Гід з викривлення хороших ідей. Чому бізнес не радий податковій реформі Кабміну

Останні декади перед новим роком в Україні - традиційно найспекотніший період у політичному порядку денному. Ідучи на новорічні свята, Кабмін хоче подати та провести через парламент проект бюджету-2015. Але цього року бюджетний процес значно складніший, ніж зазвичай. Перш ніж подати до парламенту бюджет, уряд Арсенія Яценюка хоче прийняти для нього нову податкову базу.

Серед запропонованих ідей - широкий арсенал по боротьбі з економічною "тінню", ухилянням від податків, "сірими" зарплатами тощо. Багато які з них могли б серйозно спростити життя українському бізнесу та стимулювати і громадян, і компанії платити податки чесно. Але досконалість ідей в Україні часто нівелюється недосконалістю їх виконання. Так ситуація може скластися й цього разу. Які плюси й мінуси пропонованих урядом податкових змін, і чому бізнес не радий податковій реформі Кабміну?

"Комплексний" підхід

Офіційно Кабінет міністрів поки що затвердив лише один проект закону з податкових змін - зміни до закону про трансфертне ціноутворення (ТЦУ). Але на підході в парламент ще низка важливих податкових ініціатив уряду. Це - доопрацьовані зміни до закону про електронне адміністрування ПДВ, проект нової версії законодавства про єдиний соціальний внесок. І найбільш масштабний проект податкових змін, який, по суті, пропонує нову версію Податкового кодексу.

Заявлена мета чотирьох документів - знизити можливості для мінімізації податків громадянами й бізнесом, підвищити збирання податків і надходження до бюджету. І водночас - скоротити масштаби "тіні" в економіці України. Зміни до закон про ТЦУ мають допомогти боротьбі з офшорами, про електронне адміністрування ПДВ - у боротьбі з "податковими ямами", проект закону про ЄСВ - допомогти виведенню зарплат із "тіні".

Інакше кажучи, Кабмін начебто вперше намагається не на словах, а на ділі продемонструвати такий комплексний підхід до податкового законодавства. Але якщо зміни до закону про електронне адміністрування ПДВ, приміром, знімають низку спірних питань у чинному законодавстві, то двохсотсторінковий проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (про податкову реформу)", що доопрацьовується нині в Мінфіні, навпаки, знову створює для бізнесу й населення багато проблем (версія проекту закону від 12 грудня є в розпорядженні DT.UA).

За прикладами далеко ходити не треба. Серед новацій законопроекту про зміни до Податкового кодексу можна виокремити 11 основних:

- запровадження загального декларування;

- впровадження непрямих методів оцінки доходів громадян;

- зниження кількості податків з 22 до 9;

- збільшення прогресивної ставки на доходи фізичних осіб, зокрема на пасивні доходи;

- визначення бази для податку на прибуток, виходячи з даних фінансової, а не податкової звітності;

- зміна оподаткування сільгоспвиробників;

- розширення бази по податку з нерухомості;

- надання права фіскальній службі стягувати борг із компанії без звернення до суду;

- скорочення кількості груп єдиноподатників із шести до трьох, а четвертою групою стануть сільгоспвиробники;

- запровадження касових апаратів для єдиноподатників;

- запровадження нового виду акцизу, який установлюватимуть місцеві органи влади.

Деякі перетворення бізнес справді вітає. "Зміни до Податкового кодексу обіцяють, що фінансовий результат для цілей оподаткування визначатиметься на основі фінансової звітності. Це має значно спростити облік податків для компаній", - говорить в.о. президента Американської торговельної палати Тарас Качка. Хоча в АТП є кілька запитань до того, як враховуватимуться податкові різниці при визначенні податкової бази.

Та з багатьох інших питань хорошу ідею зіпсовано поганим її виконанням.

Взяти, приміром, найгучнішу обіцянку цього проекту закону - скоротити кількість податків і зборів із 22 до 9, тим самим значно знизивши час, потрібний на їхнє адміністрування. Але якщо таке скорочення й може щось реально поліпшити, то хіба що залікові позиції в рейтингу Doing Business. Адже, всупереч обіцянкам, нічим іншим, як порожньою декларацією, норму закону про зниження кількості податків не назвеш. Чому?

Так, офіційно замість трьох видів збору та однієї ренти на використання природних ресурсів тепер бюджет одержить одну ренту. Але насправді для платників податків ситуація не зміниться. Як і раніше, рентні платежі за використання води чи лісових ресурсів розраховуватимуться по-різному: за різними ставками, на різній податковій базі. Тобто фактично залишаться різними податками, хоча формально й називатимуться одним. Навпаки, тепер, нараховуючи, по суті, старий податок, бізнесу доведеться звикати до нової зміни декларацій.

Ба більше, реальна кількість податків навіть зросте - за рахунок запровадження додаткового акцизу (в розмірі від 2 до 5% від обсягу реалізації), який зможуть установлювати місцеві органи влади. Менеджер з регуляторних питань British American Tоbacco Володимир Блохін скаржиться, що цей акциз ще більше підніме ціну на підакцизну продукцію та спровокує податковий туризм. Тобто в жителів одного регіону, де місцева влада встановить вищі ставки акцизів, з'явиться мотивація їздити в сусідній регіон, де ці ставки нижчі, та займатися перепродажем підакцизних товарів на "своїй" території. Але якщо в такого податкового туризму ще може бути якийсь позитив (стимулювання конкуренції між регіонами), то нове подорожчання підакцизної продукції ні до чого іншого, як до подальшого зростання "тіні", не призведе. "Такий непрозорий податок призведе до зростання корупції на місцях і стане істотною перешкодою на шляху європейської інтеграції України", - упевнений В.Блохін.

Інша позитивна зміна, яку зведе нанівець диявол у її деталях, - непрямі методи визначення доходів і витрат громадян.

Проект закону передбачає, що в Україні буде проведене нульове декларування витрат громадян. Усі охочі зможуть подати "нульову" декларацію про доходи, в якій заявлять фіскальним органам про своє майно, накопичені активи та гроші. Для тих, хто не стане цього робити, Державна фіскальна служба України вважатиме задекларованими 200 тис. грн і те майно, яке значиться в офіційних реєстрах (нерухомість, автомобілі) на 1 січня 2015 р.

Після цього ДФС одержить право перевіряти відповідність реальних витрат громадян їхнім заявленим доходам. І якщо знайдуть невідповідність, донарахують до сплати податок на доходи фізичних осіб.

Однак проблема в тому, на якій підставі фіскали зможуть перевіряти громадян. Згідно із законом, рішення про застосування методу контролю над витратами й доходами приймає керівник контролюючого органу за податковою адресою платника податків. Тобто саме він визначатиме, до кого з громадян застосовувати цей метод, а до кого - ні.

В умовах України такий підхід завжди означає одне: перевірки можуть стати механізмом тиску, розправи з неугодними або банального здирництва відносно громадян з боку податківців - так, як тепер це часто відбувається в їхніх відносинах із бізнесом. До того ж методи, на основі яких перевірятимуть доходи громадян, буде дуже важко впровадити в життя.

"Можливо, так незграбно цей, по суті, хороший метод непрямого визначення доходів громадян зроблено співробітниками Мінфіну й ДФС не випадково, а для того, щоб депутати у цілому відмовилися голосувати за загальне декларування. Адже саме нечисті на руку чиновники, що мають нелегальні доходи, - одні з перших, хто втратить у разі впровадження такої норми в життя", - говорить співрозмовник DT.UA, близький до керівництва Мінфіну.

Ще одна хороша ініціатива, яка може обернутися злом для бізнесу та населення й урешті-решт для уряду України, - зміни щодо податку на нерухомість.

Законопроект пропонує розширити збирання цього податку на всю житлову нерухомість (нині поріг стягнення податку - 120 кв. м для квартир і 250 кв. м для будинків), а також на комерційну нерухомість (зараз її не охоплено податком зовсім).

У чому підступ? Податок міг би стати інструментом оподаткування тіньових доходів і економіки. Приміром, якщо його платитиме чиновник, який офіційно одержує зарплату 5 тис. грн, але побудував на тіньовий дохід будинок площею 500 кв. м. Однак по факту це також буде податок на хрущовки. "Якщо місцева рада встановить максимальну ставку (близько 2 грн з одного квадратного метра), вийде 24 грн з одного квадрата за рік. Тобто навіть власники старих хрущовок площею 50 кв. м будуть змушені платити 1200 грн цього податку на рік. Скажіть це людям, і це призведе до справжнього соціального вибуху", - розповідав на засіданні комітету ВР з податкової та митної політики минулого тижня член цього комітету Микола Фролов.

У сфері комерційної нерухомості цей податок буде, по суті, податком на основні фонди. В ідеалі він має стимулювати бізнес продавати непотрібні площі й ефективно використовувати комерційний простір (як у випадку, наприклад, із промисловою територією заводу "Ленінська кузня" на Рибальському півострові в Києві, якою давно володіє, але щось особливо не розвиває президент Петро Порошенко). Крім того, такий податок покликаний змінити ситуацію, коли власники великих і не дуже торговельних і торгово-розважальних центрів, стягуючи по повній з орендарів, перераховують лише крихти до місцевого бюджету.

Однак, запроваджуючи такий податок, потрібно брати до уваги й те, що він збільшує собівартість виробництва (отже, ще більше знизить конкурентоспроможність) багатьох українських підприємств, які будувалися ще при Радянському Союзі, коли мало думали про ощадливе використання землі та площ. Очевидно, що тут необхідний якийсь комплексний і диференційований підхід (але тільки з чіткими, зрозумілими та прозорими критеріями, інакше в українській дійсності ідею все одно буде дискредитовано).

До речі, право встановлювати цей податок, згідно з проектом, матимуть місцеві ради. Для житлової нерухомості вони зможуть надати певну пільгу - виходячи з основного типу забудови у своєму місті ("сталінки", "хрущовки" чи, припустимо, недавно побудований житловий фонд, який відомий великими площами). Але власникам комерційної нерухомості так не пощастило - їм право на пільги за цим податком проектом закону не передбачено.

Зате Мінфін не почув закликів голови національного банку Валерії Гонтаревої скасувати пенсійний збір на валютні операції, який цієї весни обвалив обсяги торгів на міжбанківському валютному ринку, тим самим частково збільшивши девальваційну спіраль. Навпаки, у проекті податкових змін його пропонують підвищити в чотири рази - з
0,5 до 2% (хоча й звузивши коло платників - купівля безготівкової валюти обкладатися не буде).

Крім того, у новій версії ПК, як і раніше, є норма про авансові платежі за податком на прибуток. У нинішніх умовах в Україні це зрозуміло. Навіть за даними ДФС, обсяг переплат становить десятки мільярдів гривень. Але законодавець міг хоча б передбачити скасування авансових платежів після нормалізації ситуації з держбюджетом - з 2016-го або 2017 р.

Нарешті, у проекті податкових змін Мінфін зобов'язав роздрібних торговців-єдиноподатківців використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Але чомусь під дію цієї норми не підпадають торговці ринків. Тобто норма, покликана боротися з тіньовим оборотом торгівлі, залишає величезний простір, через який і надалі можна буде продавати "сірий" товар.

Нікуди поспішати

"Фактично, це не реформа, а заходи уряду з підвищення податкового тиску на звичайних громадян і бізнес", - каже депутат ВР Олександр Долженков. Ситуація погіршується тим, що, відповідно до запропонованих податкових новел, співробітники ДФС одержать право стягувати податковий борг бізнесу без рішення суду. "Це призведе до нового сплеску корупції", - прогнозує його колега Фролов.

Питання не в тому, щоб відмовитися від запропонованих змін у принципі. А лише в тому, щоб доопрацювати їх без поспіху, щоб нове податкове законодавство допомогло не лише збирати податки до бюджету, а й стимулювати економічний розвиток в Україні. "Це той випадок, коли з двох варіантів - "шашечки" чи "їхати" потрібно саме "їхати", - каже один зі співрозмовників DT.UA.

"Бізнес втомився від величезного потоку законодавчих змін, які виникають на різних напрямах, дають мало часу на доопрацювання. Нам не потрібні зміни до Податкового кодексу "під ялинку". Нам потрібні якісні зміни", - каже директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко. І якщо бюджет на 2015 р. не можна ухвалити без прийняття змін до Податкового кодексу, то краще жити на 112, ніж ухвалювати такі важливі зміни до законодавства похапцем. "У Польщі конституційний суд у принципі вважає неконституційними закони в сфері податків, якщо вони набувають чинності менш як через місяць після прийняття", - каже Тарас Качка. В Україні ж, згідно з Податковим кодексом, будь-які зміни в податковій сфері мають прийматися не менш як за півроку до початку наступного бюджетного періоду.

Біле VS чорне

Опитані DT.UA експерти побоюються, що через спірні новели в Податковому кодексі може не спрацювати й найбільш довгоочікувана новація в податковому законодавстві, над якою нині працюють у Кабінеті міністрів: зниження податкового тиску на фонд оплати праці. Зараз він - чи не найвищий серед країн Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), за винятком Бельгії. У тому числі ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) вища, ніж у кожній із країн цієї групи.

"Пропозиції зі зниження ЄСВ у вигляді окремого законопроекту мали подати до Кабміну у п'ятницю, 19 грудня", - каже перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський.

Як виглядатимуть ці пропозиції, до останнього моменту не знав ніхто. "Формула розрахунків ЄСВ змінюється буквально кожні 15 хвилин", - каже DT.UA один із безпосередніх учасників розробки законопроекту. "Була ідея поступового зменшення ЄСВ спочатку до 25%, а потім до 18%", - розповів DT.UA міністр соціальної політики та праці Павло Розенко. На зниженні ставки лише до 25% наполягав МВФ, який побоюється значних проблем із наповненням держбюджету, якщо зменшити цей податок ще більше.

Станом на ранок 19 грудня Мінфін пропонував таку формулу податку: нинішня його ставка стягуватиметься з розміру двох мінімальних зарплат (навіть якщо офіційна зарплата працівника менша). А все, що вище цього рівня (зараз - 2436 грн), буде обкладатися діючою ставкою, зниженою на коефіцієнт 0,65. Тобто в середньому по Україні ставка становитиме 25%, каже наш співрозмовник у Мінфіні.

Розрахунки Кабміну: зниження ЄСВ має допомогти детінізації зарплат. "Це дасть змогу, нарешті, вивести з "тіні" заробітні плати та легалізувати їх", - заявив на початку грудня Арсеній Яценюк. Але розрахунки можуть не спрацювати. Паралельно зі зниженням ЄСВ уряд пропонує збільшити прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб (замість 15–17% запровадити шкалу 15–17–20–25%). "Це нівелює стимулюючий ефект від зниження ЄСВ", - переконана Ганна Дерев'янко. Адже хоча формально ПДФО сплачує не компанія, а її співробітник (а компанія лише адмініструє податок), у реальності співробітників цікавлять не ці формальності, а лише те, скільки вони одержують на руки "чистими".

Щоб справді допомогти виходу зарплат з "тіні", потрібно об'єднати ЄСВ і ПДФО, зробивши єдиний податок із зарплати та встановивши для нього не прогресивну, а рівну ставку для всіх, каже Г.Дерев'янко.

Однак щоб знайти спільну мову в цьому питанні, бізнесу та уряду потрібен час, якого через поспіх Кабміну з прийняттям бюджету на 2015 р. катастрофічно немає.

Уявімо собі малоймовірне - Кабмін перестане метушитися, узгодить зміни до законів із громадськістю, запропонує якісний текст закону з прийнятними ставками та правилами, а парламент його ухвалить. Чи переконає це бізнес вийти з "тіні"? Відповідь залежить здебільшого від того, наскільки підприємці будуть переконані, що правила знову не зміняться (тільки вже в гірший бік). Поки що в законодавстві таких гарантій немає.