Екватор роботи парламенту: де #Зрада і #Перемога?

27 липня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

«Рух ЧЕСНО», проаналізувавши кількісні показники Верховної Ради, аналізує якісну складову роботи законодавчого органу

Екватор роботи парламенту: де #Зрада і #Перемога?

Народні депутати ІХ скликання відпрацювали у Верховній Раді рівно половину часу. «Рух ЧЕСНО», проаналізувавши кількісні показники парламенту, аналізує якісну складову роботи законодавчого органу країни.

 

Запит на якісне правосуддя в Україні наразі досить високий. Щоб подолати корупцію, має запрацювати система покарань. А це — повноваження судової гілки влади.

Незаперечною перемогою є зміна порядку відбору як членів Вищої ради правосуддя (ВРП), так і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Досі склад ВРП формувався з лояльних осіб. Тепер вирішальний голос буде за незалежними експертами, які увійдуть в Етичну раду ВРП.  Тут треба привітати з успішною адвокацією Центр протидії корупції, Центр політико-правових реформ, компанію «Де-Юре» та «Автомайдан».

Окрім цього, через зменшення кількості справ, які йдуть на розгляд до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), депутати розблокували його роботу, що дало суддям змогу зосередитися на справах високопосадової корупції.

Проте залишаються ще серйозні виклики. Конкурсна процедура має запрацювати і для суддів Конституційного суду (законопроєкт уже пройшов перше читання). Конституційний суд відзначився тим, що скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, і це викликало вуличні протести  та конституційну кризу в державі.

Крім Конституційного суду, давно назріло питання з Окружним адмінсудом міста Києва (ОАСК). Голові суду Вовку вручили підозру в захопленні державної влади. Але законопроєкт, яким би мали ліквідувати ОАСК, ще не пройшов навіть першого читання.

 

 

Незаперечним успіхом є запровадження в Раді сенсорної кнопки, яка унеможливлює порушення Конституції. Рух ЧЕСНО дев’ять років ловив у Раді кнопкодавів. За цей час було упіймано 318 кнопкодавів та зафіксовано 2153 факти кнопкодавства.

У парламенті намагалися якомога надовше відтермінувати впровадження сенсорної кнопки і на короткий час криміналізували кнопкодавство. Руху ЧЕСНО за цей період вдалося зафільмувати два факти кнопкодавства. Перше судове засідання у справі нардепа-кнопкодава Владіслава Поляка відбулося лише через рік після правопорушення. Це ще раз доводить: покарання — неефективний метод, і лише сенсорна кнопка на 100% запобігає кнопкодавству.

Наразі одна з ключових трансформацій, що мають відбутися в законодавстві, що регулює політичну систему, — зміни до Виборчого кодексу. Над ними працюють у робочій групі під головуванням народної депутатки Аліни Загоруйко («Слуга народу»). Наступні парламентські вибори мають відбутися за новими правилами, зрозумілими і кандидатам, і виборцям, котрі досі ламають голову, як можна перемогти, отримавши нуль голосів.

Рух ЧЕСНО вже оприлюднив систематизований аналіз проблем, наявних у чинній редакції Виборчого кодексу, і запропонував, як їх вирішити. Сподіваємося, законотворці це врахують.

Окрім Виборчого кодексу, є ще одне питання, яке залежить від однієї поправки та політичної волі більшості в Раді. Парламентські партії вирішили прикритися карантином і дозволили собі не подавати до НАЗК фінансову звітність. Таким чином зміни, які громадський сектор виборював не один рік, поставлені на паузу.

Відповідно, більше року громадськість і ЗМІ не отримують інформації про донорів партій, а відтак їм невідоме походження коштів, якими оперують партії. Рух ЧЕСНО неодноразово писав про необхідність відновити звітування, але парламент зволікає з прийняттям поправок до ЗУ «Про політичні партії».

Парламентським партіям, які отримують державне фінансування з бюджету, так не сподобалося, що НАЗК може через порушення заблокувати надходження коштів на рахунки партій, що всі фракції почали всерйоз думати про позбавлення НАЗК таких повноважень. Після тривалих дискусій і застережень із боку громадського сектора законодавчу ініціативу відхилили.

Депутати «Голосу» Олександра Устінова та Ярослав Юрчишин подали альтернативну пропозицію. Правда, після трьох спроб розглянути правки до другого читання ініціатива «заглухла» через різні погляди на те, хто ж має приймати рішення про зупинення державного фінансування: НАЗК чи ОАСК. Фінзвітність партій, за найоптимістичнішим сценарієм, буде відновлено хіба наприкінці року.

Народні депутати наголошували, що вони зняли з себе недоторканність. І тепер для притягнення політика до відповідальності згода Верховної Ради не потрібна. Але генпрокурор визначає, чи підтримує клопотання про затримання та ведення слідчих і оперативно-розшукових дій. Насправді недоторканність не скасували, а обмежили: за голосування та висловлювання в парламенті народні обранці відповідальності не нестимуть.

29 серпня 2019 року Зеленський вніс законопроєкт про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент). Попри великий обсяг документа, наявність до нього зауважень Головного науково-експертного управління ВРУ й, відповідно, необхідність розгляду проєкту у двох читаннях, Рада впоралася з ним за пів години на засіданні 10 вересня. Такий поспіх викликав різку критику з боку опозиційних фракцій, котрі звинуватили «слуг» у порушенні регламенту.

Закон про імпічмент передбачає, що нардепи можуть усунути президента з посади «виключно в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину». Підставою для ініціювання імпічменту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. У законі міститься цікава деталь: якщо Верховна Рада провалює ухвалення постанови про імпічмент президента, спікер парламенту від імені ВРУ в письмовій формі перепрошує главу держави.

 

 

Парламент продовжує процеси децентралізації. Повноваження і фінанси були передані громадам, на порядку денному — включення  механізму відповідальності. Попереду — прийняття  законів про місцеві державні адміністрації, місцеве самоврядування та закону про столицю. Внесення змін до Конституції в частині децентралізації  дозволить остаточно збалансувати систему державного управління, ввести інститут префектів, а на обласному рівні (і в столиці) передати право формувати виконавчі комітети — обласним  радам (Київраді).

Під час формування нових укрупнених районів Рух ЧЕСНО фіксував, що окремі рішення могли ухвалюватися не згідно з методологією, а під впливом лобізму. Так само не вирішені питання анклавів і ексклавів, які, по суті, порушують головну філософію реформи, і території адмінодиниць залишаються розірваними.

Втім, те, що зменшили кількість депутатів, — істотний плюс. Їх стало у 3,5 разу менше. Але так як вони отримали доступ до більших ресурсів і мають більше повноважень,  народним депутатам час подумати над запровадженням компенсації за роботу для депутатів місцевих рад.

П’ять років якісного волонтерства і розпоряджання мільярдними бюджетами — неможливі. Компенсація вкрай необхідна, для того щоб мінімізувати корупційні ризики та професіоналізувати місцеве самоврядування.

 

 

Рік тому народні депутати підтримали закон «Про оборонні закупівлі», спрямований на подолання корупційної складової. Для розуміння: від початку збройної агресії Росії фінансування оборонно-промислового комплексу зросло майже у 100 разів. І зробити такі зміни в законодавстві — була вимога угоди з ЄС.

Але Кабмін ухитрився відтермінувати дію цього закону. Причому в дуже своєрідний спосіб: своєю постановою вніс зміни до прикінцевих положень закону, що є порушенням законодавства та Конституції. За шість місяців уряд мав би створити реєстр учасників і виконавців держконтрактів для закупівель. Натомість постановою повернув стару систему. Якщо умови, визначені парламентаріями, не влаштовували Кабмін, то уряд мав би вийти з новою законодавчою ініціативою.

Законотворці розпочали реформу «Укроборонпрому», який має стати акціонерним товариством. Інші державні та казенні підприємства, що входять до Держконцерну, мають трансформуватися в господарські товариства. Це, на думку законодавця, дозволить створити сучасну модель управління концерном.

Парламент підтримав зміни до ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Тепер військовим із інвалідністю, які раніше визнавалися непридатними до військової служби, але мають бажання служити народові України й надалі, надано можливість робити це в лавах СБУ та в прикордонній службі.

Перш ніж піти на літні канікули народні депутати підтримали ЗУ «Про основи національного спротиву». Він передбачає створення системи організації та ведення тероборони і «Руху опору», але це відбудеться не раніше 2023 року. Сумарно кількість військових за рахунок тероборони зросте на 10 тисяч і ще на тисячу — за рахунок «Руху опору», які мають стати стрижнем для національного спротиву.

З початку війни був запит із боку військових на узаконення статусу капеланів. Парламент зміг у першому читанні проголосувати за такий законопроєкт. Він передбачає, що Служба військових капеланів — окремий підрозділ військових формувань.

Парламент надав президентові право своїм указом ініціювати призов резервістів без мобілізації та введення воєнного стану. Ця ініціатива викликала критику з боку ветеранів (які є резервістами), адже, крім неврегульованої процедури призову, нардепи криміналізували ухилення від призову. За це тепер для резервістів передбачено відповідальність терміном від трьох до п’яти років. І причин для відстрочки призову в Законі немає. Тоді як для тих, для кого це перший призов, — чітко прописано причини для відстрочки. Відповідно, для ветеранів російсько-української війни ці умови є соціально несправедливими.

Окремо слід відзначити, що парламент визнав пластовий рух, який сприяє патріотичному вихованню молоді, та прописав особливості підтримки скаутського руху в Україні. Загалом, у Законі «Про основи національного спротиву», ухваленому трохи пізніше від зазначеного закону, третьою складовою системи національного спротиву є військово-патріотичне виховання, яке має проводитися в літніх таборах, що інтегрується в концепцію національної безпеки.

 

Парламент за цей період двічі змінив склад Кабміну. Низка призначень були доволі скандальними.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сім років залишався незмінним очільником МВС, і лише перед парламентськими канікулами з’явилася інформація, що він іде у відставку. Його замінили на Дениса Монастирського, голову комітету з питань правоохоронної діяльності, на який Аваков майже ніколи не з’являвся.

Ще перед парламентськими виборами Рух ЧЕСНО ідентифікував Монастирського як людину з оточення Авакова, і тому заміна може бути суто косметичною.

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним із кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства.

Тобто Шкарлета могли б узагалі не призначити міністром. Наразі факт кнопкодавства потрібно доводити. І Управління державної охорони, яке відповідає, зокрема, й за відеоспостереження в сесійній залі, мало б надати відео. Вже є прецеденти, коли Конституційний суд визнавав недійсними рішення парламенту, ухвалені з допомогою неперсонального голосування в сесійній залі.

Усі народні депутати Київщини підтримали кандидатуру Шкарлета. Якби хоч хтось із них утримався або був відсутній, Шкарлет не став би міністром.

Виникали питання й до очільника МОЗ Максима Степанова, якого призначили з другої спроби. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков і підтримував олігарх Ігор Коломойський.

Зрештою, в травні парламент відправив урядовця у відставку. Це була ініціатива фракції «Голос». Примітно, що «Батьківщина» повним складом вийшла з зали й не голосувала.

Степанов, зокрема, заявляв, що ДП «Медзакупівлі» працює неефективно. Хоча голова представництва ЄС в Україні наголосив: децентралізація закупівель є однією з ключових вимог Заходу, який готовий надавати макрофінансову допомогу Україні.

 

 

Під час першого року каденції Верховна Рада запровадила в Україні комплексну систему трансплантації. Це важливий крок для збереження життів українців. В Україні почали робити операції з трансплантації.

Якщо парламент попереднього скликання навіть не дійшов до розгляду бодай у першому читання законів щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну та системи громадського здоров’я, то цього разу обидві законодавчі ініціативи ухвалені в першому читанні та чекають на друге.

Перша ініціатива — необхідна складова в рамках євроінтеграції й адвокатувалася коаліцією громадських організацій, зокрема ГО «Життя», а важливість другої в період пандемії важко переоцінити.

Питання легалізації медичного канабісу парламент провалив буквально днями. Якби ця ініціатива стала законом, то онкохворі і багато інших пацієнтів могли б отримати набагато якісніше лікування та полегшити свої страждання.

Це попри те, що Володимир Зеленський порушував зазначену проблему у своєму опитуванні «5 питань від президента», до проведення якого виникало чимало зауважень під час місцевих виборів.

Рух ЧЕСНО вже зазначав, що лише кожен 4-й президенський законопроєкт здобуває підтримку громадян.

 

 

Парламент ухвалив закон про ринок землі, який намагалися заблокувати поправковим спамом представники ОПЗЖ і проти якого виступала фракція "Батьківщина". Напередодні уряд заблокував практично всі програми підтримки фермерства, по суті, відкривши дорогу агрохолдингам.

Верховна Рада підтримала так званий «антиколомойський» закон, що унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам, зокрема Приватбанку — Ігорю Коломойському. Саме прийняття цього закону дозволило продовжити співпрацю з МВФ. До закону нардепи з «групи Коломойського» подали 16 тисяч поправок.

У вересні має запрацювати Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з прийнятим законом, цей орган має замінити податкову міліцію, економічні підрозділи Нацполіції і так званий департамент «К» СБУ. Дослідження міжнародної аудиторської компанії PwC доводить, що в Україні за минулі два роки 51% організацій постраждав від шахрайства. Очікується, що діяльність БЕБ сприятиме ефективнішому формуванню та використанню фінансів держави, зменшенню тіньового бізнесу та загальної кількості працівників, які протидіють злочинності у сфері фінансів. Тим часом Центр спільних дій звертає увагу на те, що директор БЕБ залежний від президента, оскільки його призначає комісія, котра складається з членів ОП.

Для того, щоб отримати додаткові кошти від грального бізнесу, Верховна Рада його легалізувала. На жаль без урахування медичного компонента і консультацій з фахівцями з лудоманії. Очікуваний дохід від продажу ліцензій для бюджету країни на нинішній рік становить 7,4 млрд грн.

Також рада внесла зміни до Податкового кодексу. Серед норм закону — розширення прав контролюючих органів та ускладнення правил оподаткування. Проти законопроєкту виступили бізнес-асоціації, а підприємці назвали його «податковим терором».

Окрім того, парламент ухвалив закон для стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Одним із положень цього закону є скасування пайової участі. У коментарях Руху ЧЕСНО мери міст висловлювалися проти скасування пайової участі, оскільки за ці кошти громади будують комунальну й соціальну інфраструктуру.

 

 

Як перемогу Міндовкілля депутати і ряд екоактивістів подають заборону поліетиленових пакетів. До 2023 року мають залишитися лише екологічні альтернативи.

Але цей закон комплексно не вирішує проблеми ні сміття (тверді побутові відходи), ні відходів загалом (промислові, медичні, електричні тощо). Тому потрібно, щоб парламентарії прийняли в другому читанні ще й закон про управління відходами (той самий, на спробі коригування якого «спалився» депутат Олександр Юрченко). Одна з новацій цієї законодавчої ініціативи — т. зв. розширена відповідальність виробника, тобто виробник тари й упаковки має відповідати за їх збір, сортування, переробку та утилізацію (це не означає, що ми перестанемо платити за вивезення сміття :)).

Проміжні успіхи — закон «Про державний екологічний контроль», який поки що пройшов лише перше читання, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів». Перший розпочинає реформу екоінспекції, другий започатковує збереження самосійних лісів та захищає ліси від земельного дерибану. На виконання директив ЄС було прийнято ще один закон щодо захисту тварин від жорстокого поводження та створення охоронних зон для захисту тваринного та рослинного світу. Який уже чекає на підпис президента. Хоч він не ідеальний, але екологи й зоозахисники відзначають, що з ним буде значно легше боротися за захист тварин від жорстокого поводження та збереження біорізноманіття тваринного й рослинного світу.

Перш ніж піти на канікули, 15 липня парламент повернув на доопрацювання ще одну важливу ініціативу — «Про території Смарагдової мережі», тим самим відтермінувавши прийняття.

Смарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій європейського значення, яку створюють на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Закон доволі м’який, «європейський», спрогнозувати, наскільки він буде дійовим в Україні, складно. Але мати ще один інструмент захисту дикої природи завжди корисно.

Забракнуло голосів і для прийняття законопроєкту «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності». З огляду на те, що це повторне перше читання, послати на доопрацювання його вже не вдасться. Потрібно реєструвати новий проєкт.

Обидва ці законопроєкти були євроінтеграційні й підтримані представництвом ЄС та рядом депутатів Європарламенту.

Ще на початку роботи нардепи впровадили штрафи за перевезення дітей без автокрісел. Такі ж вимоги діють у Європі. І вже через рік запрацювала фіксація порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі. Щоб ця ініціатива працювала повноцінно, важливо ще й ухвалити закон про розподіл коштів, отриманих від штрафів. Частину коштів мають отримувати громади, — це мотивуватиме їх встановлювати і обслуговувати камери. Наразі кошти від штрафів отримують лише держбюджет і МВС, тоді як закупівля камер та витрати на їх обслуговування лягають на місцеві бюджети.

А навесні 2021 парламент ухвалив рішення про пільгове розмитнення «євроблях».

Якщо підбити підсумки, то за 13 вищезазначених законопроєктів, які в різних сферах реформували країну, голоси парламентських фракцій розподілилися так.

Звісно, що список #Зрад і #Перемог не є вичерпним і перелік законодавчих ініціатив, як зі знаком «мінус», так і зі знаком «плюс», можна продовжити.

Нагадаємо: Рух ЧЕСНО проаналізував також законодавчі успіхи та невдачі Володимира Зеленського.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК