Девальвація довіри

11 гривень за долар. Таким "вуличним" курсовим рекордом відзначив у четвер, 27 лютого, початок своєї кар'єри в Нацбанку його новий голова - Степан Кубів, колишній комендант Майдану. Новий виток різкої девальвації стався після того, як банківський регулятор, що одержав нового голову, видав банкам понад 4 млрд грн рефінансування, а залишки коштів на їхніх коррахунках збільшилися до 29 млрд грн.

А оскільки цей крок не супроводжувався ніякими додатковими обмежувальними заходами, вільна ліквідність одразу була спрямована на повернення вкладів та/або їхню конвертацію у валюту, а також використана для купівлі валюти імпортерами, спекулянтами та самими банками.

Зупинити девальвацію в Нацбанку спочатку не змогли чи не захотіли. Як через небажання брати на себе відповідальність за жорсткі обмежувальні заходи на тлі призначення уряду, так, можливо, і для того, щоб догодити МВФ, емісари якого прибудуть до Києва наступного тижня в рамках переговорів про кредит у 15 млрд дол.

При цьому в рішенні Нацбанку явно вбачається подвійна мораль - попри зниження рівня капіталізації банків унаслідок девальвації, НБУ так і не зважився вимагати від них докапіталізації. Що мало би привести до припливу в країну валюти від акціонерів та з офшорних рахунків українських власників.

Та все ж таки курсова паніка й триваючий відплив депозитів змусили Нацбанк вдатися до непопулярних і жорстких обмежувальних заходів. "НБУ прийняв тимчасову постанову, відповідно до якої дострокове повернення вкладів у валюті за всіма типами договорів здійснюватиметься за курсом купівлі валюти уповноваженим банком. Одержання готівкових коштів в іноземній валюті з поточних депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в розмірі 15 тис. грн на добу", - повідомив журналістам у п'ятницю Степан Кубів. При цьому заявляється, що гривневі вклади можна знімати без обмежень (щоправда, більшість банків уже запровадили обмеження по добовому зняттю коштів у розмірі 1000–4000 грн).

Як і 2008-го, коли НБУ запроваджував мораторій на дострокове відкликання вкладів, нинішні рішення також досить сумнівні з погляду закону. Відповідно до Цивільного кодексу, валюта депозиту - одна з істотних умов договору. Відповідно до ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору, і зміна його умов в односторонньому порядку не допускається. Таким чином, якщо вкладник хоче одержати гроші у валюті, то цього можна домогтися через суд, тому що фактично Нацбанк пішов на примусову конвертацію валютних вкладів у гривню при їхньому достроковому розірванні.

Голова НБУ Степан Кубів пояснив, що таке рішення пов'язане з масовим прагненням вкладників достроково розірвати депозитні договори. І пообіцяв, що рішення - тимчасове, для заспокоєння паніки. За даними DT.UA, після 20 лютого вкладники щодня вилучали з банків близько 3 млрд грн з метою їхньої конвертації у валюту. Що ж до валюти, то в Нацбанку не озвучили даних, які підтверджують зняття валютних депозитів.

Утім, рішення видавати валютні вклади в гривні аж ніяк не вирішує найважливішої проблеми Нацбанку - відсутності доларів. Адже знімаючи вклади в гривні, нехай навіть по кілька тисяч на день, клієнти однаково намагаються їх конвертувати у тверду валюту, курс якої на чорному ринку явно збільшиться, навіть попри видиму стабілізацію на міжбанку, де курс після виступу регулятора відкотився до рівня 9,5 грн за долар.

Відкіт валютного міжбанку пояснюється поки що зовсім не економічними факторами. За словами банкірів, вони самі домовилися між собою "притримати коней", щоб не стимулювати ще більшої паніки. Та й Нацбанк активно спілкувався з підопічними з допомогою телефонних умовлянь. "Є 16 банків, які спекулювали валютою на міжбанку, до всіх застосовуватимуться заходи впливу", - повідомив Степан Кубів. При цьому він заявив, що все одно "не палитиме резервів, як "папєредніки", і забезпечить ринковий курс".

Банкіри називають рішення регулятора своєчасним і дуже сподіваються, що воно стабілізує ситуацію. Однак в особистих розмовах наголошують, що з заходами регулятор явно запізнився.

Небажання Нацбанку утримати курс може мати кілька пояснень - Степан Кубів не захотів або відмовився приймати жорсткі рішення без вказівки чи рекомендації прем'єр-міністра. Або ж одержав від потенційного прем'єра вказівку не робити різких рухів - Арсенію Петровичу потрібно було спочатку пройти затвердження Майданом, а потім у Раді. Очевидно, виходити на Майдан після оголошення про конвертацію валютних вкладів при достроковому розірванні прем'єру "народної довіри" було б некомфортно.

Утім, це не знімає відповідальності з новоспеченого голови НБУ за невжиті заходи. Банкіри стверджують, що паніка, яка розпочалася, легко може виштовхнути курс долара за позначку 12 грн, створивши загрозу колапсу банківської системи. "Політичне призначення голови Нацбанку зіграло з нами черговий злий жарт, - каже топ-менеджер одного з найбільших банків. - Навіть якщо Кубів хоч сто разів чесний, людські якості не компенсують невміння управляти системою та приймати своєчасні рішення з утримання фінансової стабільності".

Ніби на підтвердження цих слів під час спілкування з журналістами зі Степаном Івановичем стався конфуз: відповідаючи на запитання про оцінку розмірів дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, він почав розповідати про казначейський рахунок, а коли запитання поставили повторно - про дефіцит бюджету.

Очевидно, що при прийнятті настільки втішної пропозиції - очолити центральний банк країни претендент зобов'язаний оцінювати не лише широту одержуваних повноважень, а й міру покладеної на нього відповідальності. Ну а люди, які ці повноваження поклали, виходить, виявили себе анітрохи не кращими за попередників.

Утім, багато банкірів пропонують не згущати фарби завчасно. За словами голови правління банку "Хрещатик" Дмитра Гриджука, девальвація гривні при невтручанні Нацбанку могла бути попереджувальним кроком у переговорах з МВФ. "У банків зараз достатньо капіталу, щоб пережити коригування курсу гривні, необхідне для стимулювання економіки", - говорить пан Гриджук.

Ще торік під час безуспішних тоді переговорів про надання нової кредитної лінії в розмірі 15 млрд дол. фонд вимагав від українського уряду девальвувати гривню на 20–30%, тобто до рівня близько 9,6–10,5 грн/ У фонді вважають таку корекцію курсу необхідною для компенсації дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, що став з 2004 р. неприємною структурною особливістю української економіки.

Під шумок Майдану курс гривні знижено, що збільшує шанси уряду одержати заміщення російським кредитам. При цьому отримані кошти навряд чи буде використано для повернення курсу до значень 8–9 грн/дол. МВФ (звісно, неформально) не дозволяє урядам використовувати отримані кредитні ресурси для впливу на курс національних валют. Тільки для згладжування пікових коливань. Разом з тим це може й не знадобитися - підписання угоди про програму stand-by з фондом, яка заслуговує на довіру кредиторів та інвесторів, буде з високою ймовірністю означати відновлення припливу валюти в країну.

Однак до того часу шанси банківської системи зберегти стабільність, а вкладників - одержати валютні вклади у валюті поки що погіршуються. Девальвація б'є по капіталізації системи і прямо пропорційно збільшує обсяг проблемної заборгованості за валютними кредитами. За умови, що курс долара стабілізується на позначці 11 грн до 1 березня (і НБУ встановить такий офіційний курс), гривневий еквівалент валютних активів комбанків збільшиться на 37,6%, а валютна складова в активах зросте приблизно на 7–8%.

Це призведе до того, що в половини банків першої групи частка валютних активів перевищить 50% балансу, що зумовить математичне їх збільшення (через курсовий перерахунок) і відповідне зниження рівня достатності капіталу. Одночасно відбудеться зростання проблемної заборгованості. Зокрема, банкіри вважають, що 1% девальвації призводить до зростання частки проблемних валютних кредитів на 1%. Таким чином, у результаті 30-відсоткової девальвації питома вага "проблемки" в їхніх валютних портфелях може збільшитися в цілому на третину, а щодо ряду банків - становити близько 40–45%.

"Не виключаю, що в рамках домовленостей з МВФ уряд буде змушений піти на чергове стрес-тестування банківської системи і вимагати докапіталізації проблемних банків", - говорить керуючий партнер ІК Capital Times Ерік Найман.

Після девальвації, що відбулася, уряд буде змушений прислухатися до будь-яких побажань зовнішніх кредиторів, тому що без позики МВФ і донорської допомоги США і ЄС уряд "народної довіри" не зможе оплачувати навіть рахунки за газ, не кажучи вже про обслуговування зовнішнього боргу. При цьому Нацбанк муситиме забезпечити повну прозорість банківської системи, яка за останні роки стала вже занадто "схемною".

І у зв'язку з цим новому голові НБУ хочеться поставити багато запитань. Зокрема, чи продовжить існувати "клуб скарбничих", до якого входять деякі чиновники НБУ? Чи буде забезпечений прозорий та автоматичний механізм надання рефінансування комбанкам? Чи буде забезпечений адекватний, за міжнародними стандартами контроль над рівнем резервів під проблемну заборгованість? Чи стануть відомі подробиці операцій Нацбанку зі скуповуванням у резерви австралійських доларів і адресних валютних інтервенцій через держбанки? Чи буде проведений аналіз обґрунтованості надання прав на порушення нормативів окремим банкам? Чи розбереться Нацбанк в операціях РЕПО з паперами НАКу? Кому протягом останніх трьох років видавали кредити Укргазбанк, Укрексімбанк та Ощадбанк?

Відповіді на ці й багато інших запитань стануть тим лакмусовим папірцем, який дасть можливість оцінити ступінь прозорості роботи НБУ після зміни його керівництва.