Династія "романових"...

Напередодні новорічних свят ось уже восьмий раз поспіль державний концерн "Укроборонпром" проживає чергову річницю з моменту його створення, залишаючи незабутній слід не тільки в історії українського оборонно-промислового комплексу, а й у матеріалах численних справ оперативного обліку та розслідувань у рамках кримінальних проваджень.

Навряд чи хтось заперечуватиме, що уряд, ухвалюючи 29 грудня 2010 р. постанову про створення згаданого концерну, мав на меті зміцнити оборонну промисловість країни. Та й основні ідеологи цього процесу не розраховували на те, що вибудувана Януковичем і Саламатіним система для контролю над фінансовими та ресурсними потоками потрапить у "вдячні" руки функціонерів чинної влади.

Активна Love Story П.Порошенка і "Укроборонпрому" розпочалася майже за два роки до обрання його президентом - у часи перебування на посаді міністра економічного розвитку України. Уже тоді міністр Порошенко, отримавши з рук колишнього міністра оборони Д.Саламатіна шматочок оборонного замовлення для "Ленінської кузні" в сумі 36 млн гривень, перейнявся питаннями фінансових потоків для "Укроборонпрому". На той час у дорученні першого віце-прем'єра уряду В.Хорошковського П.Порошенкові, Д.Саламатіну і колишньому міністру фінансів Ю.Колобову це справді йменувалося як "забезпечення фінансування першочергових потреб оборонно-промислового комплексу".

Не без участі Петра Олексійовича Кабінет Міністрів видав уряду гарантії для забезпечення реалізації поставки бронетехніки за Іракським контрактом, який занапастила жадібність Д.Саламатіна, котрий привласнив практично всю агентську винагороду, що призначалася іноземним партнерам зі США, що супроводжували цей контракт.

Мінекономрозвитку разом із Мінфіном у поті чола за дорученням уряду займалося не менш цікавою історією, пов'язаною зі списанням боргів підприємствам "Укроборонпрому" і просуванням т.зв. інвестиційних проектів за тим-таки Іракським і Тайським контрактами під урядові гарантії в сумі понад 2 млрд грн.

Ці епізоди з минулого не йдуть у жодне порівняння з "досягненнями" сучасних призначенців на "Укроборонпром" президента П.Порошенка, а за сумами виведених у тінь коштів ця команда цілком може претендувати на окремі томи національної книги рекордів.

Конституційний лікнеп...

Навіть у найстрашнішому сні ні В.Януковичу, ні головному ідеологові створення "Укроборонпрому" Д.Саламатіну не могло приснитися, що їхнє дітище почне нести золоті яйця в кошики нинішніх можновладців, тільки в іще більших масштабах, установивши контроль над фінансовими потоками не тільки від експорту зброї, а й відкушуючи ласі шматки від оборонного замовлення країни.

Не розкрию державної таємниці, зазначивши, що за часів президентства В.Януковича "Укроборонпром" був створений із порушенням Основного Закону і законодавства, яке діяло навіть тоді. Нинішні правоохоронці кваліфікують ці операції не інакше як "узурпація влади". Уряд М.Азарова своєю постановою, затвердивши статут "Укроборонпрому", "трішки" підправив і розширив конституційні повноваження президента, додавши до них можливість призначати своїм указом генерального директора державного концерну. "Фішка" Д.Саламатіна полягала в тому, що прем'єр-міністр усього лише робив подання про призначення керівника концерну, а от зняти його міг тільки президент. Саме таке формулювання в тексті урядової постанови повністю виводило з-під контролю Кабінету Міністрів практично всю оборонну промисловість країни і, ясна річ, усі тіньові фінансові потоки від експорту зброї. Я свідомо акцентую увагу саме на цій позиції, оскільки організовувати злодійські схеми на мізерному на той час оборонному замовленні було досить складно і не дуже продуктивно.

Втілюючи в життя передвиборне гасло "Жити по-новому", П.Порошенко, ймовірно, вирішив нічого не змінювати в схемах контролю над фінансовими потоками, а тому скористався повноваженнями "узурпатора"-втікача, розставивши своїх "романових" на ключові позиції у сфері оборонної промисловості.

Першим, хто звернув увагу на вільне трактування президентом власних повноважень, був, хоч як дивно, відставний прем'єр-міністр А.Яценюк. Під час засідання уряду наприкінці вересня 2014 р. прем'єр-міністр уперше поцікавився, хто контролює діяльність "Укроборонпрому", і, затребувавши статут концерну, був вражений тим, що саме уряд повинен управляти цим підприємством і відповідати за результати "плідної" роботи його менеджменту. У протоколі №80, що з'явився після цього засідання, Кабінет Міністрів доручив Мінекономрозвитку разом із Мін'юстом, Міноборони і ДК "Укроборонпром" привести всі законодавчі й нормативно-правові акти, які регулюють діяльність концерну, у відповідність Конституції, мотивуючи це неможливістю для уряду здійснювати "дієвий контроль за функціонуванням Державного концерну "Укроборонпром" і підприємств, що входять до його складу", а також відсутністю контролю за діяльністю його молодоменеджерів.

Один з присутніх на засіданні уряду високопоставлених чиновників майже дослівно заявив: "Вони там крадуть, а прем'єр-міністр несе за це відповідальність, а гендиректора концерну призначає і звільняє президент". До речі, це рішення уряду належало виконати у двотижневий строк.

Нехай не засмучується сильно Арсеній Петрович: ні за два тижні, ні за чотири роки нічого не змінилося й нещодавно президент додав до свого літопису ще один указ, що "відповідає Конституції", про призначення наступного керівника з династії "романових", який гарував на ниві торгівлі зброєю на посаді в "Укрспецекспорті" з 1996 р., до і після перебування при владі ростовського "узурпатора".

Що є who в "Укрспецекспорті"?

Мене не мучать навіть непевні сумніви стосовно того, що ключову роль у виборі президентом генерального менеджера концерну відіграли вибори президента. Нового керівника "Укроборонпрому" не треба вчити, як заробляти на експорті зброї. Він не з чуток знає, як управляти офшорними компаніями та їхніми рахунками, навіть не виїжджаючи за межі країни. І тим паче П.Букіну не треба пояснювати, як це було у випадку з його попередником Романовим, що таке офшори, агенти, посередники, як "заробляти" на маркетингу, страховці, транспортних послугах, погодженні цін і ринків збуту для спецекспортерів, як "продавати" вигідні зовнішньоекономічні контракти своїм же конкурентам. Букін - досвідчений кадр. Судячи з похмуро-дороговезного автопарку, який вишикувався біля офісу РНБО на вулиці Каменєва. Судячи з низки функціонерів "Укроборонпрому" з напруженими обличчями, які гарячково складають подумки суми майбутніх витрат і доходів, було обрано найдостойнішого кандидата, імовірно, здатного забезпечити контроль над фінансовими потоками "Укроборонпрому" і якнайбільші надходження.

Практично всі схеми, що їх практикують менеджери оборонної промисловості з виведення в тінь фінансових коштів, відомі. Єдина особливість полягає в тому, що не всі вони виявлені. Причини такого "пасивного" ставлення правоохоронних органів до цієї теми можуть бути різні - недбальство, брак досвіду та кваліфікації, корупція, що псує зір. Але навіть епізоди, які потрапили в матеріали кримінальних проваджень, свідчать про грандіозні масштаби тіньового бізнесу в сфері експорту зброї та в ОПК у цілому.

Показовою в цьому плані є історія "співробітництва" ДК "Укрспецекспорт" з фірмою Paramount General Trading LLC у поставці наприкінці 2014 р. Головному управлінню озброєнь Іраку запчастин і комплектуючих до бойових літаків. Необхідно уточнити, що виконавчий директор компанії - контрагента "Укрспецекспорту" навіть не знав, що він задіяний у реалізації контракту з поставок продукції та послуг військового призначення в Ірак, а через рахунок його підприємства транзитом "пролетіли" суми, які в кримінальному провадженні кваліфікуються як особливо великий розмір. Скільки грошей було вкрадено в ході цієї супероперації, нехай установлюють слідчі, але в цій самій операції засвітилася ще одна компанія з реєстрацією на Британських Віргінських островах під назвою Fremont Group SA з рахунком у банку Латвії, бенефіціаром і справжнім директором якої є громадянин України. Саме цьому громадянину було перераховано частину коштів, викрадених у ході "роботи" "Укрспецекспорту" з постачання комплектуючих і запчастин Іраку. Таким чином, схема з відмивання незаконно отриманих коштів завершилася на рахунку громадянина України в українському банку. Ще частину коштів від цієї операції було перераховано зареєстрованому в Миколаєві ТОВ "Бікон енд бей шипінг" нібито за послуги митного оформлення та транспортування товару для іноземного контрагента. Куди пішли викрадені в держави гроші? Навіть фантазувати не треба!

А от іще одній схемі "Укрспецекспорту" може позаздрити сам Девід Копперфільд! За одним із зовнішньоекономічних договорів державна компанія здійснила поставку товарів військового і подвійного призначення за кордон на суму більш як 3 млн дол. США. Ці товари матеріалізувалися просто з повітря. Постачальник цієї продукції ТОВ "НВБ Армінжиніринг" не може пояснити, звідки в нього вони з'явилися, як і не може надати документи, що підтверджують походження військового майна в компанії. Подібні угоди з підприємствами "Укроборонпрому" здійснювали щонайменше ще 10 приватних підприємств. Як опинилася в них продукція військового призначення? На яких підприємствах ОПК її було викрадено? Які військові підрозділи не отримали комплектуючих і запасних частин? І найголовніше: у чиїх кишенях осядуть тіньові фінансові ресурси і на які цілі їх буде спрямовано?

Не оминули "Укрспецекспорт" і операції з конвертаційними центрами. Чого тільки варте співробітництво держкомпанії з ТОВ "Сучасне спеціалізоване обладнання і технології"! Упродовж 2014-2016 рр. з цього ТОВ на фіктивні підприємства, що перебувають у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій областях і в Києві, було виведено й переведено в готівку десятки мільйонів гривень, отриманих "Укрспецекспортом" під час реалізації низки зовнішньоекономічних контрактів.

Насамкінець, щоб було очевидно, Петре Олексійовичу, що ваш останній кандидат - справді гідний кандидат президента, зверніть увагу на операцію "Укрспецекспорту" із закупівлі у 2015-2016 рр. у рамках оборонного замовлення спеціалізованих автомобілів Volkswagen для Управління державної охорони України, яке охороняє президента. Вам сподобається!

Уся президентська рВать…

Розкрадання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію державного оборонного замовлення, якось перестало, особливо останнім часом, викликати ідіосинкразію в суспільстві. Нікого вже не дивує вибудувана українськими чиновниками й менеджерами оборонки сурогатна вертикаль управління оборонною промисловістю й спецекспортерами, що дозволяє вимивати в тінь державні ресурси й кошти. Нікого не дивує миготіння в іноземних засобах масової інформації прізвищ високопоставлених чинів України, які банально крадуть у свого власного народу. Нікого не дивують і численні запити зарубіжних правоохоронних органів щодо операцій, пов'язаних із відмиванням незаконно отриманих коштів у результаті реалізації українськими спецекспортерами зовнішньоекономічних договорів.

У 2015-2016 рр. держпідприємство "Укрінмаш" (у рамках виконання державного оборонного замовлення) зобов'язалося поставити Міноборони двигуни для бронетехніки. Цей контракт був "успішно" виконаний шляхом закупівлі двигунів у німецької компанії SNE Shirin Nabiev Exporthandel, яка у свою чергу придбала їх у наших сусідів у Молдові - фірми Auto-Prezent. У результаті цієї операції державний бюджет України втратив одразу 2 млн грн.

Ще масштабніше розслідування, можливо, розгорнеться найближчим часом на території Латвії, через банки якої співробітники компанії "Укрспецекспорт" перевели на офшорні компанії впродовж кількох років понад 138 млн грн.

В одному зі своїх попередніх матеріалів я згадував про компанію Fuerteventura Inter LP з британською юрисдикцією, що перебуває за місцем масової реєстрації офшорних компаній, на рахунки якої ДП "Укрінмаш" у 2015 р. переказало майже 2 млн дол. агентської винагороди за фіктивні послуги. Хочу повідомити, що прізвища громадян України, які управляли рахунками зазначеної британської компанії, уже відомі. Почекаємо рішення суду. Гадаю, президент прокоментує його незалежність.

Федеральна прокуратура Швейцарської Конфедерації розслідує справу за фактом легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Уже сьогодні відстежено понад 4 тис. транзакцій з перерахування коштів з рахунків українських компаній на офшорні компанії й у зворотному напрямку. До речі, у цій справі "засвітилися" й підприємства "Укроборонпрому". Цілком очевидно, що тема використання рахунків офшорних компаній стає досить "токсичною" для тіньового бізнесу.

Детектор брехні "Укроборонпрому"…

Перевіряти чиновників і співробітників підприємств на поліграфі останнім часом стало мало не трендом. Не пройшло це й повз "Укроборонпром".

Принаймні одна з приватних (!) компаній, де працівники оборонної промисловості України перевіряються з використанням детектора брехні, мені відома. Установочні дані співробітників, телефони й адреси є в редакції.

Можливо, використання поліграфа для перевірки керівників і співробітників на причетність їх до корупційних діянь чи іншої протиправної діяльності - це правильно. Як варіант. Тільки незрозуміло, ким і як матеріали цієї перевірки можуть бути використані з урахуванням трудового законодавства й відсутністю правового поля в цій сфері?

Але не це зараз найцікавіше! Багато співробітників "Укроборонпрому" та його підприємств мають допуск до державної таємниці. Комерційна і внутрішня інформація на підприємствах ОПК може й не мати грифів, але для іноземних спецслужб це своєрідний Клондайк.

А тепер щодо суті питань, які ставлять працівникам підприємств ОПК. Гадаю, для української контррозвідки це буде цікаво. А питання співробітникам ПОП при перевірці на детекторі брехні ставлять такі: чи є ви співробітником СБУ, співробітником ГУРМО, співробітником СЗР, агентом спецслужб? Другий блок питань стосується реалізації зовнішньоекономічних контрактів і конкретних напрямків співробітництва з іноземними державами. Крім того, цілий спектр питань спрямований на перевірку особистої лояльності до конкретних керівників, кураторів Укроборонпрому і виявлення можливих донощиків.

Особисто в мене у зв'язку з такою практикою використання детектора брехні виникло два припущення.

Перше. Може, я чогось не розумію, але в "Укроборонпромі", по-моєму, почали боротися не з іноземними, а з українськими спецслужбами.

І друге. Хто й навіщо збирає інформацію про діяльність підприємств оборонно-промислового комплексу, про роботу за зовнішньоекономічними контрактами, про контакти наших спецекспортерів з потенційними й реальними покупцями нашої зброї за кордоном і по конкретних країнах, а тим більше в приватній квартирі житлового будинку? Чи не з'явився на обрії наступний "перекладач Гройсмана", якого виводитимуть невдовзі під білії руки.

До речі, ще одна приватна компанія, яка сильно цікавиться інформацією про діяльність ОПК, спливла в Миколаєві. Цілком імовірно, керівники "Укроборонпрому" не знають, що майже рік тому в офісі однієї з приватних компаній СБУ вилучила безліч оригіналів і копій документів "Укроборонпрому" і його підприємства "Промоборонекспорт".

Пам'ятається, що недавно один із заступників секретаря РНБО навіть звинуватив журналіста в державній зраді за фактом оприлюднення копій деяких контрактів про поставки у рамках державного оборонного замовлення автомобільної техніки. Не треба так хвилюватися, Олегу Володимировичу! Працівники СБУ серед численних документів виявили копії матеріалів одного з засідань Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва під вашим керівництвом і плану ВТС з В'єтнамом з комерційними пропозиціями, результатами переговорів і узагальненою інформацією щодо зовнішньоекономічних контрактів з цією країною, зведені таблиці відвантаженої спецекспортерами продукції й отриманими в результаті реалізації зовнішньоекономічних контрактів надходженнями.

Окрім різноманітної технічної інформації, слідчі СБУ вилучили під час згаданого обшуку копію секретного документа про орієнтовну потребу збройних сил в озброєннях, військовій техніці, матеріально-технічних засобах. Для недосвідчених поясню, що в сфері оборонного замовлення в сучасній армії більшого секрету, ніж цей документ, немає.

У цій ситуації не можу не порадіти за "Укроборонпром"! Найближчим часом буде проведено міжнародний аудит, а уряд США його профінансує. І, за повідомленням прес-служби держконцерну: "проведення такого аудиту серед державних промислових об'єднань стане першим в історії України". Боюся, аби не стало останнім…