Євро в небезпеці. Як захиститися?

Кризові події в єврозоні та стрімке падіння єдиної європейської валюти останніми тижнями стали ледь не головним подразником спокою для багатьох українців. Конкурувати з ним могли лише традиційні конфлікт-шоу в українському парламенті і ті чи інші знакові події, пов’язані зі значним пожвавленням відносин офіційних Києва та Москви.

Здешевлення євро негативно впливає на статки багатьох українських громадян уже сьогодні, адже чимало наших співвітчизників позаминулої зими та осені, рятуючи заощадження від шокуючої девальвації гривні та пророкованого тоді масованого обвалу долара, перевели значну частину власних заощаджень у єдину європейську валюту. Та чи не найболючіше мільйонам родин заробітчан, які шукають застосування своїм рукам і вмінням у Європі (таких найбільше серед жителів західних областей України). І якщо ще на початку року за сотню євро в обмінних готівкових пунктах видавали майже 1200 грн., то в останні дні — лише 950—970 грн.

На тлі розгортання фінансової дестабілізації в Європі цього тижня майже всі найбільші банки, за повідомленнями ЗМІ, відмовлялися купувати євро, посилаючись на відсутність гривні. Тому Національному банку довелося у вівторок не тільки оголосити про проведення інтервенції на підтримку курсу євро до гривні, а й вимагати від керівників фінансових установ забезпечити проведення операцій з євро.

«НБУ відзначає тенденцію окремих необгрунтованих відмов з боку уповноважених банків у здійсненні валютно-обмінних операцій з євро», — йшлося в одній із телеграм НБУ.

Останнім часом почастішали відмови взагалі приймати євровалюту. Національному банку довелося нагадати підопічним про незаконність таких відмов і пригрозити відкликанням ліцензій.

У результаті таких дій порядку на внутрішньому ринку євро нібито побільшало. Однак у самій єврозоні ситуація ще дуже далека від бажаної. Після падіння до кількарічного мінімуму (1,2140—1,2150 дол./євро) курс єдиної валюти швидко відскочив на більш як 500 пунктів (до рівня 1,2670 дол./євро) і знову почав падати (курс по обіді в п’ятницю — 1,25 дол./євро).

Така «мобільність» нікому не додає впевненості, тим більше що лихоманить і всі світові ринки цінних паперів. Нестійке підгрунтя під світовими фінансовими ринками хитається дедалі частіше і дужче. Причому 100-відсотково надійних активів, схоже, тепер уже не існує взагалі. Останніми днями в очах міжнародних інвесторів почало втрачати привабливість навіть золото, вартість якого на світових біржах нині коливається поблизу позначки у 1200 дол. за унцію.

Олії у вогонь додала канцлер Німеччини Ангела Меркель, заявивши днями, що єдина європейська валюта в ці дні проходить найсерйозніше випробування з моменту її запровадження, і це випробування вона має витримати. «Євро в небезпеці, і якщо ми її не попередимо, наслідки можуть бути далекосяжними, — сказала вона, виступаючи 19 травня в Бундестагу з урядовою заявою. — Йдеться не більше і не менше, як про випробування та оцінку європейської ідеї. Якщо не витримає євро, то не витримає і Європа».

За всієї поваги до очільниці країни з найбільшою в Європі економікою, у цих словах занадто багато драматизму, тож, будемо сподіватися, євроспільнота вийде з честю із сьогоднішніх випробувань. Однак поки що в прогнозах щодо євро переважає песимізм, й аналітики деяких авторитетних фінансових установ навіть говорять про можливість встановлення вже в недалекому майбутньому паритету (співвідношення 1:1) між європейською та американською валютами. Ніхто вже й не згадує про не такі вже й давні прогнози про неминучу девальвацію «зеленого», коли пророкували перетворення доларів ледь не на фантики. Сьогодні ж пророкують статус мало не фантиків для єдиної європейської...

Однак катаклізми то в США, то у ЄС, і чергові втрати не тільки заощаджень, а й економічних зисків змушують як населення, так і бізнес, професійних інвесторів і навіть уряди різних країн шукати протидію.

За межами США та ЕС дедалі голосніше звучать голоси за відмову від долара та євро у міжнародних розрахунках. Йдеться про країни та регіони, які прийнято вважати новими центрами економічного впливу. Плани із запровадження регіональних валют виношують усі найбільші економіки поза межами «великої сімки», або так звані країни БРІК: Бразилія, Росія, Індія та Китай.

Росіяни достатньо послідовні в цих намірах — вони намагаються максимально просувати розрахунки в рублях як мінімум на пострадянському просторі. Не обминули вони можливості акцентувати увагу на важливості активізації розрахунків у рублях і під час візиту президента Росії Медведєва до Києва.

Під час підписання угоди про співробітництво між російським ВТБ та Укрексімбанком, що відбулося 17 травні, голова російського держбанку Андрій Костін заявив, що «група ВТБ зацікавлена розширювати співробітництво з українськими банками, зокрема, у сфері розрахунків, а також у сфері казначейських операцій та інвестиційних послуг».

Голова правління Укрексімбанку Микола УДОВИЧЕНКО, коментуючи для «ДТ» підписання угоди з російськими партнерами, зазначив її своєчасність і перспективність із погляду економічних інтересів Української держави.

«Укладання таких угод — це класична процедура для встановлення співробітництва з будь-яким шанованим контрагентом і партнером, — пояснює голова Укрексімбанку. — У нас на сьогодні підписано багато аналогічних угод з провідними банками світу, причому і з банком ВТБ у нас уже дуже давно сформувалася тривала і позитивна історія відносин. Навіть у період найбільшої кризи ми не закривали одне на одного лімітів. Тобто ВТБ і Укрексімбанк були і залишаються партнерами, але на іще вищому рівні.

Укладена нова генеральна угода не містить і не обумовлює жодних конкретних проектів і контрактів, а швидше відображає перспективи розширення зовнішньоторговельного обороту між країнами, що природним чином потребуватиме організації фінансування.

Особливо це актуально зараз, коли ми спостерігаємо події не зовсім позитивні — у Греції, Португалії, Іспанії, Ірландії тощо. Те, що відбувається там, може негативно позначитися і на можливостях українського та російського експорту до країн ЄС. Компенсація виникаючих дисбалансів у цінових параметрах і підтримка експорту передусім мають відбуватися за рахунок активізації зусиль на інших ринках. Тому Україні вигідно й необхідно розширювати товарообіг не лише з Росією, а й із будь-якою іншою країною, де для цього існують можливості.

Традиційно слабка ланка збільшення зовнішньоторговельних операцій — надання гарантій і пошук джерел фінансування поточного товарообігу, розвиток класичних інструментів якого і передбачає наша угода з ВТБ. Йдеться про торгове фінансування, всілякі документарні операції, котрі давно вже стали профільними для обох наших фінансових інституцій».

Пан Удовиченко упевнений, що в міру активізації співробітництва між Укрексімбанком і ВТБ розширюватиметься і перелік використовуваних інструментів. «Як видно, за нинішніх умов нам сам Бог велів розвивати це співробітництво на абсолютно прагматичній і взаємовигідній основі. І було б неправильно політизувати це питання, оскільки це не має стосунку до співробітництва між нашими установами. Бізнес функціонує досить гармонійно лише тоді, коли не несе жодних політичних підтекстів, не допускає необгрунтованих пільг і поступок. При цьому він не лише не створює неадекватних ризиків і напруг, а навпаки, сприяє формуванню повноцінних партнерських відносин в інших сферах», — резюмував глава Укрексімбанку.