В односторонньому порядку? Зіштовхнувшись із надлишковою ліквідністю, банкіри стали маніпулювати з дохідністю депозитів

З приходом весни вітчизняні банки, повіривши, мабуть, в обіцяну урядом стабільність, почали реальне зниження відсоткових ставок за всіма депозитними вкладами. Тільки за квітень дохідність депозитів знизилася на один-два відсоткових пункти, залежно від валюти і банку. З початку ж року вони просіли вже на 2—6%. Найбільше постраждали валютні вклади і вклади «до запитання». Найвища динаміка падіння ставок за депозитами в євро, де ставки з початку року просіли в середньому вже на 4—6%. Деякі банки знизили дохідність депозитів у євровалюті навіть удвічі. Долар знижується повільніше — приблизно на 2—4%. Менш чутливими виявилися гривневі депозити: ставки знизилися на 1—2% і поки що зупинилися на досягнутому рівні. Банкіри вважають, що найближчим часом цей процес триватиме. Проте чи справдяться їхні сподівання, поки що сказати важко, — ситуація залежить від багатьох економічних, політичних і навіть психологічних чинників.

Бажаючи заощадити на клієнтах, банкіри починають знижувати ставки навіть за вже укладеними депозитними договорами. Причому маніпуляції банкірів із дохідністю за вкладами не завжди цілком законні. У договорах термінового депозиту часто передбачається можливість зміни відсоткової ставки. Проте сьогодні ч. 4 ст. 1061 Цивільного кодексу забороняє змінювати дохідність вкладу в односторонньому порядку. Ставка може бути змінена лише шляхом підписання (за згодою із вкладником) додаткової угоди до договору строкового вкладу. Клієнт, у свою чергу, має законне право відмовитися від підписання додаткової угоди про зміну відсоткової ставки. І якщо банк порушує норми Цивільного кодексу, у клієнта є законна можливість у судовому порядку стягнути з банку суми відсотків, які він мав право отримати до зниження банком відсоткової ставки. Щоправда, як уточнюють юристи, це правило не поширюється на ощадні вклади з правом поповнення і часткового зняття коштів, які набули такої популярності минулого кризового року.

Втрата довіри

2009 рік став серйозним випробуванням для вітчизняної банківської системи. Внаслідок запровадження восени 2008 р. мораторію на дострокове зняття депозитів і банкрутства 20 фінустанов довіра населення до банків значно знизилася. Відплив вкладів, що розпочався ще восени 2008 року, примусив учасників ринку вжити серйозних заходів для відновлення своєї ресурсної бази. Лінійки депозитних продуктів були кардинально переглянуті й адаптовані до нових умов. Загалом, банкіри із завданням впоралися. По-при те, що, за підсумками року, сукупний депозитний портфель фізичних осіб «схуд» на 1,9% (на 4,1 млрд. грн.), позитивна тенденція проявилася вже у II півріччі 2009 року і збереглася на початку 2010 року. Втім, за загальною усередненою статистикою криється масштабний перерозподіл депозитного портфеля між учасниками ринку.

Одні кредитні структури зуміли не тільки зберегти, а й істотно збільшити ресурсну базу, інші ж зазнали чималих втрат. «Значно наростити роздрібний депозитний портфель змогли переважно іноземні банки зі стабільними материнськими структурами, а також ряд українських лідерів ринку, котрі зуміли нівелювати вплив негативних чинників, — відзначає заступник голови правління з роздрібного бізнесу Universal Bank Ігор Дорошенко. — Навпаки, відплив вкладів здебільшого спостерігався в ряді проблемних українських банків, у які НБУ ввів тимчасові адміністрації».

Серед структур, що входять до міжнародних фінансових груп, можна назвати Ерсте Банк, який протягом 2009 року подвоїв свою ресурсну базу (депозити і поточний рахунок); Universal Bank, чий приріст роздрібного депозитного портфеля перевищив 45%; «ОТП Банк», який збільшив обсяг вкладів приватних клієнтів на 37,5%; «СЕБ Банк», банк «Форум», Укрсиббанк тощо. З «іноземців» також успішно працювали банки з російською участю — «Альфа-банк», «ВТБ банк» і «Дочерний банк Сбербанка России». Серед українських структур обсяг вкладів населення збільшили державні Ощадбанк і Укрексімбанк, а з інших банків, котрі входять до групи найбільших і великих, хороших результатів досягли Приватбанк, Брокбізнесбанк, ПУМБ, «Кредит-Дніпро», «Дельта», «Хрещатик».

Конкурентна боротьба за ресурси населення в період кризи сприяла підтримці депозитних ставок на досить високому рівні. В умовах кризи, коли зовнішні ринки запозичень для банків виявилися закритими, депозити населення стали основним джерелом ресурсів навіть для фінустанов з іноземним капіталом, які раніше віддавали перевагу дешевому фондуванню від материнських структур, а не дорогим заощадженням населення. Середньозважені ставки за строковими вкладами у гривні в 2009 р. становили 20—21% річних. Багато банків мусили залучати депозити від населення інколи під 23—25% річних. При цьому вкладники воліли розміщувати свої кошти на депозитах «до запитання», які можна було вилучити будь-коли. За підсумками минулого року, частка таких депозитів зросла до 26,8% депозитного портфеля. Не довіряли клієнти банків і національній валюті. Хоча за строковими вкладами у валюті фінустанови платили вкладникам значно менше — у середньому 11,3—11,5% річних, клієнти охочіше відкривали саме валютні депозити.

Внаслідок формування такого дорогого пасиву маржа банків сягнула мінімального значення за всю історію вітчизняного банківського бізнесу. Рівень доходів від кредитування ледь перекриває вартість залучених ресурсів. Сьогодні фінустанови змушені розміщувати ці кошти в короткострокові низькодохідні інструменти, такі як, наприклад, депозитні сертифікати НБУ. За великим рахунком, для банків такі операції збиткові. За оцінками експертів, українські банки матимуть надлишкову ліквідність протягом усього року. Залежно від величини банку, вона сягає мільярда гривень на місяць. Відмовлятися від депозитних грошей банк не може, але в розміщенні запроваджені серйозні обмеження. Банки знижують відсоткові ставки за депозитами, намагаючись знизити вартість ресурсів.

Сукупний обсяг коштів населення в українських банках збільшується останні шість місяців. Проте в умовах майже повної відсутності кредитування населення та економіки банкірам стало просто нікуди дівати гроші населення. Фінустанови нинішнього року не планують значного приросту кредитних портфелів. Розміщувати залучені кошти банкам, за великим рахунком, ніде, — знайти позичальників, готових узяти кредит під 25—30% річних у гривні, дуже проблематично, а валютне кредитування для більшості клієнтів заборонене.

Структура депозитів

Найшвидше втрачають у ціні валютні вклади. Це й не дивно: якщо на дорогі гривневі кредити попит хоч невеличкий, але є, то валютним кредитуванням банки практично не займаються, бо не мають права видавати позики в інвалюті позичальникам, котрі не отримують валютної виручки. Відповідно, доларів і євро банки практично не потребують (валюта необхідна їм лише для заміщення раніше залучених валютних ресурсів). Найістотніше знизилися відсоткові ставки за валютними вкладами у банках з іноземним капіталом, оскільки ця категорія фінустанов найменше потребує валютних ресурсів.

Угамувавши гострий ресурсний голод, банки змінюють пріоритети у формуванні пропозиції депозитних програм. Кризові нововведення, що активно просувалися на ринку протягом минулого року, поступово втрачають актуальність, а на перший план знову виходять традиційні депозитні продукти.

Більш пріоритетними для банків стають довгострокові депозити на термін понад рік. Сьогодні за такими вкладами — без можливості поповнення і зняття, з виплатою відсотків наприкінці строку — пропонуються найпривабливіші умови. Тим часом короткострокові депозити для фізичних осіб (особливо на термін до місяця) стають тягарем для банкірів, і їхня дохідність різко знижується.

Меншого значення для банків набувають не тільки короткі вклади, а й породжені кризою депозити з вільним доступом до коштів. Дорогі вклади до запитання, які активно просувалися на початку минулого року і за рівнем дохідності тільки трохи поступалися строковим, сьогодні перестають бути актуальними для банків. Саме за цими вкладами спостерігаються найбільше зниження ставок та їх перегляд банкірами в односторонньому порядку.

Втім, поки що структура попиту населення на депозитні продукти, як і раніше, не дуже відрізняється від пріоритетів 2009 року. Максимальний попит, як і раніше, спостерігається в сегменті ощадних рахунків і короткострокових депозитів терміном на один-три місяці. Водночас зростає попит і на строкові депозити в гривні на 6—12 місяців. Розуміючи, що ставки за депозитами мають тенденцію до зниження, клієнти схиляються до розміщення вкладів на терміни 6—12 місяців, щоб зафіксувати на цей період вищу ставку. За інших однакових умов перевагу, як і раніше, віддають вкладам з можливістю поповнення або пролонгації.

В очікуванні кредитування

Процес коригування умов депозитних продуктів, у який сьогодні втягнуті банки, почасти пояснюється стратегічною метою відновлення масового кредитування в найближчій або віддаленішій перспективі. Так, заборона на кредитування фізичних осіб у валюті безпосередньо впливає на умови вкладів у доларах США та євро, особливо популярних у період кризи. Ці обмеження НБУ призвели до зниження потреби банків у валютних пасивах і стали головною причиною зниження ставок за валютними депозитами.

Втім, зменшення потреби у валютних ресурсах більшою мірою характерне для банків, орієнтованих на роздріб. Обмеження НБУ можуть не чинити істотного впливу на умови депозитних програм банків, які спрямовують залучені валютні кошти переважно на кредитування корпоративних клієнтів для реалізації їхньої зовнішньоекономічної діяльності.

У рамках нинішньої ситуації для відновлення кредитування банкам потрібна національна валюта. Проте, зважаючи на високу вартість залучення гривневих депозитів населення, запропонувати оптимальні умови роздрібних позик банкам навряд чи вдасться.

Зниження гривневих ставок стає необхідним для поновлення кредитування. І банки сьогодні свідомо йдуть на цей крок. Проте в умовах розгортання кредитних програм попит на ресурси зростатиме, а за відсутності джерела зовнішніх запозичень він може уповільнити або навіть призупинити зниження ставок за вкладами в національній валюті, залежно від потреби банків у гривні.

Тенденція до зниження ставок за валютними депозитами видається більш стійкою й однозначною, тоді як дохідність гривневих вкладів більшою мірою зазнає змін залежно від кон’юнктури ринку. Протягом 2010 року вкладники, котрі, як і раніше, бояться якихось змін на валютному ринку, швидше за все, віддаватимуть перевагу заощадженню своїх коштів в іноземній валюті.

За умови стабілізації політичної та економічної ситуації в країні описана тенденція буде стійкою. За прогнозами, за вкладами терміном на один рік і більше у національній валюті очікується зниження відсоткових ставок до 17—18% річних, порівняно з нинішніми 20—22%. Окремо слід зазначити, що завищений рівень ставок за депозитними продуктами сьогодні не так залучає, як насторожує вкладників. Тому багато банків уже не розглядають «високий відсоток» як основну конкурентну перевагу і пропонують зважений середньоринковий рівень ставок за основними продуктами, акцентуючи на надійності вкладень.