Рік безнадійних реформ

Минулого тижня заступник міністра фінансів Олена Макєєва повідомила, що вже у вересні її команда представить проект нового Податкового кодексу.
Це буде вже друга реформа за рік.

На жаль, поява в Україні Податкового кодексу зовсім не зробила вітчизняне фіскальне середовище більш стабільним і прогнозованим. Усілякі зміни, поправки та правки на поправки вносяться в наше податкове законодавство пачками. Ну а останній рік і зовсім "коригувально-ударний": нововведення надходять якщо не щомісяця, то вже точно кожен квартал. Щоправда, покладених очікувань не виправдовують: постійні зміни правил роботи бізнесу не призводять до поліпшення їх умов. Природно, підприємствам працювати в таких умовах, м'яко кажучи, некомфортно. Природно, будь-яка розсудлива людина замислиться про можливості інвестицій у країну, де податкове законодавство є таким мінливим, а зміни часто суперечать здоровому глузду.

Однак гірше інше - особливих надій на те, що нинішній метод спроб і помилок приведе нас до гідного результату, немає. На превеликий жаль, уряд реформаторів справжнім реформам опирається, оперуючи напівзаходами і квазіпокращеннями. Та ж Макєєва пропонує запровадити мораторій на зміни до податкового законодавства, закріпивши запропонований її командою варіант на кілька років. З одного боку, цей крок дасть можливість перервати нескінченну череду "покращень", з іншого - в разі реалізації чергового невдалого варіанта реформи (є обґрунтовані побоювання, що таким він і буде) законсервує проблеми платників податків на кілька років.

Імпортери чекають змін

Про сумнівний економічний ефекті імпортного збору говорили ще минулої зими. Тоді у багатьох виникали цілком закономірні запитання про те, як же працюватимуть імпортери і всі ті, чиє виробництво залежить від поставок імпортної сировини, в умовах стрімкої девальвації та зрослого фіскального тиску. Але Мінфін був глухим, йому потрібно було терміново і будь-якими способами виправляти платіжний баланс, а іншої можливості зібрати гроші до скарбниці реформатори не бачили. У підсумку після нетривалих консультацій із СОТ, яка також мала заперечення проти збору, його таки запровадили. За інформацією фіскальних органів, на 1 червня надходження від нього до скарбниці були трохи меншими за 7 млрд грн. Відверто кажучи, ця цифра не здатна принципово вплинути на стан нашого держбюджету. А от на стан працюючих в Україні підприємств збір вплинув, і йдеться не лише про імпортерів.

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій на основі даних Державної фіскальної служби розрахував імпортну складову у вітчизняних виробничих галузях. У сільському господарстві вона становить 21,4%, харчопромі - 20,1, виробництві металу та металевих виробів - 47,4, хімічних речовин і хімічної продукції - 55,4%.

Враховуючи таку її питому вагу, додатковий імпортний збір збільшив собівартість виробництва продукції приблизно на 3–5%, а в деяких галузях - до 7%.

"Про контрпродуктивність цього збору говорили як імпортери, так і експортери. Насправді ми ще перед його запуском просили уряд збору не запроваджувати, бо розуміли, що він завдасть істотної шкоди підприємцям. Ціни на імпортну продукцію через девальвацію і так дуже сильно зросли. А зростання цін поступово провокувало зниження споживчого попиту на неї, - пояснила DT.UA Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації. - Зараз, коли імпортний збір уже запровадили і можна проаналізувати результати, очевидно, що наші побоювання справдилися. Імпортна продукція зросла в ціні ще більше, це знизило її товарообіг на ринку, що скоротило і податкові надходження, давши зворотний очікуваному ефект. Тобто, з одного боку, підприємства заплатили імпортний збір, а з іншого - вони заплатили менше податку на прибуток і податку на додану вартість. Крім цього, постраждали й експортери, оскільки вони використовують імпортну сировину або комплектуючі, що зробило їхнє виробництво товарів дорожчим і позначилося на їхній конкурентоспроможності на зовнішніх ринках".

Розуміючи наслідки того, що відбувається, уряд вирішив змінити гнів на милість, і от уже в деяких відомствах заговорили про скасування збору. Першими його негативні наслідки, хоч як дивно, зауважили фіскали. Їх, звісно, мало цікавлять складнощі в роботі бізнесу, але вони зафіксували, що із запровадженням збору збільшилися обсяги контрабанди, а кількість легально завезеного на територію України товару, навпаки, стрімко падає. Слідом за фіскальною службою про необхідність скасувати збір уже зараз, не чекаючи кінця 2015 р., сказав і міністр економіки Айварас Абромавічус, заявивши, що у його відомства є цифри, які свідчать про неефективність нового податку.

Відчувши підтримку з боку влади, об'єднання підприємств вітчизняної промисловості написали відкрите звернення до президента, прем'єра, голови ВРУ та керівників фракцій, докладно виклавши суть проблеми. Прохання одне - скасувати збір раніше кінця 2015-го. Якщо задуматися, до кінця року залишилося п'ять місяців, можна і потерпіти, але компанії не розуміють, заради чого, власне, вони повинні йти на жертви. Ганна Дерев'янко зазначає, що, незважаючи на очікувані негативні наслідки імпортного збору, бізнес готовий був би піти назустріч уряду у складній ситуації, однак хоче, щоб у діях влади була присутня хоч якась логіка.

Емпіричним шляхом

Насправді імпортний збір - це не перший промах діючого уряду. За останній рік у фіскальній сфері - неймовірна кількість різноманітних нововведень, і поки жодне з них не можна вважати успішним. І всі ці не найвдаліші рішення згодом потребували коригувань, змін або скасування.

Для бізнесу це згубна практика, і він цілком очікувано чинить спротив непрогнозованим ситуаціям. Для нормальної роботи йому необхідні зрозумілі правила гри і передбачувана система оподаткування. Для ведення справ підприємствам потрібна можливість планування мінімум на рік, а краще - на кілька років наперед. У нинішній же ситуації навіть на місяць щось планувати складно.

Під новий рік підприємства отримали податкову реформу, яку тут же забракували. І от уже бізнес в очікуванні нової податкової реформи. Поки ще є надії, що вона з'явиться не у грудні, а хоча б у вересні. Однак надій на те, що вона хоч чимось принципово відрізнятиметься від попередньої, практично немає. Мінфін продовжує приймати, а потім скасовувати свої ж рішення. То вони підвищували ренту, маючи масу аргументів "за", потім вони взялися її знижувати, маючи не менше аргументів "проти" підвищення. Не додала впевненості в тому, що відбувається, і епопея із запровадженням ПДВ-рахунків та електронного адміністрування, яку DT.UA вже детально описувало. У результаті проблема з непрацюючою системою так і не вирішилася, її просто відтермінували, давши можливість бізнесу якийсь час працювати без штрафів і сподіваючись на те, що ДФС "підлатає" непрацюючу програму. На жаль, немає впевненості і в тому, що в жовтні липнева проблема з ПДВ не повториться, вимагаючи від влади нових змін.

З нового року неодноразово вдавалися до спроб реформувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з метою виведення зарплат з "тіні". Надії на детінізацію покладалися величезні. Але ще на етапі обговорення цього питання багато експертів попереджали Кабмін, що реальний ефект від детінізації буде не раніше як за рік. І от уже в липні прем'єр оголосив, що обидва попередні експерименти щодо зниження ЄСВ були провальними і до вересня всім слід готуватися до чергових змін. Міністр фінансів Наталія Яресько в інтерв'ю DT.UA зазначала, що впроваджені нововведення придумано не урядом, мовляв, ми подивимося ще, як вони спрацюють. Правда, забула згадати, що саме уряд вписав у діючі зараз норми умови використання понижувального коефіцієнта, які виявилися нездійсненними для більшості підприємств.

"Підприємці, яким було б вигідно застосувати коефіцієнт, не зробили цього, бо не були впевнені, по-перше, що податківці не прийдуть з перевіркою правильності та обґрунтованості зарплат за попередні періоди до тих, хто збільшив зарплатні фонди. А по-друге, що після того, як зарплати збільшаться, уряд не прибере коефіцієнт і таким чином не змусить підприємства платити попередні захмарні ставки, - пояснив DT.UA Ілля Несходовський, головний експерт групи "Податкова реформа" Реанімаційного пакета реформ. - Для того, щоб запрацював механізм застосування понижувального коефіцієнта, передбаченого законом, треба було розробити підзаконні акти, внести зміни до відповідних форм звітності. У перші місяці застосування коефіцієнта, незважаючи на ухвалений закон, банки продовжували застосовувати вимоги, що сума сплаченого ЄСВ при видачі коштів на заробітну плату не повинна бути меншою за третину від одержуваної зарплати, фактично зобов'язуючи переплачувати ЄСВ, і лише з часом цю норму скасували. Тривалий час не було роз'яснень податкової щодо порядку умов застосування коефіцієнта, нова форма звітності по ЄСВ та порядок її заповнення почали діяти тільки з 1 червня 2015-го. Усе це призводило до збільшення ймовірності штрафних санкцій до підприємств, які хотіли застосувати коефіцієнт".

Крім того, після значної девальвації, розгону інфляції, падіння реальних доходів населення, а відповідно, і платоспроможного попиту багато підприємств зіткнулися з падінням обсягів реалізації і тому просто не мали достатньої кількості коштів, щоб виконати передбачені законом умови, а саме - збільшити фонд оплати праці.

За словами експерта, всіх вищеназваних труднощів можна було уникнути, якби своєчасно і в повному обсязі було підготовлено методичні інструкції та форми звітності для застосування закону. Якби податковою було проведено відповідну роз'яснювальну роботу серед платників податків про умови і порядок застосування коефіцієнта. Якби держава належним чином виконувала свої функції, а не прагнула наповнити бюджет у будь-який спосіб.

Не з того починаємо

Насправді немає надій, що черговий "експеримент" з ЄСВ буде успішнішим за попередні. За всіма цими псевдореформами, гірко визнають експерти, немає жодних реальних досліджень або прогнозів. Усі до цього дня написані програми, концепції і стратегії - це набори загальних фраз, які ні на чому не ґрунтуються. За ними немає ані бачення того, як економіка працює і розвивається зараз, ані перспектив цього розвитку в майбутньому, ані прогнозів, ані аналізу.

"І Мінфін, і фіскальна служба передусім керуються не потребами бізнесу, а необхідністю показати відповідні результати з наповнення бюджету. Але якщо ми подивимося на статистику податкових надходжень, то побачимо, що вона позитивна виключно завдяки девальвації, - впевнена Ольга Богданова, член громадської ради при ДФС. - Очевидно, що Мінфін і ДФС не мають якоїсь виробленої чіткої стратегії. Запроваджуючи чергові податкові зміни, уряд не озвучує жодних економічних розрахунків, які підтверджували б доцільність цих нововведень. Жодного разу нам не дали прогнозу того ефекту, який буде після чергових "реформ", якими будуть витрати підприємств, як збільшиться дохідна частина бюджету, як усе це розраховувалося, що було враховано, а що ні, яка частина бізнесу може піти в "тінь", яка, навпаки, вийде з "тіні" і чому. Ми ще жодного разу не побачили реальних підстав для запровадження тих чи інших норм, усі "пальцем у небо".

На сьогодні саме страх Мінфіну, що в бюджеті утворюється дірка, якої не залатати, не дає горе-реформаторам вдатися до якихось рішучих кроків, здатних дійсно створити умови для розвитку і зростання. За великим рахунком, Мінфін у нинішній ситуації найменш зацікавлений у реформах, оскільки він живе днем сьогоднішнім і мало цікавиться тим, як розвиватиметься економіка в майбутньому.

"Податкова реформа потрібна суспільству. Цей запит намагаються виконати майже рік, але в суть не заглиблюються. Запитайте кого завгодно з уряду, навіщо робити податкову реформу? Відповідь буде одна: щоб зібрати більше грошей. Але для цього реформ не роблять. Тому й виходить такий результат. Нібито скоротили податки. Це реформа? Ні. Запровадили імпортний збір. Це реформа? Ні. Вносили зміни щодо ЄСВ. Відбулася реформа? Знову ні. Запровадили електронне адміністрування ПДВ. Вийшла реформа? Ні, - задається справедливими питаннями Тарас Козак, координатор проектної групи Податковий кодекс "Нової країни". - Пробачте, за всієї поваги до людей, які в Мінфіні цим займаються, складається враження, що вони просто не знають, що їм робити. Не розуміють головного, для чого нам потрібні зміни в податковій сфері. На мій погляд, нам потрібна податкова реформа як кодексу, так і системи загалом для того, щоб у країні можна було нормально працювати і заробляти, дозволити бізнесу розвиватись у законних рамках, платити податки, не ховатися від фіскальної служби, детінізувати економіку. Це і є справжня мета податкової реформи, вже наслідком якої буде збільшення бюджетних зборів. До того часу, поки метою буде зростання бюджетних надходжень, руху вперед не буде, триватиме рух по колу".

Експерти особливих надій на нинішніх реформаторів не покладають. На їхню думку, Наталія Яресько, людина, безумовно, знаюча і грамотна, від реформи дуже далека, оскільки зайнята речами глобальними - співпрацею з МВФ, реструктуризацією держборгу тощо. Люди ж, які безпосередньо займаються реформою і відповідальні за неї, поки не справляють враження тих, хто здатен створити грамотну стратегію, врахувати всілякі вигоди і втрати, а головне, зважитися на сміливі кроки. "Поки що все, що відбувається, це окозамилювання. Ми щось обговорюємо, консультуємося, радимося, а в результаті отримуємо найнесподіваніші результати. Вся до цього моменту проведена робота чітко дає зрозуміти: мета цієї команди - зібрати якомога більше грошей ", - зазначає Тарас Козак.

Заступник міністра фінансів Олена Макєєва орієнтована на великий бізнес - великі підприємства, скроєні за західним зразком. Безумовно, спілкуватися з ними комфортніше, вони легко йдуть на співпрацю, вони не так болісно сприймають збільшення податкового навантаження, вони вміють працювати в будь-яких умовах, завдяки значному запасу міцності. Але вони - абсолютна меншість. Велика частина бізнесу, яка зрештою і забезпечує зростання ВВП, - це середні компанії, орієнтовані на внутрішній ринок. Але їхніх думок і потреб заступник міністра не враховує, на кожного незгодного з пропонованими нововведеннями навішуючи ярлик "вони просто не хочуть платити податки", на цьому діалог з бізнесом закінчується. Глава ДФС також не справив поки що враження реформатора. Дуже показовим є один з останніх виступів Романа Насірова. У своєму п'ятихвилинному звіті про виконану роботу він вісім разів згадав кримінальні розгляди, шість разів - стягнення, п'ять разів - перевірки, жодного разу не згадавши про консультативну допомогу, поліпшення сервісів, спрощення адміністрування та інше. Неважко спрогнозувати, що створена цими людьми реформа знову закошмарить підприємцям життя і принесе чимало головного болю, але не стане проривною і не буде принципово відрізнятися від усіх попередніх нововведень.

На думку експертів, уряду катастрофічно бракує рішучості для прийняття справді радикальних заходів щодо виведення економіки з кризи, кроків, які дали б змогу бізнесу розвиватися. Найчастіше влада займає консервативну позицію і, як правило, намагається захистити надходження до держбюджету, а не створити умови для економічного зростання. Для експертного середовища очевидно, що для зростання економіки та збільшення надходжень до держбюджету потрібна можливість для розвитку підприємницької діяльності, максимально сприятливі умови для створення нових робочих місць, збільшення товарообігу і прибутку. Але ключовим завданням уряду і Мінфіну залишається забезпечення фінансової стабільності з допомогою збільшення податкового навантаження. Досвід інших країн свідчить про те, що така стратегія себе не виправдовує. Сміливі ліберальні рішення, які приймалися за часів економічних реформ у інших країнах, мали набагато більший фіскальний ефект.

Бізнес-середовище все ще сподівається, що очікувана податкова реформа, яку незабаром має представити уряд, буде дійсно реформою, а не черговою профанацією з боку влади. Але цю маленьку надію сильно переважують великі побоювання, що у знову запропонованому варіанті лише в черговий раз шило поміняють на швайку, але з негативною для підприємців сумою. Експеримент триває, але терпіння й смирення у піддослідних дедалі менше.