Системний перебій

Стрільба на ураження на київських вулицях безпосередньо зачепила і фінансову систему. Перебої в роботі банкоматів і POS-терміналів призвели до черг біля відділень і хвилі бажаючих зняти кошти з вкладних рахунків. Гострий дефіцит ліквідності змусив керівників багатьох банків закрити більшу частину відділень у столиці і зупинити платежі клієнтів. Хоча затримки з виконанням платіжних доручень спостерігаються вже протягом двох тижнів. Проблеми з поверненням вкладів на сьогодні фіксують вкладники і клієнти як великих, так і дрібних фінустанов.

Нацбанк жорстких заходів поки що до своїх підопічних не вживає. Однак жорсткі заходи щодо обмеження ліквідності для втримання курсу гривні цілком можуть призвести до більш системних затримок. Запобігти їм може або одержання чергового траншу російського кредиту, або системне розв'язання політичної кризи, яке експерти радять підкріпити короткими канікулами для банківської системи.

Дефіцит ліквідності, що виник після того, як вкладники посилили свій тиск на банки, вилучаючи кошти, уже призвів до затримок платежів корпоративних клієнтів на термін до трьох днів. Багато банків офіційно (якщо дозволяють договори) або неофіційно перейшли на оплату за принципом Т+1, тобто наступного дня після одержання відповідних платіжних доручень від клієнтів.

Проблеми з придбанням валюти на тлі подій останніх двох тижнів уже не здаються чимось новим. А от відмова цілого ряду банків видавати валютні вклади в доларах і євро - дзвіночок уже більш тривожний. При цьому потрібно зазначити, що неможливість забрати валютні вклади в доларах і євро банкіри пояснюють клієнтам неможливістю купити валюту на міжбанку. Або її "дорожнечею" для банків.

На популярному форумі finance.ua про такі проблеми пишуть користувачі банку "Форум", Південкомбанку, "ВіЕйБі Банку", Промекономбанку, CityCommerceBank та ряду інших фінустанов. Ці ж банки повертають депозити і відсотки із затримкою, перераховуючи гроші на поточний рахунок, який складно обготівкувати як у касі, так і в банкоматах.

Звісна річ, що в нинішніх умовах найбільше навантаження зараз лягає на великі системні банки: що більша мережа банкоматів і відділень, то складніше і витратніше її обслуговування й особливо - у період різкого збільшення напливу вкладників. Саме суто технічними нюансами намагаються пояснити виникнення проблем банкіри.

Як завжди, увагу в таких випадках прикуто до найбільших операторів. Досить численні повідомлення про затримки з виплатами в Приватбанку, і особливо в деяких регіонах, там спростовують. "Усі платежі клієнтів Приватбанку проводяться в режимі миттєвого перерахування коштів", - повідомив його прес-секретар Олег Серга у відповідь на запит DT.UA.

Після того, як свої фінансові труднощі Брокбізнесбанк спробував пояснити регламентними роботами в IT-системі і збоями в роботі платіжної системи Visa, інші банки також негайно скористалися цим "ноу-хау".

Так, налагодженням IT-систем або потенційною загрозою компрометації карт у банкоматній мережі намагалися пояснити впровадження лімітів на виплату готівки, а часом і навіть тимчасове закриття ряду відділень, наприклад, в "Альфа-Банку", "Дельта Банку", банку "Русский стандарт".

За підсумками тижня багато установ запровадили обмеження на зняття коштів з карткових рахунків у межах 500–1000–2000–4000 грн. Серед таких виявилися ті ж "Дельта Банк", "Альфа-Банк" плюс ще "Надра" і навіть "великий банк великої країни" ВТБ. На їхньому тлі нещодавно "зовсім хворий" на вигляд Брокбізнесбанк тепер уже - рівний серед рівних, з лімітом щоденного зняття коштів у розмірі 2000 грн. І треба визнати, що після надання рефінансування з боку НБУ цю суму справді стало можливим одержати.

Одночасно з лімітами на зняття коштів у систему повернулася і криза довіри - не розуміючи, який стан справ у контрагентів, багато банків зупинили видачу коштів за картками інших банків у своїх банкоматах. Відчували збої в роботі об'єднана банкоматна мережа "Атмосфера" і платіжна система "Укркарт".

Втім, серійного гальмування платежів українських або афілійованих з ними компаній немає, стверджують експерти. "Скоріше, це інформаційна кампанія, яка має політичне забарвлення, для посилення чинника економічних санкцій", - вважає Вадим Кунцевич, директор, керівник відділу з надання аудиторських послуг у фінансовому секторі KPMG.

Зберігаються проблеми насамперед в іноземних компаній, в яких виникли труднощі при переказі коштів після введення в дію постанови НБУ №49, покликаної боротися зі спекулятивним відпливом капіталу. "До постанови НБУ ми не мали жодних проблем при виконанні платіжних вимог. Зараз заплановані приходи грошей за проданий товар скоротилися зі 100 до 20–30%. Наші клієнти, як і ми, обмежені можливістю використовувати кошти в рамках залишку на рахунку на початок операційного дня, тому гроші платяться за вкрай гострою потребою, - стверджує представник однієї зі словацьких компаній, який побажав не називати себе. - Проблеми були і є з оплатою грошей за товар у Словаччину: нам це зробити не вдалося, тому що НБУ запровадив спочатку обмеження п'ять днів, після відправлення грошей на купівлю валюти на шостий день гроші так і не пішли, тому що НБУ запровадив черговий "реєстр", і платіж перенесли ще на тиждень. Гроші ми відкликали. Платити в Словаччину поки що не можемо взагалі".

Втім, затримки платежів пов'язані не лише з постановою №49 Нацбанку, а й з несвоєчасними виплатами з боку Держказначейства, а також загостренням проблем з ліквідністю на тлі наростання панічних настроїв серед громадян і бізнесу. "Як правило, йдеться про затримку поточних платежів, бюджетних виплат, грошових переказів, оплати за зовнішніми контрактами", - говорить керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Хоча, за його словами, ці затримки також можуть бути пов'язані з нервозністю банкірів. За словами Забловського, наявні випадки затримок платежів/оплати рахунків/виплати вкладів і відсотків пов'язані насамперед з перебоями ліквідності, а також зі спробами комерційних банків стримати масовий відплив ресурсу з фінансової системи в умовах чергового етапу ескалації конфлікту в Україні.

Експерти тим часом закликають НБУ запровадити канікули для банківської системи "на кілька днів", щоб стабілізувати ситуацію. Однак центробанк на такі заходи поки що не йде, очевидно, упевнений у можливості втримати ситуацію на валютному ринку за рахунок інтервенцій і стискання ліквідності. Хоча особливо жорстких заходів регулятор поки що не вживає - рівень залишків на коррахунках комбанків знову повільно поповз униз, до позначки близько 22 млрд грн.

"Нацбанк повинен забезпечити контроль над інкасацією банкоматів насамперед великих банків, - говорить один із топ-менеджерів банків першої десятки. - Якщо гроші будуть без особливих перебоїв у банкоматах "Привату", "Авалю", "Ощаду", "Укргазу" і ще ряду великих банків, паніки не буде". При цьому банкір зазначив, що обмеження на зняття коштів за картами інших банків, які розглядають або фактично запровадили (без офіційного оголошення) деякі найбільші фінустанови, зараз "неприпустимі", тому що банківська система несе зараз у тому числі й солідарну відповідальність за своєчасність виплат перед вкладниками.

Однак ключовим викликом, на думку банкірів, нині є виконання домовленостей з боку РФ про викуп облігацій уряду на 2 млрд дол. Якщо ці гроші надійдуть у резерви НБУ, то в центробанку буде більше шансів стримувати зростання курсу долара, не вдаючись до жорсткого обмеження ліквідності. "В іншому разі систему "сушитимуть", ставки на кредитному міжбанку будуть ще більшими (зараз "нічні кредити" продаються по 13–17% річних), а обсяги вільних ресурсів - меншими, що може посилити проблему з платежами", - говорить один з фінансистів.

Вирішенням проблем, як наявних, так і тих, що тільки намічаються, безумовно, буде досягнення політичного консенсусу. Але поки його немає, вкладникам і клієнтам доведеться змиритися із затримками платежів. Що, втім, не так уже й критично, коли на вулиці гинуть люди. Головне, щоб швидше припинилися жертви і встояла вся фінансова система.