Коли Київ — це далека північ

Опублікована 7 вересня «Доповідь із питань торгівлі та розвитку 2009» Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (UNCTAD) наробила чимало галасу. Найрезонанснішим висновком авторів цього дослідження стала пропозиція замінити долар на нову загальносвітову валюту, оскільки нинішня світова фінансова система, в якій домінує долар, є неефективною і стала основною причиною економічних і фінансових криз. Як написала, коментуючи цю подію, впливова англійська The Daily Telegraph, UNCTAD пропонує найбільш радикальне реформування глобальної фінансової системи з часів Другої світової війни.

Раніше в окремих країнах, у тому числі Росії та Китаї, вже заявляли про необхідність створення нової міжнародної резервної валюти. Та пропозиція UNCTAD — перша подібна ініціатива, що виходить від міжнародної організації.

UNCTAD, як відомо, є органом Генеральної Асамблеї ООН, покликаним комплексно вирішувати питання торгового розвитку та інвестування в сферах фінансів і технологій, а також довгострокового розвитку. Такий авторитетний документ, як Доповідь із питань торгівлі та розвитку, публікують один раз на рік.

Як зазначають автори доповіді, ще до того, як фінансові потрясіння переросли у всеохоплюючу кризу у вересні 2008 року, зростання ВВП у більшості розвинених країн припинилося. Згодом спад перетворився на повномасштабну рецесію, і 2009-го глобальний ВВП, як очікується, скоротиться більш як на 2,5%.

«Ця криза, котра є безпрецедентною за своєю глибиною та масштабами, не могла не зачепити практично всіх країн. З середини 2008 року різке уповільнення економічного зростання пережили майже всі країни, що розвиваються, а чимало з них вступили в смугу рецесії», — констатує дослідження.

При цьому автори доповіді UNCTAD упевнені, що криза була передбачуваною: «Вона назрівала протягом кількох років накопичення колосальних диспропорцій усередині провідних економічних держав і між ними. Найбільш очевидними ознаками дисбалансів були значні дефіцити за рахунками поточних операцій у Сполучених Штатах, Сполученому Королівстві, Іспанії та ряді східноєвропейських країн, з одного боку, і великі зростаючі активні сальдо в Китаї, Японії, Німеччині та країнах-нафтоекспортерах — з іншого».

«Було зрозуміло, що такі диспропорції не можуть зберігатися нескінченно. Чимало спостерігачів та установ, включаючи UNCTAD у ряді випусків її Доповіді з питань торгівлі та розвитку, послідовно обстоювали ідею координованих на глобальному рівні коригувань, у межах яких країни, що мали активне сальдо, повинні були розширити внутрішній попит для компенсації повільнішого зростання в країнах, які мали дефіцити, — нагадують експерти UNCTAD. — Однак ті, хто займається розробкою політики, так і не визнали потреби в збалансованому макроекономічному управлінні попитом, а в ряді випадків — значно переоцінили інфляційний ризик. Таким чином, сценарій жорсткої посадки був цілком передбачуваним».

Певне, тому свого часу і виникла ідея спробувати пом’якшити наслідки майбутньої кризи розвинених економік для країн, що розвиваються. 2004 року на черговій сесії UNCTAD з питань торгівлі та розвитку в Сан-Паулу (Бразилія) було ініційовано створення Глобальної мережі експортно-імпортних банків і фінустанов зі сприяння розвитку (The Global Network of Export-Import Banks and Development Finance Institutions — G-NEXID).

Нова організація була покликана підтримувати торгівлю між країнами, що розвиваються, а також країнами з перехідною економікою та стимулювати інвестиційне співробітництво на дво- і багатосторонній основі між експортно-імпортними банками (EXIM) та фінансовими установами сприяння розвитку країн, що розвиваються. Водночас головною метою було зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків між державами Південної півкулі — торгівлі «Південь—Південь».

Організація розпочала свою діяльність у березні 2006-го. За три роки існування учасниками G-NEXID стали 24 організації, серед яких, окрім африканських і латиноамериканських експортно-імпортних банків і установ сприяння розвитку, такі досить великі структури, як Експортно-імпортний банк Індії, Китайський банк розвитку, Експортний банк Індонезії.

Європу в цій організації представляють Експортно-імпортний банк Румунії, словацький Ексімбанк, а також український Укрексімбанк. Причому це членство є далеко не формальним — Київ було обрано місцем проведення засідання керівного комітету G-NEXID.

— Звісно, досить молода ще структура G-NEXID поки що не може похвалитися такими масштабами діяльності, як, наприклад, Бернський союз, — розповів «ДТ» голова правління Укрексімбанку Віктор Капустін. — Проте ця організація динамічно розвивається, про що свідчить швидке зростання кількості її учасників і розширення масштабів діяльності. У травні ц.р. було підписано Меморандум про співробітництво між G-NEXID і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). З низкою ініціатив щодо розвитку співробітництва також виступили представники інших міжнародних організацій. Зокрема, у засіданнях G-NEXID беруть участь представники WTO, UNCTAD, IFC, а також Світової асоціації агентств зі сприяння інвестиціям та інших міжнародних організацій.

Укрексімбанк приділяє багато уваги співробітництву в рамках подібних регіональних і надрегіональних фінансових інституцій, вважаючи його особливо актуальним, — продовжує свою розповідь Віктор Капустін. — Будучи державною структурою, однією з головних своїх місій банк вважає максимальне сприяння розвитку зовнішньої торгівлі і пошук нових ринків для її суб’єктів. Як показують у тому числі й останні дані Держкомстату, обсяги українського товарного експорту цього року скоротилися практично удвічі (49%). За умов падіння попиту на українську продукцію і наростання протекціоністських тенденцій у світі шансом для українських підприємств може стати пошук ринків збуту саме в тих регіонах світу, куди раніше зазирали хіба що торговці радянською зброєю.

Однак вихід на незнайомі ринки потребує ознайомлення з такою кількістю інформації, що в експортера чи імпортера виникає очевидне запитання: а чи нема організації чи підприємства, котре було б у курсі ринкових умов тієї держави, із якою буде пов’язана діяльність фірми? Тож важливим є вже обмін інформацією, який дає можливість здійснювати навіть рамкове співробітництво всередині структур, подібних до
G-NEXID. Окрім того, на таких зустрічах не лише координують роботу з налагодження ефективних каналів комунікацій, а й встановлюють особисті контакти, що сприяє зростанню взаємної довіри. Що вже завтра може дати конкретні результати у вигляді підписаних міжнародних комерційних контрактів або міжурядових зовнішньоторговельних угод.

— На наш погляд, співробітництво в напрямку «Південь—Південь» є справді перспективним, відкриваючи реальні можливості для наших зовнішньоекономічних суб’єктів. Звісно, основні грошові й товарні потоки сьогодні зосереджено на північноамериканському, європейському і східноазіатському ринках. Та життя не стоїть на місці, і потенціал інших регіонів, їхніх ринків динамічно зростає, відкриваючи неймовірні, на наш погляд, можливості, — резюмує голова правління Укрексімбанку.