"Кидок" із надр

Те, що пророкували більшовики, сталося: капіталізм зазнав краху. Нарада інвесторів у президента, яка відбулася на початку місяця, не сприяла вирішенню питання про повернення боргів держкомпанії "Вугілля України".

Не допомогла навіть від початку бойова позиція Європейського банку реконструкції та розвитку, який обіцяв кредиторам, що президент ЄБРР Сума Чакрабарті підніме "на-гора" питання "Вугілля" під час підписання угоди про створення антикорупційного комітету.

Українські чиновники підписати угоду завбачливо відмовилися. Пан Чакрабарті скасував запланований візит до Києва. Активні спроби комерційних банків домовитися з Міненерговугільпромом і менеджментом ліквідованого держпідприємства про повернення 3,5 млрд грн успіху не мали.

Замість грошей банкірам запропонували "прийнятний план погашення боргу" у вигляді фінансових векселів уряду. А незгодним запропонували йти в… суд. Утім, цілком законний, на думку чиновників Міненерго, "кидок" чотирьох державних банків (з яких два - російські) та одного комерційного може все ж таки відгукнутися зустрічними проблемами для уряду.

Серед "знедолених" кредиторів Кабміну - російські "Сбербанк" і "Проминвестбанк" (що належить групі "Внешэкономбанка"), а також українські Укрексімбанк і Ощадбанк, які щедро постачають уряд грошима під заставу держоблігацій.

Рахунки держпідприємства вже заарештовано за позовом "Альфа-Банку", якому "Вугілля України" заборгувало понад 400 млн грн кредитів із відсотками, а в уряді все ще намагаються зберегти гарну міну. Слідом за повідомленням виконавчої служби про рішення заарештувати рахунки ДП міністр енергетики Едуард Ставицький заявив, що "ситуацію вже зняли". Щоправда, не уточнив, як, тому що банки свої претензії до держпідприємства знімати не збираються.

Більш того, в неофіційних розмовах представники всіх банків-кредиторів "Вугілля України" повідомили, що жодних пропозицій від Міненерговугільпрому не одержували.

Звучить смішно, але до суду на держпідприємство подав навіть державний Ощадбанк - ДП заборгувало "Ощаду" 100 млн грн і 8,4 млн грн штрафних санкцій. Господарський суд у червні цього року задовольнив позов Ощадбанку (нині справа перебуває на апеляції).

Зазвичай, якщо за гроші сперечаються дві компанії, що належать одному власнику, йдеться або про виведення капіталу, або про мінімізацію податків, або про "кидалово" третьої, яка не має до акціонерів стосунку, сторони.

Коли ж судяться дві держструктури (Ощадбанк і "Вугілля України"), які перебувають у віданні Кабінету міністрів, а осторонь своєї черги чекає третя (Укрексімбанк), то, мабуть, може йтися лише про маніпуляції з грошима приватних кредиторів - "Альфа-Банку", "Дочірнього банку Сбербанку Росії" і "Проминвестбанка".

Останні два хоча й належать уряду Російської Федерації, у розумінні українського законодавства належать до комерційних структур, з якими й розмова - комерційна. Так, нещодавно на приватних кредиторів "Вугілля України" вийшла компанія AYA Securities із пропозицією викупити борги ДП за 30% від їхньої номінальної вартості.

Можливо, про цю пропозицію казав пан Ставицький, коли називав "прийнятними" умови погашення кредитів "Вугілля України", запропоновані банкам? Утім, навряд чи. За чутками, в Україні навіть на найхитріших держтендерах за виділення бюджетних коштів прийнятним вважається відкіт у 50% - усе-таки не 70%.

До речі, учасники ринку кажуть, що альтернативною стратегією Міненерговугільпрому з "вирішення ситуації" може стати банкрутство ДП "Вугілля України". За новим законодавством про банкрутство, яке набуло чинності з січня ц.р., скасовується мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств і компаній, у статутних фондах яких частка держави становить понад 25%.

Тепер такий мораторій діятиме лише відносно держпідприємств, включених до списку стратегічних активів. З одного боку, це дасть змогу держкомпаніям залучати кредити під заставу свого майна, але з іншого - може спровокувати ряд технічних банкрутств із метою заволодіння державним майном.

Найбільшим кредитором ДП "Вугілля України" на сьогодні є Укрексімбанк, який видав держкомпанії більш як 1 млрд грн і який може стати ініціатором банкрутства. Редакція DT.UA направила в банк запит із метою з'ясувати плани фінансової установи з повернення проблемного кредиту, однак до моменту виходу статті відповіді так і не одержала.

Що, втім, не врятує "Ексіму" та інших банків від необхідності відповідати перед аудиторами наприкінці року - значні обсяги проблемної заборгованості можуть вплинути як на аудиторський висновок, так і на формування резервів і рейтинги фінансової стабільності банків. Деякі з них уже мають переддефолтний рейтинг із сигналом про неможливість позичати гроші на зовнішніх ринках і перекачувати їх у засіки уряду (начебто там відчувають дефіцит валюти?).

У Нацбанку на запит DT.UA відповіли, що не приймали індивідуальних рішень зі зміни для банків резервних вимог під кредити "Вугілля України". Отже, мабуть, на кінець року банкам-кредиторам їх усе-таки доведеться доформувати - на загальну суму 3,5 млрд грн. Таке дорезервування може боляче вдарити по прибутковості всієї банківської системи, яка й так не має значного запасу потужності для підтримки адекватності власного капіталу та зниження відсоткових ставок за кредитами, чого від голови НБУ Ігоря Соркіна днями вимагав президент Віктор Янукович.

При цьому розраховувати на погашення боргів живими грошима банкам навряд чи варто. Уряд, особливо зараз, через борг "Газпрому" не має у своєму розпорядженні вільних коштів для погашення зобов'язань держпідприємства.

Виділити ОВДП у капітал "Вугілля" для подальшої монетизації та повернення боргу Мінфіну теж буде складно через триваючі переговори з Вашингтоном і МВФ, звідки вимагають скорочення бюджетного дефіциту.

Реструктуризація неможлива через рішення Міненерговугільпрому ліквідувати ДП "Вугілля України" у рамках плану дій з реалізації реформ президента (який доручив уряду перейти на прямі контракти між виробниками та споживачами вугілля).

Таким чином, залишаються або фінансові векселі уряду, які не враховуються в бюджетному дефіциті, проте й не мають цінності реальних грошей, або індивідуальні домовленості з банками про преференції з боку уряду (втім, найшвидше, це стосується тільки недержавних комбанків - українські держбанки почекають кращих часів).

Очевидно, що навряд чи банки вимагатимуть від уряду замість повернення боргів вступити в Митний союз. Фінансовий бізнес - це гроші, і розраховуватися доведеться грошима. Щоправда, для цього їх доведеться надрукувати. З усіма наслідками, що звідси випливають.