Депутатське Євробачення

Ще рік тому переважна більшість представників партії влади були впевнені, що всі жорсткі заяви Москви стосовно Києва пов’язані виключно з несприйняттям російським дуумвіратом постаті Ющенка та інших представників «помаранчевого табору».

Регіонали свято вірили, що після «харківських угод», відмови України від членства в НАТО, бурхливої діяльності Дмитра Табачника на ниві переписування підручників історії, щомісячного гостинного прийняття ідеолога «русского мира» патріарха Кирила підстав для критики Росією нової української влади апріорі бути не може і двосторонні відносини розвиватимуться гармонійно та взаємовигідно. Тому останні заяви президента РФ Дмитра Медведєва про «незрілий політичний лад в Україні» і схожі на шантаж «запрошення» приєднатися до Митного союзу були сприйняті як холодний душ, надзвичайно корисний, до речі.

Останнім часом зовнішньополітична риторика партії влади змінюється, і навіть найбільш одіозні її представники вже без учорашнього пієтету розмірковують про «харківські угоди» та Митний союз.

Цього тижня парламент, по суті, поставив крапку в дискусії щодо можливого приєднання до «союзу чотирьох», прийнявши відповідну постанову «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС (ЗВТ) та Митним союзом» («за» - 290 депутатів), яка визначає основним першочерговим завданням на найближчу перспективу завершення переговорів та підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС як невід’ємної частини Угоди про асоціацію.

Так само показовими є результати першого соціологічного опитування, проведеного цього місяця в стінах Верховної Ради центром соціологічних досліджень «Соціовимір» до Дня Європи, що його 20-21 травня традиційно відзначають в Україні. Під час опитування, в якому взяли участь керівництво парламенту та представники всіх парламентських фракцій (відповідно до їх представництва у Раді), українські депутати дали відповідь на запитання про своє бачення європейських перспектив України та роль парламенту в цьому процесі. Результати зазначеного опитування свідчать, що тема євроінтеграції - на сьогодні об’єднавча навіть у поляризованому й наелектризованому українському парламенті.

Так, переважна більшість депутатів (66%) переконані, що найбільш точно інтересам українців відповідає саме європейська модель державного устрою, яка забезпечую високий рівень соціального захисту, ринкову економіку, верховенство права.

Примітно, що з 50 опитаних депутатів однозначних прихильників російської моделі (з її керованою демократією, протекціонізмом держави та неоімперськими геополітичними амбіціями) виявилося лише два, китайської - також два депутати - один фанат заокеанської моделі з сильною президентською владою.

Згідно з опитуванням, більшість народних обранців позитивно сприймають ідею європейської інтеграції. Кожен другий мій колега (56%) вважає, що євроінтеграція як мета має найбільше шансів об’єднати громадян України в єдину політичну націю. При цьому депутати самокритично визнають: народ у нас мудріший і більш готовий до компромісів, ніж політики, бо лише 46% колег вірять, що тема євроінтеграції може вгамувати пристрасті і в сесійній залі, хоча 26% - вважають, що це не тема для порозуміння.

В анкеті депутати зазначили, що найважливіші питання для дискусій (а отже, саме ці проблеми найактуальніші і для вирішення) - боротьба з корупцією, соціальний захист населення та лібералізація економіки. При цьому жоден із колег не назвав серед пріоритетів питання історії, наприклад. Незрозуміло тільки, навіщо ж із такою нав’язливою регулярністю на порядок денний Ради виносяться постанови про відзначення річниці Жовтневої революції чи розвішування червоних прапорів, навколо яких точаться справжні баталії - спочатку в залі парламенту, а потім на різноманітних ток-шоу…

До речі, в Євросоюзі проблеми історії взагалі винесено за рамки політичних дискусій: політики коректно залишили ці розмови історикам та експертам. Так само серед проблем, котрі гальмують поступ України до ЄС, ніхто з депутатів не назвав ситуацію зі свободою слова. Можливо, тому, що на тлі корупції, битва з якою поки що розгорнулася лише на рівні з’ясування стосунків із опозиційними політиками та їхніми водіями, чи різкого зниження рівня життя населення ситуація в медіа справді не така катастрофічна. Водночас абсолютна більшість депутатів (82%) скаржаться, що їхні виборці не мають достатньої інформації про суспільства країн ЄС.

Звісно, адже в численних талант-шоу, які заполонили українське телебачення, про євроінтеграцію не заспіваєш і не затанцюєш. А з серйозними аналітичними програмами у наших медіа «напряг». При цьому я й мої колеги-депутати не звалюємо всю вину за інформаційний голод українців у питаннях євроінтеграції виключно на журналістів і самокритично визнаємо, що жоден із державних інститутів на сьогодні не доклав достатніх зусиль, аби надати суспільству різнобічну інформацію про всі переваги та ризики інтеграції до ЄС.

Так, лише третина опитаних вважають, що парламент і виконавча влада роблять достатньо євроінтеграційних зусиль, кожен другий - що недостатньо, ще менші бали щодо своєї євроінтеграційної активності отримала опозиція. Водночас дві третини (66%) депутатів вважають, що їхня політична сила надає вдосталь уваги питанням євроінтеграції. То хто ж тоді не допрацьовує?

При цьому мене особисто найбільше тішить переконаність переважної більшості моїх колег (72% ), що задля посилення та активізації руху України на європейському векторі їхня політична сила може навіть відкоригувати свою партійну програму. Якби всі наші партії та їхні висуванці при владі звіряли свою повсякденну роботу і діяльність із європейськими правилами, ми б більше не чули від Брюсселя справедливих заяв, що там чекають від Києва не лише правильних, гарних слів, а й практичних кроків.

І насамкінець. Переважна більшість депутатів виступають за посилення діалогу ЄС - Україна (70%). А в рейтингу питань, які слід вирішити для покращення відносин між Києвом і Брюсселем, як першочергові йдуть: створення ЗВТ, запровадження європейських стандартів життя (сподіваюся, для всіх українців, а не «України для Людей»), адаптація державних інститутів до європейських стандартів та запровадження безвізового режиму. Від себе дозволю додати: захист прав людини, що є ключовою цінністю для європейців і має стати нормою для українського суспільства.

Майже всі опитані депутати (92%) виступають за активізацію діалогу між Верховною Радою і Європарламентом, усвідомлюючи, що будь-які ініціативи в цьому напрямі працюють на євроінтеграцію, на здоровий лобізм України у єврокоридорах.

Нещодавно у ВР було створено міжфракційне об’єднання «Європейський вибір» і депутатську групу зі зв’язків із Європейским парламентом. Тепер важливо наповнити роботу цих груп, які об’єднали депутатів усіх фракцій, окрім комуністів, практичним змістом. Тоді і в сесійній залі збільшиться відсоток тих, хто повірить, що євроінтеграція має стати українською національною ідеєю.