Початий край роботи

Величезний перелік завдань зі зниження енерговитратності віт­чизняної економіки розписаний на десятиліття вперед. Успіхи на цьому поприщі поки що досить скромні, а державне втручання через постійний дефіцит бюджетних ресурсів зводиться в основному до складання програм і розробки концепцій. І все ж таки процес не стоїть на місці. Нинішнього тижня проміжні підсумки з реалізації власної програми підвищення енергоефективності в Україні (UKEEP) підбивав Європейський банк реконструкції та розвитку. Наступ­ного року обіцяно виділити ще понад 100 млн. дол.

Як добре відомо, сьогодні наша економіка споживає енергоносіїв удвічі-втричі більше, ніж у країнах Євросоюзу. Звідси й очевидний маловтішний висновок про низьку конкурентоспроможність основної маси української продукції на світових ринках. Проблему поглиблює ще й той факт, що Україна належить до енергодефіцитних держав, задовольняючи за рахунок власного видобутку потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш як на половину. Отже, вельми актуальним для нашої країни (як показали особливо останні роки) є забезпечення власної енергобезпеки.

При цьому не можна сказати, що проблема нова чи маловивчена. Навпаки, поняття «енергоефективність» завдяки його незліченним згадуванням у ЗМІ стало надзвичайно заїждженим і набило оскому не менше, ніж такі терміни, як «інновації» та «модернізація». Задля справедливості слід зазначити, що певні поліпшення в цій сфері все ж спостерігаються. Так, якщо 2000 року Україна споживала 0,98 кг умовного палива (у.п.) на кожну гривню виробленого валового внутрішнього продукту (показник енергоємності ВВП), то 2010-го цей показник зменшився на третину (до 0,62 кг у.п./грн. ВВП). Та при цьому Україна все одно перебуває на одному з останніх місць за цим показником. Для порівняння: у країнах ЄС на одиницю ВВП витрачається не більш як 300 г, у країнах СНД - 400 г у.п.

Про складну енергоємну спадщину СРСР, від якого Ук­раїні дісталася одна з найбільш енерговитратних економік на пострадянському просторі (у ній домінувала в основному важка промисловість), не говорив за останні 20 років тільки дуже ледачий чиновник. А перелік прийнятих за ці роки профільних програм такий великий, що в них можна й заплутатися. Нині діючий профільний закон було ухвалено ще 1994 року (відтоді, звичайно, він сильно застарів). Першу комплексну програму з енергозбереження Кабмін затвердив ще в 1996 році. Документ уже тоді передбачав дуже правильні заходи щодо зниження споживання енергії в промисловості, енергетиці та житлово-комунальному секторі. Однак та програма, як і багато її наступних версій, реалізовувалася, м’яко кажучи, не надто успішно, бо навіть не супроводжувалася обов’язковим для виконання планом заходів.

В енергетичній стратегії, прийнятій у 2006 році, уряд поставив завдання - знизити споживання енергії в країні до 2030 року наполовину. Нині діючу програму підвищення енергоефективності на 2010-2015 роки Кабмін затвердив у лютому 2010-го, а останню її версію - у квітні нинішнього року. Цілі на п’ятирічку були поставлені традиційно амбіційні: на 20% знизити енергоємність ВВП (на 50% - до 2030 року) і вп’ятеро збільшити частку відновлюваних енергоресурсів (до 5%). Вартість цієї програми (тільки в державному та комунальному секторах, а також секторі природних монополій) було оцінено ні багато ні мало в 250 млрд. грн.

Утім, амбіційність завдань у сфері підвищення енергоефективності характерна не тільки для нинішнього уряду, а й практично для всіх його попередників. А от кошти, що реально виділяються на держпідтримку в цій сфері, традиційно не дотягують до заявлених обіцянок.

Так, із запланованих вищезгаданою програмою 910 млн. грн. торік зі спецфонду бюджету (за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження) було виділено трохи більше половини - 500 млн. грн. А реально витраченими з цієї суми виявилися ледь більше третини (37%).

У 2011-му в бюджеті передбачено 600 млн. грн., і чи зможуть чиновники скористатися цим ресурсом більш ефективно, ніж у минулі роки, - теж велике питання.

З урахуванням вічного браку грошей у вітчизняному держказначействі традиційно розраховують на іноземну підтримку. Зокрема, не перший рік Україна чекає 310 млн. євро допомоги від Євросоюзу. Однак через невідповідність певним критеріям допомога ніяк не надійде. Благо, якщо й не в повній відповідності з нашими апетитами, але все одно досить активно в Україну надходять гроші від міжнародних фінансових донорів - Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Так, у травні цього року рада директорів Світового банку схвалила надання Україні кредиту в 200 млн. дол. на фінансування проектів у сфері підвищення енергетичної ефективності. У ролі основного партнера за програмою був обраний державний Укрексімбанк як давній партнер, що добре зарекомендував себе у проектах з підтримки експорту. Основна спрямованість проекту СБ - зниження енергоємності в українській промисловості та зменшення втрат енергії в комунальному секторі, зокрема в теплопостачанні. Передбачається, що проект сприятиме зменшенню залежності України від імпорту газу, отже, зниженню ризиків у сфері енергетичної безпеки. Крім енергетичної складової, проект має й важливий екологічний компонент - його реалізація дасть змогу скоротити викиди СО₂ на 1 млн. тонн на рік.

Минулого понеділка Євро­пейський банк реконструкції та розвитку підбивав підсумки Української програми підвищення енергоефективності (UKEEP) на 160 млн. дол., яка наближається до завершення, і анонсував плани на майбутнє. Виконану починаючи з травня 2007 року роботу визнано успішною: було профінансовано майже 40 окремих проектів у сфері підвищення енергоефективності та виробництва енергоресурсів з відновлюваних джерел вартістю майже 110 млн. дол. Середній розмір проекту становив 1,7 млн. дол., при цьому 25% від загального обсягу позичальників за програмою припало на малий і середній бізнес.

«У сумі проекти, що фінансувалися в рамках програми UKEEP, допомогли заощадити 2,2 млн. МВт•год. на рік, що дорівнює обсягу енергоспоживання великого міста на кшталт Стокгольма чи Одеси. Загальний обсяг зменшення викидів вуглекислого газу в результаті впровадження програми UKEEP досягає 520 тис. тонн на рік - еквівалент викидів від 220 тис. легкових автомобілів», - йдеться в офіційному зверненні ЄБРР із цього приводу.

Інтерес до програми з боку українських позичальників вразив її організаторів. У рамках програми, як повідомляється, «також було розглянуто сотні проектів по всій країні та проведено десятки енергетичних аудитів в українських компаніях».

«На нас справило велике враження те, яким чином український ринок відреагував на цю ініціативу банку в сфері підвищення енергоефективності. Я задоволений тим, що кількість підприємств, які переймаються ефективним використанням енер­го­ресурсів, зростає. Очевидно, що в Україні є попит на такі проекти. У найближчому майбутньому ЄБРР планує виділити додаткові ресурси та розпочати аналогічні програми з підвищення енергоефективності», - сказав Андре Куусвек, директор ЄБРР в Україні.

Конкретної суми поки що не називають, але, як повідомив DT.UA провідний радник ЄБРР Антон Усов, вона буде порівнянна з обсягом попередньої кредитної лінії, тобто понад 100 млн. дол. На сьогодні практично всю передпроектну підготовку завершено, і в ЄБРР сподіваються запустити нову лінію в першому кварталі 2012 року.

Серед найактивніших партнерів проекту із числа банків-кредиторів було названо Укрексімбанк і банк «Форум». Зокрема, Укрексімбанк на сьогодні (без урахування нових проектів, які відпрацьовуються) профінансував більш як 30 інвестиційних енергозберігаючих проектів за програмою UKEEP на загальну суму понад 80 млн. дол. При цьому проекти клієнтів держбанку були визнані експертами ЄБРР переможцями в більшості номінацій проведеного в рамках UKEEP спеціального конкурсу (Е? awards).

Як повідомив DT.UA голова правління Укрексімбанку Микола Удовиченко, співробітництво держбанку з ЄБРР у рамках UKEEP розпочалося з моменту її старту, тобто з травня 2007 року. У ході реалізації цієї програми в банку було створено спеціалізований підрозділ, що дало змогу значно підвищити кваліфікаційний рівень його співробітників за цим кредитним продуктом. Отже, не тільки краще розбиратися в специфіці проектів, а й краще розуміти клієнтів, розмовляти з ними однією мовою в рамках стандартизованих процедур.

Значущим чинником у цьому контексті була й участь у програмі кваліфікованих європейських консультантів, фахівців інженерної та фінансової спрямованості, послуги і допомога яких підприємствам надаються безплатно, тому що фінансуються урядами Швеції та Австрії.

«При цьому важливо зазначити, що наше співробітництво з ЄБРР у сфері енергоефективності допомогло створити нову якість фінансової послуги. Кредити, що видаються в рамках цієї програми, - це довгостроковий ресурс фінансування для підприємств», - зазначив М.Удовиченко.

Важливою обставиною при реалізації програми була можливість для її учасників одержувати додаткове фінансування в рамках використання механізмів Кіотського протоколу (йдеться не про кредитні ресурси вуглецевого фінансування). Для цього Укрексімбанк разом із партнерами, серед яких Карбоновий фонд ЄБРР і Європейського інвестиційного банку, для кожного окремого випадку структурують міжнародні вуглецеві трансакції, у результаті яких здійснюється продаж генерованих одиниць скорочення викидів, і підприємства одержують реальні «вуглецеві» гроші.

Відповідаючи на запитання про галузеву спрямованість проектів із енергозбереження, пан Удовиченко зазначив, що їхній перелік був дуже широкий. Серед них виробництво будматеріалів, хлібозаводи, кондитерські та борошномельні підприємства, підприємство з виробництва фруктових соків і пива, сирзаводи, інші компанії харчової промисловості. Крім того, не обійшли увагою сільськогосподарські підприємства. Причому ті, які не тільки вирощують та експортують зернові, а й розвивають тепличні господарства, тваринницькі комплекси, переробляють продукцію сільського господарства.

Також результативними виявилися проекти в металургійній і машинобудівній галузях, на підприємствах із виробництва пакувальних матеріалів, шпалер, а також у сфері послуг. «Таким чином, підтверджується корект­ність закладеної в партнерстві Укрексімбанку і ЄБРР ідеї, що реальна економіка, всі її сегменти мають величезний потенціал для поліпшення ефективності використання енергоресурсів. Крім того, результати реалізації програми підтверджують, що інвестиції в модернізацію під­приємств, зокрема в енергоефективність, окупаються, як пра­вило, у більш короткий термін, ніж інвестиції в створення нових потужностей», - наголосив голова Укрексімбанку.