Проект ПК: доробляти потрібно, але складно

23 червня ц.р. Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) провів круглий стіл на тему «Пріоритети реформування податкової політики України: як перейти від фіскальності до стимулювання ділової активності?» Оскільки запрошені представники уряду та адміністрації президента на засідання не прийшли, експертам довелося влаштувати своєрідний «міжсобойчик» з обміну думками.

Позицію великого бізнесу представляв президент Української спілки промисловців і підприємців, народний депутат Анатолій Кінах, малого і середнього підприємництва — голова комітету ВР з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська, іноземних інвесторів — виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, незалежних аналітичних структур — директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Василь Юрчишин.

У дискусії також взяли участь Ярослав Жалило та Олексій Молдован із НІСД, Євген Черевиков із Інституту економіки та прогнозування НАНУ, Алла Соколовська з Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління при Мінфіні.

Учасники круглого столу наполегливо намагалися знайти (й іноді знаходили) у проекті Податкового кодексу позитив. Однак значно більше під час обговорення прозвучало критики: на жаль, документ далеко не такий хороший, як нас наполегливо переконують представники влади.

— У проекті є досить серйозні позитивні моменти, починаючи від задекларованого зниження рівня оподаткування, передусім — ПДВ і податку на прибуток, — зазначив Анатолій Кінах, який представив, за його словами, позицію «практично всіх асоціацій і об’єднань бізнесу України». — Є чітка політична воля зберегти спрощену систему оподаткування, розширити базу оподаткування, боротися з явищем мінімізації податків, домагаючись скорочення тіньового сектору економіки. Це однозначно підтримується.

Водночас ми змушені констатувати, що в проекті Податкового кодексу є величезна кількість проблем. Це — надмірне збільшення повноважень державних фіскальних органів стосовно повноважень і прав платників податків. У тому числі є спроба повернутися до деяких складних періодів розвитку України, котрі ми пережили. Наприклад, спроба повернення до безакцептного списання фінансових ресурсів із рахунку без рішення суду. Окрім цього, є питання, що стосуються опечатування приміщень, огляду житлових будинків. Це, як уже підтвердило Міністерство юстиції, є грубим порушенням норм законодавства, прав людини.

Серйозною вадою, на думку пана Кінаха, є те, що цей варіант Податкового кодексу адекватно не відображає стимулюючої функції податкової системи, що особливо важливо в умовах України, котра має дуже високий рівень фізичного і морального зносу основних фондів. Народний депутат підкреслив принципову важливість відновлення дії податкового векселя на ПДВ — «бо жодному інвестору не зрозуміло, чому при проходженні митних процедур від нього вимагають сплатити одразу 20% вартості устаткування, яке необхідне для випуску продукції».

— Позитивним кроком податкової реформи стало зниження ставок ключових податків, — зазначив старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії НІСД Олексій Молдован. — Водночас, на нашу думку, синхронне зниження ставок податку на прибуток підприємств та ПДВ (до кінцевих значень) призведе до значного падіння доходів держбюджету на 2,8% ВВП, або майже 10% його загальних доходів. У проекті кодексу не наводиться достатніх компенсаційних джерел, які дозволили б покрити цю втрату доходів.

Досить сумнівним з точки зору доцільності та ефективності є положення стосовно зниження ставки ПДВ. Даний податок є одним із непрямих, тому фактичним суб’єктом оподаткування є кінцевий споживач, а не підприємство, що його сплачує. Оскільки уряд хоче дати стимул для розвитку бізнесу, то зниження ставки ПДВ до 17% в умовах гострого дефіциту ресурсів видається не зовсім ефективним рішенням.

Експерт також наголосив на непослідовності розробників проекту кодексу. Так, за різкого зниження ставок ПДВ та податку на прибуток уряд значно розширює перелік пільг, звільнень і преференцій, особливо в рамках спеціальних податкових режимів. Це, на думку науковця, може призвести до падіння податкових надходжень понад 2,8% ВВП.

Загалом, зазначив пан Молдован, у проекті Податкового кодексу робиться спроба компенсувати зниження фіскального навантаження на корпоративний сектор посиленням тиску на доходи фізичних осіб. Це відповідає світовим та європейським тенденціям еволюції податкової системи. Однак у ЄС посилення фіскального тиску стосується фізичних осіб з високими доходами, тоді як у запропонованому кодексі він торкнеться більшості громадян безвідносно до рівня їх доходу. Враховуючи це, а також прогалини в частині адміністрування податків, експерт наголосив на доцільності в нинішніх умовах змістити акцент оподаткування — з доходів на споживання.

Наталія Королевська погодилася з думкою Анатолія Кінаха, котрий назвав, на її думку, всі базові «гріхи» проекту Податкового кодексу. За словами депутата, при очолюваному нею комітеті створено робочу групу участю представників підприємницького сектору, метою якої є розробка необхідних змін до проекту.

— Основною помилкою даного ПК є обмеження прав платників податків і надання надмірних і безконтрольних прав податковим інспекторам, — каже народний депутат Наталія Королевська. — Щоб можна було говорити про інноваційну, технологічну і конкурентоспроможну економіку, цей проект Податкового кодексу мав би стати визначальною для відносин держави і бізнесу конституцією. Насправді ж він спричинив економічний шок, в якому опинився бізнес, ознайомившись із основними положеннями документа.

На думку пані Королевської, бізнес має об’єднати зусилля, щоб або кардинально змінити цей кодекс, або, розуміючи, що змінити його кардинально неможливо і потрібен документ у зовсім іншому форматі — збалансований, адекватний, перспективний, домогтися відкликання ухваленого в першому читанні проекту.

«Ми зі свого боку, — продовжила депутат, — підготували вже понад 500 поправок і продовжуємо цю роботу, щоб спробувати розробити адекватний альтернативний документ, який могла б розглянути Верховна Рада».