Чи є роялті, задекларовані президентом України, винагородою від творчої діяльності?

Ознайомившись із повідомленням про суттєві зміни в майновому стані президента України, розумієш, що задекларовані роялті не є винагородою за здійснення творчої діяльності, оскільки внесені в декларацію 4 880 000 гривень роялті нараховано за користування торговою маркою, а 104 000 гривень - як компенсацію за користування торговою маркою.

Слід зазначити, що результатом творчої діяльності є об'єкти права інтелектуальної власності, в яких є автор або виконавець, бо ці об'єкти створюються творчою працею фізичної особи.

До об'єктів права інтелектуальної власності, які мають автора, належать літературні і художні твори, комп'ютерні програми та інші твори, виконання, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компоновки (топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційна таємниця (ноу-хау).

Ці об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути результатом творчої діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До об'єктів права інтелектуальної власності, які не мають автора, належать торгові марки (відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" торгові марки є знаками на товари і послуги), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Ці об'єкти права інтелектуальної власності не є результатом творчої діяльності фізичних осіб, у тому числі осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Більш детально про розподіл об'єктів права інтелектуальної власності на ці групи - в статті "Роялті народному депутату" (DT.UA, №43–44 від 16 листопада 2019 року).

У зв'язку з тим, що роялті, задекларовані президентом України, не є винагородою від творчої діяльності, то діяльність із надання ліцензії на використання торгової марки є діяльністю, яка, на мій погляд, підпадає під частину 1 статті 172-4 "Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності" Кодексу України про адміністративні правопорушення:

"Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом".

Вважаю, щороялті, отримані за використання торгової марки, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких належить президент України (частина 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"), є винагородою за здійснення інших видів діяльності, які обмежені пунктом 1 частини 1 статті 28 "Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності" зазначеного закону.

На мою думку, до інших видів діяльності можна віднести надання ліцензії на використання торгової марки, за використання якої виплачується винагорода, оскільки роялті, отримані за надання ліцензії, не є доходом від підприємницької діяльності чи винагородою від роботи за сумісництвом.

Для того щоб укласти ліцензійний договір та отримувати роялті, особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не треба займатися підприємницькою діяльністю чи працювати за сумісництвом.

На цьому місці у деяких осіб точно заблищать очі від передчуття можливості включити президента України до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Пані та панове, охолоньте. Вважаю, що поки що президент України та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з цього приводу можуть спати спокійно, оскільки санкції, передбачені частиною 1 статті 172-4, застосувати складно.

Звичайно, погано, що президент України напевно встряв у халепу. Але, як то кажуть, лихо не без добра, адже проблема з декларуванням роялті від використання торгових марок президентом України може запустити процес внесення відповідних змін до законодавчих актів, які допоможуть викорінити хоча б корупцію з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Що робити?

На мою думку, це запитання неодмінно поставлять Верховна Рада, Національне агентство з питань запобігання корупції, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та громадяни України, яких корупція просто дістала.

Для викорінення правопорушень, пов'язаних із використанням торгових марок, Верховній Раді, на мою думку, слід внести зміни до частини 1 статті 172-4Кодексу України про адміністративні правопорушення і до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Щоб частина 1 статті 172-4 працювала, Верховній Раді необхідно внести зміни в частині санкцій, виклавши їх у такій редакції: "тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди".

Верховній Раді також слід внести зміни до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", які дадуть змогу виплачувати роялті тільки особам, які реально виробляють товари і надають послуги.

Зупинимося на цих змінах у законі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власником свідоцтва може стати фізична чи юридична особа. У зв'язку з тим, що статус фізичної особи не визначається, то власниками свідоцтва стають громадяни України, які не виробляють продукції і не надають послуг.

У деяких фахівців є думка щодо звуження кола фізичних осіб, які можуть отримати свідоцтво, до фізичних осіб-підприємців. З цією думкою не можна погодитися, бо є особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, а займаються незалежною професійною діяльністю або є членами творчих спілок.

З огляду на те, що роялті нараховується за ліцензійним договором, то, на мій погляд, вирішити проблему можна за рахунок: 1) заборони надання ліцензії, якщо власник свідоцтва не займається виготовленням товарів і наданням послуг, і 2) умов договору про контроль власником свідоцтва якості товарів (послуг), які виготовляються (надаються) ліцензіатом, тобто особою, яка нараховує роялті. При цьому частину 8 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" слід викласти у такій редакції:

"Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знаку на підставі ліцензійного договору в період виготовлення власником свідоцтва товарів чи надання ним послуг, які маркуються цим знаком.

Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг, які виготовляє чи надає власник свідоцтва в період дії ліцензійного договору, і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови".

Вважаю, що запропоновані зміни до закону дадуть можливість повністю виключити нарахування роялті фізичним і юридичним особам, які не виробляють товарів і не надають послуг.

Зміни в декларації

На мою думку, НАЗК слід внести відповідні зміни щодо виокремлення роялті за кожен вид об'єкта права інтелектуальної власності до розділу 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації та аналогічного розділу 2 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У нинішній декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані не передбачено виокремлення роялті за кожен вид об'єкта права інтелектуальної власності, що не дає змоги побачити правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо роялті отримано за використання різних об'єктів права інтелектуальної власності.

У зв'язку з тим, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть здійснювати незалежну професійну діяльність (пункт 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України), а саме - наукову, артистичну, літературну, художню та іншу творчу, то вважаю за доцільне включати в декларацію інформацію про незалежну професійну діяльність.

Про інші пропозиції щодо декларування об'єктів права інтелектуальної власності - в уже згадуваній статті "Роялті народному депутату".

Крім того, на мою думку, НАЗК слід надати додаткові роз'яснення щодо внесення даних про нематеріальні активи і доходи у вигляді роялті, оскільки інформації явно недостатньо, про що можна судити за наявними деклараціями.

Наведемо кілька прикладів заповнення граф розділів 10 і 11 у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, у графі "Опис об'єкта права" розділу 10 декларації Віталій Володимирович Кличко дає опис торгової марки без зазначення номера свідоцтва на знак для товарів і послуг, а Володимир Олександрович Зеленський вказує номер охоронного документа (патенту та свідоцтва) без опису об'єкта права інтелектуальної власності.

Вважаю, що відсутність інформації про охоронні документи ускладнює перевірку даних, внесених до декларації.

У графі "Джерело доходу" розділу 11 декларації Віталій Кличковказує самого себе, хоча, на мій погляд, це неможливо.

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід: 1) розірвати ліцензійний договір, за яким нараховуються роялті за використання торгової марки, та 2) передати майнові права на торгову марку іншій особі.

Детальніше про передачу права на торгову марку особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - у статті "Причини політичного тролінгу партії "Слуга народу"(DT.UA, №33 від 7 вересня 2019 року), в якій розглядаються проблеми зі знаками для товарів і послуг (відповідно до Цивільного кодексу України знак на товари і послуги є торговою маркою), які зареєстровані на Володимира Зеленського.

Полювання на корупціонерів

Громадяни України можуть долучитися до боротьби з корупцією, скориставшись онлайн-тестом із перевірки правопорушень, пов'язаних із торговими марками, який створений за алгоритмом, наведеним у зазначеній вище статті "Роялті народному депутату".

Для того щоб розпочати полювання на корупціонерів, необхідно вибрати особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, пройти тест і за результатами тестування подати заяву до НАЗК.

Мисливцям на корупціонерів слід знати, що з 1 січня 2020 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції". З гарантіями захисту викривачів та умовами отримання винагороди можна ознайомитися на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Вважаю, що спільними зусиллями Верховної Ради, НАЗК і громадян України ми зможемо подолати пов'язані з корупцією правопорушення з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.