровано 75 кандидатів! Зокрема два його повних тезки - Віктори Миколайовичі Романюки.

Головний опонент Романюка 2012-го - Тетяна Засуха - вирішила повторно не висуватися. Знову "намалювати" їй перемогу влада зможе тільки з іще більшим скандалом

Основним кандидатом від влади в окрузі у результаті став Руслан Бадаєв - депутат Київської обласної ради від Партії регіонів, керівник Фастівської районної організації ПР, який чомусь вирушив на вибори як скромний самовисуванець. Бадаєв - сирно-молочний олігарх, головний бенефіціар фірми East West Group, що управляє компанією "Альміра". Округ уже завішаний його білбордами. Потішно, що функціонер Партії регіонів обрав для своєї агітації дизайн і червоно-біло-чорний стиль "Батьківщини". Бадаєв відмову від своєї партійної приналежності обманом виборців не вважає...

І ще одна деталь. У списку кандидатів є Юрій Кармазін. Погана прикмета.

132-й округ, Первомайськ.

Округ за міжвиборний період прославився на весь світ бунтом у Врадіївці. За умови, що Аркадій Корнацький - теж опозиціонер мимоволі -так само боротиметься за результат, як у 2012-му, шанси його доволі великі. У Корнацького в окрузі на цей час зареєстровано всього дев'ять кандидатів. Власними ресурсами Корнацький забезпечений. Тому шанси на перемогу в нього дуже високі. Чи буде він послідовним опозиціонером? Питання. Але керівництво опозиції вважає, що інших реальних кандидатів у цьому окрузі в них немає.

Утім, в останній день реєстрації там спалахнув гучний скандал, здатний істотно ускладнити кампанію Корнацького. Виконуючий обов'язки Миколаївської обласної організації "Батьківщини" Михайло Соколов, всупереч рішенню з'їзду партії, зареєструвався кандидатом у депутати. Реакція опозиції не забарилася. Як заявив DT.UA Сергій Пашинський: "Щойно ми отримали інформацію про подачу Соколовим документів, президія політради партії вирішила виключити цього зрадника з партії. На з'їзді Соколов сам проголосував за висування Корнацького, - є відео. І ось тепер порушив своє ж рішення, зрадив товаришів".

Скандал із Соколовим може серйозно зашкодити єдиному кандидатові від опозиції. Очевидно, Соколов (за прикладом клонів в інших округах) проведе кампанію як альтернативний опозиційний кандидат. Причому не виключено, що, зважаючи на його керівну посаду в області, зможе висмикнути на свою підтримку і деякі обласні партійні кадри. І зіграти цим на руку основному опонентові.

Опонент - губернатор Круглов, який робить ставку на адміністративний ресурс, що навряд чи дасть ефект в окрузі, де зовсім недавно виборці мало не спалили дотла відділення міліції. Висування Круглова можна вважати демонстрацією слабкості влади. Якщо, звісно, вона не знає про плани Корнацького більше, ніж ми. Попередньому ставленикові Банкової, Віталію Травянку, не було сенсу вдруге ув'язуватися в наперед програшну війну. Тепер у бій пішов сам губернатор, який 2012-го навіть із допомогою "Беркута" не зміг забезпечити перемогу своєму ставленику. Круглов шансів на перемогу має небагато. Не виключено, що його участь, швидше за все, спровокує жорстоке зіткнення, спробу вплинути на результати адмінресурсом, а можливо - знову зірвати вибори. Втім, є сумніви, що після масових звільнень внаслідок врадіївських подій нові керівники міліції наважаться так само жорстко застосовувати силу проти виборців, як це звикли робити їхні безславні попередники...

Округ № 194, Черкаси

В останній день реєстрації Валентина Жуковська знялася з виборів, і звісно, рівноцінної заміни такому сильному кандидатові влада знайти не встигла. Сама ідея повторного походу Жуковської на вибори багатьом здавалася доволі сумнівною. Незрозуміло, за рахунок яких козирів вона планувала брати реванш за відчутну торішню поразку.

За даними DT.UA, ініціаторами зняття Жуковської з пробігу стали Сергій Льовочкін та Дмитро Фірташ, які стоять за нею. Очевидно, вони вирішили: нехай краще їхня політична група не отримає ще одного мандата, ніж полоскатимуть їхні імена всує.

Звісно, святе місце порожнім не буває: місто завішане рекламою Михайла Поплавського (висуванця Андрія Клюєва) та Олега Свинарчука (ставленика Петра Порошенка). Але шанси на те, що ці люди зможуть створити якісь проблеми популярному в Черкасах політикові, наразі невисокі.

Збоку здається, що перемозі Миколи Булатецького вже ніщо зашкодити не може. Хіба зайва розслабленість фаворита, низька явка виборців або зрив виборів

Та і в Булатецького є свої проблеми. З часів виборів-2012 він відверто не ладнає із головою обласної організації "Батьківщина" Анатолієм Бондаренком. Булатецький вважав, що той свідомо провалив кампанію в області, й вимагав його відставки. Своїм начальником штабу Булатецький призначив Максима Полякова - також відкритого опонента Бондаренка.

Поляков був єдиним кандидатом від опозиції у 200-му окрузі в Умані, де перемогу отримав Антон Яценко. Причиною поразки Поляков назвав реєстрацію в цьому окрузі ще одного кандидата від опозиції - представника "Батьківщини", екс-депутата Петра Костенка. За якого під час кампанії під прапорами партії агітував особисто Бондаренко.

Взаємна недовіра може серйозно підірвати командну роботу й полегшити завдання владі.

Округ №197, Канів.

В останній день реєстрації від участі у виборах відмовився кандидат влади Богдан Губський - суперник переможця виборів-2012 Леоніда Даценка. Очікуваної реєстрації губернатора Тулуба не сталося. На цей час Даценко виглядає фаворитом. Але поки що незрозуміло, на кого планує ставити влада. Можна лише припустити, хто їй підіграватиме. 6 листопада в окрузі зареєструвався член "Батьківщини" Павло Костенко. Той самий, який (див. вище) у 2012-му зіграв роль технічного кандидата Антона Яценка. Це викликало шквал обвинувачень на адресу голови облорганізації Бондаренка, в якого з Даценком гострий конфлікт і взаємна недовіра. Цього разу Костенку не вдалося повторити старий фокус. 7 листопада його виключили з партії. Але він залишився у списках кандидатів.

Округ № 223, Шевченківський район Києва

Тут очікується найголовніша битва. Андрій Клюєв зумів зробити кандидатові влади Віктору Пилипишину пропозицію, від якої не можна відмовитися. Пилипишин, як і всі
кандидати від влади в інших проблемних округах, особливого ентузіазму не відчував. Але йому довелося повернутися зі США і знов ув'язатися в битву. Бо загородзагін ГПУ стоїть позаду із кримінальними справами напоготові.

Схоже, в окрузі пройде найдорожча кампанія на поточних довиборах. Зареєстровано
64 кандидати, в останній день подали документи ще троє. Зокрема повний тезко єдиного кандидата від опозиції Юрія Левченка. Причому збіг даних абсолютний - аж до місця роботи. Переможець виборів працює в аналітичному відділі ВО "Свобода", а клон - в аналітичному відділі ГО "ВО "Свобода". Є запитання до Мін'юсту, яке реєструє організації-клони, але ще більше запитань буде до Центрвиборчкому, якщо він затвердить такого кандидата...

На 223-му - найдорожча добірка фейкових кандидатів, які покликані розтягати протестний електорат. Дивно у цій компанії з матюкальниць, залишених дружин та вовкулаків бачити колись авторитетного опозиціонера Юрія Гримчака. Це можна зрозуміти - колеги покинули його наодинці з кримінальними справами. Зрозуміти можна, але виправдати важко. Тепер у хорі підспівувачів він у міру сил імітує опозиційну активність.

Довибори-2013 для влади є засобом обкатування нової жорсткої моделі утримання влади у 2015-му.

Для опозиції - це можливість здобути хоча б одну значиму перемогу.

Для суспільства - ще один іспит на подолання комплексу "моя хата скраю". Перетворяться вибори в Україні виключно на фейкову гру - чи виборці продемонструють високу явку, завидну небайдужість і рідкісну проникливість? Залежить від кожного з нас.